Рішення

від 16.09.2024 по справі 910/3015/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2024Справа № 910/3015/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Фермерського господарства "Царина"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Черкаський приладобудівний завод"

про визнання укладеним договору.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Іщенко Р.П., в порядку самопредставництва;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство «Царина» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівський областях про визнання укладеним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для внесення змін до Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - державний пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» № 1 від 30.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

25.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, підготовче судове засідання призначено на 29.04.2024.

15.04.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

26.04.2024 представником відповідача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 29.04.2024 представник відповідача з`явився, інші учасники справи не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.05.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

21.05.2024 представником відповідача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

27.05.2024 представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 27.05.2024 представник відповідача з`явився, інші учасники справи не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.06.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

18.06.2024 представником відповідача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

24.06.2024 представником позивача подано клопотання про призначення справи не раніше 25.08.2024.

У судове засідання 24.06.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 підготовче засідання відкладено на 29.07.2024.

29.07.2024 представником відповідача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 29.07.2024 представник відповідача з`явився, інші учасники справи не з`явились.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.09.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 16.09.2024 представник відповідача з`явився, представники інших учасників справи не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника учасників справи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2021 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - продавець, відповідач) та Фермерським господарством «Царина» (далі - покупець, позивач) укладено Договір №1 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - державний пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» (далі також - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, котрий став переможцем електронного аукціону № UА-РS-2021-02-03-000010-2 від 28.02.2021, що був призначений на 01 березня 2021 року, об`єкт малої приватизації державної власності - державний пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» (код за ЄДРПОУ 14395072, м. Черкаси, вул. 30-Років Перемоги, 5/1) кількістю 57811292 штуки, загальною номінальною вартістю 14 452 823,00 гривні (далі - Об`єкт приватизації), а покупець зобов`язується сплатити ціну продажу об`єкту приватизації, виконати зазначені в договорі умови, прийняти об`єкт приватизації.

Згідно з п. 3.1 Договору право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкту приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування) та з моменту зарахування акцій на рахунок у цінних паперах покупця у депозитарній установі.

Право власності на об`єкт приватизації позивач набув 04.06.2021.

Наказом в.о. заступника начальника Регіонального управління забезпечення виконання повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях №0554-0 від 17.06.2021 «Про затвердження результатів продажу та завершення приватизації об`єкта малої приватизації - державний пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі акціонерного товариства Черкаський приладобудівний завод» (код за ЄДРПОУ 14309572)» наказано затвердити результати продажу об`єкта малої приватизації та вважати приватизацію завершеною.

В розділі 6 Договору визначено обов`язки покупця.

Підпунктом 6.5.4. Договору передбачено, що покупець зобов`язується забезпечити погашення протягом шести місяців заборгованості товариства із заробітної плати, до Пенсійного фонду України та бюджетів усіх рівнів, яка складається на дату переходу до покупця права власності на державний пакет акцій, згідно чинного законодавства

Підпунктом 6.5.5. Договору передбачено, що покупець зобов`язується забезпечити погашення протягом дванадцяти місяців іншої кредиторської заборгованості товариства, яка складається на дату переходу до покупця права власності на пакет акцій.

Таким чином, строк виконання зобов`язань покупця, що передбачений розділом 6 закінчився 04.12.2021 та 04.06.2022.

Умовами договору (п. 10.1) передбачено, що внесення змін до Договору здійснюється відповідно до вимог законодавства тільки за згодою сторін у порядку, затвердженому Фондом державного майна України, шляхом укладення договору про внесення змін до Договору.

24.01.2024 покупець (позивач) направив до продавця (відповідача) заяву про внесення змін договору, а саме викладення п. 6.5.5. Договору у наступній редакції: «п. 6.5.5. Забезпечити погашення іншої кредиторської заборгованості товариства в сумі 1 427 939,22 грн. згідно наступного графіку:

- до 30.06.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 31.07.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 31.08.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 30.09.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 31.10.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 30.11.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 31.12.2024 року - 203 991,31 грн.».

