Ухвала

від 24.09.2024 по справі 519/1353/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 519/1353/24

Провадження № 1-кс/519/351/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 м. Южне

Слідчий суддяЮжного міськогосуду Одеськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши впорядку ч.4ст.107КПК України клопотання слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024161200000456 від 13.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.09.2024 року до ЧЧ ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 11.09.2024 невідома особа, діючи в умовах воєнного стану та за допомогою застосування електро - обчислювальної техніки здійснила злам сервісу ПП «Промзвязок-Південь» (ЄДРПОУ 34607570), отримавши доступ до банківського рахунку НОМЕР_1 перевела грошові кошти в розмірі 147 680 гривень на рахунок НОМЕР_2 AT «Банк Альянс», який належить ФОП ОСОБА_6 . Тим самим ПП « ОСОБА_7 » було спричинено матеріальну шкоду на вказану суму

Під час першочергових слідчих дій 12.09.2024 в період часу з 15.53 годин по 16.36 години, з метою збереження речових доказів та врятування майна, котре може нести на собі будь-які сліди вчинення злочину, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено огляд місця події у кімнаті АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено: монітор комп`ютерний марки «Asus» та процесор комп`ютерний марки «Cader Master», до якого було отримано доступ до банківського рахунку ПП «Промзвязок-Південь» (ЄДРПОУ 34607570).

Таким чином,є розумніпідстави вважати,що вказанемайно володієознаками ст.98КПК Україниі єречовими доказамина підставіпостанови слідчоговід 13.09.2024у вказаномукримінальному провадженні,разом ізіншим вилучениммайном можебути використанеяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,що обґрунтовуєзастосування заходузабезпечення кримінальногопровадження -арешту майназ метою, передбаченою п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор ОСОБА_4 та слідча ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, згідно наданих заяв просили розглядати клопотання за їх відсутності.

Володілець майна в судове засідання не з`явився, із заявами та клопотаннями до слідчого судді не звертався.

Вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1ст. 170 КПКарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Відповідно до ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбаченихпунктами 2,3,4частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженнівідділення поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024161200000456 від 13.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 12.09.2024 за результатами проведеного огляду місця події органом поліції виявлено та вилучено: монітор комп`ютерний марки «Asus» та процесор комп`ютерний марки «Cader Master», до якого було отримано доступ до банківського рахунку ПП «Промзвязок-Південь» (ЄДРПОУ 34607570).

Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що тимчасово вилученемайновідповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість його використання у якості доказу у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними завданням кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки проводяться першочергові слідчі дії, це сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, та завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 132, 167-173, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024161200000456 від 13.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт намайно,яке буловилучено 12.09.2024під часпроведення оглядумісця події,а саме: монітор комп`ютерний марки «Asus», чорного кольору; процесор комп`ютерний марки «Cader Master» чорного кольору, заборонивши будь-яким особам та власнику відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним майном до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8