Рішення

від 25.09.2024 по справі 908/2025/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/18/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024Справа № 908/2025/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Приватного підприємства «Західний Буг» (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи30850867)

про стягнення коштів в розмірі 62 952,00 грн

Без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

24.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Західний Буг» (скорочене найменування ПП «Західний Буг») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (скорочене найменування ТОВ «УКРМЕДКОНСАЛТИНГ») про стягнення грошових коштів в сумі 62 952,00 грн, з яких: 52 460,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 10 492,00 грн неустойки за порушення строків поставки товару. Позивачем наведено орієнтовний розрахунок судових витрат: 3028,00 грн судового збору, 20 000,00 грн адвокатський послуг за надання правової допомоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 справу № 908/2025/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2025/24 та присвоєний справі номер провадження 3/18/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005.

Ухвала суду від 29.07.2024 направлена відповідачу поштовим відправленням за адресою місцезнаходження відповідача. 14.08.2024 поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 29.07.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

01 грудня 2023між ПП «Західний Буг» (далі «Покупець» та /або «Позивач») та ТОВ«УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (далі «Постачальник» та/або «Відповідач») було укладено Договір № ЗБ-011223/ПМ від 01 грудня 2023 року (надалі «Договір»).

На виконання укладеного між сторонами договору поставки, позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в якості передплати. Оскільки відповідач товар не поставив позивач просить повернути суму передплати і нараховану на неї неустойку.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є стягнення попередньої оплати за договором № ЗБ-011223/ПМ від 01 грудня 2023 року у розмірі 52 460,00 грн та неустойки за порушення строків поставки Товару в розмірі 10 492,00 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи була здійснена передплата, чи був поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань, чи є підстави для нарахування неустойки.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Суд встановив, що 01.12.2023 між відповідачем та позивачем було укладено Договір № ЗБ-011223/ПМ, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується протягом дії Договору поставляти Покупцеві товарно-матеріальні цінності (надалі-Товар) в асортименті, кількості, якості, строки і на умовах цього договору та додатків до нього, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Товар.

У пункті 1.2. Договору зазначено, що предметом поставки є Товар, найменування, асортимент, кількість, ціна, умови поставки якого визначаються у Специфікації, а у випадку, якщо сума партії Товару не перевищує двадцяти тисяч гривень, Сторони в даному договорі погодили, що Постачальник надає Покупцю лише рахунок та видаткову накладну на Товар, в яких вказується найменування, асортимент, кількість і ціна Товару. В даному випадку Видаткова накладна вважається специфікацією до цього договору у розумінні статті 266 Господарського кодексу України.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка кожної Партії Товару здійснюється на підставі Замовлення (Заявки) Покупця, направленого (поштою, кур`єром електронною поштою, факсимільним зв`язком чи по телефону) на адресу Постачальника, з зазначенням чіткого асортиментного переліку та кількості Товару, який Покупець має намір придбати.

Після отримання Замовлення від Покупця Сторони погоджують Специфікацію та/або Видаткову накладну з вказаним найменуванням, характеристикою, ціною за одиницю товару, кількістю товару, термінами та умовами поставки, гарантійним терміном та ін., яка з моменту підписання Сторонами є підтвердженням виконання Замовлення (пункт 2.3. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору вартість Товару, погоджена Сторонами у Специфікації та/або Видатковій накладній, не підлягає зміні в односторонньому порядку.

За порушення умов цього Договору Постачальник сплачує Покупцю разовий штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару або Товару невідповідної якості й в подальшому по 0.1 (нуль цілих одній десятій) від вартості несвоєчасно поставленого Товару або поставки Товару невідповідної якості за кожен день порушення поставки, але не більше ніж 10 (десять) % від вартості Товару (пункт 7.2. договору).

Між Позивачем, як Покупцем та Відповідачем, як Постачальником, до Договору було укладено Специфікацію № 1 від 01 грудня 2023 року, відповідно до якої: Покупець замовляє, а Постачальник поставляє наступні товари:

Лабораторний холодильник BYC-5L1000 «BeingInstrument» Китай, в кількості 1 штука, по ціні 87 433,33 грн без ПДВ, на загальну суму 104 920,00 грн, в т.ч.ПДВ20%.

Пункт 2 Специфікації визначає умови оплати: 50% - авансова передоплата протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання даної специфікації, других 50% протягом (п`яти) банківських днів з моменту отримання товару на складі Покупця.

Пункт 3 Специфікації визначає Місце поставки (адреса складу Покупця): Львівська обл., Червоноградський р-н., с.Павлів, проспект Юності,39.

Умови поставки: за рахунок Постачальника. Термін поставки: протягом 21календарних днів з моменту отримання авансової передоплати. ( Пункт 4 та 5. Специфікації).

4 грудня 2023 року Відповідач виставив Позивачу Рахунок-фактуру № СФ-000064 від на загальну суму 104 920,00 грн ,в т.ч. ПДВ 17 486,67 грн.

Відповідно до умов укладеного Договору та Специфікації Позивачем було перераховано Відповідачу грошові кошти на загальну суму 52 460,00 грн, в т.ч. ПДВ 8743,33 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1С034410 від 07 грудня 2023 року.