27.02.2022 на адресу покупця надійшов лист від 13.02.2024 №50-1202-458, в якому зазначається про відмову в підписанні запропонованого Договору про внесення змін до основного Договору у зв`язку з наявністю рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/3402/22 про відмову у внесенні змін до Договору, зокрема у викладенні п. 6.5.5 Договору в новій редакції, а також наявністю справи в провадженні Господарського суду Черкаської області про розірвання Договору.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відмовляючи у зміні умов Договору відповідач безпідставно послався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/3402/22 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду встановлені обставини про невиконання покупцем умов Договору, що є підставою для його розірвання, оскільки предметом судового розгляду у вказаній справі було внесення змін до Договору шляхом відстрочення виконання зобов`язань покупця передбачених п. 6.5.4 та п. 6.5.5 Договору, в той час як в даному випадку позивач пропонує розстрочити оплату заборгованості лише згідно п. 6.5.5 Договору.

Позивач зазначає, що відповідач відмовляючи у зміні умов Договору не врахував наявність істотної обставини (форс-мажору), як військова агресія російської федерації проти України, а отже наявні усі умови для зміни Договору, визначені ст. 652 ЦК України, в зв`язку з чим, позивач просить визнати укладеним між сторонами Договір про внесення змін, шляхом викладення п. 6.5.5. Договору у наступній редакції: «п. 6.5.5. Забезпечити погашення іншої кредиторської заборгованості товариства в сумі 1 427 939,22 грн. згідно наступного графіку:

- до 30.06.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 31.07.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 31.08.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 30.09.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 31.10.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 30.11.2024 року - 203 991,31 грн.

- до 31.12.2024 року - 203 991,31 грн.».

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначає, що за результатами розгляду вказаного листа встановлено, що пропозиція не містить належного обґрунтування, оскільки необхідність внесення змін, на думку позивача, викликана відсутністю прибутку, що в свою чергу пов`язано з ризиками господарської діяльності та жодних доказів, які б підтверджували необхідність внесення змін до Договору позивачем до листа додано не було. При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 1328 пропозиція про внесення змін до договору купівлі-продажу, що надійшла після звернення до суду органу приватизації для застосування до власника санкцій, передбачених договором купівлі-продажу, не розглядається. Відповідач зазначає, що з урахуванням положень Договору та наведених правових норм, у відповідь на пропозицію позивача внести зміни до Договору, Регіональним відділенням направлено Фермерському господарству «Царина» лист від 13.02.2022 за вихідним № 50-12.02-458, у якому викладені мотиви заперечення проти внесення запропонованих позивачем змін до Договору. Також відповідач зазначає, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до Договору майже через два роки після спливу граничного строку для виконання умов пункту 6.4.5 Договору, при цьому до цього часу не здійснивши навіть часткового погашення кредиторської заборгованості. Крім того, Регіональному відділенню, як органу який здійснює контроль за виконання договорів купівлі - продажу, позивачем не надано повної, достовірної інформації про всю кредиторську заборгованість Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», що склалася на дату переходу права власності на пакет акцій до позивача, у зв`язку з чим відповідач зазначає, що сума кредиторської заборгованості, яка зазначена у запропонованій позивачем редакції договору, вказана не у повному обсязі, доказів, які б підтверджували протилежне, позивачем не надано. Таким чином, відповідач зазначає, що оскільки вирішення питання щодо внесення змін до Договору є правом Регіонального відділення, відмовляючи позивачу у внесенні змін до Договору Регіональне відділення діяло у відповідності до статей 26, 27 № 2269-VIII, Порядку № 1327, та Порядку № 1328 та відсутні підстави для зміни умов Договору за рішенням суду, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б про наявність усіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Окрім цього, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульований статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, частинами 2, 3 статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору, а частиною 4 цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

За загальним правилом відповідно до частин 1-2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Разом з тим, правові, економічні та організаційні основи приватизації комунального майна, в тому числі особливості укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єкта приватизації урегульовані, зокрема Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.

Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

Процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, укладених державними органами приватизації, на час виникнення спірних правовідносин, визначає Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, затверджений наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 N 1328 (далі - Порядок N1328).

Пунктом 2 розділу І Порядку N1328 визначено, що внесення змін до договору купівлі-продажу державного (комунального) майна (далі - договір купівлі - продажу) здійснюється шляхом укладання між органом приватизації та власником об`єкта приватизації (далі - власник) договору про внесення змін до договору купівлі-продажу державного (комунального) майна (далі - договір про внесення змін). Якщо об`єкт приватизації був відчужений власником державного (комунального) майна під час дії зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу цього майна, зміни до договору купівлі-продажу вносяться шляхом укладання договору про внесення змін до нього між органом приватизації та власником об`єкта приватизації, до якого відповідно до законодавства перейшли зобов`язання, визначені для власника державного (комунального) майна договором купівлі-продажу.

