Рішення

від 18.09.2024 по справі 176/1189/24

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/1189/24

провадження №2/176/789/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської областіу складі:

головуючого судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря с/з Коваленко О.В.,

розглянувши цивільнусправу заправилами спрощеногопозовного провадженняза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особаТоварна Біржа"Дніпродзержинська" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просила ухвалити судове рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28 грудня 1998 року, укладеного між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2 , з іншого боку, зареєстрований у Жовтоводському представництві Товарної біржі «Дніпродзержинська» за реєстраційним номером №006/060-Ж.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказує на те, що 28.12.1998 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири, загальною площею 36,3 кв.м, житловою площею 19,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу квартири було зареєстровано в Жовтоводському представництві товарної біржі «Дніпродзержинська» за №006/060-Ж від 28.12.1998 року. Вказана квартира також була зареєстрована у Жовтоводському бюро технічної інвентаризації 28 грудня 1998, відомості про позивачку, як нову власницю було внесено до технічного паспорту на квартиру. Отже позивачка фактично вступила у володіння і користування вказаним об`єктом нерухомості. Нотаріально договір купівлі-продажу не був посвідчений, оскільки на час його складання та реєстрації, відповідно до норм ст.15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, що і було зазначено в тексті договору. Проте, на теперішній час позивачка не має можливості розпоряджатися придбаним об`єктом нерухомості та вчиняти щодо нього будь-які цивільно-правові угоди, оскільки вказаний договір нотаріально не посвідчений. Обставини, зазначені вище створюють позивачці перепони у здійсненні нею прав власності та розпорядження належною їй квартирою, що змусило звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 22 травня 2024 року, відкрито провадження по вищезазначеній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст. ст. 274-279 ЦПК України без виклику сторін.

Від відповідачки у запропонований їй ухвалою суду строк відзиву на позов до суду не надходило. Про розгляд справи остання повідомлялась належним чином. Поштовий конверт з відправленням, направлений на її останнє відоме місце реєстрації, повернуася до суду з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Від третьої особи ТБ "Дніпродзержинська" тонверт також повенувся до суду з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що останні не подали відзив та письмові пояснення, суд розглядає справу на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1,2 ст. 4 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Згідно ч. 1 ст.13 Закону України «Про власність» об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки ,насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Відповідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.1998 року, посвідченого Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська», ОСОБА_3 , яка діяла з дозволу своєї матері ОСОБА_2 продала та ОСОБА_1 . купила однокімнатну квартиру загальною площею 36,3 кв. м, житловою площею 19,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить продавцю на підставі договору дарування від 13.09.1994 року, посвідченого нотаріально. Договір купівлі-продажу зареєстрованого Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська». Інвентаризаційна оцінка квартири 9202 грн. Вказана квартира продана за 5760 грн. (а.с.8)

Згідно реєстраційного посвідчення Жовтоводського бюро технічної інвентаризації, квартира АДРЕСА_2 , зареєстрована за позивачкою на праві приватної власності, записано у реєстрову книгу 17 стор. 97 за реєстровим №3. (а.с.8 зворот)

Позивачці було видано паспорт на вищезазначену квартиру. (а.с.6-7)

Нотаріально договір посвідчено не було, оскільки на час його укладення ст.15 Закону України «Про товарну біржу» передбачала, що договір укладений на торговій біржі не потребує свого подальшого нотаріального посвідчення.

Отже, сторони виконали передбачені договором умови угоди. Фактично позивачка вступила у володіння і користування квартирою АДРЕСА_2 .

На теперішній часпозивачі не мають можливості розпоряджатися придбаним нерухомим майном та вчиняти щодо нього будь-які цивільно-правові угоди, оскільки договір купівлі-продажу не пройшов нотаріального посвідчення.

Статтями 391, 392 ЦК України (в редакції 2003 року) встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування тарозпоряджання своїм майном. Власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі викладеного, суд вважає, що сторони виконали усі умови договору купівлі-продажу житлового приміщення, які не порушують інтереси держави чи третіх осіб, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про можливість визнання договору купівлі-продажу спірної квартири дійсним.

Питання про розподіл судових витрат понесених позивачем позивачі перед судом не порушували.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», ст.ст. 4,13,48 Закону України «Про власність» та у відповідності до ст. ст. 12,81,141,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особаТоварна Біржа"Дніпродзержинська" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований у Жовтоводському представництві Товарної біржі «Дніпродзержинська» 28.12.1998 року за реєстраційним номером №006/060-Ж.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК