Рішення

від 17.09.2024 по справі 914/939/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 Справа № 914/939/24

За позовом: Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, м.Львів,

В інтересах держави в особі Національного агентства з питань запобігання корупції, м.Київ,

до відповідача-1: Ліцею №6 Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-Л», м.Львів,

про: визнання договорів недійсними та стягнення коштів у сумі 122 623 грн.

Суддя І. Б. Козак

Секретар с/з І.Хороз

Представники сторін:

Прокурор: Н.Букаловська,

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача 1: не з`явився,

Від відповідача 2: не з`явився.

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Національного агентства з питань запобігання корупції до Ліцею №6 Львівської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-Л» про визнання договорів недійсними та стягнення коштів у сумі 122 623 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 14.05.2024. Ухвалою суду від 04.06.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 23.07.2024. Розгляд справи відкладався на 20.08.2024, на 03.09.2024, на 17.09.2024.

Правова позиція прокурора.

Прокурор у судове засідання 17.09.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав, просить:

1. Визнати недійсним договір № 001/09 від 01.09.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

2. Визнати недійсним договір № 01/11/1 від 01.11.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

3. Визнати недійсним договір № 01/09 від 01.09.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

4. Визнати недійсним договір № 1/09 від 01.09.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

5. Визнати недійсним договір № 03/08/22-1 від 03.08.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

6. Визнати недійсним договір № 03/08/22 від 03.08.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

7. Визнати недійсним договір № 14/12 від 14.12.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

8. Визнати недійсним договір № 17/11 від 17.11.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

9. Визнати недійсним договір № 18/04 від 18.04.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

10. Визнати недійсним договір № 23/02 від 23.02.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

11. Визнати недійсним договір № 23/10/1 від 23.10.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

12. Визнати недійсним договір № 23/10/2 від 23.10.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

13. Визнати недійсним договір № 23/10/3 від 23.10.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

14. Визнати недійсним договір № 22/09 від 22.09.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

15. Визнати недійсним договір № 02/08 від 02.08.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

16. Стягнути з ТзОВ «Грант-Л» (ідентифікаційний код 42799558, вул. Смольського,8 кв. 56, м. Львів, 79008) отримані на підставі договорів № 001/09 від 01.09.2022, № 01/11/1 від 01.11.2021; № 01/09 від 01.09.2022, № 1/09 від 01.09.2022, № 03/08/22-1 від 03.08.2022, № 03/08/22 від 03.08.2022, № 14/12 від 14.12.2021, № 17/11 від 17.11.2021, № 18/04 від 18.04.2022, № 23/02 від 23.02.2022, № 23/10/1 від 23.10.2021, № 23/10/2 від 23.10.2021, № 23/10/3 від 23.10.2021, № 22/09 від 22.09.2021, № 02/08 від 02.08.2021 кошти в розмірі 61 311,50 грн у дохід держави. Стягувач: Національне агентство з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 40381452).

17. Стягнути з Ліцею № 6 Львівської міської ради (вул. Зелена, 22, м. Львів, 79005, ідентифікаційний код 23887247) вартість поставлених товарів на підставі договорів № 001/09 від 01.0.9.2022, № 01/11/1 від 01.11.2021; № 01/09 від 01.09.2022, № 1/09 від 01.09.2022, № 03/08/22-1 від 03.08.2022, № 03/08/22 від 03.08.2022, № м/12 від 14.12.2021, № 17/11 від 17.11.2021, № 18/04 від 18.04.2022, № 23/02 від 23.02.2022, № 23/10/1 від 23.10.2021, № 23/10/2 від 23.10.2021, № 23/10/3 від 23.10.2021, № 22/09 від 22.09.2021, № 02/08 від 02.08.2021 кошти в розмірі 61 311,50 грн у дохід держави. Стягувач: Національне агентство з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 40381452).

Попередній розрахунок судових витрат:

· 51476,00 грн - сплачений судовий збір.

Правова позиція позивача.

