Рішення

від 19.09.2024 по справі 925/693/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Справа № 925/693/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Купка Н.В. - представник,

від відповідача Усатюк О.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу,

м. Полтава

до товариства з обмеженою відповідальністю Спец Хім Агро,

м. Христинівка, Уманського району, Черкаської області

про стягнення 314 898 грн. 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулась Державна екологічна інспекція Центрального округу до товариства з обмеженою відповідальністю Спец Хім Агро про стягнення шкоди в розмірі 314 898 грн. 68 коп., заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 00 хв. 02 липня 2024 року.

Проте, судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 02 липня 2024 року не відбулося, у зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.

Ухвалою суду від 02 липня 2024 року розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 11 год. 30 хв. 25 липня 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 25 липня 2024 року, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 19 вересня 2024 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві та зазначав, що надані позивачем докази в їх сукупності не доводять повного складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, а також не доводять розміру завданої шкоди, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Зокрема, відповідач вказував:

- факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою;

- позивачем не доведено, яким чином знаходження протягом незначного періоду часу посліду соломи та поліпропіленових мішків на частині земельної ділянки могло призвести до стверджуваних у позові негативних наслідків;

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази (план-схема земельної ділянки тощо), за допомогою яких можливо було б встановити місцезнаходження саме на відкритому ґрунті відходів, виявлених позивачем під час проведення перевірки;

- ні в акті від 26 травня 2020 року №23/3/2/2020, ні в протоколах взагалі не зафіксовано засмічення земельної ділянки металобрухтом;

- в акті від 26 травня 2020 року №23/3/2/2020 не зафіксовано площу засмічення, товщину шару сміття, не встановлено об`єм сміття - посліду соломи та поліпропіленових мішків;

- розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем без підтвердження належними доказами: відсутня довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, відсутнє підтвердження обмірів площі та об`єму сміття посліду соломи та поліпропіленових мішків, розрахунок збитків щодо засмічення земельної ділянки здійснений щодо порушення, яке не зафіксовано матеріалами перевірки;

- спосіб та порядок визначення площі засміченої земельної ділянки не підтверджені документально;

- розрахунок шкоди є необґрунтованим та не підтверджений належними доказами.

Факт накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на директора підприємства не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Отже, в діях відповідача не встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач зазначав, що нормами Законів України Про охорону навколишнього природного середовища, Про охорону земель що є обов`язковими до виконання, визначено обов`язок власників і землекористувачів, в тому числі орендарів земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення, а тому доказування стосовно наявності відповідальності за недотримання норм законодавства є нікчемним.

Одним з доказів наявності вини відповідача є акт Інспекції, яким зафіксовано порушення.

Водночас, ні акт, ні припис, а ні будь - які неправомірні дії позивача не оскаржувалися відповідачем в суді, а тому є чинними.

Оскільки акт має уніфіковану форму, що затверджений Наказом та зареєстрований в Міністерстві юстиції, то акт не може містити будь - яких відхилень.

При проведенні позапланового заходу, державними службовцями складено акт, що передбачено Законом України Про державний нагляд контроль в сфері господарської діяльності, в якому зафіксовано в додатку №4 до акту в графі відповіді на питання значить +, що перевірялося, а саме: п. 1.1 визначено склад і властивості відходів, що утворюються речовин та інших препаратів додержуються, п. 20 облік відходів та пакувальних матеріалів і тари за формою 1-ВТ ведеться та п. 21 щоквартальне подання інформації згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1221 забезпечується.

Також інспекторами позивача було зроблено фотозйомку місць засмічення земельної ділянки, які є ще одним прямим доказом засмічення земельної ділянки, що додаються.

У разі коли було б проведено не перевірку планову/позапланову, а інший захід державного нагляду/контролю, виключно в даному випадку був би складений акт огляду земельної ділянки із зазначенням схеми земельної ділянки, координат, детальним описом і т.д.

Щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, то відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №290 від 11 червня 2020 року чітко зазначено вартість земельної ділянки, а тому розрахунок проведено вірно.

