Повістка

від 03.09.2024 по справі 907/963/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ Рішення

03.09.2024 м. Ужгород Справа №907/963/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.

при секретарі судового засідання Шикітка О.В.,

розглянувши із власної ініціативи матеріали справи №907/963/21

За позовом LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym, Республіка Чехія

до відповідача Приватного акціонерного товариства Закарпатавтотранс, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 267 115,50 грн, у тому числі 161 064,31 грн заборгованості за продані квитки, 42 669,97 грн пені, 44 409,76 грн інфляційних нарахувань та 18 971,46 грн трьох процентів річних (з урахуванням заяв про зміну підстав позову та про зменшення позовних вимог),

з участю представників сторін:

позивача без виклику

відповідача без виклику

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2024 у справі №907/963/21 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства Закарпатавтотранс, вул. Перемоги, будинок 102, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 03113934) на користь LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym, Mezibranskа 1668/5, Novе Mеsto, 110 00 Praha 1 (identifikaсni cislo osoby 05177154) суму 245 756,80 грн (Двісті сорок п`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень 80 коп), в тому числі 161 064,31 грн (Сто шістдесят одна тисяча шістдесят чотири гривні 31 коп) заборгованості за продані квитки, 21 334,99 грн (Двадцять одна тисяча триста тридцять чотири гривні 99 коп) пені, 44 409,76 грн (Сорок чотири тисячі чотириста дев`ять гривень 76 коп) інфляційних нарахувань та 18 947,74 грн (Вісімнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім гривень 74 коп) трьох процентів річних, а також 4006,37 грн (Чотири тисячі шість гривень 37 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Водночас при ухваленні рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2024 у справі №907/963/21 судом не вирішено питання про судові витрати в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 41 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2024 призначено судове засідання з метою вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення у справі №907/963/21 на 06.06.2024 без виклику уповноважених представників сторін із урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод та графіку розгляду інших справ, що перебувають у провадженні судді Пригари Л.І.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2024 зупинено провадження у справі №907/963/21 в частині вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення суду до завершення розгляду Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Закарпатавтотранс, м. Ужгород Закарпатської області на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2024 у справі №907/963/21 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.08.2024 провадження у справі в частині вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення суду поновлено та призначено з цією метою судове засідання на 03.09.2024 без виклику уповноважених представників учасників процесу.

Із матеріалів справи вбачається, що представник позивача в поданій суду позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym, Республіка Чехія судові витрати, серед яких, зокрема, витрати на професійну правову допомогу в попередньому (орієнтовному) розмірі 35 000 грн.

У подальшому, поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 26.03.2024 (вх. №02.3.1-02/2391/24 від 27.03.2024) представник позивача долучив до матеріалів справи докази понесених LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym, Республіка Чехія витрат на професійну правову допомогу на суму 41 000 грн, а саме, копію Договору про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018, копію Додаткової угоди №3 від 01.11.2018 до Договору про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018, копію акту про надані послуги №1 від 26.03.2024 на суму 41 000 грн та копію квитанції до прибуткового касового ордера №1/03 від 26.03.2024 на суму 41 000 грн.

За змістом надісланого на електронну адресу відзиву на позовну заяву б/н від 24.12.2021 (вх. №02.3.1-02/9356/21 від 28.12.2021) представник відповідача вказує на те, що орієнтовний розрахунок суми гонорару адвоката, зазначений у позові, є надмірним із точки зору об`єктивно необхідних витрат часу на надання правової допомоги в даній справі.

Водночас у поданому через підсистему Електронний суд клопотанні б/н від 15.11.2023 (вх. №02.3.1-02/8147/23 від 15.11.2023) представник відповідача, зокрема, стверджує про те, що правова допомога в рамках даної справи надавалася, в тому числі, і у зв`язку із зустрічним позовом, який сам позивач визнав обґрунтованим, внаслідок чого добровільно виконав вимоги ПрАТ Закарпатавтотранс. Крім того, як зазначає представник відповідача, судові засідання часто відкладалися саме з вини позивача (зокрема, з огляду на коригування ним позовних вимог та з інших підстав), у зв`язку із чим покладення на ПрАТ Закарпатавтотранс, яке неодноразово вчиняло дії щодо позасудового врегулювання спору, витрат на правничу допомогу не вважатиметься справедливим. Водночас представник відповідача зауважує, що до матеріалів справи не додано достатніх доказів щодо фактичного несення позивачем витрат на правову допомогу.

