Рішення

від 23.09.2024 по справі 509/2286/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2286/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

19.04.2024 р. позивачка звернулася до Овідіпольського районного суду з вищевказаним позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 на жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 85,4 кв.м. житловою площею 35,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0,082 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123783700:02:002:0149, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що складається з двох ділянок, площами 4,14 га та 0.13 га кадастровий номер 5123783700:01:002:0036 та 5123783700:01:001:0361 відповідно, розташованих на території Роксоланівської сільської ради масив № 14, ділянка № НОМЕР_1 та масив № НОМЕР_2 ділянка № НОМЕР_3 .

В обґрунтування свого позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після нього залишилося спадкове майно у вигляді жилого будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,082 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123783700:02:002:0149, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що складається з двох ділянок, площами 4,14 га та 0.13 га кадастровий номер 5123783700:01:002:0036 та 5123783700:01:001:0361 відповідно, розташованих на території Роксоланівської сільської ради масив № 14, ділянка № НОМЕР_1 та масив № НОМЕР_2 ділянка № НОМЕР_3 .

Заповіту померлий ОСОБА_3 не залишив.

Вона, як спадкоємець 1 черги, звернулася до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Куркан Н.Ф. за оформленням спадщини, була заведена спадкова справа. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їй було відмовлено листом приватного нотаріуса Куркан Н.Ф. № 64/02-14 від 05.02.2024 року у зв`язку з тим, що син померлого ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований та проживав разом з батьками, не надав відмови від прийняття спадщини, а тому на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв її.

Отже, реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивачка не може, тому вимушена звертатися до суду.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_4 надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, відзиву на позов не надав.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 1,2 та 4 ст. 10 ЦПК).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів України.

Правовідносини пов`язані із захистом права власності та спадкуванням врегульовані Цивільним кодексомУкраїни (Книга шоста), також Законами України «Про нотаріат». Крім того, у судовій практиці застосовується Постанова Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування»та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частинами першою та другою статті 16ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до частини 1 статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з вимогами ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз`яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, щ своєчасно прийняла спадщину.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Відповідно до частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 1268 ЦК України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно частини третьоїстатті 1296 ЦК України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 померчоловік позивачки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом просмерть серії НОМЕР_4 .Після йогосмерті залишилосяспадкове майноу виглядіжилого будинкуз господарськимибудівлями,розташованого заадресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,082 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123783700:02:002:0149, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що складається з двох ділянок, площами 4,14 га та 0.13 га кадастровий номер 5123783700:01:002:0036 та 5123783700:01:001:0361 відповідно, розташованих на території Роксоланівської сільської ради масив № 14, ділянка № НОМЕР_1 та масив № НОМЕР_2 ділянка № НОМЕР_3 .

Позивачка є дружиною спадкодавця та спадкоємицею 1 черги після чоловіка, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_5 від 30.06.1980 року. ОСОБА_1 своєчасно звернулася до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. за оформленням спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_3 , була заведена спадкова справа № 27/2023.

З огляду спадкової справи №27/2023, заведеної після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що позивачка ОСОБА_1 спадщину прийняла, про що існує її заява від 23.02.2023р. за № 77 у спадковій справі.

Спадкоємцем 1 черги є також син позивачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який подав заяву про відмову від прийняття спадщини від 23.03.2023р. за № 140. Інший син позивачки відповідач по справі ОСОБА_2 заяви про відмову від прийняття спадщини не подавав, як не подавав і заяву про прийняття спадщини. Однак відповідно до довідки Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 415 від 13.11.2023р. він був зареєстрований за за останнім місцем проживання спадкодавця, однак не проживав по день смерті зі спадкодавцем.

У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачці було відмовлено листом приватного нотаріуса Куркан Н.Ф. № 64/02-14 від 05.02.2024 року у зв`язку з тим, що син померлого ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований та проживав разом з батьками, не надав відмови від прийняття спадщини, а тому на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв її.

Стаття 321 ЦК Українивизначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пункт 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачає, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до пункту 23 постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, у відповідності до п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду: від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за адресою реєстрації.

З огляду наданих документів вбачається, що відповідач зареєстрований за останнім місцем проживання спадкодавця, однак постійно не проживав із ним, заяву до нотаріуса про прийняття спадщини протягом 6-місячного строку не подав, а тому вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, позивачка вступила в управління та володіння спадковим майном і є спадкоємцем 1 черги за законом, право власності спадкодавця не припинено відповідно до ст. 346 ЦК України, а тому згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту свого права є визнання права.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 321,328, 392, 1216-1218, 1220,1221, 1261, 1268,1270, 1296 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Постановою Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 263-266 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 :

- на жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 85.4 кв.м. житловою площею 35,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку площею 0,082 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123783700:02:002:0149, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що складається з двох ділянок, площами 4,14 га та 0.13 га кадастровий номер 5123783700:01:002:0036 та 5123783700:01:001:0361 відповідно, розташованих на території Роксоланівської сільської ради масив № 14, ділянка № НОМЕР_1 та масив № НОМЕР_2 ділянка № НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Кочко В.К.