Право внесення пропозицій щодо змін умов договору купівлі-продажу має орган приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, та власник (п. 3 розділу І Порядку N 1328).

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку N1328 зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, не можуть передбачати:

- зменшення відповідальності власника за невиконання ним зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу;

- зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу (далі - зобов`язання).

Згідно з п. 1 розділу III Порядку N1328, зміни до договорів купівлі-продажу щодо перенесення строків виконання зобов`язань на пізніший строк порівняно зі строком, установленим договором купівлі-продажу, вносяться за таких умов:

- обґрунтованість необхідності внесення таких змін;

- недопущення зменшення суми встановлених умовами договору купівлі-продажу.

Як вбачається з укладеного між сторонами Договору №1 купівлі-продажу від 30.03.2021 його предметом є пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" (код за ЄДРПОУ 14395072, м. Черкаси, вул. 30-Років Перемоги, 5/1) кількістю 57 811 292 штуки, загальною номінальною вартістю 14 452 823 гривні.

В свою чергу, звертаючись з позовом до суду про внесення змін, шляхом викладення п. 6.5.5 Договору у наступній редакції: «п. 6.5.5. Забезпечити погашення іншої кредиторської заборгованості товариства в сумі 1 427 939,22 грн. згідно наступного графіку: до 30.06.2024 року - 203 991,31 грн.; до 31.07.2024 року - 203 991,31 грн.; до 31.08.2024 року - 203 991,31 грн.; до 30.09.2024 року - 203 991,31 грн.; до 31.10.2024 року - 203 991,31 грн.; до 30.11.2024 року - 203 991,31 грн.; до 31.12.2024 року - 203 991,31 грн.», позивач зазначає, що у зв`язку з істотними обставинами (форс-мажором), а саме військова агресія російської федерації проти України, наявні усі умови для зміни Договору, визначені ст. 652 ЦК України.

Разом з тим, як встановлено судом, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/3402/22 за позовом Фермерського господарства «Царина» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Черкаський приладобудівельний завод», про внесення змін до договору.

Предметом позову у справі № 910/3402/22 були наступні вимоги позивача:

- внести зміни до пунктів п. 6.5.4 та 6.5.5 Договору від 30.03.2021 року №1 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - державний пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» (код за ЄДРПОУ: 14309572, Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 5/1) за результатами електронного аукціону № UA-PS-2021-02-03-000010-2) укладеного між фермерським господарством «ЦАРИНА» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35163438, Черкаська область, Звенигородський р-н, с. Товста, вул. Шевченка, 121) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код юридичної особи - 43173325, 03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50) в редакції запропонованій Відповідачу Позивачем Заявою від 18.02.2022 року про внесення змін до договору, а саме викласти п. 6.5.4. та 6.5.5 Договору в наступній редакції:

«п. 6.5.4. Забезпечити погашення протягом п`ятнадцяти місяців заборгованості Товариства із заробітної плати, Пенсійного фонду України та бюджетів усіх рівнів, яка складеться на дату переходу до покупця права власності на державний пакет акцій, згідно чинного законодавства»;

«п. 6.5.5. Забезпечити погашення протягом п`ятнадцяти місяців іншої кредиторської заборгованості Товариства, яка складеться на дату переходу до покупця права власності на державний пакет акцій, згідно чинного законодавства».

Юридичними підставами позову позивачем визначено статтю 652 ЦК України, а саме істотну зміну обставин, якими сторони керувались під час укладення договору на умовах, що були погоджені під час його укладення.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначав, що:

- відповідач безпідставно посилався на те, що зміна строку виконання умов продажу може призвести до зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань. Зміна строків виконання зобов`язань за умовами договору не є зменшенням відповідальності позивача;

- відповідач, відмовляючи в зміні умов Договору від 30.03.21 року, не врахував наявність такої істотної обставини, як продовження строку дії карантину в Україні, яким мав бути закінчений 30.04.2021 року, але в результаті був продовжений КМУ аж до 31.05.2022 року.

- відповідач, відмовляючи у зміні умов Договору від 30.03.21 року, не врахував наявність такої істотної обставини, як військова агресія росії проти України.

- наявні усі умови для зміни договору, визначені ст. 652 ЦК України, а саме у зв`язку з істотною зміною обставин.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Означеним рішенням, зокрема встановлено наступне: «Право власності на об`єкт приватизації позивач набув 04.06.2021, про що, зокрема зазначено в наказі в.о. заступника начальника Регіонального управління забезпечення виконання повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях №0554-0 від 17.06.2021 "Про затвердження результатів продажу та завершення приватизації об`єкта малої приватизації - державний пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі акціонерного товариства Черкаський приладобудівний завод" (код за ЄДРПОУ 14309572)".

Згідно ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об`єктів приватизації здійснює орган приватизації. Порядок здійснення контролю за виконанням зобов`язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України.

Відповідно до Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації державними органами приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 №1327 (надалі - Порядок №1327), відповідачем проведено поточну перевірку виконання умов Договору.

За результатами перевірки складено Акт №5 поточної перевірки від 21.02.2022, відповідно до розділу 3 якого встановлено наступний стан виконання умов Договору купівлі-продажу №1 від 30.03.2021 (зобов`язань):

1. Сплата за державний пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод":

згідно з договором: 2.1. Покупець зобов`язаний сплатити за придбаний Об`єкт приватизації 15 100 000.00 гри. (п`ятнадцять мільйонів сто тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня підписання цього Договору у встановленому порядку.

фактично: виконано - 15 100 000,00 грн, (п`ятнадцять мільйонів сто тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ сплачено відповідно до копій виписок з Державної казначейської служби України від 28.05.2021 № 122 та від 01.04.2021 № 4219.

2. Збереження робочих місць:

кількість робочих місць (одиниць) договором не передбачено;

згідно з договором: п.п. 6.5.2, Не допускається звільнення працівників Підприємства з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу (за винятком вчинення працівником дій, за які передбачено звільнення на підставі пунктів 3, 4. 7 і 8 частини першої статті 40 та етапі 41 Кодексу законів про працю України) протягом шести місяців з дня переходу до нього права власності (частина 7 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"),

фактично: виконано. Згідно з наданою інформацією АТ "Черкаський приладобудівний завод" вх. лист від 20.12.2021 №50-77 за період з 04.06.2021 по 03.12.2021 року припинено трудові договори з частиною працівників за угодою сторін та у зв`язку із смертю працівника.

3. Збереження (збільшення) обсягів виробництва продукції (товарообігу, надання послуг) (в порівняних цінах) (тис. грн.): договором не передбачено.

4. Виконання заходів щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці та щодо охорони навколишнього середовища:

згідно з договором: п.п. 6.5.7. Забезпечувати дотримання вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо Підприємства.

фактично: виконується. Відповідно до вх. листа від 24.01.2022 №03.2-17/379 Державної екологічною інспекцією Центрального округу штрафні санкції не накладалися та приписи не видавалися щодо зазначених суб`єктів господарювання. Інформація від Покупця та Підприємства станом на 21.02.2022 не надана.

5. Внесення інвестицій у грошовій формі: договором не передбачено.

6. Виконання інших умов (у тому числі згідно з концепцією розвитку, що є невід`ємною частиною договору):

за Договором:

п. 6.2. Покупець зобов`язаний в строк та порядку, встановлені законодавством забезпечити проведення облікової операції (зарахування) щодо акцій на своєму рахунку у цінних паперах у депозитарній установі.

фактично: виконано. Копія виписки про стан рахунку в цінних паперах в ПАТ АБ "Південний" від 04.06.2021.

п. 6.3. Покупець зобов`язаний надавати на вимогу Продавця інформацію, необхідну для здійснення ним контролю за виконанням умов цього Договору.

фактично: виконується частково. Надана інформація АТ "Черкаський приладобудівний завод" від 09.02.2022 №50-77 та ФГ "Царина" від 18.02.2022 №б/н.

п. 6.4. Покупець зобов`язаний отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом, та надати належним чином засвідчену копію такого дозволу Продавцю.

фактично: виконано. Копія рішення Антимонопольного комітету України від 03.06.2021 № 305-р.

п.п. 6.5.1. Здійснювати заходи щодо забезпечення соціальних гарантій працівникам акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" (код за СДРІІОУ: 14309572, м. Черкаси, вул.. 30 років Перемоги, буд 5/1). згідно з вимогами трудового законодавства.

фактично: виконується. Згідно наданої інформації АТ "Черкаський приладобудівний завод" (лист від 20.12.2021 №50-77) підприємство встановлює розмір заробітних плат з дотриманням соціальних гарантій та дотримується ЗУ "Про відпустки", виконує законодавство про загальнообов`язкове державне страхування.

Інша інформація щодо забезпечення соціальних гарантій працівникам акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" станом на 21.02.2022 від Підприємства та Покупця не надходила.

