Рішення

від 25.09.2024 по справі 485/1417/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/1417/24

Провадження № 2/485/386/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області, третя особа: Снігурівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку, необхідного для подання заяви про прийняття спадщини, яку мотивує таким.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_2 .

Після смерті брата залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та земельна ділянка, площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вона є спадкоємцем другої черги та єдиним спадкоємцем майна померлого брата.

За звернення до нотаріальної контори, позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав за пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини.

Вважає поважними причини такого пропуску за існування сукупності об`єктивних обставин, зокрема введення на території України воєнного стану та ведення бойових дій у країні, підриву Каховської ГЕС та затоплення м.Херсон, зокрема мікрорайону в якому вона проживає.

Просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує (вх.№ЕП-2270/24-вх.від 25.09.2024 р.).

Представник відповідача ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, позовні вимоги визнають (вх.№ЕП-2264/24-вх.від25.09.2024р.).

Представник третьої особи ОСОБА_6 у вирішенні справи покладається на розсуд суду (вх.№6052/24-вх.від 26.08.2024 р.).

Суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Павлівка Баштанського району Миколаївської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про його смерть, виданого за актовим записом № 128, що вчинений 31 січня 2023 року, місце реєстрації смерті: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.10-зворот).

На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрованим та проживав сам за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки Павлівського старостинського округу №323 від 26 березня 2024 року (а.с.11-зворот).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності належить ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 11 березня 1997 року, зареєстрованого в реєстровій книзі №4 за реєстровим номером 520; та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності належить ОСОБА_3 , що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю, виданого 10 серпня 1994 року, зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю №394, яке він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10,11,13-16).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_2 .

На підтвердження факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем, як між братом та сестрою, позивачем надано копію свідоцтва про своє народження серії НОМЕР_1 , виданого 13 липня 1968 року Василівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області, та копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого 17 квітня 1962 року Василівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області; копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 28 квітня 1990 року відділом загса Снігурівського районного виконавчого комітету Миколаївської області, на підтвердження зміни прізвища на " ОСОБА_7 " (а.с.8-9).

За звернення позивачки за оформленням спадкових прав, державний нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори Коваль Ю.В. листом від 04 квітня 2024 року їй роз`яснив, що що видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 не є можливим за пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.12).

Згідно відповіді завідувача Снігурівської державної нотаріальної контори Коваль Ю.В. від 24 липня 2024 року №409/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що також підтверджується Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру №77757932 (а.с.26-27).

Між сторонами мають місце правовідносини, що виникають зі спадкових прав.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом або за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За нормою ч. ч. 1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Частинами 1 та 3 ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доведення поважності пропущеного строку покладається на спадкоємця.

Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 19 липня 2023 року, а із відповідною заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 звернулась у квітні 2024 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Згідно копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 23 жовтня 1997 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 27 червня 2019 року.

Відповідно до наказу Мінреінтеграції тимчасового окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (далі - Перелік), територія Херсонської міської територіальної громади у період з 11 листопада 2022 року по 01 травня 2023 року відносилась до території можливих бойових дій.

Згідно вказаного Переліку, територія Херсонської міської територіальної громади з 01 травня 2023 року відноситься до території активних бойових дій.

З цих підстав громадяни України були позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом.

Крім того, в ніч на 06 червня 2023 року відбулося руйнування Каховської ГЕС, внаслідок чого була затоплена частина території м.Херсон, зокрема мікрорайон проживання позивача.

Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" (в редакції від 28.04.2022 року), у якій у п.3 установив, що що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини, з наступними змінами у редакції від 24.06.2022 року, згідно якої було визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

09 травня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України №469 зазначену вище норму виключено, тобто, повернуто шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Верховним судом в постанові по справі № 580/1300/22 від 18.01.2023 року було роз`яснено, що "69. Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). 70. У Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 також зазначено, що кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права. 75. Також колегія суддів зазначає, що поняття "легітимні очікування", головним чином походять від англійського терміну "legitimate expectations" як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. У юридичній практиці зазначений термін також має такі альтернативні назви як правомірні, законні, розумні або виправдані сподівання. 76. Принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. 79. Правовим підґрунтям для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норми права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Суд ураховує, що після введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану, реалізація права на спадкування ускладнилася через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, проблем зі зв`язком та транспортом, загрозою ракетних ударів, частим та тривалим вимкненням світла.

При цьому, факт пропуску строку для прийняття спадщини не може бути підставою для усунення від спадкування.

Таким чином, повномаштабне вторгнення та активні бойові дії зі сторони держави агресора, зокрема, на території Херсонської міської територіальної громади, за місцем проживання позивача, зміни у законодавстві, які допускали зупинення перебігу строку для прийняття спадщини, у сукупності з необхідністю вжиття позивачем заходів з забезпечення умов збереження свого життя та здоров`я, пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини пов`язаний з наявністю у нього об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведені причини пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, які суд вважає поважними, визнання позову відповідачем, за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог й надання позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відповідатиме принципам верховенства права та справедливості.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На прохання позивача суд відносить судові витрати на її користь.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області, третя особа: Снігурівська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з дня набрання даним рішення законної сили.

Судові витрати віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 25.09.2024.