Рішення

від 24.09.2024 по справі 914/1791/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 Справа № 914/1791/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпрогрес», м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Анбуд Україна», м. Львів,

про: стягнення 65 423,50 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Кожушко Л.В.;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галпрогрес» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Анбуд Україна» про стягнення 65 423,50 грн.

Ухвалою від 23.07.2024 року суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 10.09.2024.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується трекінг номером відправлення АТ «Укрпошта» 0600945613529.

Ухвалою від 10.09.2024 суд відклав розгляд справи на 24.09.2024 відповідно.

В судове засідання 24.09.2024 з`явився представник Позивача, надала пояснення по суті спору, просила позов задоволити, представник Відповідача не з`явився, причин не явки не вказав, відзив на позовну заяву не подав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, однак Відповідач не скористався своїм правом, та не з`явився в судове засідання, суд розглядає справу за наявними доказами у справі.

В судовому засіданні 24.09.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за Договором поставки № 01/21 від 09.12.2021 року в частині оплати поставленого товару позивачем, у зв`язку з чим за ПП «Анбуд Україна» утворилась заборгованість у розмірі 65 423,50 грн.

У позовній заяві зазначив про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

09 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галпрогрес» (Постачальник) та Приватним підприємством «Анбуд Україна» (Покупець) було укладено Договір поставки № 01/21, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити та здійснити монтаж , а Покупець прийняти й оплатити на визначених цим договором умовах товар а саме:

- Пергола біокліматична ПЛ-1 з поворотними ламелями М-Осеаn Line 230 шириною 3350 мм, проекцією 5830 мм. Колір стійок - антрацит RAL 7016 матовий. Колір ламелей - антрацит RAL 7016 матовий. Колір жолобів - антрацит RAL 7016 матовий. Висота стійок - 2500 мм. Стійки з стандартним водовідведенням. Двигун - 1шт. Пульт 1 канальний - 1 штм приймач - 1 шт.

- Пергола біокліматична ПЛ-2 з поворотними ламелями М-Осеаn Line 230 шириною 2480 мм, проекцією 2480 мм. Колір стійок - антрацит RAL 7016 матовий. Колір ламелей - антрацит RAL 7016 матовий. Колір жолобів - антрацит RAL 7016 матовий. Висота стійок - 2500 мм. Стійки з стандартним водовідведенням. Двигун - 1шт. Пульт 1 - канальний - 1 шт., приймач - 1 шт.

- Доставка перголи ПЛ-1 та ПЛ-2 в м.Львів за адресою: м. Львів вул. Миколи Пимоненка, 1, монтаж пергол на металеві закладні деталі.

Замовник зобов`язується здійснити: підйом пергол на дах будівлі, підведення живлення до пергол, виконання та монтаж металевих закладних деталей у кількості 8 штук для монтажу стійок пергол, забезпечити доступ монтажної бригади до об`єкту для монтажу пергол.

Замовник щодо поставки та монтажу Товару зобов`язаний: погодити кошторис (Додаток 1 ), яким буде визначений конкретний обсяг поставки та монтажу; погодити Бланки замовлень (Додаток 2 та Додаток 3); погодити строки поставки та монтажу та інші додаткові умови; (п. 1 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору поставка та монтаж на підставі даного Договору здійснюється не пізніше 45 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати згідно п. 4.2 даного Договору, якщо інший термін поставки Товару не погоджений Сторонами у Специфікації до Договору. У строк поставки входить термін монтажу Товару.

Розрахунки між Сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Постачальника що вказані в даному Договорі. Валюта розрахунків - гривня. Попередня оплата становить 90% від вартості Договору вказаного у Специфікації (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною даного Договору, повний розрахунок за одержаний Товар здійснюється Покупцем після поставки Товару та закінчення монтажних робіт.. (пункт 4.1, 4.2 договору).

Позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, поставив товар та здійснив його монтаж на загальну суму 725 423,50 грн, що зокрема підтверджується двосторонньо підписаними видатковою накладною №163 від 28.09.2022 на суму 658 706,40 грн та Актом наданих послуг №205 від 01.11.2023 року на суму 66 717,10 грн;

Як стверджує позивач, в порушення вимог Договору, відповідач лише частково виконав зобов`язання по оплаті поставленого Товару в розмірі 660 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1019 від 14.12.2021, долученим до матеріалів справи. Відтак станом на момент звернення з даним позовом до суду існує заборгованість по Акту наданих послуг № 205 від 01.11.2023.

Таким чином, свої зобов`язання щодо поставки та монтажу Товару ТОВ «Галпрогрес» виконало в повному обсязі та належним чином. А Відповідач порушив умови вищезгаданого Договору і не здійснив оплату в повному обсязі за вже отриманий Товар.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦПК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, між ТОВ «Галпрогрес» та ПП «Анбуд Україна»» було укладено договір поставки № 01/21 від 09.12.2021, згідно умов якого Постачальник зобов`язувався поставити у власність Покупця товар та здійснити його монтаж, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та своєчасно оплатити.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК).

За своєю суттю укладений між позивачем і відповідачем договір є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів, зокрема договору поставки і договору підряду.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар та здійснив його монтаж, який відповідач оплатив частково, заборгованість станом на дату подання позовної заяви до суду становила 65 423,50 грн (за Актом наданих послуг № 205 від 01.11.2023). Суд зазначає, що вказаний акт наданих послуг підписано та скріплено печатками з обох сторін, зокрема з боку відповідача без зауважень та заперечень.

Доказів оплати ПП «Анбуд Україна» наданих послуг матеріали справи не містять.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в розмірі 65423,50 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивачем було заявлено до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;

Згідно із частиною 1 та 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Як вбачається із поданих матеріалів, 04.06.2024 між Адвокатським бюро "Кожушко" (адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галпрогрес" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № б/н, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. якого адвокатське бюро зобов`язується представляти інтересами клієнта перед юридичними та фізичними особами з усіх питань пов`язаних з клієнтом та надати клієнту юридичні консультації, підготовку позову та інших заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та представництво інтересів клієнта у Господарському суді Львівської області за позовом ТОВ «Галпрогрес» зПП «Анбуд Україна» про стягнення 65 423,50 грн.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що сторони договору домовились, що гонорар адвокатського бюро за цим договором за правничу допомогу встановлюється в фіксованому розмірі і становить 5000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до рахунку на оплату №47 від 04.06.2024 та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №б/н від 08.07.2024, що підписаний обома сторонами, вартість правничої допомоги становить 5000,00 грн.

В матеріалах справи також міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги №1287870 від 15.07.2024 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідачем заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу не подано.

З огляду на вищенаведене, оскільки позов задоволено повністю, заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, відповідають критерію розумності та підтвердженні матеріалами справи, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Анбуд Україна» (79049, м. Львів, вул. Антонича, буд. 24а, кв. 121, код ЄДРПОУ 38142342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпрогрес» (79034, м. Львів, вул. Стуса, буд. 24, оф. 5, код ЄДРПОУ 13798063) 65423,50 грн, 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2024 р.

СуддяЗапотічняк О.Д.