Рішення

від 25.09.2024 по справі 904/3271/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3271/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Ін", м. Київ

про стягнення 27 895,82 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Ін" про стягнення 27 895,82 грн, з яких: 12 007,79 грн - відшкодування комунальних витрат, 11 179,06 грн - пеня, 841,24 грн - 3% річних, 3867,73 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №06/05/2021 від 06.05.2021.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 29.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

13.08.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач визнає факт укладення договору оренди № 06/05/2021 від 06.05.2021 нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, будинок 5, приміщення 4 та укладення 08.11.2021 додаткової угоди про розірвання договору та повернення об`єкту оренди за актом прийому-передачі 09.12.2021. Також відповідач визнає заборгованість 12 007,79 грн за відшкодування комунальних витрат. Відповідач не погоджується з наданим позивачем розрахунком пені та вважає його необґрунтованим. Позовними вимогами по даній справі є стягнення 27 895,82 грн, з яких: 12 007,79 грн - відшкодування комунальних витрат, 11 179,06 грн - пеня, 841,24 грн - 3% річних, 3867,73 грн - інфляційні втрати. Тобто загальна сума пені, 3% річних та втрат від інфляції є більшою, ніж сума відшкодування комунальних витрат, що не відповідає принципам добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

02.09.2024 відповідач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що листом № 16 від 13.08.2024 відповідач запросив у позивача актуальні банківські реквізити для здійснення оплати заборгованості, оскільки на рахунок, вказаний в договорі оренди №06/05/2021 від 06.05.2021, здійснення оплати є неможливим, про що відповідач також зазначав у відзиві на позовну заяву. Листом № 2172/08 від 14.08.2024, який був отриманий відповідачем 28.08.2024, що підтверджується даними трекінгу з офіційного сайту Укрпошти, позивач повідомив відповідачу актуальні банківські реквізити, після чого відповідач невідкладно здійснив оплату заборгованості в повному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.08.2024 № 9536000.

Господарський суд зазначає, що відповідач у своєму відзиві просить суд розглянути справу з повідомленням (викликом) сторін.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного) (ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (абз. 1 ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 249 Господарського процесуального кодексу клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

З сукупного аналізу наведених вище положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що однією з умов, яка є підставою для розгляду справи спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, є характер спірних правовідносин та предмет доказування, які вимагають заслуховування усних пояснень учасників справи.

З наявних матеріалів справи, вбачається, що предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 27 895,82 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають заслуховування усних пояснень учасників справи, у зв`язку із чим відсутня необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи малозначність справи, господарський суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2021 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джаст Ін" (орендар) було укладено договір оренди № 06/05/2021 (далі - договір).

Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, буд. 5, приміщення 4, загальною площею-61,3 кв. м (далі - об`єкт оренди). План та місце розташування об`єкту оренди у будівлі наведені у додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

Об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності (п. 1.2. договору).

Орендар буде використовувати об`єкт оренди для розміщення відділення експрес пошти (п. 1.4. договору).

Передача об`єкту оренди здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін (п. 2.1. договору).

Об`єкт оренди повинен бути переданим орендодавцем та прийнятим орендарем в 10-денний календарний строк з моменту виконання орендарем п. 4.6. цього договору (п. 2.2. договору).

Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі об`єкту оренди. Обов`язок з підготовки акту, вказаного в пункті 2.1. договору, покладається на орендодавця (п. 2.3. договору).

Строк оренди складає 18 (вісімнадцять) місяців з моменту прийняття об`єкту оренди орендарем за актом приймання-передачі об`єкту оренди (п. 3.1. договору).

Строк оренди згідно з цим договором може бути змінений сторонами шляхом укладення в письмовій формі договору про внесення змін до цього договору, якщо інше не передбачено умовами договору (п. 3.2. договору).

Сторони погодили, що після закінчення строку договору, встановленого пунктом 3.1., поновлення договору на той самий строк не допускається (п. 3.3. договору).

Орендна плата за користування об`єктом оренди в місяць складає 7700,00 грн, у тому числі ПДВ (п. 4.1. договору).

Щомісячно орендар сплачує орендну плату в розмірі, передбаченому в п. 4.1. цього договору, крім того відшкодовує орендодавцю фактичні витрати, пов`язані з утриманням об`єкту оренди та прибудинкової території (крім того ПДВ) (п. 4.2. договору).

