Рішення

від 24.09.2024 по справі 907/446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/446/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу в порядку загального позовного провадження,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ", код ЄДРПОУ - 41803243, 61028, Харківська обл., місто Харків, вул. Велико - Бурлуцька, будинок 14,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТІОН ІНВЕСТ", код ЄДРПОУ - 39508760, 90550, Закарпатська обл., Тячівський р-н, село Теребля, вул. Центральна, будинок 100,

про стягнення коштів,

Секретар судового засідання Шоляк О.В.

За участі представників сторін:

від позивача - адвокат Іванов Віктор Іванович

від відповідача - адвокат Римець Христина Богданівна в режимі ВКЗ

в с т а н о в и в:

ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ", код ЄДРПОУ - 41803243, звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ", код ЄДРПОУ - 39508760, з позовними вимогами про стягнення на свою користь з відповідача заборгованості за договором поставки №23/07/14-01 від 14.07.2023 в сумі 1 865 551.56 грн.

Описова частинна рішення.

Ухвалою суду від 09.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.06.2024, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

В подальшому, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (вх. №02.3.1-02/4256/24 від 23.05.2024 року), в якому останній врахувати позицію відповідача викладену у відзиві при розгляді справи №907/446/24.

Також, 04.06.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача (вх. №02.3.1-02/4592/24 від 04.06.2024 року), в якій останній просить врахувати таку відповідь на відзив під час розгляду справи №907/446/24.

Ухвалою суду від 06.06.2024 закрито підготовче провадження і призначено судовий розгляд справи по суті на 27 червня 2024 року, який не відбувся. Відтак, ухвалою суду від 15.08.2024 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24 вересня 2024 року.

Також, 17.09.2024 на адресу суду надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи від позивача (вх. №02.3.1-02/7215/24 від 17.09.2024 року).

В судове засідання з`явились представники сторін. Суд, вислухавши усні пояснення сторін, дослідивши докази, які наявні в справі, розглянув справу по суті та вийшов в нарадчу кімнату для ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі, наявних у справі.

Вийшовши з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору за позицією Позивача.

ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" (далі - постачальник, позивач) стверджує, що 14.07.2023 між ним та ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №23/07/14-01 (далі - договір), на підставі якого та підписаної сторонами специфікації №1 від 14.07.2023 до договору поставки (далі - специфікація) постачальник зобов`язався поставити покупцю товар: конвеєр шахтний стрічковий 2Л1000Т у кількості 1 (одна) одиниця загальною вартістю 9 612 000.00 грн. з урахуванням ПДВ (далі - товар).

Відповідно до п. 4 специфікації, розрахунки за замовлений товар здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 1) передплата 50 % від загальної вартості товару на підставі виставленого рахунку-фактури постачальника; 2) передплата 30 % від загальної вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність товару до постачання (відправлення); 3) 20% від загальної вартості товару протягом 15 календарних днів з дати поставки товару.

Позивач стверджує, що згідно з платіжною інструкцією №25/07/20231254 від 26.07.2023, покупець (відповідач) перерахував постачальнику 4 806 000.00 грн., тобто виконав свої зобов`язання з попередньої оплати за товар, а тому постачальник зобов`язаний був поставити товар впродовж 90 календарних днів згідно з пунктом 6 специфікації.

Оскільки, 16 жовтня 2023 позивач направив відповідачу повідомлення про готовність товару до відвантаження, то відповідно до умов специфікації, відповідач зобов`язаний був впродовж 5 - ти банківських днів з моменту отримання повідомлення, тобто до 20 жовтня 2023 року, здійснити попередню оплату в розмірі 30 % від загальної вартості товару.

Так, відповідно до видаткової накладної №1810-01 від 18.10.2023, постачальник поставив покупцю товар, а саме конвеєр шахтний стрічковий у кількості 1 одиниця загальною вартістю 9 612 000.00 грн. з ПДВ. Таким чином, відповідно до вказаних вище умов специфікації, відповідач зобов`язаний був здійснити оплату 20% від загальної вартості товару протягом 15 календарних днів - до 02 листопада 2023 року.

Позивач стверджує, що відповідач порушив терміни виконання своїх зобов`язань по договору поставки №23/07/14-01 від 14.07.2023, так як станом на 30.04.2024 (на день подачі позову) сума основної заборгованості за поставлений товар становить 1 750 000.00 грн., враховуючи здійснені у період з 07.11.2023 по 12.04.2024 перерахування відповідачем коштів 9 платежами згідно платіжних інструкцій на загальну суму 3 056 000.00 гривень.

Додатково позивачем нараховані відповідачу інфляційне збільшення в сумі 71 899.23 грн., 3 % річних в сумі 43 652.33 грн., стягнення яких разом із сумою основного боргу в розмірі 1 750 000.00 грн. і стало предметом розгляду в даній справі.

У відповіді на відзив, яка надійшла від позивача на адресу суду 04.06.2024, останній вказує, що він не погоджується з твердженнями відповідача, наведеними в відзиві, стосовно того, що між сторонами було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору поставки від 14.07.2023 року. Позивач повідомив суд у своїй відповіді на відзив, що станом на 04.06.2024 взаємної згоди щодо внесення змін до договору поставки №23/07/14-01 від 14.07.2023, зокрема в частині порядку та термінів виконання відповідачем грошових зобов`язань не досягнуто між сторонами.

Також, позивач зазначає, що не погоджується з визначенням відповідачем кінцевої дати виконання грошового зобов`язання - 23.10.2023 по здійсненню передплати у розмірі 30 % від загальної вартості товару (протягом 5 банківських днів з моменту відправлення повідомлення про готовність товару до постачання (що вбачається з умов пункту 4 специфікації). З цього приводу, на переконання позивача, відповідачем не враховано, що починаючи з 01 квітня 2023 року у зв`язку з переходом до нового міжнародного стандарту проведення міжбанківських платежів Національним Банком України було скасовано поняття «банківського дня» та відповідно платіжними вважаються усі дні тижня, в тому числі субота та неділя, а також без обмежень у розрізі святкових днів. Позивач стверджує, що ним вірно визначено початок перебігу строку заборгованості.

Позиція відповідача.

На адресу суду 23.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (вх. №02.3.1-02/4256/24 від 23.05.2024 року).

В такому відзиві відповідач вказує, що він не заперечує умови, які були погоджені сторонами договором поставки і специфікацією з приводу проведених розрахунків по договору поставки. Однак, відповідач звертає увагу, що через складне економічне становище, йому як покупцю не вдалося виконати зобов`язання по договору у відповідні строки, а тому між сторонами велися переговори щодо врегулювання цієї ситуації. Так, відповідач вказує, що між ним та позивачем погоджувались нові строки погашення заборгованості за поставлений товар, відтак нарахування штрафних санкцій за період з листопада 2023 по квітень 2024 є безпідставне.

Відповідач зазначає, що через складне фінансове становище (відповідач з 13.03.2024 включене до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризикованості, господарська діяльність підприємства призупинена до врегулювання ситуації з контролюючим органом) йому не вдалося погасити заборгованість у нові погоджені строки.

У відзиві відповідач також зазначає про невірний розрахунок позивача щодо трьох відсотків річних та інфляційних втрат, так як з врахуванням обов`язку покупця по перерахунку передплати у розмірі 30 % від загальної вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту відправлення повідомлення про готовність товару до постачання (тобто листа-повідомлення №1021_10/1 від 16.10.2023), з врахуванням початку перебігу строку, який починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано її початок, що передбачено статтею 253 ЦК України, така передплата мала бути здійснена відповідачем до 23.10.2023 включно, а не до 20.10.2023 (як стверджує позивач). Таким чином, на переконання відповідача, прострочення по первинно погодженому розрахунку між сторонами повинно рахуватися не з 21.10.2023 (як стверджує позивач), а з 24.10.2024.

Відповідач стверджує про неправильний розрахунок позивачем 3% річних також і з тієї позиції, що позивачем не враховано, що саме в день проведення оплати зобов`язання зменшувалося на суму оплати, а не з наступного дня, як про це вказано у позовній заяві. Окрім цього, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, що вбачається з постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання».

Враховуючи такі доводи, відповідачем складено свій розрахунок заборгованості по договору поставки (відповідно до додатку №1 до відзиву на позовну заяву), згідно з яким визначено 3% річних за період з 24.10.2023 по 11.04.2024 за порушення грошового зобов`язання - попередньої оплати у розмірі 30 % від загальної вартості товару в сумі 14 570,16 грн. і такий розрахунок виконаний відповідачем з врахуванням суми боргу по передоплаті у розмірі 30 % станом на 24.10.2023 в розмірі 2 883 600 грн. та з врахуванням перерахованих відповідачем грошових коштів за період з 07.11.2023 по 12.04.2024.

Згідно з цим же розрахунком (додаток №1 до відзиву на позовну заяву), та з врахуванням аргументів відповідача у відзиві на позовну заяву, ТОВ «КАТІОН ІНВЕСТ» визначено 3% річних за порушення грошового зобов`язання у виді порушення строку сплати постачальнику 20% від загальної вартості товару (що становить 1 922 400 грн.) протягом 15 календарних днів з дати поставки товару, який за період з 03.11.2023 по 30.04.2023 становить 28 120,25 грн.

Загальна сума 3% річних складає згідно розрахунків відповідача - 42 690.41 грн.

Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що 14.07.2023 між ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" (постачальник) та ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" (покупець) укладено договір поставки №23/07/14-01, згідно з пунктом 1.1. якого постачальник зобов`язується у визначений договором строк передати у власність покупцю товар у відповідності з поданою покупцем заявкою (в письмовій або усній формі), а покупець прийнято товар та сплатити постачальнику вартість товару у строки та на умовах, встановлених договором. Найменування товару, асортимент, кількість та ціна наведені в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

За умовами пунктів 2.1 та 2.2 договору загальна ціна договору визначається як сума вартості всіх партій товару, поставленого згідно цього договору та специфікацій; ціна на товар визначаються у специфікаціях.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставка товару проводиться за домовленими цінами між постачальником та покупцем на підставі цього договору відповідно до специфікацій та виставлених рахунків-фактури (рахунку).

Згідно з пунктом 3.2 договору розрахунки за замовлений товар здійснюються на умовах, обумовлених між сторонами в специфікаціях.

Пункти 4.1, 4.7 договору передбачають, що постачальник здійснює поставку товару на умовах, що передбачені цим договором та у строк, обумовлений між сторонами в специфікаціях.

За змістом пункту 4.10 договору датою поставки товару вважається підписання покупцем видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю покупцем.

За умовами пункту 6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Відповідно до пункту 9.1 договору його невід`ємними частинами є специфікація до договору.

Згідно приписів п. 8.5. договору, такий вступає в силу з дати його підписання і діє до 30 квітня 2025 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 8.5. договору).

Відтак, судом встановлено, що даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та зобов`язання за таким є чинними.

Зміни та доповнення до даного договору, або дострокове розірвання будуть дійсні, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін (п. 8.2. договору).

Згідно долученої до договору поставки №23/07/14-01 від 14.07.2023 специфікації №1 від 14.07.2023 сторони: ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" (постачальник) та ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" (покупець) домовилися про таке:

- товаром, який постачається по договору, є конвеєр шахтний стрічковий 2Л1000Т у кількості 1 (одна) одиниця згідно погодженої конструкторської документації з урахуванням всіх вимог додатку 1 до специфікації загальною вартістю 9 612 000 грн. з урахуванням ПДВ (пункт 1 специфікації);

- розрахунки за замовлений товар здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку (пункт 4 специфікації): передплата 50 % від загальної вартості товару на підставі виставленого рахунку-фактури постачальника; передплата 30 % від загальної вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність товару до постачання (відправлення); 20% від загальної вартості товару протягом 15 календарних днів з дати поставки товару;

- строк поставки товару: протягом 90 календарних днів з дати перерахування покупцем передплати 50 % від загальної вартості товару відповідно до умов договору з можливістю дострокової оплати (пункт 6 специфікації).

Враховуючи умови договору та специфікації, відповідно до платіжної інструкції №25/07/20231254 від 26.07.2023 покупець перерахував постачальнику 4 806 000.00 грн. - передплату в розмірі 50% від загальної вартості товару згідно виставленого постачальником рахунку на оплату №800 від 25.07.2023 відповідно до договору поставки конвеєра шахтного стрічкового 2Л1000Т у кількості 1 (одна) одиниця загальною вартістю 9 612 000 грн. з ПДВ.

Згідно з листом ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" від 16.10.2023 №1021_10/1 постачальник повідомив ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ", що на виконання договору поставки конвеєр шахтний стрічковий 2Л1000Т виготовлений та готовий до відвантаження на адресу покупця; перша частина конвеєра фактично відвантажена 13.10.2023, а відвантаження другої (останньої) частини планується 18.10.2023. Лист ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" від 16.10.2023 №1021_10/1 був направлений цим товариством зі своєї електронної пошти: sales@oskt.com.ua на електронні пошти відповідача: s.kondratiev@kationinvest.com і r.kotenko@kationinvest.com 16.10.2023 з одночасним відправленням електронного листа наступного змісту: «Прошу розглянути можливість виконання 2-го пункту умов договору, а саме: здійснення передплати у розмірі 30 % від загальної вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення постачальника про готовність товару до постачання (відправлення)».

Враховуючи пункт 6 специфікації, згідно з яким постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю впродовж 90 календарних днів з дати перерахування покупцем 50 % передплати від загальної вартості товару, то у вказаний термін постачальник відповідно до видаткової накладної №1810-01 від 18.10.2023 (з урахуванням товарно-транспортної накладної №13/10 від 13.10.2023 та акту приймання-передачі №1 від 13.10.2023 до договору, товарно-транспортної-накладної №1810-01 від 18.10.2023 та акту приймання-передачі №2 від 18.10.2023 до договору поставки) поставив покупцю конвеєр шахтний стрічковий 2Л1000Т у кількості 1 (одна) одиниця загальною вартістю 9 612 000 грн. з ПДВ.

Видаткова накладна №1810-01 від 18.10.2023, як і акти приймання-передачі №1 від 13.10.2023 і №2 від 18.10.2023 підписані керівниками ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" та ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" і скріплені відтисками печаток цих товариств.

У період з 07.11.2023 по 12.04.2024 відповідач здійснив перерахування коштів позивачу за придбаний товар на виконання умов договору поставки 9 платежами згідно платіжних інструкцій на загальну суму 3 056 000 гривень:

- в сумі 650 000 грн. згідно платіжної інструкції № 2116 від 07.11.2023;

- в сумі 300 000 грн. згідно платіжної інструкції № 2277 від 30.11.2023;

- в сумі 300 000 грн. згідно платіжної інструкції № 2453 від 20.12.2023;

- в сумі 160 000 грн. згідно платіжної інструкції № 2454 від 21.12.2023;

- в сумі 340 000 грн. згідно платіжної інструкції № 4 від 29.12.2023;

- в сумі 375 000 грн. згідно платіжної інструкції № 97 від 15.01.2024;

- в сумі 350 000 грн. згідно платіжної інструкції № 178 від 22.01.2024;

- в сумі 331 000 грн. згідно платіжної інструкції № 189 від 30.01.2024;

- в сумі 250 000 грн. згідно платіжної інструкції № 601 від 12.04.2024.

Згідно претензії-вимоги ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" від 02.04.2024, без номера, яка була направлена ТОВ «КАТІОН ІНВЕСТ» цінним листом з описом вкладення відповідно до поштового відправлення №0319500412352 від 08.04.2024, постачальник повідомив покупця про наявну заборгованість по договору поставки за поставлений товар станом на 02.04.2024 в сумі 2 000 000 гривень та просив сплатити таку заборгованість впродовж 7 календарних днів з дати отримання претензії.

У відповідь на претензію позивача від 02.04.2024 відповідач 08.04.2024 направив електронною поштою зі своєї електронної адреси - s.kondratiev@kationinvest.com на електронну адресу позивача - sales@oskt.com.ua лист-відповідь №08/04-01 від 08.04.2024, в якому постачальник повідомив покупця про наявні у нього фінансові труднощі та складну ситуацію в Україні, через які відповідач допустив заборгованість по оплаті згідно договору поставки в сумі 2 000 000 грн. У листі №08/04-01 від 08.04.2024 ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" вказало про погашення заборгованості впродовж 7 календарних днів з дати отримання листа. Також відповідач просив позивача розглянути три варіанти мирного врегулювання спору: повернення частини неоплаченого товару, погашення заборгованості через товарну продукцію - сіль технічну для промислово перероблення або укладення додаткової угоди про розстрочення виконання зобов`язання з графіком погашення заборгованості: до 30.04.2024 - 300 000 грн.. до 31.05.2024 - 300 000 грн., до 15.06.2024 - 500 000 грн., до 30.06.2024 - 500 000 грн., до 15.07.2024 - 400 000 грн.

У претензії-вимозі про стягнення грошових коштів №2404/24 від 24.04.2024, ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" з посиланням на умови договору поставки і специфікації, повідомив ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" про повне виконання позивачем умов договору поставки та допущене порушення відповідачем свого зобов`язання щодо сплати коштів за поставлений товар, у зв`язку з чим у відповідача станом на 02.04.2024 наявна заборгованість за основним зобов`язанням в сумі 2 000 000 гривень.

У цій же претензії-вимозі про стягнення грошових коштів №2404/24 від 24.04.2024 ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" повідомило про погодження з ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" графіку погашення заборгованості по договору поставки, згідно з яким відповідач повинен у рахунок погашення боргу в термін до 19.04.2024 сплатити заборгованість у сумі 250 000 грн. Так як, згідно тверджень позивача, відповідач у порушення досягнутих домовленостей щодо розстрочки погашення боргу станом на 24.04.2024 не перерахував кошти згідно погодженого графіку розстрочки, а тому позивач повторно звертається до відповідача з вимогою погашення заборгованості по договору поставки.

Враховуючи наведене, відповідно до претензії-вимоги про стягнення грошових коштів №2404/24 від 24.04.2024, ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" просило ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" погасити заборгованість по договору поставки в сумі 1 750 000.00 грн. впродовж 5 днів з дня отримання цієї претензії.

Згідно з листом від 23.05.2024 №23/05, направленим рекомендованим поштовим відправленням №0411957335918 від 23.05.2024, ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" зверталося з проханням до ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" про мирне врегулювання питання погашення боргу по договору поставки, незважаючи на відкриття провадження у цій справі №907/446/24 та просило врахувати, що товариство через складне фінансове становище не має можливості погасити усю суму боргу відразу.

Також до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено: 1) повідомлення від 12.02.2024 про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, через які проводиться діяльність, складене Тячівським ДПІ Управлінням ДПС у Закарпатській області, з якого вбачається перебування в оренді у відповідача двох земельних ділянок площею 30,6206 га і 2,6967га; 2) рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку віл 13.03.2024 №2506, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної, з якого встановлено відповідність ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" критеріям ризиковості; 3) штатний розпис ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ", в якому повідомлено про перебування станом на 01.12.2023 у штаті відповідача 54 працівників, які працюють в 16 структурних підрозділах товариства.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Отже, предметом спору в даній справі є неналежне виконання зобов`язань покупцем (відповідачем) щодо оплати за поставлений постачальником (позивачем) товар згідно договору поставки №23/07/14-01 від 14.07.2023 та специфікації №1 від 14.07.2023, яка відповідно до пункту 9.1. договору є його невід`ємною частиною.

Як передбачено статтею 174 ГКУ, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як вбачається із поданих сторонами суду заяв по суті справи, відповідачем не заперечується факт належного виконання постачальником своїх зобов`язань по договору поставки, так як ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" в погоджений сторонами згідно умов договору та специфікацій термін поставив ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" конвеєр шахтний стрічковий 2Л1000Т у кількості 1 (одна) одиниця загальною вартістю 9 612 000 грн. з ПДВ згідно видаткової накладної №1810-01 від 18.10.2023 року.

Суд враховує, що видаткова накладна №1810-01 від 18.10.2023, як і акти приймання-передачі №1 від 13.10.2023 і №2 від 18.10.2023 підписані керівниками ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" та ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" і скріплені відтисками печаток цих товариств, а тому датою поставки товару та остаточного виконання постачальником своїх зобов`язань по договору є 18.10.2023, що вбачається з пункту 4.10 договору, згідно з яким датою поставки товару вважається підписання покупцем видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю покупцем.

Також відповідачем не заперечується наявність у нього основного боргу перед позивачем згідно договору поставки в сумі 1 750 000.00 гривень, так як ТОВ «КАТІОН ІНВЕСТ» сплачено ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" за поставлений товар вартістю 9 612 000.00 грн. всього 7 862 000.00 грн., що підтверджується вказаними вище платіжними інструкціями.

Відтак, суд констатує, що належними і допустимими доказами в справі підтверджується наявність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем у загальному розмірі 1 750 000.00 грн. основного боргу.

Відповідач, визнаючи порушення термінів проведеної оплати за поставлений товар згідно умов договору, у той же час заперечує проведений позивачем розрахунок застосування положень статті 625 ЦК України щодо сплати інфляційних витрат і трьох відсотків річних. Відповідач з цього приводу вказує про наявність підстав вважати, що сторони після поставки товару шляхом обміну листами, погодили зміну термінів оплати покупцем за поставлений товар.

Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з умовами пункту 8.2 договору поставки №23/07/14-01 від 14.07.2023 зміни та доповнення до цього договору або його дострокове розірвання будуть дійсні, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Отже, оскільки суду не надано відомостей (доказів) про укладення додаткової угоди про зміну умов договору поставки №23/07/14-01 від 14.07.2023, зокрема, в частині термінів оплати покупцем отриманого товару від постачальника, то суд відхиляє доводи відповідача про зміну сторонами строків здійснення оплати за поставлений товар відповідно до умов договору та специфікації.

Поряд з цим, суд враховує, що за загальним правилом, визначеним статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

А тому суд відхиляє також доводи відповідача про наявність підстав для зміни строків (розтермінування) сплати покупцем коштів за поставлений товар, звільнення покупця від сплати інфляційних втрат та трьох відсотків річних через допущене порушення грошового зобов`язання, враховуючи складний фінансовий стан товариства; включення підприємства податковим органом до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості; наявність у ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" зобов`язань по сплаті орендної плати по договору оренди двох земельних ділянок та необхідність сплачувати заробітну плату 54 працівникам згідно штатного розпису.