Враховуючи умови Специфікації, відповідно до пункту 5 якої, товар поставляється протягом 21календарних днів з моменту отримання авансової передоплати, кінцевим строком поставки товару є 28 грудня 2023 року.

Згідно матеріалів справи, відповідач у визначений умовами договору та Специфікації строк поставку товару не здійснив.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару у визначені в Специфікації №1 до договору строки, позивач направив на адресу постачальника Претензію-Вимогу №ЗБ-1190-06-24 від 26 червня 2024року, в якій вимагав у добровільному порядку в 7-миденний строк від дня отримання Претензії-Вимоги повернути попередню оплату у сумі 52 460,00 грн та сплатити неустойку за порушення строків поставки Товару у сумі 10 492,00 грн.

Претензія-Вимога № ЗБ-1190-06-24 була надіслана на адресу Відповідача 29.06.2024, що підтверджується Поштовою квитанцією рекомендованого листа 8025000594484 від 29.06.2024 року. За інформацією з офіційного сайту «Укрпошти» щодо Трекінгу відправлення № 8025000594484 вбачається, що Рекомендоване відправлення №8025000594484 повернуто за зворотною адресою: Закінчення встановленого терміну зберігання.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної поставки товару за договором або добровільне повернення отриманих грошових стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо стягнення передплати.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 ЦК України).

Згідно з ч. 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як було встановлено судом вище, у Специфікації № 1 до договору поставки сторони узгодили строки поставки товару, а саме 21 календарних днів з моменту отримання авансової передоплати, тобто до 28 грудня 2023 року. Загальна вартість товару за договором складає 104 920,00 грн з ПДВ.

Суду надані докази виконання позивачем зобов`язань щодо перерахування на користь відповідача 50% передплати від вартості товару у розмірі 52 460,00 грн з ПДВ.

Оскільки позивач оплатив товар на умовах попередньої оплати у відповідача виник обов`язок з поставки товару.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеній до продавця.

Відповідно до ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки законом не визначено порядок та форму повідомлення про відмову від договору позивач може реалізувати своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до відповідача з претензією, так і шляхом пред`явлення через суд позову у визначеній законом формі.

Позивач, надіславши відповідачу Претензію-Вимогу№ЗБ-1190-06-24 від 26 червня 2024 року, відмовився від договору № ЗБ-011223/ПМ від 01 грудня 2023 року у зв`язку з несвоєчасною передачею товару позивачу (покупцю).

Надаючи оцінку діям позивача, суд дійшов висновку, що позивач правомірно скористався правом вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів поставки товару в повному обсязі та в установлений строк, або повернення позивачу суми попередньої оплати в сумі 52 460,00 грн не надав.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 52 460,00 грн попередньої оплати є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Щодо нарахування неустойки.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначає, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. (Постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2021 у справі №910/13575/20).

Відповідно до пункту 7.2. договору сторони домовилися за порушення умов цього Договору Постачальник сплачує Покупцю разовий штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару або Товару невідповідної якості й в подальшому по 0.1 (нуль цілих одній десятій) від вартості несвоєчасно поставленого Товару або поставки Товару не відповідної якості за кожен день порушення поставки, але не більше ніж 10 (десять) % від вартості Товару.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку за період з 29.12.2023 по 17.07.2024 (202 дні) у розмірі 21 193,84 грн. Враховуючи те, що п. 7.2. Договору містить обмеження відповідальності Постачальника, не більше ніж 10 (десять)% від вартості Товару, заявлена до стягнення неустойка становить 10 492,00 грн.

Належним чином дослідивши умови Договору, суд встановив, що п. 7.2. Договору не містить іншого строку для нарахування штрафних санкцій за прострочення грошових зобов`язань, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням «до дати фактичного виконання».

Суд вважає, що при розрахунку неустойки правильним періодом для нарахування неустойки буде період з 29.12.2023 по 29.06.2024, тому наданий позивачем розрахунок неустойки є неправильним, а правильним є наступний розрахунок: 104 920,00грн х 0,1% х 184календарних днів прострочення = 19 305,28 грн.

При цьому, враховуючи обмеження відповідальності Постачальника, не більше ніж 10 (десять)% від вартості Товару, стягненню підлягає неустойка у сумі 10 492,00 грн, яка фактично й заявлена до стягнення позивачем.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі 10 492,00 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № ЗБ-011223/ПМ від 01 грудня 2023 року (а.с. 15, 16), Специфікацією № 1 до договору № ЗБ-011223/ПМ від 01 грудня 2023 року (а.с. 17), Рахунком-фактурою № СФ-000064 від 04.12.2023 (а.с.18), Платіжною інструкцією № 1С034410 від 07.12.2023 (а.с.19), Претензією-вимогою № ЗБ-1190-06-24 від 26.06.2024 (а.с. 20).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30850867) на користь Приватного підприємства «Західний Буг» (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033) суму 52 460,00 грн (п`ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят гривень 00 коп.) попередньої оплати за непоставлений товар, 10 492,00 грн (десять тисяч чотириста дев`яносто дві гривні 00 коп.) неустойки за порушення строків поставки товару. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕДКОНСАЛТИНГ» (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи30850867) на користь Приватного підприємства «Західний Буг» (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033) суму 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.09.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич