Ухвала

від 24.09.2024 по справі 308/12241/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12241/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Гумен Наталія Василівна, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд, зокрема, перевіряє позовну заяву на предмет дотримання вимог, встановлених ЦПК України.

Статтями175,177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вивчивши позовну заяву, суд встановив, що у переліку документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.

Так, позивач в своїй заяві зазначив, що він звільнений від сплати судового збору за подання позову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особа, що є учасником бойових дій.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За змістом статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Предметом спору у цій справі є вимоги про:

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості ремонтно-будівельних робіт та матеріалів (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, завданих внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 у розмірі 91948,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.;

- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язані з розглядом справи, а саме вартість проведеної експертизи у розмірі 8500,00 грн. та витрати на проведення лабораторних досліджень відносної вологості повітря у квартирі у розмірі 638,40 грн.;

- зобов`язання ОСОБА_2 надати доступ ДКП «Розівка» до місця пошкодження каналізаційної труби в будинку АДРЕСА_2 для здійснення її ремонту.

Отже такі вимоги, як слідує зі змісту позову, не пов`язані з порушенням прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій і ніяк не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, вказаний спір не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій.

Отже, заявлені вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний і правовий захист, саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

При цьому зі змісту позову судом не вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону або ж заявляє клопотання/заяву про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Так, частиною 1статті 4 Закону України«Про судовийзбір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.4 Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено пп. 2 п. 1 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме ст.7, зокрема встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії) та одну вимогу майнового характеру (щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди).

Виходячи знаведеного,враховуючи заявленіпозивачем вимоги, судовий збір, який підлягає сплаті за подачу вказаного позову до суду становить 2422,40 грн. (1211,20 грн. за вимогу майнового характеру та 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру).

Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена, зокрема, на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. ст.175,177,185 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Шепетко