Ухвала

від 11.03.2024 по справі 761/26343/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26343/23

Провадження № 2/761/2960/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря - Сухини А.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Левченка С.І. ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі та зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 910/14825/23 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім», про визнання недійсними одностороннє розірвання договорів та визнання майнових прав, що виникають з договорів пайової участі у будівництві,

в с т а н о в и в :

В липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОК «Наш Дім», про визнання недійсними одностороннє розірвання договорів та визнання майнових прав, що виникають з договорів пайової участі у будівництві.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 матеріали вказаної справи передані для розгляду судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 08.08.2023 відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі, призначено підготовче судове засідання.

21.11.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача просить закрити провадження у справі, мотивуючи це тим, що правовідносини які склались між сторонами є корпоративним спором та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Окрім цього, в підготовчому засіданні представником відповідача повідомлено, що у провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/14825/23 за позовом ОСОБА_4 до ОК «Наш Дім» про визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу від 15.11.2021 та 21.01.2022. Вказаним рішенням встановлювались тарифи на компенсування витрат кооперативу, які необхідні для належного функціонування житлового будинку та встановлювалась відповідальність членів кооперативу і у разі наявності заборгованості, щодо сплати цільових внесків у вигляді виключення з асоційованих членів кооперативу. Таким чином рішення, яке буде прийнято за результатами розгляду вказаної господарської справи в подальшому може мати вплив на права та обов`язки позивача, як асоційованого члена кооперативу.

В підготовчому судовому засіданні 11.03.2024 судом на обговорення поставлено питання щодо закриття провадження у справі та щодо зупинення провадження.

Представник позивача заперечував щодо закриття провадження у справі, мотивуючи це тим, що вказаний спір є цивільно-правовим. Щодо зупинення провадження представник позивача також заперечував, пояснивши, що рішення яке буде прийнято за результатами розгляду господарської справи №910/14825/23 жодним чином не вплине на правовідносини, що є предметом розгляду даної справи.

Представник відповідача пояснив, що рішення у господарській справі №910/14825/23, вплине на права та обов`язки позивача у даній справі, тому вважає за доцільне провадження у справі зупинити.

Заслухавши думку учасників, розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду. В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Згідно частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До позовної заяви, поданою за правилами господарського судочинства встановлюються вимоги передбачені Главою 2 Розділу І Господарського процесуального кодексу України в частині дотримання, зокрема, правил предметної та суб`єктної юрисдикції.

Отже, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.

Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем у даній справі є фізична особа, при цьому предметом даного спору є вимоги, що випливають з неналежного виконання умов Договору про пайову участь у будівництві №М/16/245 від 06.11.2018, предмет даного спору не пов`язаний з корпоративними відносинами між позивачем та відповідачем.

З урахуванням викладеного спір, що виник між сторонами є цивільно-правовим, а тому клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.

Щодо зупинення провадження у справі, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.

Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018 року.

При цьому, суд звертає увагу, що підставою для зупинення провадження в справі є не лише існування справи в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що вирішення спору у господарській справі надасть можливість встановити факт законності або незаконності прийнятих Відповідачем рішень, на підставі яких ним було сформовано грошову заборгованість у позивача та виключено його зі складу членів кооперативу, що оскаржується у даній цивільній справі.

У зв`язку із цим, суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи №761/26343/23 за позовом ОСОБА_1 до ОК «Наш Дім», про визнання недійсними одностороннє розірвання договорів та визнання майнових прав, що виникають з договорів пайової участі у будівництві, до набрання законної сили рішення у справі № 910/14825/23.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 251, 255, 351-356 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/14825/23, задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Наш Дім», про визнання недійсними одностороннє розірвання договорів та визнання майнових прав, що виникають з договорів пайової участі у будівництві, до набрання рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/14825/23 законної сили.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.В. Аббасова