Рішення

від 25.09.2024 по справі 903/692/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2024 року Справа № 903/692/24

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Бідюк С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго, м. Луцьк

до відповідача: Комунального підприємства Володимирводоканал Володимирської міської ради, м. Володимир, Волинська обл.

про стягнення 408 472 грн 52 коп

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

29.07.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго до Комунального підприємства Володимирводоканал Володимирської міської ради про стягнення 408 472 грн 52 коп, з яких: 399 336 грн 37 коп основного боргу, 2 104 грн 45 коп 3% річних, 7 031 грн 70 коп інфляційних втрат та судових витрат по справі.

Ухвалою суду від 31.07.2024 зазначену позовну заяву залишено без руху та встановлено Приватному акціонерному товариству Волиньобленерго строк для усунення її недоліків шляхом подання суду впродовж 10-ти календарних днів з дня одержання ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 4 901 грн 67 коп.

Ухвалу суду позивач отримав 31.07.2024.

02.08.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви із платіжною інструкцію №6162 від 01.08.2024 про сплату судового збору у розмірі 4902,00 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено: відповідачу строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 3 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали, позивачу - протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву.

Відповідач ухвалу суду отримав 05.08.2024.

Строк ля подання відзиву по 20.08.2024.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, відсутність відзиву відповідача, закінчення строку для його подання, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

14.03.2024 між КП «Володимирводоканал» Володимирської міської ради (замовник) та ПрАТ «Волиньобленерго» (учасник) укладено договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії №14032024 (а.с. 14-15).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Згідно умов договору учасник зобов`язується у 2024 році надати замовнику послуги з розподілу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок замовника, а замовник прийняти та оплатити її вартість (п. 1.1). Найменування (номенклатура, асортимент) послуг: розподіл електричної енергії. Кількість наданих послуг визначається в додатку 1 до договору (п. 1.2). Ціна договору становить 3 000 000 грн, за рахунок місцевого бюджету 2 252 963,86 грн, в т.ч. 375 493,98 ПДВ (п. 3.1). Ціна договору є орієнтовною і визначається з врахуванням інших платежів, передбачених чинним законодавством та додатком 1 до договору, може бути змінена за взаємною згодою сторін та в порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 3.3). Оплата проводиться відповідно до кошторисних призначень (або фінансового плану) (п. 4.2). Строк (термін) надання послуги визначається в додатку 1 до договору (п. 5.1). Договір набирає чинності з моменту його підписання але умови договору застосовуються до правовідносин, які виникли між сторонами з 01.01.2024. Договір діє до повного використання коштів, передбачених затвердженими кошторисами на відповідний рік, але не довше 31.12.2024 (п. 10.1).

Додатком №1 визначено точки розподілу за об`єктами споживача (а.с. 22)

Додатком №3 до договору визначено відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (а.с. 17 на звороті - 19).

