Ухвала

від 25.09.2024 по справі 541/3449/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3449/24

Провадження № 2/541/1268/2024

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2024 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Миргородської об`єднаної філії Акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» про скасування протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення споживачем ПРРЕЕ,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою.

У позовній заяві позивач просить скасувати протокол Миргородської об`єднаної філії Акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» засідання комісії по розгляду акту про порушення споживачем ПРРЕЕ від 16.07.2024 року №67.

За змістомст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Устатті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушенняПКЕЕє лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 року у справі №522/12901/17-ц, де зазначено,що спір про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушенняПКЕЕне підлягає судовому розгляду, оскільки такий спосіб захисту не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акту про порушенняПКЕЕта визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Частиною 4ст. 263 ЦПК Українипередбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства та обраний позивачем спосіб захисту свого права, у відкритті провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2,4, 19, 186, 263 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородської об`єднаної філії Акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» про скасування протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення споживачем ПРРЕЕ.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Л. Г. Шатілова