Щомісячно до 15 (п`ятнадцятого) числа поточного місяця орендодавець нараховує орендну плату за поточний місяць та направляє орендарю в електронній формі рахунки, а орендар на підставі отриманих від орендодавця в електронній формі рахунків сплачує нараховану орендну плату за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендну плату за перший місяць користування об`єктом оренди орендар сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від орендодавця в електронній формі. Надлишково сплачені кошти орендарем за цим договором підлягають зарахуванню орендодавцем в рахунок погашення заборгованості орендаря з орендної плати та інших платежів за договором (п. 4.2.1. договору).

Орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх направлення орендодавцем в електронній формі, відшкодовує фактичні витрати орендодавця за комунальними послугами та іншими послугами, пов`язаними з утриманням об`єкту оренди і прибудинкової території, а саме: активна електроенергія - відповідно до показників приладів обліку (лічильники); водопостачання та водовідведення - відповідно до показників приладів обліку (лічильники); теплопостачання (опалення) - у повному обсязі; експлуатаційні витрати за прибирання прибудинкової території - у повному обсязі. Витрати, що не передбачені п. 4.2.2. договору, входять до складу орендної плати (п. 4.2.2. договору).

У разі неотримання рахунку орендарем від орендодавця за 3 (три) календарні дні до закінчення строку сплати, визначеного п.4.2. цього договору, орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі згідно з рахунком за попередній період/місяць або згідно з умовами договору. Орендар має право у порядку п. 11.7. цього договору звернутись до орендодавця із запитом про надання рахунку повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням орендар зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь орендодавця різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, шо зазначена в наданому орендодавцем рахунку. За відсутності звернення орендаря до орендодавця щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище строк, рахунок/рахунки вважаються такими, що отримані орендарем та підлягають оплаті у повному обсязі згідно з умовами цього договору. У випадку виникнення заборгованості орендаря перед орендодавцем зі сплати орендної плати та інших платежів за цим договором. Орендарю направляється вимога, враховуючи положення ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.2.3. договору).

Орендодавець нараховує, а орендар сплачує орендодавцю орендну плату та інші платежі за цим договором протягом строку оренди, починаючи з дати укладення акту приймання-передачі об`єкту оренди по дату укладення акту приймання-передачі об`єкту оренди (повернення з оренди) включно. Строк оренди визначається з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди уповноваженими представниками сторін до моменту спливу строку оренди, зазначеного у п. 3.1. договору (п. 4.4. договору).

Орендні та інші платежі за цим договором перераховуються орендарем в безготівковій формі на рахунок орендодавця, вказаний в п. 12 цього договору. Датою отримання орендодавцем орендних та інших платежів згідно з цим договором є дата зарахування коштів на відповідний рахунок орендодавця (п. 4.9. договору).

Сторони узгоджують, що підписання акту приймання-передачі є підтвердженням факту настання права строкового платного користування об`єктом оренди з дня його підписання упродовж всього періоду оренди та додаткового підтвердження шляхом складання щомісячних актів наданих послуг не потребує (п. 4.10. договору).

Орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні та інші платежі за цим договором (п. 5.3.2. договору).

Об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. У випадку не передання орендодавцю об`єкту оренди за актом приймання-передачі орендодавець повертає об`єкт оренди самостійно у передбаченому цим договором порядку, при цьому об`єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з дня складання акту відкриття та звільнення об`єкта оренди згідно з п. 6.5. цього договору (п. 6.2. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки (п. 8.1. договору).

У випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за цим договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується орендодавцем, починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, що вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за договором у розумінні ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовилися збільшити тривалість позовної давності до вимоги про стягнення пені, встановленої п. 1) ч. 2 ст. 258 ЦК України, до трьох років (п. 8.2. договору).

Цей договір вступає в силу і моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань згідно з цим договором (п. 11.1. договору).

Всі зміни та доповнення до цього договору мають юридичну силу, якщо вони оформлені договорами про внесення змін до цього договору та підписані сторонами, якщо інше не передбачено умовами договору (п. 11.2. договору).

