Рішення

від 19.09.2024 по справі 645/4000/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/4000/23

Провадження № 2/645/170/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - суддіСілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судового засідання Ятлової Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

08 серпня 2023 року адвокат Павленко С. В., який діє в інтересах АТ «Кредобанк» на підставі довіреності, звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 41897/2021 від 25.06.2021 року у розмірі 380911,01 грн., а також судові витрати, які складається із судового збору у розмірі 5713,67 грн. та витрати, понесені на професійну правову допомогу у розмірі 38091,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25.06.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 41897/2021, відповідно до умов якого Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язувався використати кредит на цілі, вказані у кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим договором. Згідно з п. 2.1 кредитного договору Банк надав позичальникові кредит у розмірі 496000,00 грн., терміном до 24 червня 2024 року на такі цілі: здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки «MITSUBISHI», модель «Pajero Sport», 2021 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , укладеного між позичальником та ТОВ «Соллі Плюс Харків». Відповідно до п. 2.4 кредитного договору кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового використання. Умовами кредитного договору встановлено, що на момент укладення цього договору сторонами обумовлено значення змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки (первинна процентна ставка) 0,01 % річних з дати укладення договору. Починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки проценти за користування кредитом сплачуються відповідно до встановленого для цих періодів значення змінюваної процентної ставки. Положеннями п. 3.3 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою визначеною у розділі 3 цього договору з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту у повному обсязі, якщо інше не випливає з умов кредитного договору. Відповідно до п. 3.4 кредитного договору позичальник сплачує проценти, комісії та інші платежі за кредитним договором щомісяця у строк (терміни), визначені Графіком погашення заборгованості. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 41897/2021 від 25.06.2021 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 25.06.2021 року був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харитоновою Я.М., зареєстрований в реєстрі за № 2369. Відповідно до положень п. 1.2 договору застави предметом застави є рухоме майно - автомобіль марки«MITSUBISHI», модель «Pajero Sport», 2021 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2442 куб.см, колір - сірий, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 . За змістом п.п 1.3 та 1.6 договору застави заставна вартість предмету застави визначається сторонами у сумі 992000,00 грн. На строк дії вказаного договору предмет застави залишається у володінні заставодавця за адресою: АДРЕСА_1 . Договором застави АТ «Кредобанк» надано право звертати стягнення шляхом вчинення виконавчого напису у порядку, передбаченому п. 5 цього договору. Крім того, для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 41897/2021 від 25.06.2021 року між ПАТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 41897/2021/2 від 25.06.2021 року, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов`язань у повному обсязі. Відповідно до п. 2.6 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Банк свої зобов`язання за кредитним договором № 41897/2021 від 25 червня 2021 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі, встановленому договором. Добровільно відповідач ОСОБА_1 заборгованість не сплачує, у зв`язку з чим станом на 08 травня 2023 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 380 911 грн. 01 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 380 890 грн. 35 коп., заборгованість за відсотками 20 грн. 66 коп.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Фрунзенського районного суду м. Харкова Сілантьєвої Е.Є.

09 серпня 2023 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів, отримана в порядку ч. 6ст. 187 ЦПК Україниз Реєстру територіальної громади м. Харкова та з Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.08.2023 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

14.09.2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зябкіна В.В. надійшов відзив, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що вимоги, заявлені Позивачем у позові до Відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди є необґрунтованими, а доводи та обставини, викладені у заяві не підтверджені жодним належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом. ОСОБА_1 не погоджується із доводами позовної заяви у повному обсязі і заперечує проти задоволення позовних вимог. Так, після початку військової агресії з боку Російської федерації, представник ОСОБА_1 постійно проводив переписку із головним офісом Позивача й ще й з власної ініціативи з метою недопущення складної ситуації та мирного врегулювання спору, тому представник Позивача вводить в оману суд й зі свого боку не мав бажання мирно врегулювати спір.

18.09.2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить залишити без задоволення відзив відповідача та задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі. В обґрунтування посилається на те, що представник відповідача ОСОБА_1 у відзиві не обґрунтовує поважність причин подачі відзиву з пропущенням строку та не просить поновити строк у суду, тому такий відзив не відповідає вимогам ст. 178 ЦПК України. Крім того, 22.12.2022 року директором Департаменту маркетингу АТ «Кредобанк» було надано відповідь від банку в якій вказано, що банк не приймає пропозицію представника відповідача ОСОБА_1 та пропонує погасити заборгованість у повному обсязі. Позивачем були належним чином й добросовісно проведені заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на відому позивачеві адресу досудової вимоги, але такі дії позивача не дали належного результату саме через недобросовісну поведінку відповідача, погашення заборгованості не відбулося та позивач був змушений звертатися до суду за захистом своїх прав. Оскільки відповідачем ОСОБА_1 не було погашено заборгованість позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав із позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості.

Представник позивача АТ «Кредобанк» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі, в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не подали.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України, частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Відповідно до частини 1статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться перед органом судової влади, а не перед сторонами процесу проте жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь у справі, направлене на те, що умисне зловживанням правами перешкоджає досягненню органом судової влади вказаних завдань.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін, враховуючи, що позиція позивача та відповідача надані до суду письмово, оскільки подальший не розгляд справи буде порушувати права сторін на розгляд справи впродовж розумного строку.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 25 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 41897/2021.

Відповідно до умов договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 496000,00 грн. строком до 24 червня 2024 року.

Зі змісту п. 2.2 кредитного договору слідує, що кредит видається позичальнику на такі цілі: для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки «MITSUBISHI», модель «Pajero Sport», 2021 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , укладеного між позичальником та ТОВ «Соллі Плюс Харків».

Положеннями п. 2.7 Договору встановлено, що підписанням цього кредитного договору позичальник доручає Банкові здійснити видачу кредиту шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у Банку транзитний рахунок № НОМЕР_4 з наступним переказом суми кредиту з цього рахунку за такими реквізитами: у сумі 496000,00 грн. - на поточний рахунок ТОВ «Соллі Плюс Харків» № НОМЕР_5 в Банку АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 42409689.

Вимогами п. 3.2 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.01 % річних.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» за ставкою, визначеною у відповідності до розділу 3 цього кредитного договору з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.

Зі змісту п. 4.1 кредитного договору слідує, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим кредитним договором.

Положеннями п. 4.1.1 договору встановлено, що повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами протягом усього строку кредитування, відповідно до Графіку погашення заборгованості.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим кредитним договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору, не може перевищувати 15,00 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Вимогами п. 5.2 кредитного договору передбачено, що за невиконання взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту позичальник, крім сплати пені, відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі, у тому числі й упущену вигоду.

З долученого до матеріалів справи кредитного договору № 41897/2021 від 25 червня 2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитного договору, графіком платежів за кредитним договором, про що свідчить її особистий підпис в зазначених документах.

Відповідно до меморіального ордеру № 35103975 від 25 червня 2021 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 зараховані кошти у розмірі 496000,00 гривень, призначення платежу - надання кредиту ( ОСОБА_1 ), Зг. дог. куп. прод. № UF 1901 від 19.06.2021р. на авто MITSUBISHI Pajero Sport, № MMCGUKS10MH000312 в т. ч. ПДВ 82666,67 грн.

З наданого представником позивача АТ «Кредобанк» розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 41897/2021 від 25 червня 2021 року станом на 08 травня 2023 року становить 380911,01 грн., з яких: 380890,35 грн. - заборгованість за кредитом, 20,66 грн. заборгованість за відсотками.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 частково сплачувала кредитні кошти та відсотки, однак починаючи з квітня 2022 року по вересень 2022 року, а потім з листопада 2022 року по травень 2023 року, не здійснювала жодного погашення кредиту, чим порушила вимоги кредитного договору, графік платежів - Додаток № 1 до кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку, який узгоджується з розрахунком заборгованості.

25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладений договір застави.

Положеннями п. 1.1 договору застави передбачено, що цей договір забезпечує виконання зобов`язань заставодавця та вимог заставодержателя, які виникають з кредитного договору № 41897/2021 від 25 червня 2021 року, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі. Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається заставодавцю заставодержателем на наступних умовах: сума кредиту 496000,00 грн., термін повернення кредиту 24 червня 2024 року, розмір процентної ставки, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки визначається кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору застави, предметом застави є рухоме майно - автотранспорт - MITSUBISHI, модель Pajero Sport, 2021 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2442, колір - сірий, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , вартість 1240000,00 грн.

Згідно з п 1.3 договору застави, заставна вартість предмета застави визначається сторонами у сумі 992000,00 грн.