п. 6.5.3. Забезпечувати виконання колективного договору, який діє на Підприємстві на дату переходу права власності, протягом строку його дії. а після закінчення строку його дії укладення нового або внесення змін до укладеного договору в установленому законодавством порядку та його виконання (стаття 9 Закону України "Про колективні договори і угоди"),

фактично: Інформація Підприємством та Покупцем станом на 21.02.2022 не надана.

п.п. 6.5.4. Забезпечити погашення протягом шести місяців заборгованості Товариства із заробітної плати, до Пенсійного фонду України та бюджетів усіх рівнів, яка складеться (станом на 04.06.2021) на дату переходу до покупця права власності на державний пакет акцій, згідно чинного законодавства:

фактично: не виконано.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.01.2022 № 2300-0603-5/3638 заборгованість АТ "ЧПЗ" зі сплати платежів до Пенсійного фонду України станом на 04.06.2021 становила 4 222 731,03 гри. у тому числі:

1 недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - 130 963.68

2 штрафні санкції та пеня - 1 385 235,33

3 заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначення на пільгових умовах - 2 706 532.02

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Черкаській області №786/5/23-00-13-02-10 від 02.02.2022 заборгованість АТ "ЧПЗ" зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів станом на 04.06.2021 становила 23 617 638,61 грн. а саме:

1 Земельний податок - 6 833 482,71

2 ЄСВ найманих працівників - 9 519 087.69

3 Адмін. штрафи та інші санкції - 1 190.00

4 ПДВ - 6 112 200,48

5 Військовий збір - 91 274.92

6 ПДФО з найманих працівників -1 060 402.81

Відповідно до наданої інформації АТ "Черкаський приладобудівний завод" (лист від 09.02.2022 № 50-17) керівництво вживає заходів для виявлення документів, які підтверджують кредиторську та дебіторську заборгованість.

Відповідно до листа ФГ "Царина" від 18.02.2022 №б/н за період з 04.06.2021 по 31.12.2021 р.р. було сплачено:

1 поточної заробітної плати за 2021 рік - 1 371 713.64

2 заробітної плати за 2016 рік - 22 670,30

3 заробітної плати за 2017 рік - 350 720.43

4 заробітної плати за 2018 рік - 1 390 389.00

5 заробітної плати за 2019 рік -181 808,13

6 заробітної плати за 2020 рік - 31 912.14

7 ЄСВ - 525 790.00

8 ПДФО - 442 697.00

9 Військовий збір - 36 894.00

10 Разом: 4 354 594,64

Платіжні документи, що підтверджують оплату заборгованості не надані.

п.п. 6.5.5. Забезпечити погашення протягом дванадцяти місяців іншої кредиторської заборгованості Підприємства, яка складеться на дату переходу до покупця права власності на пакет акцій.

фактично: термін не настав.

п.п. 6.5.6. Забезпечити утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням за рахунок коштів Підприємства (частина восьма статті 32 Кодексу цивільного захисту).

фактично: Інформація Підприємством та Покупцем станом на 21.02.2022 не надана.

п. 6.6. Проведення додаткової емісії акцій Підприємством - емітентом до повното виконання Покупцем пакета акцій такого товариства зобов`язань відповідно до цього Договору може здійснюватися виключно за попередньою згодою Продавця.

фактично: Інформація від Підприємства та Покупця станом на 21.02.2022 не надходила.

п. 6.7. Відчуження Об`єкта приватизації (акцій), обтяженого передбаченими у цьому Договорі зобов`язаннями, можливо виключно за згодою Продавця в порядку, встановленому Фондом державного майна України.

фактично: Інформація від Підприємства та Покупця станом на 21.02.2022 не надходила.

п. 6.8. Зобов`язання. визначені у цьому Договорі, зберігають свою дію для осіб, які придбавають Об`єкт приватизації у разі його подальшого відчуження протягом строку дії таких зобов`язань.

фактично: Інформація від Підприємства та Покупця станом на 21.02.2022 не надходила.

п. 6.9. У разі подальшого відчуження Об`єкту приватизації до нового власника переходять зобов`язання, передбачені цим Договором не виконані на дату такого відчуження.

фактично: Інформація від Підприємства та Покупця станом на 21.02.2022 не надходила.

п. 6.10. У разі подальшого відчуження приватизованого об`єкта новий власник у двотижневий строк з дня переходу до нього права власності на такий об`єкт зобов`язаний подати до органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності.

фактично: Інформація від Підприємства та Покупця станом на 21.02.2022 не надходила.

п. 6.11. Новий власник, а також кредитор фінансування купівлі Об`єкта приватизації повинен відповідати вимогам до покупців об`єктів приватизації, встановленим статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

фактично: Інформація від Підприємства та Покупця станом на 21.02.2022 не надходила.

п. 6.12. Передача Об`єкта приватизації в заставу або внесення Об`єкта приватизації до статутного капіталу господарського товариства в період дії умов цього Договору здійснюється за згодою Продавця, в установленому Фондом державного майна України порядку.

фактично: Інформація від Підприємства та Покупця станом на 21.02.2022 не надходила.

За висновками викладеними в Акті №5 поточної перевірки від 21.02.2022 Умови договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - державний пакет акцій розміром 99,4554% у статутному капіталі акціонерного товариства "Черкаський приладобудівний завод" (код за ЄДРПОУ: 14309572, Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд 5/1. від 30.03.2021, реєстраційний № 1.) виконуються неналежним чином, зокрема, зобов`язання Покупця, визначене п.п. 6.5.4 Договору, не виконано в установлений Договором строк - заборгованість погашено частково (підтверджуючі платіжні документи Покупцем не надано).

У разі невиконання власником об`єкта приватизації умов договору купівлі-продажу цей Акт є підставою для застосування відповідальності, передбаченої чинним законодавством, зокрема статтею 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Згідно п. 9 розділу ІІ Порядку №1327, у разі неявки власника або уповноваженої особи об`єкта приватизації для участі у перевірці виконання умов договору купівлі-продажу, коли об`єктом приватизації є акції (частки), єдині майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та об`єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди), уповноважений представник органу приватизації після опрацювання наявних документів та відповідей, отриманих органом приватизації від компетентних органів, складає Акт і надсилає підписані примірники в триденний строк рекомендованим листом власнику об`єкта приватизації, господарському товариству, у разі потреби - профспілковому органу товариства для їх підписання.

Згідно п. 13 розділу ІІ Порядку №1327 у разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, викладеними в Акті представниками органу приватизації, можуть оскаржити їх встановленому законодавством порядку.

Листом від 22.02.222 за вих. №50-12.02-0588 відповідач направив позивачу Акт поточної перевірки №5 від 21.02.2022 в 3 примірниках.

Позивач щодо факту отримання ним Акту поточної перевірки не заперечує, при цьому, вказаний акт позивачем в судовому порядку не оскаржувався, а отже, у випадку невиконання власником об`єкта приватизації умов договору купівлі-продажу, такий Акт є підставою для застосування відповідальності, передбаченої чинним законодавством, зокрема статтею 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Зокрема, у відповідності до статті 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та розділу ІІІ Порядку №1327, у разі порушення власником об`єкта приватизації умов договору орган приватизації здійснює заходи з досудового врегулювання спору.

Згідно статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.

При цьому, згідно Порядку повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, що затверджений наказом Фонду державного майна від 18.10.2018 №1331 (надалі - Порядок №1331), розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації можливе у добровільному порядку за згодою сторін.

Із матеріалів справи убачається, що у відповідь на пропозицію позивача, відповідач направив ФГ "Царина" лист від 23.02.2022 за вих. №50-12.2-0606, у якому Регіональне відділення заперечувало проти внесення запропонованих позивачем змін до Договору та запропонувало розірвати Договір №1 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 30.03.2021 за згодою сторін. Відповідний проект договору про розірвання договору №1 був доданий до листа.

Крім того, за оновленою інформацію, що була надана відповідачу ГУ ДПС у Черкаській області листом від 29.04.2022 за вих. №1922/5/23-00-13-0210 станом на 28.04.2022 за АТ "ЧПЗ" обліковується заборгованість зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів на загальну суму 23918188, 86 гривень.

За оновленою інформацію, що була надана відповідачу ГУ ПФС в Черкаській області листом від 27.05.2022 за вих. №2300-0603-5/24006 станом на 27.05.2022 заборгованість АТ "ЧПЗ" з обов`язкових платежів до Пенсійного фонду України становить 4 390 348, 43 грн. та така заборгованість продовжує зростати і за період з 01 січня 2022 року збільшилася на 62 725,55 грн.

