Рішення

від 13.09.2024 по справі 947/13841/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/13841/24

Провадження № 2/947/3433/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2024 року

Київський районнийсуд м.Одеси ускладі головуючогосудді БескровногоЯ.В.при секретаріКравченко К.С.розглянувши усудовому засіданніцивільну справуза позовомДепартаменту праці та соціальної підтримки Одеської міськради до ОСОБА_1 про стягнення суми щомісячної адресної допомоги ВПО -

встановив :

Департамент праці та соціальної підтримки Одеської міськради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми щомісячної адресної допомоги ВПО у сумі 14000 грн., який вмотивовано відсутністю у позивача доказів перебування її з донькою за місцем реєстрації у м.Слав`янськ станом на 24.02.2022, та факту переміщення з тимчасово окупованої рф території України, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих рф на час ведення в Україні воєнного стану, а також того, що на час введення в Україні військового стану ОСОБА_2 разом з дитиною проживала у м.Одесі (тобто не переміщалася з тимчасово окупованої рф території України, територій на яких ведуться бойові дії) перебувала на обліку та одержувала допомогу при народженні дитини. Вважає, що нарахована та виплачена їй адресна допомога ВПО у сумі 14000 грн. виплачена незаконно, а тому, посилаючись на норму ст.1212 ЦК України, просить стягнути її з ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач у засідання не прибула, сповіщалася належним чином.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване у м.Слов`янськ Донецької області (а.с.10,27).

31.07.2020 відповідачка зверталася до Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міськради з заявою про призначення соціальної допомоги при народженні дитини, яка була задоволена (а.с.12).

В подальшому 01.10.2022р. відповідачка звернулася до Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міськради з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зазначивши місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.14-15).

Вказана заява була задоволена позивачем і їй з 1 жовтня 2022р. по 30 квітня 2023р. включно нараховувалася щомісячна адресна допомога ВПО у сумі 2000 грн. на місяць.

28.04.2023. позивачем було прийнято рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, з мотивуванням: «у зв`язку з тим, що заявниця на момент виникнення обставин, станом на 24.02.2022 проживала у м.Одеса та отримувала в управлінні соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики ОМР допомогу при народженні дитини». (а.с.18).

У зв`язку з цим позивачці на адресу АДРЕСА_2 було надіслано повідомлення про припинення виплати соціальної допомоги (а.с.19-20).

Згідно ст.81ч.1 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа,яка набуламайно абозберегла йогоу себеза рахунокіншої особи(потерпілого)без достатньоїправової підстави(безпідставнонабуте майно),зобов`язанаповернути потерпіломуце майно.Особа зобов`язанаповернути майноі тоді,коли підстава,на якійвоно булонабуте,згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу, що повернення надмірно сплачених сум пенсій можливе шляхом стягнення таких сум на підставі статті 1212 ЦК України, лише якщо така надмірна сплата відбулася з вини набувача, зокрема в разі надання ним недостовірних (явно неправильних) даних, тобто в разі недобросовісної поведінки набувача.

Виплата допомоги здійснена за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела її виплату, та факту недобросовісності набувача не підлягає поверненню на підставі статті 1212 ЦК України як безпідставно набуті кошти.

Допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Суд звертає увагу, що стороною позивача не надано суду доказів того, що допомога відповідачці призначалася в рамках програми Програми єПідтримка, оскільки така допомога призначена Грицаєко відповідно до написаної нею письмової заяви (а.с.14), копія якої була надана суду стороною позивача.

З відповіді відповідача про припинення виплати допомоги на проживання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022, вбачається, що підставою утримання з позивача адресної допомоги, нарахованої відповідно до Порядку №332, за період з 01.10.2022 по 30.04.2023 фактично слугувало те, що в період з 24.02.2022 вона повторно не переміщалась.

Водночас, як підтверджено матеріалами справи, позивач є внутрішньо переміщеною особою з м.Слав`янськ Донецької області, і проживала у м.Одеса.

Суд вказує, що положеннями Порядку №332 не передбачено такої підстави для відмови у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, як відсутність нового (повторного) переміщення.

Чинними нормами права, а саме положеннями пункту 3 Порядку №332 передбачено заборону лише на призначення та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абз. 1 п. 2 цього Порядку.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Факт переміщення відповідача з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) (м.Слав`янськ Донецької області) до травня 2022 року не заперечується позивачем, а тому суд на вбачає факту того, що відповідач при подачі заяви (а.с.14-15) діяла недобросовісно.

Отже стороною позивача суду не доведено, що відповідачка при подачі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діяла недобросовісно, а тому відсутні підстави для застосування ст.1212 ЦК України.

До посилань представника позивача на те, що щомісячна адресна допомога ОСОБА_3 призначалася автоматично через систему «єПідтримка», суд ставиться критично , оскільки доказів цьому суду не надано, а навпаки, надано доказ того, що така допомога призначалася на підставі паперової заяви (а.с.14-15).

До наданих стороною позивача доказів заяви про давання допомоги (а.с.16) та повідомлення про призначення соціальної допомоги (а.с.13) суд ставиться критично, оскільки представник позивача у суді не зміг пояснити звідки позивач зробив копії цих доказів.

Частиною другою статті 100 ЦПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Частиною шостою статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Враховуючи, що ці докази подано з порушенням вимог ст.100 ЦПК України, то суд, з врахуванням вимог ст.ст.77-78 ЦПК України, визнає їх недопустими та неналежними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Я. В. Бескровний