Відповідно п. 11.7 договору повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання умов п. 4.2. цього договору, сканованих копій документів, що оформлюються в процесі виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені в п. 12. цього договору. Сторони визнають офіційними та належним чином направленими повідомлення в електронній формі, якщо такі повідомлення були направлені однією стороною другій стороні з електронної адреси та на електронну адресу/адреси, зазначені в п. 12. договору. При цьому, не порушуючи вимоги відповідного законодавства України про електронний документообіг, сторони підтверджують відсутність необхідності електронного підпису сторонами таких повідомлень. Сторони також підтверджують, що з моменту отримання письмового або електронного звернення, повідомлення, сторона - одержувач такого звернення/повідомлення зобов`язана направити відповідь другій стороні у строк не більше 3 (трьох) робочих днів.

Позивач зазначає, що 10.02.2022 16:13 він направив відповідачу електронним шляхом (з адреси представника банку - invoice2@pib.ua на адресу відповідача: o.lakhai@justin.ua в порядку, передбаченому п.11.7 договору) рахунок-фактуру № 740 від 09.02.2022 (а.с. 64) про відшкодування витрат на електроенергію за період 01.12.2021-07.12.2021, теплопостачання за період з 24.10.2021-31.10.2021, теплопостачання за період з 01.11.2021-30.11.2021, водовідведення за період з 18.11.2021-07.12.2021, водопостачання за період з 18.11.2021-07.12.2021, відшкодування витрат на утримання прибудинкової території за період з 01.12.2021-07.12.2021 на загальну суму 9637,37 грн. Також 07.06.2022 12:44 він направив відповідачу електронним шляхом (з адреси представника банку - helenbelkina80@gmail.com на адресу відповідача: o.lakhai@justin.ua в порядку, передбаченому п.11.7 договору) рахунок-фактуру № 1972 від 31.05.2022 (а.с. 64) про відшкодування теплопостачання за період з 01.12.2021-07.12.2021 на суму 2370,42 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за витрати орендодавця за комунальними послугами не сплатив, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 12 007,79 грн. 08.11.2021 від відповідача надійшов лист № 633 від 08.11.2021 (а.с. 31), в якому останній повідомив про те, шо з 09.12.2021 договір оренди нерухомого майна № 06/05/2021 від 06.05.2021 припиняє свою дію, просив прийняти об`єкт оренди за актом. 08.11.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди (а.с. 32), в якій дійшли згоди розірвати з 09.12.2021 договір оренди. Відповідно до п. 4 додаткової угоди, відповідач зобов`язався ліквідувати заборгованість за договором оренди та передати приміщення позивачу за актом повернення приміщення. Як зазначає позивач, орендоване приміщення повернуте позивачу згідно акту прийому-передачі (повернення з оренди) від 09.12.2021 (а.с. 32), однак заборгованість по відшкодуванню комунальних витрат відповідачем так і не погашена. З метою досудового врегулювання спору направив відповідачу вимогу про сплату боргу від 23.11.2022 № 2000/08, в якій вимагав сплатити заборгованість, але відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідач у своїх поясненнях зазначив, що здійснив оплату заборгованості в повному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією № 9536000 від 29.08.2024.

Разом із поясненнями відповідач подав до суду платіжну інструкцію № 9536000 від 29.08.2024 про сплату позивачу 12 007,79 грн, з призначенням платежу: "спл.заборг.по дог.оренди № 06/05/2021 від 06.05.2021".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, основна заборгованість у розмірі 12 007,79 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 12 007,79 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 179,06 грн за загальний період з 18.02.2022 по 12.07.2024.

Відповідно до п. 8.2. договору у випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за цим договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується орендодавцем, починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, що вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за договором у розумінні ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовилися збільшити тривалість позовної давності до вимоги про стягнення пені, встановленої п. 1) ч. 2 ст. 258 ЦК України, до трьох років.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 18.02.2022 по 12.07.2024 у розмірі 841,24 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 3867,73 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 888,03 грн, з яких: 11 179,06 грн - пеня, 841,24 грн - 3% річних, 3867,73 грн - інфляційні втрати.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Господарський суд зазначає, що позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 274631 від 30.04.2024, замість 2422,40 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі № 904/3271/24 в частині стягнення основного боргу у розмірі 12 007,79 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джаст Ін" (02090, м. Київ, вул. Лісовського Роберта, буд. 1, ідентифікаційний код 41567921) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, ідентифікаційний код 00039002) 18 310,43 грн а саме: 15 888,03 грн, з яких: 11 179,06 грн - пеня, 841,24 грн - 3% річних, 3867,73 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва