Ухвала

від 25.09.2024 по справі 926/2399/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у в и д а ч і с у д о в о г о н а к а з у

м.Чернівці

25 вересня 2024 року Справа № 926/2399/24Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» (02000, м.Київ, вул.Степана Бандери, 20-Б, код 41333090)

до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 157521,18 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 157521,18 грн, з яких: 141011,26 грн основної заборгованості та 16509,92 грн пені.

Вимоги заявника обґрунтовуються тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» (далі ТОВ «ВІМГАРАНТ», заявник, виконавець») та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , боржник, замовник) був укладений договір №DTE/КПТ/26/01/2024-10 від 26.01.2024 року про транспортно-експедиційного обслуговування та послуг з митного декларування товарів вантажів. За умовами якого ТОВ «ВІМГАРАНТ» надав транспортно-експедиційні послуги по організації міжнародних перевезень і перевезень по території України експортно-імпортних і транзитних вантажів замовника, що підтверджується товарно-транспортними накладними за період з 25.01.2024 року по 06.05.2024 року, за які ФОП ОСОБА_1 розрахунок не провів, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед виконавцем в сумі 141011,26 грн, що призвело до нарахування штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 16509,92 грн. Рахунки були надіслані на електрону пошту замовника, яка зазначена у п.11 договору, але боржником вони були проігноровані, у зв`язку із чим стягувач звернувся до суду для стягнення заборгованості та пені у наказному провадженні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 року заяву про видачу судового наказу вх.№2399 передано на розгляд судді С.М. Гушилик.

До заяви про видачу судового наказу стягувачем додано: №DTE/КПТ/26/01/2024-10 від 26.01.2024 року, копії актів наданих послуг та копії міжнародних товарних транспортних накладних за період з 25.01.2024 року по 06.05.2024 року.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу, судом не виявлено підстав передбачених статтею 152 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для видачі судового наказу, враховуючи наступне.

У відповідності до ч.2 ст.12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч.1 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу.

У відповідності до п.2 ч.2 ст.150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Дослідивши заяву стягувача, судом встановлено, що у вступній частині заяви, представником зазначено адресу ТОВ «ВІМГАРАНТ»: 02000, м.Київ, вул.Степана Бандери, 20-Б.

Згідно Витягу з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який до суду надав заявник, адресою стягувача є: 04060, м.Київ, вул.Олега Ольжича, 35.

Отже, суд дійшов висновку про порушення стягувачем п.2 ч.2 ст.150 ГПК, а саме вірно не зазначено його місцезнаходження.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовдяє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього кодексу.

Частиною 2 статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Приписами частини другої статті 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з частиною 2 статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

У відповідності до вимог ч.1 ст.153 ГПК України відмові у видачі наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 148, п.2 ч.2 ст.150, п.1 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМГАРАНТ» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 157521,18 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя С.М. Гушилик