Ухвала

від 23.09.2024 по справі 23/123

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 23/123

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 (колегія суддів у складі: Россолов В.В. - головуючий, Хачатрян В.С., Склярук О.І.)

у справі № 23/123

за заявою Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції (правонаступником є Головне управління ДПС у Полтавській області)

до Дочірнього підприємства "Любич-Кременчук"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія") 13.09.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі № 23/123 разом із клопотанням про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду у касаційному порядку.

Здійснивши перевірку касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.11.2008 за заявою Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекціїпорушено провадження у справі № 23/123 про банкрутство Дочірнього підприємства "Любич-Кременчук" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

26.10.2023 до Господарського суду Полтавської області ліквідатора ДП "Любич-Кременчук" арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. надійшла заява про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. за рахунок кредиторів пропорційно їх грошових вимог.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.04.2024 у справі №23/123, зокрема, задоволено заяву ліквідатора боржника арбітражного керуючого Белоусова І.В. про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого Белоусова І.В. за рахунок кредиторів пропорційно їх грошових вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 змінено п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.04.2024 у справі №23/123 та викладено його в такій редакції: "стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на користь арбітражного керуючого Белоусова І.В. грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора у справі № 23/123 про банкрутство Дочірнього підприємства "Любич-Кременчук" згідно ухвали Господарського Полтавської області від 26.09.2023 в сумі 41945,05 грн.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першою статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд звертає увагу скаржника, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції Закону №2971-IX від 20.03.2023) передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі № 23/123, прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.04.2024 щодо розгляду питання про виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі № 23/123 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 23/123 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Пєсков

В. Погребняк