Спірним у даній справі є розмір інфляційних втрат і трьох відсотків річних, які з врахуванням положень статті 625 ЦК України, повинен сплатити відповідач за несплату та несвоєчасне перерахування коштів позивачу згідно умов договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Верховний Суд у постановах неодноразово висловлював позицію стосовно того, що з огляду на вимоги частини п`ятої статті 236, статей 86, 237 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 14.02.2019 у справі №922/1019/18, від 22.11.2023 у справі №904/464/23).

Отже, враховуючи, що спірним у даній справі є розмір інфляційних втрат і трьох відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідача та зобов`язання по сплаті яких ним вбачається з урахуванням положень статей 610, 611, 612, 625 ЦК України, оскільки позивачем у позовній заяві наданий розрахунок нарахування таких коштів, а відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено інший розрахунок 3% річних (тобто контррозрахунок сплати цих коштів), тому суд, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань, самостійно визначив суми нарахувань (інфляційних втрат і 3% відсотків річних), які підлягають стягненню у даній справі.

За змістом частин 1 та 2 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховані умови пункту 4 специфікації, згідно з яким розрахунок за замовлений товар здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, у формі передплати в розмірі 30% від загальної вартості товару протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність товару до постачання (відправлення).

У постанові від 01.05.2024 в справі № 910/9635/22, Верховний Суд щодо позовних вимог за первісним позовом про стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, зазначив, що, якщо сторони договору поставки визначили строк з врахування банківських днів від певної дати чи події, то у цьому випадку слід враховувати Порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затверджений постановою правління НБУ від 03.12.2003 №514, яким визначено Банківський день, як робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА (Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів) або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

З цих підстав суд відхиляє доводи позивача «про скасування Національним Банком України з 01 квітня 2023 року поняття «банківського дня»» та зазначає про чинність на час виникнення спірних правовідносин Порядку здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою правління НБУ від 03.12.2003 №514, яким визначено поняття «банківського дня» і який враховано судом при вирішенні спору в даній справі.

Також суд зазначає про втрату чинності з 01 серпня 2021 року Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", що передбачено пунктом 2 розділом VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX. А тому відсутні підстави застосування до спірних правовідносин, які виникли з липня 2023 року по договору поставки №23/07/14-01 від 14.07.2023, положень пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.

Згідно із статтею 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, після перерахування відповідачем коштів у сумі 4 806 000.00 грн. (50 % передплати від загальної вартості товару) та направлення позивачем 16.10.2023 відповідачу засобами електронної пошти повідомлення про готовність товару до відвантаження (лист ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" від 16.10.2023 №1021_10/1), враховуючи виконане 18.10.2023 позивачем зобов`язання по договору шляхом поставки товару відповідачу відповідно до видаткової накладної №1810-01 від 18.10.2023, за матеріалами справи встановлено, що відповідач повинен був здійснити передплату в розмірі 30 % від загальної вартості товару (що становить 2 883 600.00 грн.) протягом 5 банківських днів з моменту направлення повідомлення про готовність товару до постачання (відправлення), тобто протягом 5 банківських днів з 18.10.2023 року.

За таких обставин справи, з врахуванням положень статей 251, 253 ЦК України, перебіг строку сплати 30 % від загальної вартості товару з моменту направлення повідомлення про готовність товару до постачання (відправлення), розпочинається з четверга, 19.10.2023.

Враховуючи визначення банківського дня, передбачене Порядком здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженим постановою правління НБУ від 03.12.2003 №514, враховуючи, що 21 та 22 червня 2023 року були вихідними днями (субота та неділя), а тому строк сплати вказаної передплати (5 банківських днів) завершився 25 жовтня 2023 року. За таких обставин, правильним буде визначити нарахування 3 % річних та інфляційних втрат з наступного дня після 25.10.2023, тобто з 26.10.2023 року.

Поряд з цим, у долучених до позовної заяви копіях платіжних інструкцій №25/07/20231254 від 26.07.2023, №2116 від 07.11.2023, №2277 від 30.11.2023, №2453 від 20.12.2023, №2454 від 21.12.2023, №4 від 29.12.2023, №97 від 15.01.2024, №178 від 22.01.2024, №189 від 30.01.2024, №601 від 12.04.2024 зазначена дата здійснення Банком перерахунку коштів, яка відповідає даті видачі кожної платіжної інструкції.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.

Отже, з урахуванням частини 1 статті 49 Закону України «Про платіжні послуги» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Таким чином, оскільки згідно кожної платіжної інструкції підтверджено виконання Банком у день складання інструкції платіжної операції по зарахуванню кожної із сум по цьому банківському документу на рахунок отримувача, а тому з врахуванням положень частини 1 статті 49 Закону України «Про платіжні послуги» за матеріалами даної справи саме у день перерахунку коштів по кожній платіжній інструкції зменшується сума боргу на розмір перерахованих коштів. У цьому випадку останнім днем нарахування трьох відсотків річних від передплати в розмірі 30 % від боргу 2 883 600.00 грн. судом визначено 11.04.2024, так як 12.04.2024 така сума боргу була сплачена повністю з урахуванням перерахованих відповідачем 250 000.00 грн. згідно платіжної інструкції № 601 від 12.04.2024 та які в цей же день були зараховані Банком на рахунок позивача.

Беручи до уваги такі обставини справи, суд самостійно здійснив обчислення 3% річних за період з 26.10.2023 по 11.04.2024, враховуючи суми перерахованих відповідачем грошових коштів за період з 07.11.2023 по 12.04.2024 та враховуючи, що 12.04.2024 відповідач повністю сплатив 30 % від загальної вартості товару (що становить 2 883 600.00 грн).

Зокрема, загальна сума стягнення 3% річних за період з 26.10.23 по 11.04.24 становить 14 096,14 гривень, з них:

- 2 844,10 гривень за період з 26.10.2023 по 06.11.2023 від суми боргу 2 883 600 грн.;

- 4 222,42 гривень за період з 07.11.2023 по 29.11.2023 від суми боргу 2 233 600 грн.;

- 3 178,52 гривень за період з 30.11.2023 по 19.12.2023 від суми боргу 1 933 600 грн.;

- 134,27 гривень за період з 20.12.2023 по 20.12.2023 від суми боргу 1 633 600 грн.;

- 968,94 гривень за період з 21.12.2023 по 28.12.2023 від суми боргу 1 473 600 грн.;

- 1 580,37 гривень за період з 29.12.2023 по 14.01.2024 від суми боргу 1 133 600 грн.;

- 435,26 гривень за період з 15.01.2024 по 21.01.2024 від суми боргу 758 600 грн.;

- 267,93 гривень за період з 22.01.2024 по 29.01.2024 від суми боргу 408 600 грн.;

- 464,33 гривень за період з 30.01.2024 по 11.04.2024 від суми боргу 77 600 грн.

Також, оскільки відповідач не згідний із сумою інфляційних втрат за вказаний період, хоча не наводить свого контррозрахунку з цього питання, а тому суд самостійно здійснив розрахунок інфляційних втрат від суми боргу 2 883 600 грн. за період з 26.10.2023 по 11.04.2024, враховуючи суми перерахованих відповідачем грошових коштів за період з 07.11.2023 по 12.04.2024. Проведеним розрахунком встановлений розмір інфляційних втрат за вказаний період - 28 359.56 гривень, з них:

- 11 168,00 грн. гривень за період з 07.11.2023 по 29.11.2023 від суми боргу 2 233 600 грн.;

- 13 535,20 грн. за період з 30.11.2023 по 19.12.2023 від суми боргу 1 933 600 грн.;

- 3034.40 грн. за період з 15.01.2024 по 21.01.2024 від суми боргу 758 600 грн.;

- 621,96 грн. за період з 30.01.2024 по 11.04.2024 від суми боргу 77 600 грн.

Крім цього, відповідно до п.4 специфікації, розрахунки за замовлений товар здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у формі 20% від загальної вартості товару протягом 15 календарних днів з дати поставки товару.

Отже, беручи до уваги виконане 18.10.2023 позивачем зобов`язання по договору шляхом поставки товару відповідачу відповідно до видаткової накладної №1810-01 від 18.10.2023, а тому відповідач повинен був сплатити позивачу 20% від загальної вартості поставленого товару (що становить 1 922 400.00 грн.) протягом 15 календарних днів з дати поставки товару, тобто з 19.10.2023 по 02.11.2023, враховуючи положення статей 251 та 253 ЦК України щодо нормативного врегулювання порядку визначення та обчислення строків.

При обчисленні 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання щодо сплати 1 922 400.00 грн. судом враховано здійснену відповідачем оплату по договору поставки в сумі 250 000.00 грн. згідно платіжної інструкції №601 від 12.04.2024.

При визначенні розміру 3% річних від суми боргу 1 922 400.00 грн. за період з 03.11.2023 по 30.04.2024 (з врахуванням сплачених 12.04.2024 коштів у сумі 250 000 грн.), позивачем визначено суму сплати таких коштів у розмірі 28 134,39 грн., а відповідачем за цей же період - у розмірі 28 120,25 грн.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних від суми боргу 1 922 400 грн. за період з 03.11.2023 по 30.04.2024 (з врахуванням сплачених 12.04.2024 коштів у сумі 250 000 грн.), судом визначено до стягнення з відповідача 27 999,41 гривень трьох відсотків річних за порушення грошового зобов`язання у вигляді несплати і несвоєчасної сплати 20 % від загальної вартості поставленого товару в строк, передбачений п.4 специфікації, зокрема:

- 25 394,85 гривень за період з 03.11.2023 по 11.04.2024 від суми боргу 1 922 400 грн.;

- 2 604,56 гривень за період з 12.04.2024 по 30.04.2024 від суми боргу 1 672 400 грн.

Також, оскільки відповідач не згідний із сумою інфляційних втрат за вказаний період, хоча не наводить свого контррозрахунку з цього питання, а тому судом самостійно здійснено розрахунок стягнення інфляційних втрат від суми боргу 1 922 400 грн. за період з 03.11.2023 по 30.04.2024 (з врахуванням сплачених 12.04.2024 коштів у сумі 250 000 грн.), який становить 49 918.87 грн., зокрема:

- 46 574,07 грн. за період з 03.11.2023 по 11.04.2024 від суми боргу 1 922 400 грн.;

- 3 344,80 грн. за період з 12.04.2024 по 30.04.2024 від суми боргу 1 672 400 грн.

Отже, судом встановлено, що, крім стягнення з відповідача основного боргу перед позивачем згідно договору поставки в сумі 1 750 000.00 гривень, за порушення грошового зобов`язання за договором з ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" на користь ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" також підлягають стягненню за період з 26.10.2023 по 11.04.2024 (порушення строку здійснення передплати у розмірі 30 % від загальної вартості товару) 3% річних в розмірі 14 096,14 гривень та інфляційні втрати - 28 359,56 гривень і за період з 03.11.2023 по 30.04.2024 (порушення строку перерахунку 20% від загальної вартості товару) 3% річних в розмірі 27 999,41 гривень та інфляційні втрати - 49 918,87 гривень.

У той же час, згідно позовних вимог ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" просить стягнути з ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ", крім суми основного боргу в розмірі 1 750 000 гривень, за порушення грошового зобов`язання по договору за період з 26.10.2023 по 12.04.2024 (порушення строку здійснення передплати у розмірі 30 % від загальної вартості товару) 3% річних в розмірі 15 517,94 гривень та інфляційні втрати - 25 325,16 грн. і за період з 03.11.2023 по 30.04.2024 (порушення строку перерахунку 20% від загальної вартості товару) 3% річних в розмірі 28 134,39 гривень та інфляційні втрати - 46 574,07 грн.

З врахуванням таких встановлених судом обставин справи і проведених судом розрахунків трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що згідно зі статтею 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) вказано, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Застосувавши принцип диспозитивності господарського судочинства, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" на користь ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ", крім основного боргу по договору поставки в сумі 1 750 000 гривень, також 3% річних в розмірі 14 096,14 гривень та інфляційних втрат у сумі 25 325,16 грн. (за період з 26.10.2023 по 11.04.2024) і 3% річних в розмірі 27 999,41 гривень та інфляційних втрат у сумі 46 574,07 грн. (за період з 03.11.2023 по 30.04.2024).

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "КАТІОН ІНВЕСТ" на користь ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" 1 863 994,7 гривень, з них: 1 750 000 гривень основного боргу по договору поставки, 3 % річних у розмірі 42 095,55 гривень, інфляційних втрат у сумі 71 899,23 гривень від простроченої суми грошового зобов`язання.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №1750 від 02.05.2024 за подачу позову ТОВ "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" сплатило судовий збір у сумі 27 983,27 гривень.

Відтак, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 27 960.00 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТІОН ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ - 39508760, 90550, Закарпатська обл., Тячівський р-н, село Теребля, вул. Центральна, будинок 100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" (код ЄДРПОУ - 41803243, 61028, Харківська обл., місто Харків, вул. Велико - Бурлуцька, будинок 14) 1 863 994,70 грн. (один мільйон вісімсот шістдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 70 копійок), з них: 1 750 000.00 грн. (один мільйон сімсот п`ятдесят тисяч гривень) основного боргу по договору поставки, 3 % річних у розмірі 42 095,55 грн. (сорок дві тисячі дев`яносто п`ять гривень 55 копійок), інфляційних втрат у сумі 71 899,23 грн. (сімдесят одна тисяча вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 23 копійки).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТІОН ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ - 39508760, 90550, Закарпатська обл., Тячівський р-н, село Теребля, вул. Центральна, будинок 100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ" сплачений судовий збір у розмірі 27 960.00 грн. (двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2024 року.

Суддя П.Д. Пригуза