Постанова

від 24.09.2024 по справі 210/3349/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8557/24 Справа № 210/3349/24 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - Публічне акціонернетовариство «АрселорМітталКривий Ріг»,Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги відповідачів Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Товариства зобмеженою відповідальністю«Ливарно-механічнийзавод» на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року, яке ухвалено суддею Вікторович Н.Ю.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення виготовлено 08 липня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (надалі ПАТ «АМКР»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» (надалі ТОВ «ЛМ3») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.

Позовна заява мотивована тим, що позивач протягом більш ніж 22 років працював на підприємстві відповідачів, з них: з 22.12.2000 - 13.03.2018 - обрубувач термообрубної ділянці фасоносталелеварного цеху ПАТ «АМКР», що складає 17 років 3 місяці; з 14.03.2018 - 15.08.2023 обрубувач термообрубної ділянці ТОВ «ЛМ3», що складає 5 років 5 місяців.

27 грудня 2023 року Лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» відповідно до Медичного висновку N? 1430 позивачу було установлено такі професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4,L5,51 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. легенева недостатність першого-другого ступеня, захворювання професійні.

Відповідно до пункту 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 січня 2024 року підставою професійного захворювання позивача постали наступні фактори: важкість праці: періодичне перебування в незручній робочій позі 42% часу зміни при нормі до 25%; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками складала 116256 кг/с при нормі до 700000 кг/с; нахили корпусу складали 170 за зміну при нормативному значенні 51-100, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248. Хімічні фактори: концентрація пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного 2-10% в повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення в 5,88-6,16 разів та складала 24.6 мг/м3 при нормативному значенні 4,0 мг/м3, відповідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 № 1596. Вібрація локальна: еквівалентні рівні локальної вібрації на 4-5 дБ перевищують допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації». У зв`язку зі шкідливими і тяжкими умовами праці, які характеризувалися наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищували гранично допустимі норми, через недосконалість робочого місця, з вини відповідачів, позивач отримав хронічні професійні захворювання.

У зв`язку із заподіянням з вини відповідачів шкоди здоров`ю позивача, 26 берзня 2024 року первинно Обласною МСЕК № 2 відповідно до довідки серії 12ААА № 129976 позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 65% (30% радикулопатія, 20% вібраційна хвороба, 15% ХОЗЛ) та 3 група інвалідності з 04.03.2024 року з переоглядом 10.03.2025 року.

Позивач у позові вказує, що праця обрубувача рідкісна та дуже важка, мало хто з чоловіків наважується влаштовуватися на таку роботу, він увесь цей час сумлінно виконував свої обов?язки, при цьому, за весь період його роботи відповідачі не полегшили або удосконалили процес його роботи, чим зменшили би ризики отримання професійних захворювань, не створили належні та безпечні умови праці. На даний час позивача постійно турбує стійкий біль у попереку, що віддає у ліву ногу, він відчуває постійну слабкість та заніміння ноги, через що порушується хода, також відчуває біль в шийному і п/крижовому відділах хребта, що віддає в кінцівки, має скарги на біль і обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, відчуває болі і оніміння рук, мерзлякуватість кистей, пальці постійно блідніють на холоді. Відчуття постійних болей провокують загальну слабкість, задишку навіть при невеликих фізичних навантаженнях, що супроводжується кашлем з виділенням мокротиння, переважно вранці, важкість у грудній клітці. Внаслідок отриманого професійного захворювання, він змушений постійно бути під наглядом лікарів, щороку проходити стаціонарне лікування для підтримання свого здоров?я, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. У зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь 230 750,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди з кожного, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 230 750 гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 150 000 гривень 00 копійок, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір 2300,00 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» на користь держави судовий збір 1500,00 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суми моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ`єктивне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Позивач не довів, у чому саме полягає задана шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її заподіяно, з яких міркувань виходив позивач визначаючи розмір шкоди. Відповідач зазначає, що позивачем до суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження моральних страждань, на які він посилається у позовній заяві.