У своєму запереченні відповідач зазначав, зокрема, що з фотографій, доданих позивачем до відповіді на відзив, не зрозуміло, коли, ким та де саме вони зроблені.

З фотографій не можливо встановити, що саме зображено на них, яка площа та який об`єм відходів зображено на фото. Крім того з фотографій не вбачається, що відходи знаходяться на відкритому ґрунті.

Надані суду фотографії не є додатками до акту перевірки.

До матеріалів справи позивачем не надано документів з яких можливо було б встановити, яким чином та за допомогою яких засобів здійснювалося вимірювання площі засміченої земельної ділянки, товщина шару відходів, та чи взагалі проводилися ці обміри.

Акт від 26 травня 2020 року №23/3/2/2020 не містить інформації щодо факту вимірювання площі засміченої земельної ділянки, методів вимірювання площі земельної ділянки та відомостей щодо товщини шару відходів.

В судовому засіданні, яке відбулося 19 вересня 2024 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/693/24.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 15 травня 2020 року №06-27/332, направлення №06-28/324 від 15 травня 2020 року Державної екологічної інспекції Центрального округу та погодження від 24 квітня 2020 року за №2.5/104 ПГ Державної екологічної інспекції України позивачем було здійснено позаплановий захід дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, охорони і охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, поводження з відходами та агрохімікатами, про використання та охорону земель товариства з обмеженої відповідальністю Спец Хім Агро.

На підставі вищевказаного наказу та направлення, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Астаховим Т.В., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Кушнерюком Д.В. та ОСОБА_1 , у присутності директора товариства з обмеженою відповідальністю Спец Хім Агро ОСОБА_2 було здійснено державний нагляд (контроль) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ Спец Хім Агро, про що було складено відповідний акт результатів здійснення державного нагляду (контролю) №23/3/2/2020 (позапланова) від 26 травня 2020 року (а.с. 22-36).

В результаті перевірки встановлено порушення:

- ч. 5, 6 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- ст. 17 Закону України Про відходи, що діяв на момент проведення перевірки, - не визначено склад і властивості відходів, що утворюються; на основі матеріально сировинних балансів виробництва не виявляє і не веде первинний поточний облік кількості і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються; не здійснюються організаційні, науково технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; не здійснюється контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; не проведено розрахунок показника загального утворення відходів та не вирішено питання щодо подачі декларації про відходи за формою та в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №118 Про затвердження Порядку подання декларації про відходи та її форми від 18 лютого 2016 року;

- ст. 3, ч. 3 ст. 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля - висновок з оцінки впливу на довкілля (висновок державної екологічної експертизи) відсутній (зберігання хімічних продуктів: аміачної селітри (базисні і витратні склади, сховища, бази):

- абз. 11 ч. 1 ст. 35 Закону України Про охорону земель не забезпечується захист земель від засмічення земельних ділянок відходами використаної підстилки та використаних поліпропіленових мішків.

Даний акт складений та підписаний ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та директором ТОВ Спец Хім Агро Панченком Ю.В.

Державною екологічною інспекцією за результатами перевірки було складено припис №21 від 29 травня 2020 року щодо усунення порушень вимог законодавства, які встановлені в ході перевірки та зафіксовані у акті.

Крім того, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Центрального округу за результатами перевірки 26 травня 2020 року складено стосовно директора ТОВ Спец Хім Агро ОСОБА_2 протокол №003334 про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП, а саме засмічення земельної ділянки відходами посліду, поліпропіленовими мішками; порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання та зберігання; відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин атмосферне повітря.

Постановою державного інспектора №003334 від 29 травня 2020 року директора ТОВ Спец Хім Агро ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 52 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

12 червня 2020 року штраф сплачено у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення №206 (а.с. 16 зворот).

У розрахунку збитків (а.с. 18) вказано, що засмічена земельна ділянка становить 21 кв.м., висота 0,30 м внаслідок засмічення земельної ділянки відходами: підстилки (послід соломи) (кадастровий номер 7124610100:01:003:0734, яка надана відповідачу в оренду, адреса: вул. Терещенка,1, м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки складає 13 748 грн. 18 коп.

Згідно розрахунку збитків (а.с. 18 зворот) вбачається, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки металоломом (кадастровий номер 7124610100:01:003:0734), яка надана відповідачу в оренду, адреса: вул. Терещенка,1, м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки становить 261 870 грн. 00 коп.

Згідно розрахунку збитків (а.с. 10 зворот) вбачається, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки поліпропіленовими мішками, біг-беги (кадастровий номер 7124610100:01:003:0734), яка надана відповідачу в оренду, адреса: вул. Терещенка,1, м. Христинівка, Христинівський район, Черкаська область.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки становить 39 280 грн. 50 коп.

Судом враховано, що для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

У розрахунках розміру збитків зазначено складові частини її нарахування та наведено відповідну формулу (за №6), яка передбачена Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04 квітня 2007 року №149 (в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04 липня 2007 року).

Відповідно до п.5. Методики визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель здійснюється наступним чином.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров`я населення, що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 № 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5).

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6):

РШЗ = А x Б x ГОЗ x ПДЗ x КЗЗ x КНВ x КЕГ, де:

РШЗ - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100.

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м;

ПДЗ - площа засміченої земельної ділянки кв.м;

КЗЗ - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

КНВ - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики.

Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ГОЗ).

Значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об`єму відходів, згідно з додатком 6.

Для земель, що засмічені багатотонажними (> 10000 т) відходами гірничодобувної промисловості, коефіцієнт засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається рівним 1,0.

Значення коефіцієнта еколого-господарського значення земель (КЕГ) приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2.

Якщо за шкалою еколого-господарського значення земель (додаток 2) земельна ділянка, що зазнала засмічення, може бути класифікована за декількома категоріями земель чи особливостями охорони, для розрахунків обирається коефіцієнт еколого-господарського значення земель (КЕГ) з максимальним значенням серед відповідних коефіцієнтів.

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Форма розрахунку наведена в додатку 8, приклад розрахунку - в додатку 11.

Додаток 6 до Методики визначає коефіцієнти засмічення земельної ділянки (Кзз).

Коефіцієнти: 1.5, 2.5 у формулі (п.6), що вказаний Інспекцією у своєму розрахунках (а.с. 18, 10 зворот,), згідно Методики застосовується у тому випадку, коли об`єм відходів дорівнює 5-10 куб.м. та 20-50 куб. м. відповідно.

Коефіцієн 4, у формулі (п.6), що вказаний Інспекцією у своєму розрахунках (а.с.18 зворот), згідно Методики застосовується у тому випадку, коли об`єм відходів перевищує 100 куб.м.

Тобто, Інспекції під час проведення перевірки для визначення розміру шкоди необхідно було встановити безпосередньо об`єм відходів та отримати довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від відповідного територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено право контролюючого органу відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

За пунктом 3.5. та 3.5.1. Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірювання.

На період перевірки, наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26 листопада 2019 року №450, було затверджено форму акту, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Зокрема затверджена форма акту у розділі Опис виявлених порушень вимог законодавства (а.с.26 зворот, 27) містить наступні розділи: Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення законодавства (за наявності) та Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності).

Проте, акт перевірки не містить посилання на жодні докази (письмових, речових, електронних або інших), зокрема на фотозйомку, прилади вимірювання тощо.

В цьому розділі акта, зокрема зазначено, що відповідачем не забезпечується захист земель від засмічення земельних ділянок відходами використаної підстилки та використаних поліпропіленових мішків.

Проте, акт не містить даних з посиланням на докази, про факт вимірювання контролюючим органом під час перевірки площі засмічення землі, товщини шару відходів, а також про те, що об`єм відходів, зокрема, металобрухту становить 150 куб.м. (як наведено в розрахунку (а.с.18 зворот)), об`єм відходів посліду соломи становить 6,3 куб.м. (як наведено в розрахунку (а.с.18)), та об`єм відходів поліпропіленових мішків становить 36 куб.м. (як наведено в розрахунку (а.с.10 зворот)).