У судове засідання 17.09.2024 представник позивача не з`явився, у письмових поясненнях (вх.№11672/24 від 30.04.2024) повідомив, що не є належним позивачем у цій справі, просив відмовити у задоволенні цього позову.

Правова позиція відповідача 1 (Ліцей №6 ЛМР).

Відповідач у судове засідання 17.09.2024 не з`явився, у поясненні (вх.№12500/24 від 09.05.2024) заявлені прокурором позовні вимоги майнового і немайнового характеру підтримав.

Правова позиція відповідача 1 (ТОВ «Грант-Л»).

Відповідач у судове засідання 17.09.2024 не з`явився, відзиву на позов не подав.

Обставини справи.

Постановою Личаківського районного суду міста Львова від 13.07.2023 у справі № 463/4519/23 ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто її до відповідальності, передбаченої ч. 1 ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, постановою Львівського апеляційного суду від 06.09.2023 у справі № 463/4519/23 вищевказану постанову судді Личаківського районного суду міста Львова від 13.07.2023 в частині залишено без змін, і в частині змінено і провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині епізодів закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Cудом установлено, що Ліцей №6 Львівської міської ради є юридичною особою публічного права.

Будучи виконувачем обов`язків директора вказаного ліцею ОСОБА_1 , згідно з п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-7 КУпАП є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді в.о. директора ліцею №6 Львівської міської ради, будучи відповідно до п.п. «а» п.2 ч.І ст.З Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом, на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи про наявність в її діях реального конфлікту інтересів, а саме наявність суперечності між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, - не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів начальника управління освіти Львівської міської ради при підписанні договорів купівлі-продажу з ТзОВ «Грант-Л», засновником, кінцевим бенефіціаром та директором якого є ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Між Ліцеєм №6 Львівської міської рали в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 було укладено наступні договори: № 001/09 від 01.09.2022 про купівлю ІЛЮ світильників на суму 3552 грн. 00 коп., № 01/11/1 від 01.11.2021 про купівлю набору наклейок на стіни на суму 3996 грн. 00 коп.; № 01/09 від 01.09.2022 про купівлю акрилових фарб на суму 3138 грн. 00 коп., № 1/09 від 01.09.2022 про купівлю поручнів на суму 1598 грн. 40 коп., № 03/08/22-1 від 03.08.2022 про купівлю матеріалів для електромереж на суму 2317 грн. 94 коп., № 03/08/22 від 03.08.2022 про купівлю фарби на суму 8296 грн. 80 коп., № 14/12 від 14.12.2021 про купівлю ялинки синтетичної на суму 1812 грн. 00 коп., № 17/11 від 17.11.2021 про купівлю покриття для підлоги ПВХ STRONGRU PLUS FALCO 1 3,5м на суму 5027 грн. 40 коп., № 18/04 від 18.04.2022 про купівлю водонагрівача на суму 6420 грн. 00 коп., № 23/02 від 23.02.2022 про купівлю комплекту стендів на суму 8652 грн. 00 коп., № 23/10/1 від 23.10.2021 про купівлю водонагрівача «Gorenje» ОТ 15 на суму 4176 грн. 00 коп., № 23/10/2 від 23.10.2021 про купівлю світлодіодного кільцевого світильника RGB LED 20см, 10W, 15 реж. з тримачем та штативом на суму 1123 грн. 20 коп., № 23/10/3 від 23.10.2021 про купівлю дротових клавіатур, комп`ютерних мишок на суму 1755 грн. 36 коп., № 22/09 від 22.09.2021 про купівлю світильників та ламп на суму 8198 грн., 40 коп., № 02/08 від 02.08.2021 про купівлю світильників на суму 1248 грн., 00 коп.

Наказом №210-к від 30.06.2021 Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на ОСОБА_1 , заступника директора з виховної роботи ліцею № 6 Львівської міської ради із 01.07.2021 покладено виконання обов`язків директора ліцею № 6 Львівської міської ради.

Відповідно, до п. 7.1 статуту ліцею № 6 Львівської міської ради безпосереднє керівництво ліцеєм здійснює його директор, який розпоряджається в установленому порядку майном і коштами Ліцею.

З огляду на те, що ОСОБА_1 постановою Личаківського районного суду м. Львова від 13.07.2023 у справі № 463/4519/23, яка набрала законної сили після її перегляду притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, її та, відповідно, ліцею № 6 Львівської міської ради умисел на вчинення вищевказаних правочинів всупереч інтересам держави та моральним засадам суспільства в силу положень ч. ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України, ст. 92 ЦК України не підлягає доказуванню.

Відповідач 2 ТзОВ «Грант-Л», засновником, кінцевим бенефіціаром та директором якого є ОСОБА_4 та є іншою стороною оспорюваного правочину. ОСОБА_4 достовірно було відомо, що вона є рідною матір`ю ОСОБА_1 . Відповідно, вона не могла не розуміти наявність конфлікту інтересів та того, що укладений договір суперечить вимогам антикорупційного законодавства, інтересам держави та моральним засадам суспільства.

Оплата за оспорювані договори купівлі товарів була здійснена у повному обсязі, зокрема підтвердження фактичного виконання умов договорів підтверджується видатковими накладними:

- За договором № 001/09 від 01.09.2022 про купівлю LED світильників здійснено перерахування коштів на загальну суму 3552 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000088 від 01.09.2022.

- За договором № 01/11/1 від 01.11.2021 про купівлю набору наклейок на стіни здійснено перерахування коштів на загальну суму 3996 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000093 від 01.11.2021.

- За договором № 01/09 від 01.09.2022 про купівлю акрилових фарб здійснено перерахування коштів на загальну суму 3138 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000086 від 01.09.2022.

- За договором № 1/09 від 01.09.2022 про купівлю поручнів здійснено перерахування коштів на загальну суму 1598 грн 40 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000087 від 01.09.2022.

- За договором № 03/08/22-1 від 03.08.2022 про купівлю матеріалів для електромереж здійснено перерахування коштів на загальну суму 2317 грн. 94 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000063 від 03.08.2022.

- За договором № 03/08/22 від 03.08.2022 про купівлю фарби здійснено перерахування коштів на загальну суму 8296 грн 80 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000064 від 03.08.2022.

- За договором № 14/12 від 14.12.2021 про купівлю ялинки синтетичної здійснено перерахування коштів на загальну суму 1812 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000112 від 14.12.2021.

- За договором № 17/11 від 17.11.2021 про купівлю покриття для підлоги ПВХ 8ТКХЖОІШ РЬШ РАЬСО 1 3,5 м. здійснено перерахування коштів на загальну суму 5027 грн 40 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000103 від 17.11.2021.

- За договором № 18/04 від, 18.04.2022 про купівлю водонагрівача здійснено перерахування коштів на загальну суму 6420 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000039 від 18.04.2022.

- За договором № 23/02 від 23.02.2022 про купівлю комплекту стендів здійснено перерахування коштів на загальну суму 8652 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000019 від 23.02.2022.

- За договором № 23/10/1 від 23.10.2021 про купівлю водонагрівача « 0огеп]е» ОТ 15 здійснено перерахування коштів на загальну суму 4176 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000090 від 23.10.2021.

- За договором № 23/10/2 від 23.10.2021 про купівлю світодіодного кільцевого світильника КОВ ІТЮ 20см, 10\У, 15 реж. з тримачем та штативом здійснено перерахування коштів на загальну суму 1123 грн 20 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000089 від 23.10.2021.

- За договором № 23/10/3 від 23.10.2021 про купівлю дротових клавіатур, комп`ютерних мишок здійснено перерахування коштів на загальну суму 1755 грн 36 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000088 від 23.10.2021.

- За договором № 22/09 від 22.09.2021 про купівлю світильників та ламп здійснено перерахування коштів на загальну суму 8198 грн 40 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000082 від 22.09.2021.

- За договором № 02/08 від 02.08.2021 про купівлю світильників здійснено перерахування коштів на загальну суму 1248 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000071 від 02.08.2021.