Отже, розглянувши заяву позивача від 18.02.2022 про внесення змін до договору та направивши позивачу у відповідь лист від 23.02.2022 з пропозицією розірвати договір за згодою сторін, відповідач діяв у відповідності до статей 26, 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", Порядку здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна від 18.10.2018 №1327, розділу ІІІ Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 року №1328 та Порядку повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, що затверджений наказом Фонду державного майна від 18.10.2018 №1331.

Натомість, звертаючись з позовом у даній справі, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач, відмовляючи в зміні умов Договору не врахував наявність форс-мажорних обставин, а саме: наявність продовжених карантинних обмежень та запровадження в Україні воєнного стану, та вказані обставини позивач визначає як підставу для зміни умов договору на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України.

На переконання суду, позивач не довів наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання позивачем договірних зобов`язань в строк передбачений договором, не довів наявність істотної зміни обставин, так і того, що ці обставини істотно впливають на можливість виконання Договору на погоджених сторонами умовах, з огляду на наступне.

Обставинами, які істотно змінились, позивач визначає наявність продовжених карантинних обмежень, а також військова агресія росії проти України, які позивач не міг передбачити в момент укладення договору та не міг усунути та які позивач визначає як форс-мажорні обставини.

Згідно п. 9.1. Договору - сторона звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором в разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували під час укладання цього Договору та вникли поза волею Сторін, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, та які прямо передбачені Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту, коли їй стало відомо про їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Сторона повідомляє іншу Сторону про закінчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) протягом 2 днів з дня, коли їй стало відомо про їх закінчення. За умови виконання умов, зазначених у цьому пункті, перебіг терміну (строку) виконання зобов`язань продовжується на строк дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно п. 9.3. Договору - доказом виникнення та закінчення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено за законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Так, відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Критеріями форс-мажорних обставин є наступні:

надзвичайність (мають винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін);

непередбачуваність (їх настання або наслідки неможливо було передбачити на момент укладення договору);

невідворотність (неминучість події або її наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною і неможливістю виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин; заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому).

В подальшому Постановами Кабінету Міністрів України дію карантину було продовжено. Наразі Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 №928 дію карантину продовжено до 31.12.2022.

Суд зазначає, що одне лише передбачене законом віднесення певної обставини до форс-мажорних обставин не може свідчити про існування форс-мажору у конкретних спірних правовідносинах.

Так, в постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 зроблено висновок про те, що:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду та умов договору, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України (який однак не встановлює преюдиційності існування форс-мажорних обставин у конкретних договірних зобов`язаннях) та в будь-якому разі сторона має довести, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Суд констатує, що Договір №1 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації був укладений між сторонами 30.03.2021, тобто вже під час дії карантинних обмежень в Україні. Отже, позивач, як сторона цього договору, на стадії його укладення (підписання) мав можливість ознайомитися зі змістом договору, що позивачем не заперечується. Відповідно позивач мав усвідомлювати наявність існуючих обставин - встановлення карантинних обмежень, та оцінювати їх вплив на здійснення позивачем господарської діяльності та виконання зобов`язань передбачених розділом 6 Договору.

В будь-якому разі, суд звертає увагу позивача, що форс-мажорні обставини не звільняють зобов`язану сторону від обов`язку виконання таких зобов`язань в цілому, а лише є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, саме лише посилання позивача на наявність карантину, введення воєнного стану, що не могло бути передбачене позивачем на момент укладення договору, без доведення належними та допустимим доказами одночасного існування всіх чотирьох умов істотної зміни обставин, що впливають на договірні відносини не може вважатись судом достатніми підставами передбаченими статтею 652 ЦК України для внесення змін до договору.

Додатково суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів згідно розділу 9 Договору, які підтверджували б дотримання позивачем порядку повідомлення відповідача про настання обставин непереборної сили, а також доказів, які свідчили б про те, що саме запровадження в Україні карантину, введення воєнного стану, вторгнення росії знаходиться у причинно- наслідковому зв`язку із неможливістю виконання грошового зобов`язання за Договором згідно умов підпунктів 6.5.4. та 6.5.5.

До того ж, суд констатує, що з огляду на предмет спору, обставини на які посилається позивач, як на форс-мажорні, не впливають та не можуть бути враховані при вирішенні питання щодо внесення змін до умов Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації.

Як вже зазначалось судом вище, в даному спорі підлягають застосуванню спеціальні норми законодавства, зокрема, зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та відповідно до п. 5 розділу І Порядку N1328 не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.