Додатком №4 до договору визначено порядок розрахунків. П. 2 визначено, що порядок розрахунків за надання послуг з розподілу електричної енергії відповідає порядку розрахунків згідно комерційної пропозиції постачальника електричної енергії (у разі якщо споживач надав завірену копію комерційної пропозиції, підписаної з діючим електропостачальником). Якщо споживач не надав завірену копію комерційної пропозиції, він на підставі виставлених оператором системи рахунків протягом розрахункового періоду здійсню 3 планових платежів таких співвідношеннях: до 25-го числа поточного календарного місяця 30% вартості електричної енергії, що повинна бути розподілена в наступному розрахунковому місяці; до 5-го числа розрахункового місяця 40% вартості електричної енергії, що повинна бути розподілена в даному розрахунковому місяці; до 15-го числа розрахункового місяця 30% вартості електричної енергії, що повинна бути розподілена в даному розрахунковому місяці. Згідно п. 3 за підсумками місяця оператор системи формує акт приймання-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії; акт про надання послуг з перетікання реактивної електроенергії. Оформлені належним чином акти, споживач повертає оператору системи у 15-денний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого акту та за відсутності заперечень, останній вважається підтвердженим. У відповідності до п.п. 4, 5 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, розподілену протягом розрахункового місяця, здійснюється на підставі виставленого оператором системи рахунку. Рахунки на оплату за реактивну електричну енергію, пеню, інфляційні збитки, річні виписуються оператором системи окремо та надаються споживачу. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків за послуги з розподілу електричної енергії, реактивну електроенергію, пеню, інфляційні збитки, річні має не перевищувати 5 робочих днів з дня отримання рахунку. Відповідно до п. 6 за внесення платежів з порушення термінів, споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день оплати, 3% річних та інфляційні збитки. Рахунки на оплату можуть надаватися наручно у відповідних структурних підрозділах оператора системи, поштовим зв`язком, факсимільним зв`язком, електронною поштою, через особистий кабінет споживача. У разі неотримання споживачем протягом 2-х робочих днів після останнього дня розрахункового періоду рахунків на оплату наручно, оператор системи на 3-й день надсилає їх поштовим зв`язком, факсимільним зв`язком або електронною поштою. Споживач зобов`язаний переглядати електронну пошту. У разі неотримання споживачем рахунків протягом 3- робочих днів після останнього дня розрахункового періоду споживач зобов`язаний повідомити про це оператора системи на 4 день після останнього дня розрахункового періоду, у разі не повідомлення рахунки вважаються отриманими (а.с.20-21).

12.04.2024 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору від 124.03.2024, згідно якої п. 3.1 договору виклали у такій редакції: «Ціна договору становить 3 000 000 грн, у тому числі ПДВ 500 000 грн, за рахунок місцевого бюджету 2 515 975,59 грн, у тому числі ПДВ 419329,26 грн. Ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового кодексу України» (а.с. 16).

Додатковою угодою №2 від 08.07.2024 сторонами викладено п. 3.1 договору у такій редакції: «Ціна договору становить 3 000 000 грн, у тому числі ПДВ 500 000 грн, за рахунок місцевого бюджету 2 613 877,12 грн, у тому числі ПДВ 435 646,18 грн. Ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового кодексу України» (а.с. 16 на звороті).

Сторонами підписано акти наданих послуг по розподілу електричної енергії від 31.05.2024, 30.06.2024, 30.04.2024 на загальну суму 738 895,08 грн (а.с. 11 на звороті - 13).

Крім того, позивачем виставлено рахунки №521-0182/4/Ф1 від 01.05.2024 на суму 241 657,18 грн, №521-0182/5/Ф1 від 01.06.2024 на суму 253 716,26 грн, №521-0182/6/Ф1 від 01.07.2024 на суму 243 521,64 грн (а.с. 9-10).

Відповідач свої зобов`язання з оплати отримано електричної енергії виконав частково на суму 339558 грн 71 коп, що підтверджується платіжними інструкціями №627 від 14.06.2024, №18 від 17.07.2024 (а.с. 23-24).

19.07.2024 сторонами підписано акт звірки, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 339336,37 грн (а.с. 11).

Відповідач будь-яких заперечень щодо обсягу розподіленої електричної енергії та вартості послуг, наданих у спірному періоді, ані до оператора системи розподілу, ані до суду не заявив, заявлених позовних вимог не спростував.

Станом на день подання позовної заяви сума боргу відповідачем не оплачена.

Згідно із ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторонами у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частин 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Згідно зі статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено в ч. 1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені Договором.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ураховуючи вищевикладене, часткову оплату боргу, заявлена позивачем заборгованість відповідача в сумі 399336,37 грн підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Разом з цим, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 2104 грн 45 коп 3% річних, 7 031 грн 70 коп інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в сумі 4901,67 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Володимирводоканал» Володимирської міської ради (вул. Луцька, 211, м. Володимир, Володимирський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 05391703) на користь Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» (вул. Яремчука Назарія, буд. 4, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 00131512) 399336,37 грн основного боргу, 2104,45 грн 3% річних, 7031,70 грн інфляційних втрат, 4901,67 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 413374,19 грн (чотириста тринадцять тисяч триста сімдесят чотири грн 19 коп).

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя С. В. Бідюк