Рішення

від 05.09.2024 по справі 917/644/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 Справа № 917/644/24

За позовною заявою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, вул. 1100-річчя Полтава, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000 в інтересах держави в особі

1. Полтавської обласної військової адміністрації, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014

2. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, просп. Берестейський, 14, м. Київ, 01135

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Рітейл", вул. Гаражна, 9, м. Полтава, Полтавська область, 36008

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Акціонерне товариство "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03087

про стягнення 203 189,56 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Суть спору. Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Рітейл" в якому просить стягнути 203 189,56 грн, у тому числі: 72 021,02 грн - штрафні санкції, 120 365,40 грн - інфляційне збільшення та 10 803,14 грн - 3 % річних за Договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання.

Ухвалою суду від 24.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.05.2024, 10:30; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Акціонерне товариство «Укрзалізниця».

14.05.2024 від третьої особи Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. № 6679) та Полтавської обласної державної військової адміністрації (вх. № 6751) надійшли пояснення.

16.05.2024 від позивача Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до суду надійшли пояснення стосовно поданої позовної заяви (вх. № 6870), в яких просять задовольнити позовні вимоги та розглядати справу за відсутністю представника позивача. Подані пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 30.05.2024 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 11.07.2024, 11:00.

11.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив до розгляду по суті на 05.09.2024, про що постановив відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 05.09.2024 судом досліджено матеріали справи та встановлено, що представник відповідача в судове засідання по цій справі жодного разу не з`явився, відзив суду чи будь-яких інших клопотань не надав.

Всі ухвали суду, по цій справі, які направлялись на адресу відповідача повернулись без вручення адресату, з відміткою - адресат відсутній.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Рітейл" не має зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно відомостей з ЄДРЮФО-П та громадських формувань відповідач зареєстрований за адресою вказаною в позовній заяві.

На сайті судової влади опубліковані відповідні оголошення про призначення справи до розгляду, ухвали суду у цій справі вчасно відправлялись до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному вебпорталі судової влади України забезпечення з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, судом було вчинено всі можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається.

Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 05.09.2024 прокурор виклав зміст позовних вимог, представник третьої особи зміст пояснень, відповідно до яких підтримав позицію прокуратури викладену у позові.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, що відповідач невчасно здійснив поставку товару всупереч умовам спірного договору.

Так, згідно з позовною завою, між Полтавською обласною військовою адміністрацією, надалі (Замовник), Aкціонерне товариство «Українська залізниця» надалі (Платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Рітейл» надалі (Постачальник), укладено тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання, які відповідають формі договору, оприлюдненому на веб-сайті AT «Укрзалізниця» в редакції, затвердженій рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 12.03.2022, за бюджетною програмою 3101710, КЕКВ 2620 (далі Договір).

Прокурором встановлено, що зазначений вище Договір фактично виконувався постачальником із порушеннями, які полягають у наступному.

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Замовнику продовольчі товари, перелік, кількість, ціни, умови оплати та постачання яких зазначаються замовником у заявках, Замовник зобов`язується прийняти вказаний Товар, а Платник - своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору.

Заявку на постачання крупи в асортименті у кількості 300 000 кг складено 30.03.2022 та підписано уповноваженою особою Полтавської ОВА Фроловим С.О. (а.с. 47).

У заявці визначено адресу доставки товару: вул. Заводська, 3, м. Полтава.

Рахунок на оплату від 31.03.2022 № 105 виписано постачальником ТОВ «КАПІТАЛ РІТЕЙЛ» та погоджено Полтавською ОВА на загальну суму 6 449 760 грн (з ПДВ). У рахунку визначено суму авансу 30%, що складає 1 934 928 грн (а.с. 48).

На підтвердження поставки товару надано видаткові накладні, а саме:

-№ 281 від 05.04.2022 на суму 472 982,40 грн;

-№ 296 від 06.04.2022 на суму 494 481,60 грн;

-№ 334 від 11.04.2022 на суму 537 480 грн;

-№ 339 від 12.04.2022 на суму 537 480 грн;

-№ 345 від 13.04.2022 на суму 524 580,48 грн;

-№ 385 від 20.04.2022 на суму 542 639,81 грн;

-№ 389 від 21.04.2022 на суму 472 982,4 грн;

-№ 409 від 29.04.2022 на суму 472 982,4 грн;

-№ 423 від 03.05.2022 на суму 472 982,4 грн;

-№ 432 від 06.05.2022 на суму 472 982,4 грн;

-№ 450 від 11.05.2022 на суму 494 481,60 грн;

-№ 460 від 16.05.2022 на суму 472 982,4 грн;

-№ 470 від 19.05.2022 на суму 480 722,11 грн (а.с. 49-55).

Згідно виписок банку, попередню оплату проведено 01.04.2022 в сумі 1 934 928 грн, остаточну оплату в сумі 4 514 832 грн здійснено 27.07.2022.

Відповідно до умов п. 5.4 Договору товар повинен бути поставлений Замовнику протягом 2 календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати.

Таким чином, термін постачання товару до 04.04.2022. Так як, перша накладна датована 05.04.2022, а остання 19.05.2022, є затримка у постачанні протягом періоду з 04.04.2022 по 18.05.2022 на 45 календарних днів.

Відповідно до вимог п. 11.4 Договору Замовник має право вносити зміни у цей Договір за погодженням з Платником також Платник має право вносити зміни до цього Договору за погодженням із Замовником. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для Сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному вебсайті: http://uz.gov.ua.

Разом із цим, Полтавська обласна військова адміністрація повідомила прокуратурі, що зміни до Договору щодо строків поставки товару не вносилися, відповідні документи не складалися та на вебсайті: http://uz.gov.ua не публікувалися.

Відповідно до вимог статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З посиланням на п. 6.1 Договору, на думку прокурора, постачальник за не своєчасну поставку товару повинен сплатити до Державного бюджету 203 189,56 грн, в тому числі: 72 021,02 грн - штрафні санкції, 120 365,40 грн - інфляційне збільшення та 10 803,14 грн - 3 % річних.

Порушення Постачальником (відповідачем) строків поставки товару стало приводом звернення позивачем до суду.

Полтавська обласна військова адміністрація, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Акціонерне товариство "Українська залізниця" у своїх поясненнях повністю підтримали позицію прокурора.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Про деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» між Полтавською обласною військовою адміністрацією (як Замовником), AT «Укрзалізниця» (як Платником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Рітейл" (як Постачальником) укладено Договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання.

На офіційному веб-сайті АТ «Укрзалізниця» за посиланням: https://us.gov.ua/about/procurement/ опублікований проект договору на постачання продовольчих товарів, форму та умови якого затверджено рішенням правління AT «Укрзалізниця» від 12.03.2022.

Згідно з п. 1.1. Договору за цим Договором Постачальник зобов`язується поставити Замовнику продовольчі товари і пакувальні товари для їх фасування (надалі Товар (-и)), перелік, кількість, ціни та умови поставки яких зазначаються Замовником у заявках (далі заявка), а Замовник зобов`язується прийняти вказаний Товар, а Платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору. Укладанням цього Договору Постачальник підтверджує, що Товар належить Постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено Сторонами.

Обсяги поставки Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб Замовника (п. 1.2. Договору).

Загальна ціна (вартість) Договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого Товару, на підставі підписаних Сторонами (Постачальником та Замовником) первинних бухгалтерських документів (п. 2.1. Договору).

Попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % вартості Товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, оформленого належним чином та погодженого Замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках Платника (п. 2.2.1. Договору).

Остаточний розрахунок за поставлений Товар проводиться Платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього Договору, оформленого належним чином та погодженого Замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках Платника.

Погодження остаточного розрахунку Міністерством аграрної політики та продовольства України здійснюється на підставі акта прийому-передачі Товару та/або накладної (товаро-транспортної або залізничної), підписаних Постачальником та Замовником (п. 2.2.2. Договору).

Товар повинен бути поставлений Замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково (п. 5.4. Договору).

У разі затримки поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Замовником, Постачальник сплачує на зазначений у цьому Договорі рахунок Платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого Товару за кожний день затримки (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.8 Договору Постачальник зобов`язаний у разі не здійснення ним поставки товару з будь-яких причин повернути отриманий ним відповідно до умов цього Договору авансовий платіж не пізніше ніж 5 банківських днів з моменту, коли мала бути здійснена поставка.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі, з подальшим наданням протягом 20 (двадцяти) календарних днів підтверджуючих документів (п. 8.2. Договору).

Належним доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональними представництвами (п. 8.3. Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення Постачальником його акцепту і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків і до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. Договору).

Сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики пов`язані з виконанням умов цього Договору, який укладається в умовах дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) (п. 11.1. Договору).

П. 11.2 Договору передбачено, що відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України цей Договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання Замовника та Постачальника до всіх умов Договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття Замовником усіх умов цього Договору (акцептом) є факт направлення Замовником на адресу Постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього Договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття Постачальником всіх умов цього Договору (акцептом) є факт направлення Постачальником на адресу Замовника письмового повідомлення про прийняття заявки Замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 цього Договору.

Полтавська обласна прокуратура листом від 26.01.2024 № 15/2-66 вих 24 повідомила Полтавську обласну військову адміністрацію про порушення інтересів держави у зв`язку з несвоєчасним виконанням TOB «Капітал Рітейл» як Постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, і наявності підстав для стягнення відповідних сум у судовому порядку (а.с. 21-24).

У відповіді від 21.02.2024 № 1675/1/01-52 Полтавська обласна військова адміністрація повідомила обласну прокуратуру, що порушення договірних умов не відбулося та відсутні підстави для вжиття заходів до поновлення інтересів держави (а.с. 25-26).

Також Полтавською обласною прокуратурою листом від 01.03 26.01.2024 № 15/2-65 вих-24 про порушення інтересів держави у зв`язку з несвоєчасним виконанням Постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів тривалого зберігання з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану і наявності підстав для стягнення відповідних сум в судовому порядку, повідомлено Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (а.с. 29-33).

З відповіді цього міністерства від 31.01.2024 № 1940/34/10-24 убачається, що воно не вживало заходів на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ТОВ «Капітал Рітейл».

Полтавською обласною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду даного позову.

Щодо наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави у спірних правовідносинах, суд враховує наступне.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скарги, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз. 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійснені програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності - державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття «інтереси держави» особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. «Державний інтерес» у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у законності використання органами державної влади бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг та іншої допомоги з метою забезпечення нагальних потреб в умовах воєнного стану, зокрема, забезпечення ефективного, своєчасного виконання правочинів, укладених з метою належного функціонування держави.

Суд зазначає, що на виконання частин 3, 5 статті 53 ГПК України та частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви здійснив всі необхідні дії, обґрунтував неналежне, здійснення захисту інтересів держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, які не вжили заходів за порушення і несвоєчасне виконання відповідачем умов договору поставки у судовому порядку, про що повідомив позивачів відповідними листами; зазначив, що несвоєчасне виконання Постачальником своїх договірних зобов`язань з постачання продовольчих товарів, підірвало можливості пов`язані з виконанням державою своїх функцій, зокрема на укріплення обороноздатності в умовах збройної агресії російської федерації проти України, чим обґрунтував порушення інтересів держави.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність звернення прокурора з позовом до суду та необхідність розгляду по суті заявлених вимог.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», окрім обґрунтування порушень або загрози порушення державних інтересів, прокурор у позовній заяві має вказати орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, а також довести, що вказані суб`єкти не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист цих інтересів.

Так, відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

В умовах воєнного стану на виконання статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено Полтавську обласну військову адміністрацію, до якої перейшли повноваження обласної державної адміністрації.

Обласні військові адміністрації є тимчасовими державними органами, які утворюються на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дій Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони цивільною захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 02.03.2022 військові адміністрації є замовниками за тристоронніми договорами щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних продовольчих та медичних товарів).

Пунктами 3, 5 постанови Кабінету Міністрів України № 328 від 20 березня 2022 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами в умовах воєнного стану», зокрема, Полтавську обласну військову адміністрацію визначено одержувачем продовольчих товарів тривалого та нетривалого зберігання, закупівля яких здійснюється відповідно до вимог постанови № 185.

Разом з цим, згідно з умовами укладеного Договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання Полтавська обласна військова адміністрація є їх стороною (Замовником), до прав та повноважень якої належить прийняття товару, перевірка відповідності його асортименту, кількості, якості прийнятого товару, а також строків його прийняття, ініціювання вирішення спорів за договором у судовому порядку (підп. 1.1, 6.5, 9.3 Договору).

Таким чином, Полтавська обласна військова адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Крім того, суб`єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке є співпозивачем у справі з огляду на таке.

З метою задоволення нагальних потреб функціонування держави, з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком № 528 головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України. Пунктами 3-5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх Договорів, Замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а Платником за грошовими зобов`язаннями Замовників за договорами - AT «Укрзалізниця».

Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок AT «Укрзалізниця», відкритий в державному банку.

Кошти, використані AT «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Таким чином, відповідно до вимог бюджетного законодавства Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як головним розпорядником коштів державного бюджету забезпечило виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок AT «Укрзалізниця», відкритий в державному банку, та здійснено заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій у частині отриманих місцевими бюджетами доходів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02.12.2022 № 1343 Міністерство інфраструктури України перейменовано на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Отже, на даний час Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Щодо позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну поставку товару судом враховується наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 Договору визначено, у разі затримки поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому Замовником, Постачальник сплачує на зазначений у цьому Договорі рахунок Платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого Товару за кожний день затримки.

Приписами статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд здійснивши розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення строків поставки товару встановив, що заявлений до стягнення розмір пені в сумі 72 021,02 грн є обґрунтованим.

Відповідач суду контррозрахунок заявленої до стягнення пені чи клопотання про її зменшення суду не надав.

Щодо нарахування прокурором інфляційних та 3 % річних в порядку частини другої статті 625 ЦК України за неповернення авансу, суд враховує наступне.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3% річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення саме грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено висновок, відповідно до якого виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Справа № 686/21962/15-ц, на яку посилається Прокурор у позовній заяві, розглядалася за позовом про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за несвоєчасне виконання вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.09.2009 в частині стягнення з відповідача на її користь 770 000 грн матеріальних збитків та 10 000 грн відшкодування моральної шкоди.

У цій же справі, як встановлено судом та вбачається з укладеного між сторонами Договору, відповідач як Постачальник зобов`язувався поставити Замовнику (Полтавській ОВА) продовольчі товари, перелік, кількість, ціни, умови оплати та поставки яких зазначаються Замовником у заявках а замовник зобов`язався прийняти вказаний товар, а Платник своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах Договору. Відтак, Відповідач як Постачальник за Договором, не несе відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, оскільки грошових зобов`язань за Договором не мав.

Крім того, у Товариства у спірних правовідносинах також не виникло зобов`язання з повернення суми авансу, тобто грошового зобов`язання, оскільки обсяг товару, обумовлений Договором, відповідачем був поставлений, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Отже, висновки Верховного Суду щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання, на які посилається прокурор у позовній заяві, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами в даній справі, що розглядається.

При цьому судом врахована правова позиція у подібних правовідносинах (за участю того ж відповідача), викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 07.11.2023 у справі № 924/215/23.

Із врахуванням викладеного, підстави для нарахування та стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних в порядку вимог частини 2 статті 625 ЦК України, відсутні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до статті 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13, стаття 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 72 021,02 грн пені. В задоволенні іншої частини вимог суд відмовляє.

В силу приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Рітейл" (вул. Гаражна, 9, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 43405329) до Державного бюджету України 72 021,02 грн пені.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Рітейл" (вул. Гаражна, 9, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 43405329) на користь Полтавської обласної прокуратури (код ЄДРОПУ 02910060, вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000) 1 080,31 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2024, з урахуванням терміну складання повного тексту рішення та строку перебування судді у відпустці.

Суддя Погрібна С.В.