Вирок

від 25.09.2024 по справі 729/1486/24

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/1486/24

1-кп/729/157/24 р.

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження № 12024270400000125 від 15.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Басань, Бобровицького району, Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,працюючого ТОВ " Козацьке" трактористом, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , на весні 2024 року, більш точної дати не встановлено, обіймаючи посаду тракториста ТОВ «Козацьке» (код ЄДРПОУ 03795678), маючи умисел на самовільне зайняття земельних ділянок особливо цінних земель, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з особистого мотиву, з метою збільшення посівних площ та урожайності, всупереч вимогам ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу їх у власність чи надання у користування, за допомогою сільськогосподарської техніки (трактора невстановленої моделі та марки), вчинив, шляхом розорювання земельної ділянки та її засіювання сільськогосподарською культурою кукурудзою, самовільне зайняття земельної ділянки природо-заповідного фонду «Гідрологічний заказник місцевого значення «Свидовецький» площею 0,0853 га, розташованої в межах земельної ділянки комунальної форми власності Бобровицької міської ради Чернігівської області з кадастровим номером 7420687200:07:000:0569, в загальному масиві разом з орендованими ТОВ «Козацьке» землями.

Зазначена земельна ділянки розташована в адміністративних межах Бобровицької міської ради, Ніжинського району та відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України відноситься до особливо цінних земель.

Своїми вище вказаними протиправними діями ОСОБА_3 , у результаті самовільного зайняття земельної ділянки природо-заповідного фонду, яка розташована на землях комунальної форми власності Бобровицької міської ради, Ніжинського району, заподіяв Бобровицькій міській раді Чернігівської області збитки на загальну суму 16816,55 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним правопорушення. При цьому пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, обіцяє, що більше такого не повториться, відшкодував шкоду, фактичні обставини справи не оспорює, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності та керуючись законом, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2ст.197-1 ККУкраїни,як самовільнезайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його позитивні характеристики з місця проживання та роботи.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року (із змінами, внесеними згідно з постановами Верховного Суду № 18 від 10.12.2004 року, № 8 від 12.06.2009 року, № 11 від 06.11.2009 року) , згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Судом встановлено, що обвинувачений відшкодував завдану матеріальну шкоду, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки на суму 16816,55 .

Таким чином, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченогоОСОБА_3 відповідно до 66 КК України є щире каяття та відповідно до ч.1 п.2 ст.66 КК України суд визнає обставиною, що пом"якшує покарання обвинуваченого добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, працює ТОВ "Козацьке", позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, обставини, що пом`якшуть його покарання, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та істотно знижують ступінь суспільної небезпеки, як щире каяття, його відверте визнання вини у вчиненні злочину, щире співчуття з приводу цього та осуд своєї поведінки, відшкодування збитків, що свідчить про його бажання виправити наслідки вчиненого, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, раніше не судимий, одружений, працевлаштований, а також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових злочинів, при цьому суд враховує, що з моменту вчинення кримінального правопорушення до даного часу обвинувачений інших злочинів не вчинив, скарг на його поведінку не надходило, враховуючи висновок досудової доповіді органу пробації про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому міри покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та з урахуванням п.2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити йому покарання з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, особи винного ОСОБА_3 , наявності двох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, вважаючи їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити покарання не зазначене у санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді штрафу, тобто перейти до більш м`якого покарання не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України за цей злочин, на чому і орієнтував прокурор у судових дебатах.

Суд вважає, що саме покарання у виді штрафу є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, а також принципам гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід на досудовому розслідуванні не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 376 КПК України суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.197-1КК Українита призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 800 (вісімсот ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 ( тринадцять тисяч шістсот ) грн.

Речові докази: земельну ділянку площею 0,0853 га, яка співпадає з об`єктом природо-заповідного фонду «Гідродогічного заказника місцевого значення «Свидовецький» - залишити у користуванні власника.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1