Положеннями п. 1.6 договору застави встановлено, що на строк дії цього договору, предмет застави залишається у володінні (користуванні) заставодавця за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом п. 5.3 договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється: у судовому порядку - за рішенням суду; у позасудовому порядку; на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вимогами п. 7.1 договору застави встановлено, що у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні усі завдані у зв`язку з цим збитки.

З долученого до матеріалів справи Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 73402246 від 25 червня 2021 року вбачається, що на автомобіль MITSUBISHI, модель Pajero Sport, 2021 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2442, колір - сірий, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 встановлено обтяження із забороною відчуження на підставі договору застави № 2369 від 25 червня 2021 року.

25 червня 2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 41897/2021/2.

Згідно з п. 1.1. договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за кредитним договором № 41897/2021 від 25 червня 2021 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк».

Положеннями п.п. 1.1.1, 1.1.2 та 1.1.3 договору поруки визначений розмір кредиту 496000,00 грн., дата остаточного повернення кредиту включно - до 24 червня 2024 року. На момент укладення кредитного договору розмір процентної ставки становить 0.01 % річних.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника.

Положеннями п. 2.2 договору поруки встановлено, що поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором.

Зі змісту положень п. 2.6 договору поруки слідує, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

25 травня 2023 року засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 була направлена досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № 41897/2021 від 25.06.2021 року у розмірі 380911,01 грн. з можливістю протягом 30 календарних днів добровільно погасити кредит в повному обсязі. Однак у визначені строки зазначені вимоги не виконані.

26 травня 2023 року засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_2 була направлена досудова вимога щодо виконання договірних зобов`язань за договором поруки № 41897/20218/2 від 25.06.2021 року у розмірі 380911,01 грн. з можливістю протягом 30 календарних днів добровільно погасити кредит в повному обсязі. Однак у визначені строки зазначені вимоги не виконані.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень статей 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем.

Як свідчать матеріали справи договір кредиту, договір застави та договір поруки підписані сторонами, всі істотні умови договору були узгоджені між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На даний час відповідач ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором № 41897/2021 від 25.06.2021 року, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Кредобанк».

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за кредитним договором № 41897/2021 від 25.06.2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у визначені договором та графіком платежів за кредитним договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала, внаслідок чого, у неї перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 380911,01 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За правилами частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Верховний Суд у справі № 759/11628/14-ц зазначив, що порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На час розгляду справи судом відповідачами не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 380911,01 грн., яка підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору в розмірі 5713,67 грн., сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 5713,67 грн., стягнувши їх в рівних частках по 2856,84 грн. з кожного.

З приводу вимог представника позивача щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат, понесених позивачем за отримання професійної правничої допомоги, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав до суду такі документи: договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року,укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531; посвідчення адвоката України, видане на ім`я ОСОБА_3 , довіреність № 12783 від 24 листопада 2022 року та довіреність № 13439 від 09 січня 2024 року.

Аналізуючи надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема зміст договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладений між АТ «Кредобанк» та АО «Бізнес і право», суд бере до уваги те, що жоден із наданих стороною позивача документів не містить відомостей щодо розміру та факту оплати наданих послуг, а лише містить перелік додатків (додаток № 1-9), які не долучено до матеріалів справи.

Окрім того, суд зауважує, що копія зазначеного вище договору не виконана належним чином, оскільки не містить усіх сторінок договору. Так, перша сторінка містить визначення термінів, а наступна сторінка починається з частини тексту, яка логічно та послідовно не узгоджується з попередньою сторінкою. За таких обставин зазначений документ не є належним доказом понесених витрат на правову допомогу.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 10 % від ціни позову, при цьому жодним чином не обґрунтовує заявлений розмір. Крім того, з наданих позивачем документів не вбачається, що сторонами був погоджений розмір витрат на правову допомогу.

Окрім того, всупереч вимог ст. 137 ЦПК України позивачем для визначення розміру витрат на правничу допомогу не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги.

Суд, вирішуючи питання щодо витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що додані до клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному в позові розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю понесених витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 41897/2021 від 25 червня 2021 року у розмірі 380911,01 (триста вісімдесят тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень 01 (одна) копійка, яка складається з 380890,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20,66 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в рівних частках по 2856 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки з кожного.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 24.09.2024 року.

Сторони по справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, б. 78, адреса для листування: м. Київ, пр-т Л. Каденюка, буд.23, а/с 57.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт № НОМЕР_7 від13.02.2019 орган що видав 6323, адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 .

Суддя Е.Є. Сілантьєва