Оцінка суду.

Щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (пункт 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказані обставини, відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", свідчать про наявність у прокурора права та можливості представляти інтереси держави в суді, шляхом подачі відповідного позову.

Суд враховує пояснення прокурора щодо порушення інтересів держави та підстав представництва прокурором такого інтересу щляхом подання цього позову і зазначає таке. Прокурором достатньо обгрунтовано, що звернення з цим позовом до суду спрямоване на захист інтересів держави, оскільки НАЗК не вжито заходів для визнання недійсними договорів, що укладено відповідачами з порушенням законодавства про корупцію. Варто зауважити, що позивач взагалі заперечив наявність правових підстав у прокурора для звернення з цим позовом до суду, оскільки посада директора ліцею, яку займала на час порушення ОСОБА_1 , не належить до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища. Суд враховує пояснення прокурора (вх.№21262/24 від 29.08.2024) з цього приводу.

Щодо заявлених позовних вимог.

На підставі абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", близькими особами суб`єкта декларування є - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або не вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно з п. 1-4 ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону України "Про запобігання корупції", особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Постановою Личаківського районного суду міста Львова від 13.07.2023 у справі № 463/4519/23 ОСОБА_1 визнано винною та притягнуто її до відповідальності, передбаченої ч. 1 ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді в.о. директора ліцею №6 Львівської міської ради, будучи відповідно до п.п. «а» п.2 ч.І ст.З Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом, на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи про наявність в її діях реального конфлікту інтересів, а саме наявність суперечності між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, - не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів начальника управління освіти Львівської міської ради при підписанні договорів купівлі-продажу з ТзОВ «Грант-Л», засновником, кінцевим бенефіціаром та директором якого є ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Вчинення дій з метою врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів матеріали справи не містять, учасниками справи відповідних доказів суду не надано.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Закон України "Про запобігання корупції" визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Так відповідно до ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції" нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 2 ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції" правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зі змісту ст. 228 ЦК України вбачається, що в ній законодавець передбачив дві окремі обставини, з якими закон пов`язує нікчемність або недійсність правочину, - порушення публічного порядку (ч. 1, 2 цієї статті) та невідповідність інтересам держави та суспільства (ч. 3).

У першому випадку правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а тому визнання його недійсним судом не вимагається. При цьому ст. 228 ЦК України не встановлює наслідків такої недійсності правочину.

У п. 68 постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17, щодо того, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Натомість, у випадку невідповідності правочину інтересам держави та суспільства, він за ч. 3 ст. 228 ЦК України може бути визнаний судом недійсним, що вказує на його оспорюваний характер. Ця ж правова норма передбачає й наслідки такої недійсності правочину.

Згідно ч. 3 ст. 5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

У правових позиціях Верховного Суду у справах № 922/1391/18 (постанова від 20.03.2019), № 910/6271/17 (постанова від 15.12.2021) та № 910/4089/20 (постанова від 20.10.2021) зазначено наступне: "Частиною З статті 5 ГК України врегульовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Здійснивши правовий аналіз частини 3 статті 228 ЦК України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства".

Порушення норм Закону України "Про запобігання корупції" під час укладання оспорюваних договорів, що встановлено Постановою Личаківського районного суду міста Львова від 13.07.2023 у справі № 463/4519/23, є порушенням правового господарського порядку.

За наведених обставин, суд констатує, що укладені між відповідачами 15 договорів підлягають визнанню судом недійсним з підстав їх невідповідності інтересам держави та суспільства у відповідності до положень ч. 3 ст. 228 ЦК України та ч. 2 ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції", оскільки укладені всупереч встановленого законодавством господарського порядку, зокрема вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції".

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.

При цьому, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України, застосовуються лише в тих випадках, коли завідомо суперечний інтересам держави і суспільства договір був повністю або частково виконаний хоча б однією із сторін. Наслідком визнання правочину недійсним не може бути його розірвання, оскільки відповідні вимоги є за своїм правовим характером взаємовиключними.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вона (вони), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Так, згідно з ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Факти та обставини, встановлені постановою Личаківського районного суду м.Львова від 13.07.2023 у справі № 463/4519/23, відповідно до ст. 75 ГПК України, мають преюдиційне значення для цієї справи, тому не підлягають доказуванню.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними 15 договорів та стягнення з кожного з відповідачів по 61311,50 грн як одержаного доходу від оспорюваних договорів підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати.

Щодо стягнення судових витрат, то сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідачів у рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 001/09 від 01.09.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4 .

3. Визнати недійсним договір № 01/11/1 від 01.11.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4 .

4. Визнати недійсним договір № 01/09 від 01.09.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

5. Визнати недійсним договір № 1/09 від 01.09.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

6. Визнати недійсним договір № 03/08/22-1 від 03.08.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

7. Визнати недійсним договір № 03/08/22 від 03.08.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

8. Визнати недійсним договір № 14/12 від 14.12.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

9. Визнати недійсним договір № 17/11 від 17.11.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

10. Визнати недійсним договір № 18/04 від 18.04.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

11. Визнати недійсним договір № 23/02 від 23.02.2022 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

12. Визнати недійсним договір № 23/10/1 від 23.10.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

13. Визнати недійсним договір № 23/10/2 від 23.10.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

14. Визнати недійсним договір № 23/10/3 від 23.10.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

15. Визнати недійсним договір № 22/09 від 22.09.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

16. Визнати недійсним договір № 02/08 від 02.08.2021 укладений між Ліцеєм №6 Львівської міської ради в особі в.о. директора ОСОБА_1 та ТзОВ «Грант-Л» в особі директора ОСОБА_4

17. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-Л» (ідентифікаційний код 42799558, вул. Смольського,8 кв. 56, м. Львів, 79008) отримані на підставі договорів № 001/09 від 01.09.2022, № 01/11/1 від 01.11.2021; № 01/09 від 01.09.2022, № 1/09 від 01.09.2022, № 03/08/22-1 від 03.08.2022, № 03/08/22 від 03.08.2022, № 14/12 від 14.12.2021, № 17/11 від 17.11.2021, № 18/04 від 18.04.2022, № 23/02 від 23.02.2022, № 23/10/1 від 23.10.2021, № 23/10/2 від 23.10.2021, № 23/10/3 від 23.10.2021, № 22/09 від 22.09.2021, № 02/08 від 02.08.2021 кошти в розмірі 61 311,50 грн у дохід держави. Стягувач: Національне агентство з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 40381452).

18. Стягнути з Ліцею № 6 Львівської міської ради (вул. Зелена, 22, м. Львів, 79005, ідентифікаційний код 23887247) вартість поставлених товарів на підставі договорів № 001/09 від 01.0.9.2022, № 01/11/1 від 01.11.2021; № 01/09 від 01.09.2022, № 1/09 від 01.09.2022, № 03/08/22-1 від 03.08.2022, № 03/08/22 від 03.08.2022, № м/12 від 14.12.2021, № 17/11 від 17.11.2021, № 18/04 від 18.04.2022, № 23/02 від 23.02.2022, № 23/10/1 від 23.10.2021, № 23/10/2 від 23.10.2021, № 23/10/3 від 23.10.2021, № 22/09 від 22.09.2021, № 02/08 від 02.08.2021 кошти в розмірі 61 311,50 грн у дохід держави. Стягувач: Національне агентство з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 40381452).

19. Стягнути з Ліцею № 6 Львівської міської ради (вул. Зелена, 22, м. Львів, 79005, ідентифікаційний код 23887247) на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 25738,00 грн, отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UА138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (проспект Шевченка, 17/19, м. Львів, 79005).

20. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-Л» (ідентифікаційний код 42799558, вул. Смольського,8 кв. 56, м. Львів, 79008) на користь Львівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 25738,00 грн, отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UА138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (проспект Шевченка, 17/19, м. Львів, 79005).

21. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

22. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

23. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2024.

Суддя Козак І.Б.