Ухвала

від 23.09.2024 по справі 904/3824/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

23.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3824/20За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар", м. Харків

про видачу дубліката судового наказу та поновлення строку для пред`явлення до виконання

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 957 505,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Євтушенко Д.Є.

Представники:

Від заявника (позивача): Панасюк І.В., арбітражний керуючий, свідоцтво №593 від 21.03.2013 (в режимі відеоконференції)

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

10 вересня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" до господарського суду надійшла заява, якою просить:

- поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3824/20 від 20.11.2020 до виконання;

- видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3824/20 від 20.11.2020.

Заява обґрунтована його втратою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 23.09.2024.

Боржник (відповідач) у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив.

Неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку (ч. 2 ст. 329 ГПК України).

Заслухавши пояснення представника стягувача (заявника, позивача), дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро" про стягнення 957 505,00грн задоволено:

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" грошові кошти у розмірі 957 505,00грн, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 14 362,58грн.

20 листопада 2020 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020, яке набрало законної сили 20.11.2020, видано наказ №904/3824/20.

Наказ господарського суду був чинним для пред`явлення до виконання протягом трьох років до 21 листопада 2023 року.

За твердженнями стягувача, постановою Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 по справі №922/1323/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техностар" визнано банкрутом, розпочата ліквідаційна процедура. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Панасюка І.В. (свід.№593 від 21.03.2013), адреса: 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, б. 21/23, к. 3.

Частиною 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Відповідна документація щодо дебіторської заборгованості, як і наказ про примусове виконання по справі №904/3824/20, не були передані керівником ліквідатору, оскільки внаслідок обстрілів з боку РФ на початку 2023 року приміщення, де знаходиться ТОВ "Техностар" було впошкоджено, документи були втрачені.

Керівником боржника лише була надана деяка інформація щодо наявності дебіторської заборгованості банкрута ТОВ "Техностар". Ліквідатор дізнався про наявність рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 по справі №904/3824/20 набагато пізніше - вже після спливу строку для пред`явлення наказу суду до виконання. Таким чином, вищезазначений наказ суду не пред`явлений до органів виконавчої служби до закінчення строку пред`явлення - 21.11.2023, даний наказ втрачений. Відповідач добровільно за рішенням суду борг не сплатив.

Враховуючи викладені обставини, арбітражний керуючий ТОВ "Техностар" просить видати дублікат наказу від 20.11.2020 та поновити пропущений строк для пред`явлення його до виконання.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження").

Отже, поновленим може бути лише пропущений встановлений законом строк.

Водночас, відповідно до п.4 п.102 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в силу вимог п.102 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", визначений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення наказу від 20.11.2020, виданого на примусове виконання рішення суду у справі №904/3824/20, є перерваним у зв`язку із введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану, який триває по теперішній час.

Відтак, твердження заявника про те, що строк на пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3824/20 є таким, що закінчився є помилковими.

Вирішуючи питання щодо видачі дублікату наказу, суд враховує, що положення статей 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Тобто, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Наразі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №904/3824/20, яке набрало законної сили 20.11.2020, на виконання якого видано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2020 у справі № 904/3824/20, не виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність передбачених п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України правових підстав для задоволення заяви про видачу дублікату наказу.

Крім того, суд зазначає, що за встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі дату видачі наказу, в частині найменування сторін, обов`язкових реквізитів тощо, станом на момент його первісної видачі 20.11.2020.

Відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 234, 235, 329, п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" про видачу дубліката судового наказу та поновлення строку для пред`явлення до виконання задовольнити частково.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2020 у справі №904/3824/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метелектро" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 28/74; ідентифікаційний код 40425976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 168; ідентифікаційний код 30884393) грошових коштів у розмірі 957 505 (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч п`ятсот п`ять) грн. 00 коп., витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 14 362 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 58 коп.

3. В задоволенні вимоги про відновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2020 у справі № 904/3824/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 23.09.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 25.09.2024.

Суддя Н.М. Євстигнеєва