Правовідносини, що існували між позивачем та відповідачем Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» ґрунтувались на підставі трудового договору, а отже до таких правовідносин не може застосовуватись такий спосіб захисту, як компенсація моральної шкоди в частині позовних вимог до них.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

В апеляційній скарзі відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» на користь ОСОБА_1 суми моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, посилаючись на неповноту, необгрунтованість рішення, судом було не всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

Позивач не довів в чому полягає завдана шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її заподіяно. Також, позивачем не надано доказів на підтвердження моральних страждань, не доведено в чому саме проявляються душевні страждання, їх глибина та тривалість, як це відобразилось у його повсякденному житті.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ТОВ «Ливарно-механічний завод» - адвоката Тер Товмасян Ю.Г., яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідачів підлягають залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці виданої на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній з 22 грудня 2000 року по 15 січня 2003 року прийнятий на посаду обрубника, зайнятий на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментами) на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь», з 16 січня 2003 року по 28 лютого 2006 року працював обрубувачем, зайнятий на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментами) на Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінаті «Криворіжсталь»; з 01 березня 2006 року по 31 січня 2009 року працював обрубувачем (не звільненим бригадиром), зайнятим обробленням литви наждаком і ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами) на Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01 лютого 2009 року по 13 березня 2018 року працював обрубувачем (не звільненим бригадиром), зайнятим обробленням литви наждаком і ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами) на Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» та з 14 березня 2018 року до 15 серпня 2023 року працював обрубувачем фасоносталеварного цеху Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод».(а.с. 14-17)

Крім того, вказані обставини також підтверджуються Довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1451-539 від 28 березня 2024 року Департаменту з персоналу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №922-303 від 11 квітня 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод». (а.с. 18-25)

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 27 грудня 2023 року № 1430 позивачу ОСОБА_1 встановлено професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4,L5,51 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. легенева недостатність першого-другого ступеня, захворювання професійні(а.с. 44-45).

Згідно даних Інформаційної довідки умов праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) № ПС-3.1/22661-23 від 01.11.2023 року, затвердженої Начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тригубенком В.О., на робочому місці обрубувача основними шкідливими факторами встановлені: пил фіброгенної дії з вмістом діоксиду кремнію від 2-10%, вібрація, шум, мікроклімат, важкість та напруженість праці. У відповідності з результатами лабораторно-інструментальних досліджень умови праці визначені такими, що відносяться:по вмісту пилу та хімічних речовин в повітрі робочої зоні - до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі»; по рівню шуму - до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі»; по рівню вібрації - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по показникам мікроклімату - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по важкості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі».

Згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 N? 248, умови праці відносяться до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі» (а.с. 27-31).

Відповідно до п.п. 17, 18, 20 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 25 січня 2024 року, форми П-4, який затверджений начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тригубенко В.О. 25.01.2024 року, встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи з 14 березня 2018 року по 15 серпня 2023 року обрубувачем ФСЛЦ ТОВ «Ливарно-механічний завод» виконував наступні види робіт: роботи по обробці, зачистці вирубці різними пневматичними інструментами або зубилом вручну, на стаціонарних і переносних наждак ах, в очисних барабанах, в електрогідравлічних установках (ЕГУ) простих, середньої складності, особливо складних, великогабаритних виливків з різних металів і сплавів, що мають велику кількість ребер, що відповідають технічним вимогам, що представляються до придатного литва. Внаслідок недосконалості робочого місця, технологічного процесу та устаткування, підпадав під вплив фізичних навантажень, вібрації, пилу. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини підставою для встановлення професійного захворювання прослужив профмаршрут:

з 22.12.2020 - 01.06.2006 - обрубувач лиття наждаком та вручну Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»;

01.06.2006 - 01.02.2009 - обрубувач фасоносталелеварного цеху ПАТ «АМКР»;

01.02.2009 - 13.03.2018 обрубувач, занятий обробкою лиття наждаком та вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментами) в ливарно-ковальському виробництві в ПАТ «АМКР»;

14.03.2018 - 15.08.2023 - обрубувач фасоносталелеварного цеху ТОВ«Ливарно-механічний завод».

