Рішення

від 23.09.2024 по справі 756/8184/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.09.2024 Справа № 756/8184/24

Унікальний номер 756/8184/24

Провадження номер 2/756/3942/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного підприємства «Шериф-Пульт 012» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2024 року позивач ПП «Шериф-Пульт 012» за допомогою документа сформованго в системі «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 012» (код ЄДРПОУ 41964308) заборгованість за договором № 6185998 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 29 березня 2019 року в загальній сумі 5485,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог вказували, що 29 березня 2019 року між ПП «Шериф-Пульт 012» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 6185998 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони, за умовами якого виконавець надає послуги замовнику в обсягах та кількості, які ним обрані, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

В порушення умов договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань по сплаті вартості наданих послуг, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 5485,00 грн.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2024 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею скеровано запит до Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповіді № 677483 від 04 липня 2024 року відомості щодо ОСОБА_1 не знайдено.

Суддею скеровано запит Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП ГІОЦ «Реєстру територіальної громади м. Києва» щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

17 липня 2024 року року наійшла відповідь, щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові представник просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання, призначене на 23 вересня 2024 року не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надіслання судової повістки за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Крім того відповідач повідомлявся шляхом направленням sms повідомлення. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов ПП «Шериф-Пульт 012» підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 березня 2019 року між ПП «Шериф-Пульт 012» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 6185998 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони, за умовами якого виконавець надає послуги замовнику в обсягах та кількості, які ним обрані, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до умов Договору, виконавець надавав обраний замовником перелік послуг визначених п.1.3. Договору, а саме: - п.п. 1.3.1. Договору: «Охорона Об`єкта - здійснюється Виконавцем шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації (далі - ОС), яка встановлена на Об`єкті Замовника та автоматично сповіщає про проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних конструкцій, а також забезпечення негайного виїзду Групи Швидкого Реагування з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання ОС, та при необхідності - затримання осіб, які проникли на Об`єкт».

Пунктом 1.2. Договору визначено, що послуги надавалися за адресою, яка вказана в Додатку №1. Так, згідно п.1. Додатку №1 до Договору адреса об`єкта - АДРЕСА_1 .

Вартість обраних Замовником послуг, згідно переліку викладеному в пункті 1.3. Договору, визначаються у Додатку №1 (пункт 2 Договору). В свою чергу згідно п.2. Додатку №1 вартість обраних Замовником послуг складає 450,00 грн за один місяць їх надання.

Згідно положень п. 2.3. Договору, оплата за цим Договором здійснюється на умовах передоплати і проводиться Замовником щомісячно, протягом перших п`яти календарних днів місяця в якому надаються послуги.

Водночас, відповідно до п. 3.2.15. Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату послуг, що надаються Виконавцем згідно умов Договору. Згідно підпункту 1 п. 4.1.1. Договору Виконавець має право тимчасово не надавати послуги якщо Замовник має заборгованість по оплаті.

У зв`язку із зверненням замовника до виконавця, щодо припинення надання послуг, починаючи з 19 жовтня 2022 року послуги, що передбачені його умовами, виконавцем надаються, а договірні відносини припинено, за виключенням зобов`язань відповідача, які залишаються невиконаними на момент звернення до суду.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. «Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості» (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

3а приписами ст. 978 ЦК України встановлено, що за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Судом досліджений наданий позивачем розрахунок заборгованості, за яким заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 6185998 від 29 березня 2019 року становить 5485,00 грн

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обсяг заборгованості знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПП «Шериф-Пульт 012» в загальному обсязі 5485,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати в сумі 2422,40 грн. пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 626, 628, 629, 901, 923, 978 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства «Шериф-Пульт 012» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства «Шериф-Пульт 012» (код ЄДРПОУ - 41964308, адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Мєшкова, 20) заборгованість за договором № 6185998 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 29 березня 2019 року в розмірі 5485,00 грн (п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства «Шериф-Пульт 012» (код ЄДРПОУ - 41964308, адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Мєшкова, 20) судовий збір в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2024 року.

Суддя І.С. Шролик