Рішення

від 23.09.2024 по справі 922/1864/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024м. ХарківСправа № 922/1864/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОММЕРС ТРЕЙД» (01103, Україна, місто Київ, вулиця Підвисоцького Професора, будинок, 10/10, офіс, 61, ідентифікаційний код особи 45291484) до ФОП МІСЮРИ БОГДАНА СТЕПАНОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 ) про стягнення безпідставно отриманих коштів за участю представників:

позивача Южда С.М.

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КОММЕРС ТРЕЙД» з позовом до ФОП МІСЮРИ БОГДАНА СТЕПАНОВИЧА та просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Місюри Богдана Степановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОММЕРС ТРЕЙД» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, будинок 10/10, офіс 61, код ЄДРПОУ 45291484) 344 672 (триста сорок чотири тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 00 коп. безпідставно отриманих коштів за платіжними інструкціями № 5 від 29.11.2023, № 1975 від 26.10.2023 та № 2085 від 09.11.2023.

Ухвалою суду від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 17.06.2024 о 09:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. Засідання відкладалося з 17.06.2024 по 08.07.2024, з 08.07.2024 по 29.07.2024.

18.07.2024 за вх. 18203 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що ним тривалий час надавались послуги з налаштування SEO оптимізації сайтів підприємствам групи Smart Group, до яких належать в тому числі Товариство з обмеженою відповідальністю Коммерс Трейд та Товариство з обмеженою відповідальністю Є-Коммерс. Послуги з налаштування SEO-оптимізації надавались щодо веб-сайтів замовника. Відповідачем дійсно було виставлено рахунки на сплату послуг Товариству з обмеженою відповідальністю Є-Коммерс № 1 від 20.10.2023 року, № 2 від 02.11.2023 року та товариству з обмеженою відповідальністю Коммерс Трейд № 4 від 23.11.2023 року. В зазначених рахунках в графі Товар вказано Комплекс послуг з налаштування SEO - оптимізації сайту та зазначено відповідний період надання Відповідачем послуг. Окрім того, існування права вимоги, яка була передана за договорами № 11 про відступлення права вимоги датованими 30.01.2024 року відповідно, не підтверджені жодними документами, які містяться у матеріалах справи.

26.07.2024 за вх. 18902 до суду надійшла відповідь на відзив із запереченнями проти доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

31.07.2024 за вх. 19206 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

07.08.2024 за вх. 19930 ТОВ «КОММЕРС ТРЕЙД» було подано пояснення на заперечення ФОП Місюри Богдана Степановича на відповідь на відзив ТОВ «КОММЕРС ТРЕЙД».

19.08.2024 за вх. 20740 від відповідача надійшли заперечення на зазначені пояснення ТОВ «КОММЕРС ТРЕЙД».

Надані учасниками справи заяви по суті справи, пояснення та долучені до них докази були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою від 29.07.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.09.2024 р. о 12:00. В засіданні оголошувалася перерва з 02.09.2024 по 23.09.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про дату та час проведення засідання був повідомлений належним чином у судовому засіданні 02.09.2024.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Є-Коммерс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коммерс Трейд» було здійснено ряд безготівкових оплат на користь ФОП МІСЮРИ БОГДАНА СТЕПАНОВИЧА, а саме:

- ТОВ «Є-Коммерс» 26.10.2023 року було здійснено оплату на суму 76190,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 1975, призначення платежу: оплата за послуги зг рах № 1 вiд 20.10.2023 Без ПДВ;

- ТОВ «Є-Коммерс» 09.11.2023 року на суму 130482,00 грн згідно з платіжною інструкції № 2085, призначення платежу: оплата за послуги зг рах Рахунок № 2 вiд 02 листопада 2023 р. Без ПДВ;

- ТОВ «Коммерс Трейд» 29.11.2023 року на суму 138000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 5, призначення платежу: оплата зг рахунку № 4 від 23 листопада 2023 р. без ПДВ.

Однак, позивач стверджував, що вказані платежі було здійснено на користь Відповідача помилково, оскільки між сторонами не існувало жодних домовленостей щодо надання послуг та жодні рахунки не отримувалися.

30 січня 2024 року між ТОВ «КОММЕРС ТРЕЙД» (Новий кредитор) та ТОВ «Є-КОММЕРС» (Первісний кредитор) було укладено Договір № 11 про відступлення права вимоги, відповідно до п.п 1.1. якого «Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Місюри Бориса Степановича (РНОКПП НОМЕР_1 , «Боржник») безпідставно отриманих грошових коштів, перерахованих на користь останнього ТОВ «Є-КОММЕРС» на підставі Платіжних інструкцій № 1975 від 26.10.2023 року та № 2085 від 09.11.2023 року в розмірі 206 672 (двісті шість тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 00 коп. (надалі «Основне зобов`язання»).»

Відповідно до п.п. 1.3 Договору Права вимоги Первісного кредитора до боржника підтверджуються наступними документами, які передані Новому кредитору в день підписання Договору: платіжна інструкція № 1975 від 26.10.2023 року; платіжна інструкція № 2085 від 09.11.2023 року. Факт передання платіжних інструкцій підтверджується підписаним між Первісним кредитором та Новим кредитором Актом приймання-передачі оригіналів документів до Договору № 11 про відступлення права вимоги від 30.01.2024 року.

На підставі зазначеного Позивач вважає, що набув права вимоги до Відповідача на загальну суму 206 672,00 грн.

З огляду на наявну заборгованість Відповідача перед Позивачем та викуплені права вимоги, 24 травня 2024 року Позивачем надіслано на адресу Відповідача Повідомлення про відступлення права вимоги за вказаними вище документами з вимогою сплатити на користь Позивача безпідставно отримані кошти на загальну суму 344 672,00 грн. Позивач вважає, що у Відповідача відсутні правові підстави для отримання та збереження у себе безпідставно перерахованих грошових коштів у розмірі 344 672,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 5 від 29.11.2023 року на суму 138 000,00 грн., № 1975 від 26.10.2023 року на суму 76 190,00 грн. та № 2085 від 09.11.2023 року на суму 130 482,00 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, що ним тривалий час надавались послуги з налаштування SEO оптимізації сайтів підприємствам групи Smart Group, до яких належать в тому числі Товариство з обмеженою відповідальністю Коммерс Трейд та Товариство з обмеженою відповідальністю Є-Коммерс. Послуги з налаштування SEO-оптимізації надавались щодо веб-сайтів замовника. Відповідачем дійсно було виставлено рахунки на сплату послуг Товариству з обмеженою відповідальністю Є-Коммерс № 1 від 20.10.2023 року, № 2 від 02.11.2023 року та товариству з обмеженою відповідальністю Коммерс Трейд № 4 від 23.11.2023 року. В зазначених рахунках в графі Товар вказано Комплекс послуг з налаштування SEO - оптимізації сайту та зазначено відповідний період надання Відповідачем послуг. Окрім того, існування права вимоги, яка була передана за договорами № 11 про відступлення права вимоги датованими 30.01.2024 року відповідно, не підтверджені жодними документами, які містяться у матеріалах справи.

До відзиву на позовну заяву відповідачем було додано копії рахунків № 1 від 20.10.2023 року, № 2 від 02.11.2023 року, № 4 від 23.11.2023 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Так, згідно з частинами першою-третьої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань виникає за наявності трьох умов:

1) набуття або збереження майна боржником;

2) набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи -кредитора;

3) для набуття або збереження боржником майна кредитора відсутні жодні правові підстави - договір, інший правочин, закон, адміністративний акт або інші з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України.

При цьому у відповідності до ст.1212 ЦК України третя з названих умов (відсутність правових підстав набуття майна) є спеціальною ознакою саме кондиційних правовідносин і є необхідною умовою для застосування наслідків безпідставного збагачення, визначених ст.ст. 1212-1214 ЦК України. За таких обставин договірний характер правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.

В той же час, із наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Є-Коммерс» 26.10.2023 року було здійснено оплату на суму 76190,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 1975, призначення платежу: оплата за послуги зг рах № 1 вiд 20.10.2023 Без ПДВ; 09.11.2023 року здійснено оплату на суму 130482,00 грн згідно з платіжною інструкції № 2085, призначення платежу: оплата за послуги зг рах Рахунок № 2 вiд 02 листопада 2023 р. Без ПДВ; 29.11.2023 року ТОВ «Коммерс Трейд» здійснено оплату на суму 138000,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 5, призначення платежу: оплата зг рахунку № 4 від 23 листопада 2023 р. без ПДВ.

Копії рахунків № 1 від 20.10.2023 року, № 2 від 02.11.2023 року, № 4 від 23.11.2023 року наявні в матеріалах справи та долучені разом з відзивом на позовну заяву.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку, що набуття перерахованих грошових коштів відбулося на підставі рахунків, на які здійснено посилання в платіжних інструкціях самим платником, що виключає можливість кваліфікації цих відносин, як кондиційних (відносин з безпідставного збагачення) і застосування до них правил статей 1212-1214 ЦК України.

Суд вважає помилковим твердження позивача як на підставу позову на те, що між ним (і ТОВ «Є-КОММЕРС») та відповідачем не існувало жодних договірних відносин, оскільки жодних договорів в письмовому вигляді укладено не було, оскільки відповідно до частини другої статті 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Факт перерахування коштів відповідачу з призначенням платежу на підставі рахунків (та з посиланням на них) свідчить про наявність між сторонами договірних зобов`язань, що виникли шляхом укладення господарського договору у спрощений спосіб.

Щодо посилань позивача на помилковість перерахування грошових коштів відповідачу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 37 розділу II Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 163, платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Зі змісту наданих позивачем платіжних інструкцій вбачається, що вони містять усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, зокрема, ПІБ отримувача - ФОП Місюра Богдан Степанович, код отримувача - 3797506796, рахунок отримувача - НОМЕР_2 . Малоймовірним є помилкове перерахування коштів без отримання від іншої особи усіх необхідних її реквізиті, а отже позивач був належним чином обізнаним про те, якій особі перераховуються такі грошові кошти та на якій підставі. Цим же спростовуються і твердження позивача щодо не отримання рахунків від відповідача, оскільки посилання на ці рахунки здійснено самим платником у наявних платіжних інструкціях.

У пункті 41 вказаної інструкції зазначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Таким чином, право визначати призначення платежу в платіжних документах згідно вказаних норм належить виключно платнику і за внесені дані відповідає також саме платник. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17 та від 13.02.2020 року № 910/4557/18.

Враховуючи встановлені обставини, твердження позивача про помилковість перерахування грошових коштів саме відповідачу у зв`язку з відсутністю будь-яких правовідносин між сторонами є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Також суд враховує, що в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів (висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 11.01.2023 у справі № 548/741/21 та від 17.04.2024 у справі № 127/12240/22).

В даному випадку, ТОВ «КОММЕРС ТРЕЙД» (та ТОВ «Є-Коммерс») добровільно сплачували ФОП Місюрі С.П. кошти, знаючи, що між ним та відповідачем (як стверджує позивач) відсутнє будь-яке зобов`язання, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). При цьому кошти перераховувалися протягом певного часу (з 26.10.2023 по 29.11.2023), а не одномоментно, різними платіжними інструкціями, з різними сумами та призначенням платежів, але із зазначенням єдиних реквізитів отримувача. У призначеннях платежу позивач зазначав, що оплата здійснюється на підставі рахунків, при цьому обґрунтованих пояснень посилання на неіснуючі рахунки або на існування інших рахунків, позивачем не було надано. Також, до 24.05.2024, тобто протягом шести місяців з часу здійснених платежів, у позивача не було претензій до відповідача з приводу підстав отримання коштів.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Визначений статтею 13 ГПК України принцип змагальності у господарському процесі забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

Враховуючи наведене, оцінюючи подані сторонами докази в їх сукупності, оскільки позивач перерахував кошти на підставі рахунків № 1 від 20.10.2023 року, № 2 від 02.11.2023 року, № 4 від 23.11.2023 року, приймаючи до уваги те, що не укладення письмового договору не свідчить про відсутність правової підстави для набуття коштів, адже правочин може бути вчинений і без укладання угоди у формі окремого документа, тобто спрощений спосіб, у зв`язку з чим застосування норми ст. 1212 ГПК України щодо повернення безпідставно отриманих коштів є необґрунтованим та безпідставним, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 344672,00 грн, як безпідставно отриманих - задоволенню не підлягають.

З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОММЕРС ТРЕЙД» про стягнення безпідставно отриманих коштів з ФОП МІСЮРИ БОГДАНА СТЕПАНОВИЧА.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "25" вересня 2024 р.

СуддяЛ.С. Лаврова