Причиною виникнення хронічних професійних захворювань (отруєння):важкість праці: періодичне перебування в незручній робочій позі 42% часу зміни при нормі до 25%; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками складала 116256 кг/с при нормі до 700000 кг/с; нахили корпусу складали 170 за зміну при нормативному значенні 51-100, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 08.04.2014 №248. Хімічні фактори: концентрація пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного 2-10% в повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення в 5,88-6,16 разів та складала 24.6 мг/м3 при нормативному значенні 4,0 мг/м3, відповідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказомМіністерства охорони здоров?я України від 14.07.2020 № 1596. Вібрація локальна: еквівалентні рівні локальної вібрації на 4-5 дБ перевищують допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

Враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах праці та неодноразову зміну керівництва структурного підрозділу визначити конкретних осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, неможливо. (а.с. 34-39)

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 26 березня 2024 року серії 12 ААА №129976 ОСОБА_1 , первинно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 65 % (30 % по радикулопатія, 20 % по вібраційний хворобі та 15 % по ХОЗЛ) з 04 березня 2024 року до 01 квітня 2025 року та третю групу інвалідності (а.с. 42).

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 26 березня 2024 року серії 12 ААГ №558409 ОСОБА_1 , первинно встановлено третю групу інвалідності з 04 березня 2024 року на строк до 10 березня 2025 року (а.с. 43).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст.153,237-1КЗпП України й виходив з обов`язку відповідачів відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, завдану у зв`язку з отриманими ним на виробництві відповідачів професійних захворювань.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення, серед інших питань, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1 - 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України від 14 жовтня 1992 р. N 2694-XII "Про охорону праці", КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів. Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Оскільки позивачу первинно висновком МСЕК встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв`язку з професійними захворюваннями у 2024 році, тобто, встановлено наявність пошкодження здоров`я на виробництві, що надало йому право на відшкодування моральної шкоди роботодавцями, колегія суддів приходить до висновку, що до правовідносин сторін мають застосовуватися Рішення Конституційного Суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008 року та ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практичноможливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 січня 2024 року, професійні захворювання виникли у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів важкості праці та концентрація пилу, які перевищували нормативи, еквівалентні рівні локальної вібрації, що перевищують допустимий рівень.

Отже, роботодавці: Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод», під час роботи позивача, допустили перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Таким чином, судом вірно встановлено порушення Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", Товариством зобмеженою відповідальністю«Ливарно-механічнийзавод» норм трудового законодавства, що призвело до виникнення у позивача професійних захворювань, а тому саме на роботодавця покладається обов`язок з відшкодування завданої моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 230 750 гривень 00 копійок грн. з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та 150 000 гривень 00 копійок з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод», суд виходив зобставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати ним професійної працездатності, із встановленням інвалідності третьої групи та із врахуванням стажу роботи на підприємствах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» 17 років та 3 місяці, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод» 5 років і 5 місяців.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідачів на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманих позивачем професійних захворювань, відсоток втрати ним професійної працездатності у розмірі 65% та визнання людиною з інвалідністю третьої групи, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Лікарями виявлений відсутній стабілізаційний процес у його здоров`ї, що підтверджується виписним епікризом, що міститься в матеріалах справи, в якому зафіксований нестійкий дистабілізаційний стан його здоров`я, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційних скарг відповідачів про необґрунтованість розміру моральної шкоди.

Аргументи апеляційних скарг відповідачів не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Фактично всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги відповідачів Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", Товариства зобмеженою відповідальністю«Ливарно-механічнийзавод» на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2024 року - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08липня 2024року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2024 року.

Головуючий:

Судді: