Рішення

від 25.09.2024 по справі 917/1179/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 Справа № 917/1179/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Кльопова І.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 917/1179/24

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод", вул. Маршала Бірюзова, 27, м.Полтава, 36000

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елмотор Фуд», вул. Європейська,155, м.Полтава, 36000

про стягнення грошових коштів

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Елмотор Фуд» про стягнення 241 094,05грн. заборгованості за Договором оренди № 5/23 від 01.03.2023, з яких 208 870,79 грн. сума основного боргу, 2 431,12 грн. три відсотки річних, 7 381,33 грн. інфляційні збитки та 22 410,81 грн. пеня за несвоєчасного виконання зобов`язання

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати за договором оренди №5/23 від 01.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвала суду, яка направлялася за адресою місцезнаходження відповідача, повернулася до господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №5/23 від 01.03.2023, відповідно до якого Орендодавець (позивач) зобов`язується передати в оренду Орендарю (відповідач) приміщення їдальні загальною площею 230 кв. м. згідно технічного паспорта, кабінет адмін. будівлі площею 30 кв. м., які розташовані за адресою: м .Полтава, вул. М. Бірюзова,27, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування приміщення їдальні загальною площею 230 кв. м. згідно технічного паспорта, кабінет адмін. будівлі площею 30 кв. м., які розташовані за адресою: м. Полтава, вул. М. Бірюзова,27 та належить Орендодавцю на праві строкового платного користування та оплатити оренди.

Відповідно до 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном з моменту підписання сторонами Договору, Актів прийому-передачі приміщень та оплати орендної плати за перший місяць дії договору.

Відповідно до 2.2. Договору пПередача майна в оренду не надає Орендарю права власності на це Майно. Власником майна залишається Орендодавець, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до 2.3. Договору у разі припинення дії цього Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю. Орендар повертає Майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата нараховується з моменту підписання Акта прийому-передачі приміщення.

Сторони домовились, що орендна плата в місяць за користуванням офісним приміщенням площею 30 кв. м. складає 100,00 (сто) грн. за кв. м., в тому числі ПДВ, за оренду приміщеннями їдальні площею 230 кв. м. - 120,00 (сто двадцять) грн. за кв. м., в тому числі ПДВ. Орендна плата за один місяць за оренду офісних приміщень складає 3000,00 (три тисячі) грн. 00 коп. в тому числі ПДВ, за оренду приміщень їдальні площею 230 кв. м. - 27600,00 (дванадцять сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. в тому числі ПДВ. ВСЬОГО Орендна плата за один місяць складає 30600,00 грн. з ПДВ (тридцять тисяч шістсот гривень 00 копійок).

Оплата за комунальні послуги, інтернет та послуги зв`язку, спожиту електроенергію виконується на підставі окремих рахунків, виставлених Орендодавцем. (За силову електроенергію - згідно показників електролічильників та + 40% за втрати в мережах)

Відповідно до 3.2 Договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до 3.3. Договору розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік, та може бути зміненим по узгодженню сторін, або на вимогу однієї зі сторін.

Відповідно до 3.4. Договору за несвоєчасний перерахунок орендної плати Орендар виплачує Орендодавцю 5% пені за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім цього, Орендар несе майнову відповідальність передбачену цивільним законодавством України.

Угодою від 29.02.2024 сторони дійшли згоди про розірвання договору.

Позивач у позові зазначає, що орендна плата та оплата комунальних послуг за період дії договору здійснювалась відповідачем з затримками та не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, станом на дату розірвання договору, 29.02.2024 в сумі 208870.79 грн., що було визнано відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємно розрахунків.

Позивач листом №60/40 від 16.04.2024 року пред`явив відповідачу вимогу сплатити заборгованість в сумі 208870,79 грн. Вказані вимоги відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Дана обставина стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення судом враховано наступне

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, між сторонами було укладено договір оренди приміщення № 5/23 від 01.03.2023.

Судом встановлено, що укладений Договір за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу частини 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне визначення договору оренди міститься і в статті 759 Цивільного кодексу України.

Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У даному випадку, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати та оплата комунальних послуг за період дії договору становить 208870.79 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками Актом звірки взаємно розрахунків станом на 29.02.2024.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення 208 870,79 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 22 410,81грн. - пені, 7 381,33грн. - інфляційні втрати, 2 431,12грн. - 3% річних.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших нормативно-правових актів України.

Згідно п. 3.4. договору за несвоєчасний перерахунок орендної плати Орендар виплачує Орендодавцю 5% пені за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім цього, Орендар несе майнову відповідальність передбачену цивільним законодавством України.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 22410,81грн. за період з 29.02.2024 по 19.07.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення у період з 29.02.2024 по 19.07.2024 3% річних в сумі 2 431,12грн. та інфляційні втрати у розмірі 7 381,33 грн. за березень-червень 2024

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах покладається на відповідача.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 14200,00грн. витрат на професійну правничу допомогу..

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (Клієнт) та Адвокатом Ясинською О.О. було укладено Договір про надання правової допомоги від 15.04.2024 (далі - Договір) , за умовами якого за цим Договором адвокат представляє та захищає інтереси позивача у справі за позовом до ТОВ«Елмотор Фуд» (п. 1. Договору).

Відповідно до п.3 Договору розмір гонорару становить 14200,00грн.

На підтвердження розміру судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги від 15.04.2024, копію ордера серії ВІ №1231978 від 19.07.2024 та копії платіжних інструкцій на суму 14 200,00грн.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Відповідачем в матеріали справи не надано заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 14 200,00грн. є такими, що пов`язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елмотор Фуд», вул. Європейська,155, м.Полтава, 36000, ЄДРПОУ 44699123) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод", вул. Маршала Бірюзова, 27, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 14307417) 208 870,79 грн. суму основного боргу, 2 431,12 грн. 3% річних, 7 381,33 грн. інфляційні збитки, 22 410,81 грн. пені, 3616,41грн судового збору та 14 200,00грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо а пеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.09.2024

Суддя Кльопов І.Г.