Крім того, акт взагалі не містить даних про те, що відповідачем не забезпечується захист земель від засмічення земельних ділянок відходами металобрухту.

Додатком 10 Методики встановлено форму розрахунку в пункті 1 якого зазначається, що площа засміченої земельної ділянки визначається за актом про засмічення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань.

Проте, до акту перевірки позивачем не додано матеріалів спеціальних вишукувань.

Отже, фотографії, що додані позивачем до відповіді на відзив (а.с.82 зворот-84) є неналежними доказами і до уваги судом не приймаються.

Також суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що з наданих суду фотографій не можливо встановити, що саме зображено на них, яка площа та який об`єм відходів зображено на фото, а також той факт, що відходи знаходяться на відкритому ґрунті.

За таких обставин суд дійшов висновку, що розрахунок розміру шкоди документально не підтверджено та позивачем під час розгляду справи належними та допустимими доказами не доведено, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про стягнення шкоди.

Крім того, судом враховано, що абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України Про відходи (далі норми вказаного Закону в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Отже, відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є необхідним доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

За таких обставин, факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім під час перевірки зроблено не було.

При цьому судом було враховано відповідний правовий висновок, що наведений у постанові КГС у складі Верховного Суду від 27 вересня 2018 року у справі №909/6/18.

У Методиці терміни вживаються у такому значенні:

Ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості.

Відкриті землі - землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, що включають незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю (кам`янисті місця, піски, яри, мочарі, солончаки), а також сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом.

В акті перевірки відсутні дані про те, що відходи підстілки (соломи) та поліпропіленових мішків відповідач розміщував саме на відкритому ґрунті.

Як вже зазначалося вище, факт знаходження металобрухту (будь-де) взагалі не зафіксовано в акті від 26 травня 2020 року №23/3/2/2020.

В описі виявлених порушень вимог законодавства в розділі опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності) в акті від 26 травня 2020 року №23/3/2/2020 не вказано про негативні наслідки щодо п.9, а лише зазначено, що порушено вимоги щодо поводження з відходами. В описі виявлених порушень вимог законодавства в розділі ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності відсутні відомості про ризики настання негативних наслідків щодо п.9.

Щодо доводів позивача про притягнення директора товариства з обмеженою відповідальністю Спец Хім Агро до відповідальності слід зазначити наступне:

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Під час притягнення директора товариства до адміністративної відповідальності не встановлювались усі складові вчинення правопорушення саме відповідачем: а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача у заподіянні збитків, що є обов`язковим при вирішенні спорів про стягнення шкоди, а тому наведені обставини не мають преюдиціального значення під час розгляду цієї справи.

Крім того, в розумінні ст.75 ГПК України судом не розглядалася справа щодо притягнення директора товариства до адміністративної відповідальності та з цього питання не приймалося відповідного судового рішення.

Судом враховано, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Стаття 22 ЦК України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайповим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 912/823/18. від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, віді8.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 02.06.2022 у справі № 920/821/18).

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести: неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

При цьому принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГСВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову про стягнення шкоди немає, оскільки в даному випадку позивачем не доведено неправомірність поведінки відповідача під час здійснення своєї господарської діяльності, наявність самої шкоди, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Крім того, сам розрахунок шкоди не є обґрунтованим.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

До відзиву відповідач додав орієнтовний розрахунок суми витрат на правову допомогу та вказав, що загальна сума відповідних витрат складає 16 000 грн. (а.с.71)

Однак відповідних доказів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу відповідач не надав.

В зв`язку з чим підстав для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу немає.

При цьому судом було також враховано, що згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Заяви з урахуванням положень ч. 1 ст. 221 ГПК України (з наведенням поважності причин неможливості надання стороною доказів суду до закінчення судових дебатів) відповідач суду не подавав, а тому підстав для призначення судового засідання для ухвалення додаткового рішення з цього питання також немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 25 вересня 2024 року.

Суддя А.В.Васянович