За змістом поданих через підсистему Електронний суд письмових заперечень б/н від 27.03.2024 (вх. №02.3.1-02/2394/24 від 27.03.2024) представник відповідача наголошує, що заявлені позивачем до стягнення витрати на правничу допомогу явно не відповідають критерію співмірності, оскільки їх розмір складає приблизно 15% суми позовних вимог, що є явно надмірним. За твердженням представника відповідача, дана справа є розрахунковою, тобто не містить значної складності, тим більше, за умови, коли обставини останньої сторонами практично не оспорюються, а проблемою є лише питання правозастосування (наявність чи відсутність юридичної можливості здійснити валютний платіж в умовах воєнного стану і введених державою валютних обмежень).

Представник відповідача вказує, що розмір витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги є явно завищеним (наприклад, останнім зазначено про надання усної консультації клієнту тричі (3 години, 2 години та 1 година), хоча справа не має особливої юридичної складності, і однієї години консультації очевидно достатньо; підготовка письмової вимоги і проєкту акту про надання послуг, що реально не потребує більше, ніж 1 годину роботи адвоката, заявлена як цілих 8 годин). Аналогічно, на переконання представника відповідача, не можна вважати розумною затрату 10 годин для підготовки позовної заяви, для якої цілком достатньо 3-х годин роботи; підготовка запитів до антимонопольних органів, що мала місце двічі (3 і 1 год), взагалі не є обґрунтовано необхідною для ефективного захисту прав позивача його представником у справі, яка стосується погашення комерційної заборгованості, що підлягає підтвердженню стандартними первинними бухгалтерськими документами.

За твердженням представника відповідача, із огляду на суттєву зміну позивачем позовних вимог (внаслідок явно помилкового способу обчислення періоду нарахування пені у первісній редакції позову), години роботи адвоката і його консультації клієнту при завідомо неправильному підході до розрахунку розміру позовних вимог не є правильним пред`являти до компенсації відповідачу.

На переконання представника ПрАТ Закарпатавтотранс, документальне (договірне) оформлення витрат на правову допомогу також викликає неабиякі сумніви, оскільки предметом позову первісно виступало стягнення заборгованості за листопад-грудень 2018 року та січень 2019 року; згодом, у зв`язку із самостійним погашенням відповідачем заборгованості за листопад 2018 року, період стягнення заборгованості зменшився із 3 до 2 місяців. Водночас представник відповідача вказує, що не лише договір про надання правової допомоги, але і додаткова угода до нього щодо конкретного замовлення були укладені 01.11.2018, відтак, незрозумілим є те, яким чином позивач домовлявся з адвокатом щодо витрат на правову допомогу із приводу заборгованості, яка ще навіть не виникла на той момент (оскільки підлягала нарахуванню лише за наслідками звітного місяця).

Крім того, представник відповідача просить суд звернути увагу на порушення позивачем п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, згідно з яким розмір витрат на правову допомогу потребує обґрунтування доказами, в тому числі їх вартості, що сплачена позивачем. Як вказує представник відповідача, у підтвердження такого розміру позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордера №1/03 від 26.03.2024 на суму 41 000 грн, проте з огляду на те, що LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym є нерезидентом, то допустимим доказом розрахунків за надання правової допомоги в даному випадку може бути лише виписка банківської установи по рахунку адвоката про переказ йому коштів від позивача, проте такого доказу до матеріалів справи не подано.

З огляду на вищевикладене, представник відповідача просить не приймати до розподілу (зменшити) витрати позивача на правову допомогу як у зв`язку із їх явною надмірністю, так і з огляду на їх недопустиме документування.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Приписами ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як встановлено судом, між позивачем LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym та адвокатом Чернобуком Яковом Леонідовичем укладено Договір про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018, до якого сторонами в подальшому були внесені зміни шляхом укладення Додаткової угоди №3 від 01.11.2018.

Так, при поданні заяви про розподіл судових витрат представником позивача дотримані вимоги, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України. До матеріалів справи додано копію Договору про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018, копію Додаткової угоди №3 від 01.11.2018 до Договору про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018, копію акту про надані послуги №1 від 26.03.2024 на суму 41 000 грн та копію квитанції до прибуткового касового ордера №1/03 від 26.03.2024 на суму 41 000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлюють положення ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

На підтвердження понесених витрат на загальну суму 41 000 грн представником позивача подано суду копію Договору про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018, копію Додаткової угоди №3 від 01.11.2018 до Договору про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018, копію акту про надані послуги №1 від 26.03.2024 на суму 41 000 грн та копію квитанції до прибуткового касового ордера №1/03 від 26.03.2024 на суму 41 000 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym в особі директора Рішко Михайла Михайловича (клієнтом, позивачем у справі) та адвокатом Чернобуком Яковом Леонідовичем (адвокатом) укладено Договір про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018 (далі Договір), пунктом 1.1. якого визначено, що адвокат зобов`язується надати, а клієнт зобов`язується прийняти (отримати) та оплатити надану адвокатом правову допомогу на умовах, передбачених даним Договором.

Правова допомога у розумінні даного Договору означає представницьке, консультаційне, юридичне обслуговування клієнта по представництву його інтересів у судах загальної юрисдикції усіх інстанцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, правова допомога за даним Договором надається на оплатних умовах.

За змістом п. 3.1. Договору, розмір плати (гонорару) за надану адвокатом правову допомогу та порядок розрахунків визначається сторонами у додаткових угодах до цього Договору.

Даний Договір набуває чинності з 01.11.2018 та діє до дня його розірвання (п. 4.1. Договору).

01.11.2018 між клієнтом та адвокатом укладено Додаткову угоду №3 до Договору про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018 (далі Додаткова угода), відповідно до якої останні дійшли згоди про те, що клієнт доручає адвокатові та зобов`язується оплатити, а адвокат бере на себе зобов`язання надати у межах повноважень, передбачених Договором, клієнтові правову допомогу у справі про стягнення грошової заборгованості з Приватного акціонерного товариства Закарпатавтотранс на користь клієнта за Договором про надання послуг автостанцією перевізникові від 01.06.2017 №11 (п. 1 Додаткової угоди); гонорар адвоката за справу буде розрахований виходячи із вартості однієї години роботи адвоката у 1000 (Одна тисяча) гривень. Оплата гонорару буде відбуватися на підставі акту про послуги (п. 2 Додаткової угоди); про надані послуги адвокат підготує на папері та підпише два примірники акту про надані послуги, який буде містити інформацію про (1) назву послуги (правової допомоги), (2) вартість однієї години роботи адвоката, (3), кількість часу, витраченого адвокатом на надання послуги, (4) загальну вартість послуги та (5) загальні витрати часу на послуги і їх сумарну вартість. Акт про надані послуги у двох примірниках адвокат надішле клієнтові, а клієнт зобов`язується підписати Акти про надані послуги та повернути один його підписаний примірник адвокатові. На випадок, якщо у клієнта виникне незгода із актом про надані послуги, клієнт повинен впродовж десяти днів, що будуть наступними після дня отримання актів, повідомити про свою незгоду адвокатові. Якщо клієнт не повідомить адвоката про свою незгоду із актом про надані послуги чи не поверне адвокатові підписаного клієнтові акту про надані послуги впродовж десяти днів, що будуть наступними після дня отримання актів, акт про надані послуги буде вважатися узгодженим сторонами без зауважень, а послуги адвоката такими, що підлягають безумовній оплаті (п. 4 Додаткової угоди).

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акта про надані послуги №1 від 26.03.2024, адвокатом було виконано, а клієнтом, у свою чергу, прийнято наступні юридичні послуги:

1) усні консультації щодо обставин справи (стягнення заборгованості з ПАТ Закарпатавтотранс за договором від 01.06.2017 №11); вартість години 1000 грн, кількість годин 3 години, ціна 3000 грн;

2) аналіз договору з ПАТ Закарпатавтотранс за договором від 01.06.2017 №11, наявної первинної документації; вартість години 1000 грн, кількість годин 3 години, ціна 3000 грн;

3) усні консультації щодо обставин справи (стягнення заборгованості з ПАТ Закарпатавтотранс за договором від 01.06.2017 №11); вартість години 1000 грн, кількість годин 2 години, ціна 2000 грн;

4) усні консультації щодо обставин справи (стягнення заборгованості з ПАТ Закарпатавтотранс за договором від 01.06.2017 №11); вартість години 1000 грн, кількість годин 1 година, ціна 1000 грн;

5) підготовка та надсилання адвокатського запиту до ЗОТВ АМК України; вартість години 1000 грн, кількість годин 3 години, ціна 3000 грн;

6) підготовка письмової вимоги до ПАТ Закарпатавтотранс про погашення заборгованості за продані квитки, пені, інфляційних та 3% річних, проектів Актів про виконані роботи за грудень 2018, січень 2019 років; вартість години 1000 грн, кількість годин 8 годин, ціна 8000 грн;

7) підготовка та подання до Господарського суду Закарпатської області позовної заяви LUBJANO TRANS s.r.o. до ПрАТ Закарпатавтотранс про стягнення заборгованості за Договором від 01.06.2017 №11; вартість години 1000 грн, кількість годин 10 годин, ціна 10 000 грн;

8) підготовка та подання заяви про виготовлення копії відзиву та доданих до нього доказів у справі №907/963/21 (первісний позов); вартість години 1000 грн, кількість годин 1 година, ціна 1000 грн;

9) підготовка та надсилання адвокатського запиту до АМК України; вартість години 1000 грн, кількість годин 1 година, ціна 1000 грн;

10) підготовка та подання відповіді на відзив (первісний позов) у справі №907/963/21; вартість години 1000 грн, кількість годин 5 годин, ціна 5000 грн;

11) представництво у суді першої інстанції; вартість години 1000 грн, кількість годин 4 години, ціна 4000 грн.

Всього правової допомоги на суму 41 000 грн.

За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь сторони позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Така позиція випливає із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

Отже під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про часткову необґрунтованість вимог представника позивача про стягнення з відповідача суми 41 000 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, що знайшла свій вияв у наступному.

Стосовно наведених в акті про надані послуги №1 від 26.03.2024 послуг Усні консультації щодо обставин справи (стягнення заборгованості з ПАТ Закарпатавтотранс за договором від 01.06.2017 №11), на надання яких адвокатом сукупно затрачено 6 годин часу, суд вважає за доцільне відзначити про те, що представником позивача не надано суду належних доказів надання ним відповідних консультацій, зокрема, яким засобом комунікації такі надавалися, в які дату та час, який характер питань був їх предметом, доказів фіксації та обліку витраченого часу тощо, а відтак, заявлені до стягнення судові витрати в цій частині є недоведеними. Аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

Із приводу зазначеної в акті про надані послуги №1 від 26.03.2024 послуги Аналіз договору з ПАТ Закарпатавтотранс за договором від 01.06.2017 №11, наявної первинної документації суд зауважує про те, що ознайомлення, аналіз, вивчення і дослідження документів (матеріалів), якими доказово обґрунтована позиція сторони у спорі, є необхідною передумовою для складання відповідної заяви по суті справи (позовної заяви), а отже, і складовою послуг з її підготовки та оформлення. Відтак, витрати в цій частині є недоведеними.

