Ухвала

від 25.09.2024 по справі 161/16326/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16326/24

Провадження № 1-кп/161/1380/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 25 вересня 2024 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021030580002660, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Луцька Волинської області, громадянки України, українки, заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

02 вересня 2024 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області з Луцької окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за наступних обставин.

Так, відповідно до наказу виконуючого обов`язки начальника Державної сільськогосподарської інспекції у Волинській області від 20.12.2012 №238-к ОСОБА_4 призначено на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Волинській області як таку, що пройшла за конкурсом, присвоєно 13 (тринадцятий) ранг державного службовця та прийнято присягу державного службовця.

Відповідно до п. 10 Закону України «Про Державний контроль за використанням та охороною земель» (в редакції від 09.12.2012) Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;

- Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Згідно положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 від 23.12.2011 (далі по тексту Положення), Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.

Відповідно до положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 від 23.12.2011 (далі по тексту Положення), Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.

Згідно з п. 2 Положення, Держсільгоспінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства, його першого заступника та заступника, наказами Державної інспекції сільського господарства України, дорученнями Голови Державної інспекції сільського господарства України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.

У відповідності до п. 4 Положення, Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

Здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за:

- веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

- виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;

- дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

- проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

- розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об`єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

- здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами;

- дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

- дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

- використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

- дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Згідно з п. 6 Положення, Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право:

- складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов`язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності;

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до її компетенції;

- звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства;

- передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи наділеною повноваженнями органу центральної влади на виконання функцій держави, які полягали на здійсненні перевірок дотримання вимог земельного законодавства, являється службовою особою відповідно до вимог частини 3 статті 18 КК України.

Згідно з приміткою до статті 358 Кримінального кодексу України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, була наділеною повноваженнями органу центральної влади на виконання функцій держави, які полягали на здійсненні перевірок дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до частини 3 статті 18 Кримінального кодексу України, являючись службовою особою, вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 19.09.2013 ОСОБА_4 , як головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, на підставі постанови Прокуратури Рожищенського району від 17.09.2013 №100-45-13, наказу Дежавної інспекції сільського господарства у Волинській області від 19.09.2013 №1206 про проведення позапланової перевірки, направлення на проведення позапланової перевірки Дежавної інспекції сільського господарства у Волинській області від 19.09.2013 №1206, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні товариством з обмеженою відповідальністю «Німб-7» (код ЄДРПОУ 34122893) земельної ділянки з кадастровим номером 0724583500:02:002:0035 на яку надано спецдозвіл №4168 від 28 грудня 2006 року на видобування піску в Крижівському родовищі пісків в межах Луківської сільської ради, за результатами якої складено акт №000624 від 19.09.2013 перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

При цьому, ОСОБА_4 у вказаний акт було внесено завідомо недостовірні дані, що при виїзді на розробку кар`єру встановлено, що ТОВ «Німб-7» порушив ст. 211 Земельного кодексу України, що призвело до самовільного зайняття земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5 га, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, чим порушено ст. 211 ЗК України.

У відповідності до висновку судової земельно-технічної експертизи №СЕ-19/126-24/4539-ЗТ від 30.05.2024 встановлено, що межі ділянки видобутку піску повністю знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0724583500:02:002:0035, відповідно до правовстановлюючих документів і документації землеустрою.

Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, будучи службовою особою вчинила службове підроблення, а саме внесла недостовірні відомості до офіційних документів акт №000624 від 19.09.2013 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, та засвідчила власним підписом щодо ТОВ «НІМБ-7», про нібито порушення вимог земельного законодавства ТОВ «НІМБ-7» в частині самовільного зайняття земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5 га та зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, що призвело в подальшому до притягнення до адміністративної відповідальності ТОВ «НІМБ-7» та до позбавлення спеціального дозволу на користування надрами №4168 від 28 грудня 2006 року отриманого ТОВ «НІМБ-7».

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як умисні дії, які виразились у службовому підробленні, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

24 вересня 2024 року від захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримала подане нею клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_4 , якій роз`яснено сутьобвинувачення,підставу звільненнявід кримінальноївідповідальності іправо заперечуватипроти закриттякримінального провадженняз цієїпідстави, в судовому засіданні підтримала клопотання свого захисника про звільнення її від кримінальної відповідальності та заявила, що її позиція є добровільною і істинною, їй зрозумілі суть і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та також просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності і закрити кримінальне провадження.

Прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження підтримав, оскільки кримінальне правопорушення вчинене у 2013 році та вказав, що перебіг давності не зупинявся і не переривався.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження №12021030580002660, суд дійшов наступного висновку.

Так, ч. 2, 3 ст. 4 КК України визначено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки інкриміновані стороною обвинувачення ОСОБА_4 події мали місце у 2013 році, тому у даному випадку застосуванню, з урахуванням положень ст. 5 КК України, підлягає закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення інкримінованого діяння.

В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст.284КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Положеннями ч. 3 ст.288КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно зп.2ч.1ст.49КК України(вредакції Закону,який діявна моментвчинення кримінальногоправопорушення),особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею злочинуі додня набраннявироком законноїсили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

З положень ч. 2 ст.12КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення) вбачається, що злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже,кримінальне правопорушення,передбачене ч.1ст.366КК України(вредакції Закону,який діявна моментвчинення кримінальногоправопорушення),з оглядуна положенняст.12КК України(вредакції Закону,який діявна моментвчинення кримінальногоправопорушення),відноситься докатегорії злочинівневеликої тяжкостіза якийпередбачено покаранняу видіобмеження волі і його строки давності, враховуючи положення ст. 49 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення), становлять три роки.

Як вже зазначалося вище, якщо під час судового розгляду сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, закрити кримінальне провадження, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Ці норми, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Таким чином, оскільки статтями 284-288КПК України встановлено сукупність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді, а саме: наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, то звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за наявності сукупності вказаних умов є обов`язковим.

При цьому згода сторони обвинувачення на задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України чи визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Вказане узгоджується з постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.06.2021 (справа №362/2406/17, провадження №51-6287км20).

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 (справа №735/1121/20, провадження №13-26кс22) звертається увагу на те, що визначені у статті 49КК України строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, зважаючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке, згідно з ст. 12 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення), відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, враховуючи, що з 2013 року моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло понад 3 (три) роки, при цьому обвинувачена від досудового розслідуваннята суду не ухилялася і до закінчення строків давності нових кримінальних правопорушень не вчиняла, що стверджується матеріалами кримінального провадження, тобто перебіг давності, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 49 КК України, не зупинявся та не переривався, тому суд вважає за можливе, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення), звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України, а кримінальне провадження закрити.

Стосовно стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до обвинувального акта та долученої прокурором у судовому засіданні довідки про витрати у кримінальному провадженні №12021030580002660 наявні витрати на залучення експертів, що становлять 6 815 (шість тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 52 коп.

Разом з цим, відповідно до правового висновку викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Отже, враховуючи викладене, витрати за проведення експертизи у даному кримінальному провадженні слід прийняти за рахунок держави.

Даних щодо наявності у кримінальному провадженні №12021030580002660 речових доказів та накладення арештів на майно прокурором не надано.

Керуючись ст. 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, на підставі ст. 12, 44, 49 КК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Кримінальне провадження№12021030580002660відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Процесуальні витрати в розмірі 6 815 (шість тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 52 коп. за проведення судової земельно-технічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/126-24/4539-ЗТ від 30.05.2024) прийняти за рахунок держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1