Звернувшись до суду з позовом про внесення змін до договору власник (покупець) має довести наявність відповідного правовідношення, в силу якого сторони зобов`язані внести зміни до договору, та обставини ухилення іншої сторони (відповідача) від внесення змін до договору, ігнорування заяви позивача про внесення змін до договору. При цьому, враховуючи особливості спірних правовідносин, тобто таких, що стосуються договірних відносин приватизації та внесення змін до вже існуючого договору купівлі-продажу в процесі приватизації, у таких правовідносинах позивач має довести існування обставин вчинення ним дій та дотримання умов, передбачених Порядком, необхідних для реалізації передбаченої Порядком можливості укласти такий договір, довести те, що ним були вчинені усі можливі дії у відповідності до Порядку, укладення договору є необхідним, внесення змін не зменшить відповідальність покупця, однак відповідач (орган приватизації) безпідставно ухиляється від укладення договору про внесення змін. (Схожа правова позиція викладена в постанові ВС від 13.01.2022 у справі №922/2054/21).

Проте, як встановлено судом вище, в даному випадку поточною перевіркою був встановлений факт невиконання саме позивачем умов підпункту 6.5.4. Договору, що в силу спеціального законодавства, зокрема, статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є виключною підставою для розірвання договору.

Відтак, відповідач правомірно в своїй відповіді від 23.02.2022 зазначив, що зміна строку виконання умов продажу об`єкта малої приватизації, який сплив, є зменшенням відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань, оскільки, встановлені Актом №5 поточної перевірки від 21.02.2022 порушення позивачем умов підпункту 6.5.4. Договору щодо виплати заборгованості щодо виплати заробітної плати, сплати коштів до бюджетів всіх рівнів та відрахувань до пенсійного фонду, яка (заборгованість) має тенденцію до збільшення кожного дня, є в силу норм спеціального законодавства "Про приватизацію державного і комунального майна" виключною підставою для розірвання договору, що на переконання суду, виключає можливість внесення змін до такого договору в частині збільшення строку виконання зобов`язання, оскільки, такі зміни є зменшенням відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язання.

За таких обставин, запропоновані позивачем зміни, при наявності встановлених останнім порушень виконання умов Договору, незважаючи на дотримання позивачем форми звернення до Фонду з пропозицією внести зміни до укладеного між ними Договору, за своєю правовою природою є спробою позивача зменшити його відповідальність, як покупця за невиконання ним зобов`язань, взятих у відповідності до підпунктів 6.5.4. та 6.5.5 Договору №1 купівлі продажу об`єкта малої приватизації від 30.03.2021 в частині погашення заборгованості АТ "ЧПЗ", та прямо суперечать положенням абз. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" і п. 5 розділу 1 Порядку N 1328, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.».

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18, від 13.08.2019 у справі №910/11164/16.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:

« 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Таким чином, означеним рішенням встановлено, зокрема відсутність підстав для внесення змін до п. 6.5.5 Договору, в тому числі з посиланням на ті самі підстави позову, що і визначені позивачем у даній справі, за відмінністю у предметі додаткової угоди з відстрочення строків оплати на розстрочення оплати.

При цьому, змінність при зверненні з позовом до суду «найменування» зміни порядку оплати з відстрочення на розстрочення, не змінює правовідносин сторін, що склались за Договором з урахуванням всіх встановлених обставин у справі № 910/3402/22 та не змінює таких обставин у правовідносинах сторін за Договором.

Отже, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/3402/22 набрало законної сили, а відтак, у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлені ним обставини щодо відсутності правових підстав для внесення змін, зокрема до п. 6.5.5 Договору, з огляду на те, що запропоновані позивачем зміни, при наявності встановлених останнім порушень виконання умов Договору, незважаючи на дотримання позивачем форми звернення до Фонду з пропозицією внести зміни до укладеного між ними Договору, за своєю правовою природою є спробою позивача зменшити його відповідальність, як покупця за невиконання ним зобов`язань, взятих у відповідності до підпунктів 6.5.5 Договору №1 купівлі продажу об`єкта малої приватизації від 30.03.2021 в частині погашення заборгованості АТ «ЧПЗ», та прямо суперечать положенням абз. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" і п. 5 розділу 1 Порядку N 1328, повторного доведення не потребують, оскільки зміни порядку розрахунків із відстрочення оплати на - розстрочення оплати, не змінює наведеної суперечності та обставин, встановлених в означеній справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.09.2024.

Суддя О.А. Грєхова