Щодо заявлених до відшкодування послуг Підготовка та надсилання адвокатського запиту до ЗОТВ АМК України і Підготовка та надсилання адвокатського запиту до АМК України суд наголошує, що такі охоплюються наданою адвокатом позивачу послугою щодо підготовки відповіді на відзив у даній справі і подання його до суду, у зв`язку з чим витрати в цій частині є необґрунтованими.

Стосовно послуги Підготовка письмової вимоги до ПАТ Закарпатавтотранс про погашення заборгованості за продані квитки, пені, інфляційних та 3% річних, проектів Актів про виконані роботи за грудень 2018, січень 2019 років суд зазначає, що вимога це форма досудового врегулювання спорів між контрагентами, котра надсилається стороною, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє розв`язання спору, а відтак, витрати з написання останньої, в розумінні ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути віднесені до судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. Більше того, спірні правовідносини не вимагають та не передбачають обов`язкового досудового врегулювання спору шляхом проведення претензійної роботи; фактично, звернення до боржника із вимогою (претензією) є правом, а не обов`язком потерпілої сторони.

У частині заявленої представником позивача до відшкодування вартості послуги Підготовка та подання до Господарського суду Закарпатської області позовної заяви LUBJANO TRANS s.r.o. до ПрАТ Закарпатавтотранс про стягнення заборгованості за Договором від 01.06.2017 №11, надання якої адвокатом визначено тривалістю у 10 годин, суд зазначає, що позовна заява в даній справі виготовлена на 7 аркушах, 3 із яких фактично займають титульна сторінка, прохальна частина позову і зазначення додатків, доданих до позовної заяви, та переважну більшість тексту в якій складають табличні розрахунки заявлених до стягнення сум; крім того, між багатьма абзацами зроблено значний інтервал, що збільшує обсяг документу. Відтак, суд вважає, що написання позовної заяви не потребувало значного обсягу часу та не вимагало особливої юридичної і технічної роботи, а тому, обґрунтованим видається затрачений на складання цього документу час тривалістю 5 години, а вартість наданих адвокатом послуг, із урахуванням наведеного, становить 5000 грн (5 год. х 1000 грн = 5000 грн). Крім того, суд бере до уваги також і ту обставину, що позовна заява в даній справі не налічує великої кількості додатків, що би підтверджувало необхідність значних затрат часу адвокатом по збиранню доказів у справі, а також не містить жодного посилання на правові висновки Верховного Суду, які підлягали дослідженню і застосуванню адвокатом під час формування позиції позивача щодо спірних правовідносин.

Водночас суд бере до уваги той факт, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних.

З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги представника позивача та стягнення з відповідача на користь LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym, Республіка Чехія витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

Доводи представника відповідача про неналежне документальне (договірне) оформлення витрат на правову допомогу суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки ні Договір про надання правової допомоги №1 від 01.11.2018, ні Додаткова угода №3 від 01.11.2018 до нього не містять чіткої вказівки на розмір заборгованості, стягнення якої виступало предметом судового розгляду в даній справі.

Із приводу аргументів представника відповідача про те, що допустимим доказом розрахунків за надання правової допомоги між нерезидентом та адвокатом може бути лише виписка банківської установи по рахунку адвоката про переказ йому коштів від позивача, слід зауважити, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу) (правовий висновок, зазначений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Тобто, суд при вирішенні питання щодо розподілу понесених стороною справи витрат на правову допомогу, за умови підтвердження її обсягу та вартості, не зобов`язаний з`ясовувати факт дотримання адвокатом і клієнтом порядку здійснення розрахунків.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Закарпатавтотранс, вул. Перемоги, будинок 102, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 03113934) на користь LUBJANO TRANS spolecnost s rusenim omezenym, Mezibranskб 1668/5, Novй Mмsto, 110 00 Praha 1 (identifikaиnн инslo osoby 05177154) суму 15 000 грн (П`ятнадцять тисяч гривень) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

2. В іншій частині заявленої до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

3. Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (без виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Додаткове судове рішення складено та підписано 25.09.2024.

Суддя Л.І. Пригара