Рішення

від 25.09.2024 по справі 904/753/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024м. ДніпроСправа № 904/753/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолекс Текноледжіз", смт. Ков`яги Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіті Будінвест", м. Вишневе Київської області

про стягнення 755 609,67грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біолекс Текноледжіз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Енерго-Буд ЛТД" (яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Віталіті Будінвест") заборгованість у розмірі 755 609,67грн, з яких:

- передплата у розмірі 581 400,00грн;

- штраф у розмірі 23 255,90грн;

- 3 % річних у розмірі 32 010,03грн;

- втрати від інфляції у розмірі 118 943,74грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №10/21-Б від 22 жовтня 2021 року в частині повного та своєчасного виконання робіт.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024 справу №904/753/24 передано на розгляд судді Бондарєва Е.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 (суддя Бондарєв Е.М.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2024 року №324 у зв`язку із тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Бондарєва Е.М., відповідно до пункту п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. № 4-717/24 справи 904/753/24.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 справу №904/753/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято справу №904/753/24 до свого провадження, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 25.09.2024 замінено найменування відповідача у справі №904/753/24 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Енерго-Буд ЛТД" (ідентифікаційний код 41344804) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Віталіті Будінвест" (ідентифікаційний код 41344804).

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Ухвалу суду від 19.08.2024 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 20.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 70).

Пунктом 2 частини 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Строк для надання відзиву на позов сплинув 05.09.2024. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біолекс 100", яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Біолекс Текноледжіз" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Енерго-Буд ЛТД", яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Віталіті Будінвест" (підрядник, відповідач) укладено договір підряду №10/21-Б (а.с. 22-28).

За умовами пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник за завданням замовника та на власний ризик зобов`язувався виконати зварювальні роботи трубопроводів на об`єкті за адресою: вул. Полтавська, 72-Д, смт. Ков`яги, Богодухівський (Валківський) район, Харківська область (надалі роботи), а замовник зобов`язувався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Обсяг робіт визначається проектом "Реконструкція нежитлових будівель під виробництво соняшникової олії з відходів масложирової промисловості потужністю 10т/добу по сировині за адресою: Харківська область, Валківський район, смт. Ков`яги, вул. Полтавська, буд. 72-Д" в частині, що додається до договору (далі - проектна документація та об`єкт) (п. 1.2 договору).

Підрядник підтверджує, що: на момент підписання цього договору підрядник ознайомлений з проектною документацією та зміст проектної документації та передбачені нею обсяги робіт підрядникові зрозумілі в повному обсязі; має всю необхідну дозвільну документацію та кваліфікований персонал для виконання робіт (п. 1.3 договору).

Забезпечення обладнанням та матеріалами (частково), необхідними для виконання робіт, покладаються на підрядника, за виключенням матеріалів, відповідно до специфікацій до проектної документації, які надає підряднику замовник за актами прийому-передачі матеріалів (п. 1.4 договору).

За умовами пункту 1.5 договору строки виконання робіт за цим договором - 120 робочих днів після виконання замовником вимог п. 2.2.1 цього договору.

Вартість Робіт (договірна ціна) за цим договором складає 1162795,14грн (один мільйон сто шістдесят дві тисячі сімсот дев`яносто п`ять гривень 14 коп.) вт.ч. ПДВ (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору плата за виконані роботи здійснюється замовником в наступному порядку:

замовник сплачує підряднику попередню оплату в розмірі 50% від вартості робіт, вказаної в п. 2.1 договору на підставі рахунку, отриманого від підрядника або на підставі договору. Датою здійснення передплати є дата надходження відповідних коштів на поточний рахунок підрядника (п. 2.2.1);

замовник сплачує 25% від вартості робіт, вказаної в п. 2.1 договору після здачі замовнику 50% об`єму робіт, а саме протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами проміжного Акту прийому-передачі робіт та передання підрядником замовнику відповідної документації щодо проведення випробувань проведених робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника (п. 2.2.2);

остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт по формі №КБ-2в і довідок по формі №КБ-3 протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання замовником Акту приймання-передачі виконаних робіт та передачі підрядником замовнику виконавчої документації згідно з діючими СНІП, ДБН та документації щодо проведення випробувань (п. 2.2.3).

При виконанні робіт, передбачених цим договором замовник має право, зокрема здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника,

технічний нагляд і контроль за ходом, якістю та обсягами виконання робіт (п. 4.2.1 договору); відмовитись від виконання цього договору і зажадати відшкодування збитків, якщо підрядник не приступає своєчасно до виконання цього договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її в строк стає неможливим (п. 4.2.3 договору).

Роботи, виконані підрядником, замовник приймає шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3. Роботи вважаються виконаними за договором в повному обсязі та належним чином тільки після підписання без зауважень акта приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (п. 5.1, 5.2 договору).

Згідно пункту 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Під неналежним виконанням умов цього Договору слід розуміти виконання стороною своїх зобов`язань не в повному обсязі, з порушенням термінів (строків), з наявністю неякісно виконаних робіт, а також будь-яке інше порушення стороною за договором умов цього договору.

Відповідальність підрядника за порушення строків виконання робіт визначена в пункті 7.2 договору.

У разі прострочення підрядником строку виконання робіт більш ніж на 10 (десять) календарних днів, підрядник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 1% (одного відсотка) від загальної вартості робіт, передбаченої п. 2.1 цього договору (п. 7.2.1 договору).

У разі прострочення підрядником строку виконання робіт більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів, підрядник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 2% (двох відсотків) від загальної вартості робіт, передбаченої п. 2.1 цього договору (п. 7.2.2 договору).

У разі прострочення підрядником строку виконання робіт, більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, замовник має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку, оплатити фактично виконані роботи та вимагати від підрядника повернення коштів сплачених у якості авансу, якщо підрядником виконаний менший обсяг робіт, ніж оплачено замовником та вимагати сплати штрафних санкцій передбачених п. 7.2.1 та 7.2.2. цього договору (п. 7.2.3 договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання або неналежне його виконання, які мали місце в період дії договору (п. 7.5 договору).

Строк дії договору встановлюється: з моменту підписання обома сторонами договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Енерго-Буд ЛТД" виставило рахунок на оплату №565 від 27 жовтня 2021 року, зварювальні роботи трубопроводів на об`єкті за адресою: вул. Полтавська, 72-Д, смт. Ков`яги, Богодухів, на суму 1 162 795,14грн (а.с. 15).

На виконання умов п. 2.2.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Біолекс 100" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 581 400,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

№862 від 27.10.2021 на суму 150 000,00грн;

№863 від 29.10.2021 на суму 300 000,00грн;

№864 від 02.11.2021 на суму 131 400,00грн (а.с. 42-44).

Однак, відповідачем (підрядником) не виконано зобов`язання щодо виконання робіт.

21 вересня 2023 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. №2109-1 від 21.09.2023 з вимогою у строк не більше трьох днів з моменту отримання претензії повернути суму попередньої оплати у розмірі 581 400,00грн (а.с.33-36).

Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов`язання, здійснено попередню оплату, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з виконання робіт не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 581 400,00грн, штрафу у розмірі 23255,90грн, 3% річних у розмірі 32010,03грн, інфляційних втрат у розмірі 118943,74грн, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору підряду, строк дії договору, строк виконання робіт, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 850 та ст. 851 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч.3);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4).

Правовий аналіз частин 2 та 4 ст.849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частиною другою ст. 849 ЦК України передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина четверта ст. 849 ЦК України встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

З урахуванням наведеного, для правильного вирішення спорів про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови замовника від договору підряду судам необхідно достовірно з`ясовувати обставини того, на підставі якої саме частини ст.849 ЦК України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду. Якщо на підставі ч.2 ст.849 ЦК України, то чи доведена фактична наявність визначених у ній підстав для такої односторонньої відмови.

Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №911/1433/18.

В матеріалах справи відсутній будь-який доказ на підтвердження виконання відповідачем зварювальних робіт трубопроводів на об`єкті за договором підряду №10/21-Б від 22.10.2021.

Претензія від 21.09.2023 на адресу відповідача містить посилання на п.7.2.3. договору та частину другу статті 849 ЦК України, які передбачають право замовника відмовитися від договору та вимагати повернення авансового платежу.

Враховуючи викладене, відмова позивача від договору підряду №10/21-Б від 22.10.2021 базується на порушеннях з боку відповідача умов спірного договору, що відповідно до умов ч. 2 ст. 849 ЦК України, є прямою та безумовною підставою для розірвання таких договорів.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Таким чином, двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України одними з правових наслідків порушення зобов`язання, встановлених договором або законом, є припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За умовами пункту 1.5 договору строки виконання робіт за цим договором - 120 робочих днів після виконання замовником вимог п. 2.2.1 цього договору.

Згідно платіжних інструкцій №862 від 27.10.2021 на суму 150 000,00грн, №863 від 29.10.2021 на суму 300 000,00грн, №864 від 02.11.2021 на суму 131 400,00грн, замовником перераховано на розрахунковий рахунок попередню оплату у загальному розмірі 581 400,00грн.

Отже, строк виконання робіт є таким, що настав 22.04.2022. Докази виконання робіт у визначений договором строк відсутні. Відтак, з 23.04.2022 у відповідача виникло прострочення з виконання робіт.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (подібний за змістом висновок викладений, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 та у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів виконання робіт, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати грошових коштів у розмірі 581 400,00грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення передоплати позивач просить стягнути штраф 2% штраф у розмірі 23 255,90грн, 3% річних у розмірі 32 010,03грн та втрати від інфляції у розмірі 118 943,74грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7.2.2 договору у разі прострочення підрядником строку виконання робіт більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів, підрядник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 2% (двох відсотків) від загальної вартості робіт, передбаченої п. 2.1 цього договору.

Перевіркою правильності нарахування штрафу за прострочку виконання робіт понад 20 календарних днів, порушень умов договору судом не виявлено.

Розрахунок штрафу у сумі 23 255,90грн є вірним (1162795,14грн * 2%).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому виникло зобов`язання повернути позивачу (замовнику) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 849 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 32010,03грн за період з 23.04.2022 до 21.02.2024 та інфляційні втрати за період з травня 2022 року до січня 2024 року у розмірі 118 943,74грн (а.с. 12-13).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9067,32грн, що підтверджується платіжною квитанцією №7010-6086-5423-3058 від 21.02.2024. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 6, 49).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 9 067,32грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолекс Текноледжіз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіті Будінвест" про стягнення 755 609,67грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіті Будінвест" (ідентифікаційний код 41344804; вул. Залізнична, буд. 92-94, корпус 2, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біолекс Текноледжіз" (ідентифікаційний код 42611094; вул. Полтавська, 72-Д, смт. Ков`яги, Богодухівський р-н, Харківська область, 63021) основний борг у розмірі 581 400,00грн (п`ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста гривень 00коп.), штраф у розмірі 23 255,90грн (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 коп.), 3% річних у розмірі 32 010,03грн (тридцять дві тисячі десять гривень 03коп.), втрати від інфляції у розмірі 118 943,74грн (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок три гривні 74коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 9 067,32грн (дев`ять тисяч шістдесят сім гривень 32коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 25.09.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва