Постанова

від 24.09.2024 по справі 910/2454/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа№ 910/2454/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024

у справі № 910/2454/24 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Госко»

про стягнення 51 300,31 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача

29.02.2024 Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - КП «Київжитлоспецексплуатація») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Госко» (далі - ТОВ «Госко») про стягнення 51 300,31 грн за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач отримував теплову енергію на власні потреби на опалення та послуги технічного обслуговування системи теплоспоживання будинку без договору, без достатніх на те підстав, відтак, посилаючись на статті 1212, ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України позивач вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати КП «Київжитлоспецексплуатація» вартість безпідставно набутого майна у вигляді теплової енергії.

02.04.2024 відповідач подав до господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому останній визнав заявлені позовні вимоги в частині 4 075,55 грн, просив відмовити у задоволенні іншої частини вимог, вказуючи, що за період з 01.10.2021 по 14.03.2023 не придбавав за рахунок позивача теплову енергію на потреби опалення та послуги технічного обслуговування системи теплоспоживання будинку.

Відповідач наголошував на тому, що після розірвання Договору № 1932 від 01.09.2012 не здійснював споживання теплової енергії за рахунок позивача, оскільки був впевнений, що постачання теплової енергії до належного відповідачу нежитлового приміщення було припинено у зв`язку з розірванням Договору за згодою сторін.

Отримавши на початку 2023 року від позивача рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії ТОВ «Госко» надіслало позивачу акт-претензію щодо послуг з постачання теплової енергії в двох примірниках разом з супровідним листом № 08/03 від 08.03.2023, в якому акцентувало увагу позивача на відсутності між ними договірних відносин та фактичному припиненні позивачем надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії.

15.03.2023 представниками позивача - майстром дільниці КП «КЖСЕ» Заварським В.В., слюсарем-ремонтником 4 р. Артюхом Д.М. та представником відповідача Костенком Ю.М. був складений Акт обстеження нежилого приміщення, який підтверджує той факт, що послуги з постачання теплової енергії до 15.03.2023 позивачем не надавались, отже вартість спожитої відповідачем теплової енергії має обраховуватись з 15 березня 2023 року по листопад 2023 року, що складає 4 075,55 грн, а саме: вартість теплової енергії з 15 по 31 березня 2023 року - 1914,12 грн, за квітень 2023 року - 959,68 грн, за листопад 2023 року - 1201,75 грн. В цій частині позовні вимоги визнаються відповідачем.

Разом з тим відповідач категорично заперечує щодо надання йому послуг (виконання робіт) з технічного обслуговування та утримання внутрішньобудинкових систем опалення в розмірі 782,77 грн в місяць, оскільки вказані послуги позивачем фактично не надавались, та відповідачем не приймались, що підтверджено рішенням Господарський суду міста Києва у справі № 910/14470/23 за позовом КП «Київжитлоспецексплуатація» до ТОВ «Госко» про стягнення 57 414,56 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/2454/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідач мав здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію, навіть у випадку відсутності укладеного договору, за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 саме на користь теплопостачальної організації, якою, в даному випадку, відповідно до умов Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.10.2012 (особовий рахунок за № 450429), є Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція».

Відтак, на переконання суду першої інстанції, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 19.07.2024, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 по справі № 910/2454/24 та ухвалити нове, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та не з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

За доводами скаржника, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, Господарський суд міста Києва дійшов помилкового висновку, що відповідач мав здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію саме на користь теплопостачальної організації, якою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція». Вказаний висновок суду базується на договорі, що укладений позивачем з ТОВ «Євро-Реконструкція», тобто фактично у рішенні суду стверджується про обов`язок відповідача сплатити кошти третій особі на підставі договору, який укладений позивачем з цією третьою особою.

Скаржник наголошував на тому, що оскільки протягом опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років відповідач отримував теплову енергію за рахунок позивача (без укладення договору), то відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно отриманого майна відповідно до ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України. Фактично Відповідач є особою, яка без достатньої правової підстави зберегла у себе майно за рахунок іншої особи (КП «Київжитлоспецексплуатація»). Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23457/17.

Також, на переконання скаржника, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не дотримався наведеного вище принципу щодо всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи, аналізу і оцінки доказів як кожного окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 справу № 910/2454/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2454/24 за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024. Постановлено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/2454/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2454/24.

12.08.2024 матеріали справи № 910/2454/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Позиції учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Госко» правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористалось, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подало.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.09.2012 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Госко» (Споживач) було укладено Договір № 1932 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Вербицького, 32.

Відповідно пункту 6.1. Договору останній набуває чинності з 01.09.2012 та діє до 01.09.2013. Пунктом 6.2 Договору передбачено, що договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення судом; передбачених пунктом 4.3.1 Договору; ліквідації сторін.

Додатковою угодою про припинення (розірвання) Договору № 1932 від 01.09.2012 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів за адресою: вулиця Вербицького, 32 від 18.03.2021 року сторони дійшли згоди про припинення (розірвання) Договору починаючи з 01.05.2021.

Відповідно до п. 2 даної Додаткової угоди зобов`язання споживача з оплати за надані Підприємством послуги за Договором припиняються з моменту проведення розрахунків у повному обсязі відповідно до умов Договору.

Новий договір між позивачем та відповідачем укладено не було.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію № 062/15/1/23-165 від 30.05.2023 про погашення заборгованості. Відповідь на претензію отримано не було.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач звертався до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ «Госко» про стягнення 57 414,56 грн (справа № 910/14470/23).

Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати наданих на підставі договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів №1932 від 01.09.2012 послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 44 619,17 грн, а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 065,84 грн, 3% річних у розмірі 1 233,41 грн та інфляційних у розмірі 5 496,14 грн.

За твердженням позивача, відповідачем не сплачено за постачання теплової енергії за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023, у зв`язку з чим КП «Київжитлоспецексплуатація» вказує на наявність заборгованості у розмірі 44 619,17 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/14470/23 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі № 910/14470/23, суд першої інстанції встановив, що внаслідок укладення Додаткової угоди про припинення (розірвання) Договору №1932 від 01.09.2012 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо-будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів за адресою вул. Вербицького, 32 від 18.03.2021, копія якої долучена відповідачем до відзиву на позов, зобов`язання сторін, визначені Договором, припинилися з 01.05.2021, а відтак у відповідача відсутній обов`язок із сплати на користь позивача за постачання теплової енергії за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023.

Місцевий господарський суд у справі № 910/14470/23 дійшов висновку, що навіть у випадку відсутності укладеного договору, відповідач мав здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 саме на користь теплопостачальної організації, якою, в даному випадку, відповідно до умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.10.2023 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція».

Надалі позивач повторно звернувся до відповідача з позовом про стягнення 51 300,31 грн заборгованості за спожиту теплову енергію на потреби опалення та послуги технічного обслуговування системи теплоспоживання будинку за рахунок позивача без укладення договору за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 (справа № 910/2454/24, рішення в якій на даний час переглядається апеляційним господарським судом).

Колегією суддів встановлено, що предметом судового розгляду у справі № 910/14470/23 було, зокрема, стягнення з відповідача заборгованості за постачання теплової енергії за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 у розмірі 44 619,17 грн.

Предметом судового розгляду у даній справі № 910/2454/24 є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію на потреби опалення та послуги технічного обслуговування системи теплоспоживання будинку за рахунок позивача без укладення договору за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 щодо заборгованості у розмірі 51 300,31 грн.

Звертаючись до суду з позовом, Підприємство вказувало, що саме відповідач є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 32 літ. А, загальною площею 151,7 кв.м., в якому надавалися послуги з теплопостачання і тому зобов`язане сплачувати їх вартість.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав на те, що відповідач мав здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 на користь теплопостачальної організації, якою позивач не являється, чим повторив висновки суду у справі № 910/14470/23.

Колегія суддів вважає, що позивач не може ініціювати повторний розгляд спору щодо стягнення боргу, якщо є судове рішення, що набрало законної сили, яким позивачу відмовлено у задоволенні його вимог, у спорі про стягнення такої ж суми боргу, збільшеної на індекс інфляції, процентів річних та пені.

Щодо стягнення вартості наданих послуг з технічного обслуговування системи теплоспоживання будинку за рахунок позивача за період опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023, то суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні таких вимог, з огляду на недоведеність позивачем надання таких послуг відповідачу.

Висновок суду

Підставою для зміни судового рішення згідно з ч.1, 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, зміна його мотивувальної частини.

За встановлених обставин справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте мотивувальну частину рішення господарського суду у даній справі слід змінити із викладенням її в редакції даної постанови із залишенням в силі його резолютивної частини.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/2454/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/2454/24 змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови, із залишенням в силі його резолютивної частини.

3. Матеріали справи № 910/2454/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.09.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов