Рішення

від 23.09.2024 по справі 926/1059/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1059/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, за участю помічника судді Боднарчука В.В., який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання, розглянувши матеріали справи

за позовом Управління освіти Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю Наладка Комерц ЛТД, м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 30718,52 грн.

представники сторін:

від позивача Филипчук А.В.

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Наладка Комерц ЛТД про стягнення заборгованості за договором №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 в сумі 30718,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладено договір №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019.

Предметом договору є філе курей в кількості 44080,00 кг. Ціна договору становить 4537200,00 грн.

16.09.2019 між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №2 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 яким збільшено ціну за 1 кг філе курей, починаючи з 16.09.2019 з 102,931 грн до 105,10 грн. (на 2,1% від ціни договору) та зменшено загальний обсяг постачання до 43525,425 кг.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління освіти Чернівецької міської ради за період з 01.06.2019 по 31.12.2022.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області встановлено, що внаслідок укладання з ТОВ Наладка Комерц ЛТД додаткового договору №2 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 на збільшення ціни на одиницю товару при відсутності документів, які відображають коливання ціни на ринку, Управлінням освіти Чернівецької міської ради недоотримано філе курей (активів) у період з 17.09.2019 по 31.12.2019 у кількості 298,44 кг та понесено зайві витрати коштів на загальну суму 30718,52 грн, чим завдано позивачу збитків на вказану суму.

Таким чином, коливання ціни на ринку в межах 10% при укладенні додаткової угоди №2 від 16.09.2019 сторонами договору, жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим ними порушено вимоги п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України (в редакції до 19.04.2020), що є підставою для визнання недійсною додаткової угоди №2 до договору №18 на підставі закону.

На підставі викладеного, у зв`язку з недоотриманням філе курей у період з 17.09.2019 по 31.12.2019 у кількості 298,44 кг., позивач просить стягнути з відповідача отриману ним оплату у сумі 30718,52 грн за товар, який не був поставлений.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 справу №926/1059/24 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, підготовче засідання призначено на 13.05.2024.

03.05.2024 до суду від третьої особи надійшли пояснення.

Третя особа зазначає, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти за період з 01.06.2019 по 31.12.2022, за результатом якої складено акт ревізії від 22.05.2023 № 03-33/6.

За результатами ревізії третьою особою встановлено, що внаслідок укладання з відповідачем додаткового договору №2 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 на збільшення ціни на одиницю товару при відсутності документів, які відображають коливання ціни на ринку, позивачем недоотримано філе курей (активів) у період з 17.09.2019 по 31.12.2019 у кількості 298,44 кг та понесено зайві витрати коштів на загальну суму 30718,52 грн, чим завдано позивачу збитків на вказану суму.

09.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 08.05.2024, заява про застосування наслідків спливу позовної давності від 08.05.2024 та заява про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача від 08.05.2024.

Ухвалою від 13.05.2024 повернуто відповідачу без розгляду заяву від 08.05.2024 про застосування наслідків спливу позовної давності, заяву від 08.05.2024 про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача, відзив на позовну заяву від 08.05.2024, відкладено підготовче судове засідання на 30.05.2024.

23.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 22.05.2024, заява про застосування наслідків спливу позовної давності від 22.05.2024.

У відзиві зазначається, що укладений 16.09.2019 між позивачем та відповідачем додатковий договір №2 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 не суперечить закону, сторонами не оспорювався та є чинним і правомірним, оскільки, його недійсність прямо не встановлена законом та не визнана судом.

Відповідач зазначає, що при укладенні договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 сторони не могли передбачити, що ринкова ціна на м`ясо у серпні 2019 року збільшиться з 102,931 грн. до 105,10 грн. Це збільшення відбулось в межах, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» по взаємній згоді сторін на підставі Довідки Чернівецької торгово-промислової палати №207 від 19.07.2019. Таким чином, відповідач виконав умови договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019.

Окрім того, відповідач зазначає, що 16.09.2022 сплив строк позовної давності, а отже, це є підставою для відмови у позові.

29.05.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач зазначає, що у зв`язку з введенням з 12.03.2020 до 30.06.2023 карантину перебіг позовної давності був продовжений, отже, до моменту звернення з даним позовом до суду строк позовної давності до вимог про стягнення коштів не сплив.

Позивач також звертає увагу, що відповідно до п. 19 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.

Відтак, доводи, наведені відповідачем у відзиві не можуть бути підставою для відмови в позові у зв`язку із пропуском строку позовної давності, оскільки позивачем строк позовної давності не пропущено.

Окрім того, позивач стверджує, що у ціновій довідці Чернівецької Торгово-промислової палати від 19.07.2019 року №207 наведено дані про середню вартість продукції в Чернівецькій області, зокрема і напівфабрикату курячого «Філе куряче», проте, вони не відображають коливання ціни на ринку від моменту підписання Договору №18 до укладення додаткового договору від 16.09.2019 року №2 в сторону збільшення ціни на товар.

У судовому засіданні 30.05.2024 оголошено перерву до 10.06.2024.

Ухвалою від 10.06.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 27.06.2024.

У судовому засіданні 27.06.2024 оголошено перерву до 15.07.2024.

Ухвалою від 15.07.2024 призначено розгляд справи по суті на 03.09.2024.

Ухвалою від 03.09.2024 відкладено розгляд справи по суті на 23.09.2024.

В судовому засіданні 23.09.2024 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 23.09.2024 не з`явились.

Суд зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала від 03.09.2024 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання 03.09.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача.

В пункті 42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ч. 3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи розписки, судом 03.09.2024 повідомлено третю особу про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить підпис представника третьої особи у розписці.

Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представника позивача щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

04.01.2019 між Управлінням освіти Чернівецької міської ради (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Наладка Комерц ЛТД (постачальник, відповідач) укладено договір №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити замовнику м`ясо 4 лоти (надалі товар), зазначений у специфікації (додаток №1 до цього договору), а замовник прийняти і оплатити товар.

Найменування та кількість товару: лот №4 філе курей 44080 кг. Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.2., п. 1.3. договору).

Ціна договору становить 4537200,00 грн з ПДВ (п. 3.1. договору).

Згідно п. 5.1. договору строк поставки товару: до 31 грудня 2019 року.

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар, згідно накладних (п. 6.2.1., п. 6.2.2. договору).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (п. 6.3.1. договору).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (п. 6.4.1., п. 6.4.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року (п. 10.1. договору).

Згідно специфікації щодо асортименту, кількості та ціни товару, яка є додатком №1 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019, постачальник зобов`язаний поставити замовнику філе курей (ДСТУ 3143:2013) в кількості 44080 кг. Ціна за одиницю товару становить 102,931 грн. Загальна вартість становить 4537200,00 грн.

30.08.2019 між сторонами укладено додатковий договір №1 до договору №18 від 04.01.2019 про закупівлю товару за бюджетні кошти яким змінено місце поставки товару у зв`язку з доданням дошкільного навчального закладу до переліку місць поставки товару.

Листом від 23.08.2019 №81-14-19 відповідач просить позивача розглянути можливість внесення зміни в ціну договору від 04.01.2019 до 113,22 грн за 1 кг.

До вказаного листа додана цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 19.07.2019 №207, в якій наведено дані про середню вартість продукції в Чернівецькій області станом на 19.07.2019. Згідно вказаної довідки ціна напівфабрикату курячого філе куряче охолоджене у вакуумній упаковці станом на 19.07.2019 становить 117,00 грн за 1 кг.

Окрім того, в наявному в матеріалах справи листі Головного управління статистики в Чернівецькій області від 10.09.2019 року №05-30/1343-19, наведено інформацію, щодо розрахункових даних про середні ціни на окремі продукти харчування у Чернівецькій області у серпні 2019, згідно якого, зокрема, ціна філе курячого (філе з курячої грудинки без кістки) становить 107,77 грн. за 1 кг.

16.09.2019 між Управлінням освіти Чернівецької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Наладка Комерц ЛТД, враховуючи інформацію Головного управління статистики в Чернівецькій області від 10.09.2019 року №05-30/1343-19, укладено додатковий договір №2 до договору №18 від 04.01.2019 про закупівлю товару за бюджетні кошти.

Згідно п. 1., п. 2. Додаткового договору №2 від 16.09.2019 сторони погодили викласти додаток №1 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти специфікацію щодо асортименту, кількості, ціни товару в новій редакції.

Також, відповідно до вказаного додаткового договору №2 сторони виклали п. 1.2. договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти в такій редакції: « 1.2. Найменування товару: лот №4 філе курей 43525,425 кг».

Згідно нової редакції специфікації щодо асортименту, кількості, ціни товару, яка є додатком №1 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019, постачальник зобов`язаний поставити замовнику філе курей (ДСТУ 3143:2013) в кількості 26318,325 кг. на суму 2766055,97 грн. Ціна за одиницю товару з 16.09.2019 становить 105,10 грн. Станом на 16.09.2019 постачальником поставлено замовнику товар в кількості 17207,1 кг на суму 1771144,03 грн.

Таким чином, на підставі інформації Головного управління статистики в Чернівецькій області від 10.09.2019 року №05-30/1343-19 та цінової довідки Чернівецької торгово-промислової палати від 19.07.2019 №207 додатковим договором №2 від 16.09.2019 збільшено ціну за одиницю товару (за 1 кг філе курей), починаючи з 16.09.2019 з 102,931 грн до 105,10 грн. з ПДВ (на 2,1%) та зменшено загальний обсяг постачання (кількість товару) до 43525,425 кг.

26.12.2019 між сторонами укладено додатковий договір №3 до договору №18 від 04.01.2019 про закупівлю товару за бюджетні кошти.

Відповідно до додаткового договору №3 у зв`язку з реальним відвідуванням дітей дитячих навчальних закладів, зменшено ціну договору №18 від 04.01.2019 про закупівлю товару за бюджетні кошти на 1278260,37 грн.

Пункт 3.1. договору №18 від 04.01.2019 про закупівлю товару за бюджетні кошти викладено в новій редакції: « 3.1. Ціна цього договору становить 3258939,63 грн. з ПДВ»; пункт 1.2. викладено в новій редакції: « 1.2. Найменування та кількість товару: лот №4 філе курей 44080 кг»; додаток №1, а саме, специфікацію щодо асортименту, кількості, ціни товару викладено в новій редакції: найменування товару: філе курей (ДСТУ 3143:2013) в кількості 31007,99 кг., ціна за одиницю товару становить 105,10 грн., загальна вартість становить 3258939,63 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області відповідно до п. 7.2.1.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2023 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти Чернівецької міської ради за період від 01.06.2019 по 31.12.2022, за результатом якої складено акт ревізії від 22.05.2023 №03-33/6.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області виявлено, що дані, зазначені в листі Головного управління статистики в Чернівецькій області від 10.09.2019 року №05-30/1343-19 та цінової довідки Чернівецької торгово-промислової палати від 19.07.2019 №207 не відображають коливання ціни на ринку від моменту підписання договору №18 від 04.01.2019 до укладення додаткового договору №2 від 16.09.2019 в сторону збільшення.

За результатами ревізії третьою особою встановлено, що внаслідок укладання з відповідачем додаткового договору №2 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 на збільшення ціни на одиницю товару при відсутності документів, які відображають коливання ціни на ринку, позивачем недоотримано філе курей (активів) у період з 17.09.2019 по 31.12.2019 у кількості 298,44 кг та понесено зайві витрати коштів на загальну суму 30718,52 грн, чим завдано позивачу збитків на вказану суму.

Як наслідок, третя особа вимагала від позивача звернутися до відповідача з претензійним листом про повернення ним безпідставно сплачених коштів в сумі 30718,52 грн., згідно додаткового договору № 2 від 16.09.2019, який укладено з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та нікчемність якого визнана ч. 1 ст. 37 вказаного закону або вимагати від відповідача передання непоставленого за договором від 04.01.2019 №18 товару. У випадку відмови відповідача виконати вказані вимоги, рекомендовано позивачу звернутися до суду з позовом про стягнення коштів в сумі 30718,52 грн, які отримано відповідачем на підставі укладеної всупереч ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» додаткової угоди №2 від 19.09.2019.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №06/01-39/1284 від 30.06.2023 щодо повернення неправомірно отриманих коштів в сумі 30718,52 грн внаслідок укладання з відповідачем додаткового договору №2 до договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019.

Листом від 12.07.2023 №06/01-38-1750 відповідачем вказана претензія відхилена у зв`язку з закінченням строку позовної давності.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено матеріалами справи, між Управлінням освіти Чернівецької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Наладка Комерц ЛТД укладено договір №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти, з подальшими змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладення договору) договір про закупівлю договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Пунктом 11.3. договору від 04.01.2019 №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, встановлених законодавством у сфері державних закупівель.

За приписами ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладення договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору, зокрема, додатковий договір №2 від 16.09.2019, яким збільшено ціну за одиницю товару (за 1 кг філе курей), починаючи з 16.09.2019 року з 102,931 грн до 105,10 грн. (на 2,1%) та зменшено загальний обсяг постачання (кількість товару) до 43525,425 кг.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно п. 3.4. договору №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у сторону збільшення у разі коливання ціни такого товару на ринку можлива не раніше, ніж через 90 календарних днів з дати укладення договору. Наступна зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у сторону збільшення у разі коливання ціни такого товару на ринку можлива не раніше, ніж через 45 календарних днів з дня попередньої зміни ціни у сторону збільшення.

Верховний Суд у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 ЗУ Про публічні закупівлі, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 р. у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою статті 3 Закону.

Так, ст. 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Крім цього, у Постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19 суд зазначив, що будь - який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відтак, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України Про публічні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про публічні закупівлі, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській максимі - «non concedit venire contra-US faktum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra faktum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

В позовній заяві вказується, що документальним обґрунтуванням для укладення додаткового договору №2 став лист Головного управління статистики в Чернівецькій області від 10.09.2019 року №05-30/1343-19 та цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 19.07.2019 №207.

Однак, суд звертає увагу, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанова ОП КГС ВС у справі № 927/491/19 від 18.06.2021).

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

Суд зауважує, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Суд зазначає, що лист Головного управління статистики в Чернівецькій області від 10.09.2019 року №05-30/1343-19 та цінова довідка Чернівецької торгово-промислової палати від 19.07.2019 №207 не містить посилань на коливання ціни на предмет закупівлі за договором №18 від 04.01.2019 або обґрунтування коливання ціни на такі товари упродовж періодів між укладеним договором та додатковим договором №2 та не можуть бути використані для підтвердження коливання цін на ринку товарів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження №14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої ст. 36 цього Закону.

Договори, що укладені всупереч вимогам пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі, є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

Позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є додаткова угода нікчемною.

Згідно цінової довідки Чернівецької торгово-промислової палати від 19.07.2019 №207, в якій наведено дані про середню вартість продукції в Чернівецькій області станом на 19.07.2019 ціна, зокрема, напівфабрикату курячого філе куряче охолоджене у вакуумній упаковці станом на 19.07.2019 становить 117,00 грн за 1 кг.

Окрім того, в наявному в матеріалах справи листі Головного управління статистики в Чернівецькій області від 10.09.2019 року №05-30/1343-19, наведено інформацію, щодо розрахункових даних про середні ціни на окремі продукти харчування у Чернівецькій області у серпні 2019, згідно якого, зокрема, ціна філе курячого (філе з курячої грудинки без кістки) становить 107,77 грн. за 1 кг.

Суд звертає увагу, що дані, зазначені в листі Головного управління статистики в Чернівецькій області від 10.09.2019 №05-30/1343-19 та в ціновій довідці Чернівецької торгово-промислової палати від 19.07.2019 №207 не відображають коливання ціни на ринку від моменту підписання договору №18 від 04.01.2019 до укладення додаткового договору від 16.09.2019 року №2 в сторону збільшення.

Навпаки, згідно наданих довідок, що були підставою для збільшення ціни, ціна на ринку зменшилася з 117,00 грн у липні до 107,77 грн у серпні.

Згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 11 травня 2023 року у справі №910/17520/21, де вказано, що укладені угоди з порушенням вимог частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у попередній редакції, в силу статті 37 указаного Закону, є нікчемними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 червня 2021 року у справі 927/491/19 аналіз положень статей 36, 37 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020 року), статей 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України дає змогу дійти висновку, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Таким чином, суд зазначає, що коливання ціни на ринку в межах 10 % при укладенні додаткової угоди №2 від 16.09.2019 сторонами договору, жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв`язку з чим ними порушено вимоги п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладення додаткового договору).

Враховуючи вищенаведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що додатковий договір №2 від 16.09.2019 суперечить вимогам законодавства, зокрема ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі та положенням ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому суд приходить до висновку, що такий додатковий договір є недійсним, в силу закону.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 30718,52 грн, суд додатково зазначає наступне.

За приписами частини першої ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсність додаткової угоди №2 означає, що зобов`язання сторін регулюються договором №18.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Судом встановлено, що підвищення ціни за додатковим договором №2 від 16.09.2019 проведено при відсутності документів, які відображають коливання ціни на ринку, чим порушено ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі, у зв`язку з чим додатковий договір є недійсним, в силу закону.

Внаслідок зазначеного порушення збільшено ціну за одиницю товару (за 1 кг філе курей), починаючи з 16.09.2019 року з 102,931 грн до 105,10 грн. (на 2,1%) та зменшено загальний обсяг постачання (кількість товару) до 43525,425 кг.

Відповідно до додаткового договору №3 від 26.12.2019 у зв`язку з реальним відвідуванням дітей дитячих навчальних закладів, зменшено ціну договору №18 від 04.01.2019 про закупівлю товару за бюджетні кошти до 3258939,63 грн та зменшено кількість товару до 31007,99 кг.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору №18 від 04.01.2019, за цінами встановленими договором та додатковими угодами, відповідачем поставлено у період з 04.01.2019 по 31.12.2019 філе курей у кількості 31363,10 кг., за яке сплачено кошти на загальну суму 3258939,63 грн.

Таким чином, з урахуванням фактичного обсягу поставленого філе курей, судом встановлено, що внаслідок укладання всупереч законодавству додаткового договору №2 від 16.09.2019 позивачем недоотримано філе курей у період з 17.09.2019 по 31.12.2019 у кількості 298,44 кг та понесено зайві витрати на суму 30718,52 грн.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 30718,52 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої ст. 670 ЦК України, а отже, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

На підставі викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості договором №18 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 04.01.2019 в сумі 30718,52 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідач стверджує, що відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність розпочалась 16.09.2019 та закінчилась 16.09.2023.

На думку відповідача, твердження позивача про те, що він дізнався про порушення своїх прав з повідомлення Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області у 2023 році позбавлені змісту, оскільки договір та додаткові угоди виконані сторонами, вказані правочини є дійсними та правомірними, їх недійсність не встановлена законом чи судом.

У зв`язку з викладеним просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, а господарським судом визнано позовні вимоги обґрунтованими, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, п. 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19),строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Зі змісту цієї норми вбачається, що трирічний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, був продовжених на строк дії карантину.

Постановою Кабінету міністрів України №651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений 12.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє станом на дату ухвалення рішення.

Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 19, за яким (в редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023 р.): У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2023р. по справі № 910/5188/22 встановлено таке, - «Відповідно до обставин справи трирічний строк позовної давності сплив 23.10.2020. Разом з цим Верховний Суд наголосив, що на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені. Станом на дату звернення Прокурора з позовом у цій справі (29.06.2022) режим надзвичайної ситуації продовжено до 31.08.2022. З огляду на норми статей 256, 257, 258, пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, дату звернення позивача із даним позовом до суду 29.06.2022, Верховний Суд погодився з висновками судів, що позовна давність щодо вимог про визнання недійсними договору про будівництво та договору про внесення змін не пропущена».

Варто також вказати, що суди під час аналізу вимог про застосування строків позовної давності зважають на те, що їх продовження в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).

На підставі викладеного, враховуючи продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, а також зупинення перебігу таких строків у період дії воєнного стану, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з заявленими вимогами, а відтак, подана відповідачем заява про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 73-75, 77, 79, 86, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Наладка Комерц ЛТД (58007, м. Чернівці, вул. Заводська, 19А, код ЄДРПОУ 14271671) на користь Управління освіти Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 02147345, р/р UA538201720344270102000042940 ДКСУ м. Києва) заборгованість в сумі 30718,52 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2024.

Суддя С.О.Миронюк