Рішення

від 25.09.2024 по справі 518/1190/24

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

25.09.2024 Справа №: 518/1190/24 Провадження № 2/518/348/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

при секретарі судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області (ЄДРПОУ 04378994) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 .

Маючи намір оформити спадкові права як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено, оскільки нею пропущений шестимісячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини.

Оскільки, на думку позивача, строк для подачі заяви про прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, вона вимушена звернутись з позовом до суду.

Представник позивача надав суду заяву в якій підтримав заявлені вимоги, просить суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, у судове засідання не з`явився, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.

Згідност. 223 ч. 1 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідност. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 видане Осинівською сільською радою Ширяївського району Одеської області.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 мала житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

З метою прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 позивач, як спадкоємець за законом звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Петрова Ю.М., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено з підстав пропуску строку для прийняття спадщини, про що надано письмові рекомендації щодо необхідності звернення до суду.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №76737949 від 24.04.2024 року після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась, жоден зі спадкоємців не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом строку встановленого для її прийняття.

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно п. 24Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування"Пленум Верховного Суду України дав роз`яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У постанові від 23.11.2020 року у справі №315/714/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду висловив правову позицію про те, що перебування спадкоємця на амбулаторному лікуванні є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85цс12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3ст.1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3ст. 1272 ЦК Українине застосовуються.

Згідност.206 ч.4 ЦПК Україниякщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем, свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені.

Вказане, в сукупності з тим, що ніхто крім позивача на спадщину не претендує, вона до цього часу ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, представник відповідача не заперечує проти задоволення позову, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та положеньст. 263 ЦПК України дає підстави судудійти висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини тому йому слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його терміном шість місяців з дня набрання законної сили рішенням у даній справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М. Тарасенко