Рішення

від 19.09.2024 по справі 904/3174/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3174/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Воронове)

до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (Дніпропетровська обл., м. Першотравенськ)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про стягнення заборгованості в розмірі 1651380,19грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання №256/352 від 18.06.2018 в частині своєчасної та повної оплати за послуги з централізованого водопостачання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.08.2024.

06.08.2024 до канцелярії суду через систему "Електрон`ний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами у зв`язку з неможливістю в даний час уповноваженого представника позивача приймати безпосередньо участь у засіданні в приміщенні суду. Також, позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2024 відкладено підготовче засідання на 05.09.2024.

У судове засідання 05.09.2024 сторони не забезпечили явку своїх представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач не надав відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.09.2024.

У судове засідання 19.09.2024 сторони не забезпечили явку своїх представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач не надав відзив на позовну заяву.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялись ухвали суду від 26.07.2024 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі), 15.08.2024, 05.09.2024 в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 30, 39, 43 том 1).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи дату доставлення ухвали суду від 23.07.2024 23.07.2024 (о 21:45), відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 08.08.2024 включно.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску строку суду також не повідомлено.

Станом на 19.09.2024 відповідач не надав до суду відзив на позов.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.09.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

18.06.2018 між Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (далі сторона-1, позивач) та Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (далі сторона-2, відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання №256/352 (далі договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що сторона-1 зобов`язується надати стороні-2 послугу з централізованого водопостачання, а сторона-2 зобов`язується, на умовах договору, прийняти на межі розподілу балансової належності мереж відповідно до додатку №1 та оплатити отриманий щомісячний об`єм питної води.

Відповідно до умов пункту 2.1 договору, виходячи з технічних можливостей сторони-1 та встановлених уповноваженим державним органом лімітів споживання води стороні-2, заявленого стороною-2 необхідного обсягу питної води, сторони у пункті 2.1 договору визначили режим водоспоживання сторони-2 за періодами та граничним обсягам (тис.м3) надання послуги з централізованого водопостачання.

Так, у вказаному пункті договору сторони визначити узгоджені дані щодо граничного обсягу щомісячного споживання послуги з централізованого водопостачання.

Згідно з пунктом 2.2 договору місячним періодом сторони визначають період часу з першого по останнє число поточного місяця.

Кількість отриманої послуги з водопостачання стороною-2 на межі розподілу балансової належності мереж між стороною-1 та стороною-2, визначається за показниками, повіреного у встановленому порядку, встановленому законодавством та опломбованого стороною-1, про що складається акт за підписами повноважних представників сторін-1 та 2, засобів обліку сторони-2 розташування якого зазначено у додатку №1 до даного договору (пункт 3.1 договору).

Приписами пункту 3.2 договору встановлено, що сторони узгоджують, що в кінці місячного періоду сторони за договором складають акт зняття контрольних показників приладів обліку води, за формою згідно з додатком №2.

Вартість послуги з централізованого питного водопостачання не визначається за згодою сторін, а установлюється в порядку, визначеному чинним законодавством України та не потребує при зміні укладення додаткових угод до договору. Оплата послуги з централізованого водопостачання здійснюється стороною-2 за тарифом установленим стороні-1 уповноваженим державою органом на момент оплати (пункт 4.1 договору)

У пункті 4.3 договору сторони погодили, що розрахунок за послугу з водопостачання, здійснюється стороною-2 в безготівковій формі на підставі рахунку сторони-1 в порядку попередньої оплати, суму якої сторона-1 визначає до 1-го числа місячного періоду, що передплачується за об`ємами водоспоживання сторони-2 у минулому місячному періоді. Сторона-2 здійснює попередню оплату не пізніше 25-го числа місячного періоду, що передплачується. Остаточний розрахунок за період, що передплачується, сторона-2 проводить на підставі рахунку сторони-1 до 1-го числа наступного місячного періоду за передплаченим.

Пунктом 9.1 договору визначено, що дія даного договору триває з 18.06.2018 по 15.05.2021.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку. При цьому, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору.

Суд дійшов висновку, що відповідач, підписавши без зауважень та заперечень акт звіряння взаєморозрахунків за період з листопада 2017 по квітень 2024 року та акт надання послуг №777 від 27.09.2021, тим самим вчинив конклюдентні дії, якими схвалив прийняття в повному обсязі результатів наданих позивачем - послуг з централізованого водопостачання та підтвердив наявність у нього, як у контрагента, обов`язку з виконання умов договору в частині оплати за надані послуги на суму 1651380,19грн.

Відтак, договір №256/352 від 18.06.2018 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та відповідачем був складений акт зняття показань приладів обліку води від 27.09.2021, в якому сторони зазначили наступне:

1) дата та час складання акту: 27.05.2021 о 08:00 год.;

2) показання приладів обліку води Першотравенського МЖКП, розташованих у місці, зазначеному у додатку №1 до договору, на початок місячного періоду: 147518м3(Л1 місто); 223091м3 (Л2 колодязь);

3) показання приладів обліку води Першотравенського МЖКП, розташованих у місці, зазначеному у додатку №1 до договору, на кінець місячного періоду: 258215м3 (Л1 місто); 223195м3 (Л2 колодязь);

4) об`єм питної води, як різниця між пунктами 3 та 2 даного акту, переданої ДМП ВКГ "ДЗД", мережами Першотравенському МЖКП на межі розподілу балансової належності мереж між ДМП ВКГ "ДЗД" та Першотравенським МЖКП - 110697м3 (Л1 місто) + 104 м3 (Л2 колодязь) - 89 м3 (скид води - 02.09.2021) = 110712 м3 (а.с. 23 том 1).

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з водопостачання, вартість яких склала 1651380,19грн, на підтвердження чого позивачем та відповідачем були складені та підписані відповідні акти, а саме: акт звіряння взаєморозрахунків за період з листопада 2017 року по квітень 2024 року та акт надання послуг №777 від 27.09.2021, яким сторони зафіксували факт надання послуг водопостачання на суму 1651380,19грн у період 25.08.2021 по 27.09.2021 (а.с.16, 22 том 1).

28.09.2021 за вх.№1183 відповідач отримав рахунок на оплату послуг №777 від 27.09.2021 на суму 1651380,19грн (а.с. 21 том 1).

Відповідачем не виконані зобов`язання за договором про надання послуг з централізованого водопостачання №256/352 від 18.06.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у вересні 2021 року послуги з централізованого водопостачання. У зв`язку з наведеним у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1651380,19грн. Вказане і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, строк його дії, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарсько кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Враховуючи визначений контрагентами у договорі порядок розрахунків за надані послуги, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.

Доказів виконання зобов`язання щодо повної оплати вартості наданих послуг в сумі 1651380,19грн відповідач на час розгляду спору не надав.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України )

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 19816,56грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства про стягнення заборгованості в розмірі 1651380,19грн задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (52800, Дніпропетровська обл., м. Першотравенськ, вул. Молодіжна, буд. 12, ідентифікаційний код 32598423) на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (52591, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 28, ідентифікаційний код 03564045) 1651380,19грн - основного боргу та 19816,56грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 25.09.2024.

Суддя В.О. Татарчук