Рішення

від 25.09.2024 по справі 240/12714/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/12714/24

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (далі також Товариство, ТОВ "Продмаркетпром", позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі також Управління, ГУ ДПС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00094250407 від 22 квітня 2024 року, відповідно до якого до Товариства застосовано штраф в сумі 1208356,80 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на помилковість висновків акту перевірки, які стали передумовою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки порушення встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України) строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) відбулось внаслідок протиправних дій податкового органу по присвоєнню Товариству пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку із чим він набув можливість зареєструвати спірні податкові накладні тільки після скасування рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податків у судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - законним.

Представники позивача та відповідача в засіданні суду надали пояснення по суті спору, навівши доводи і мотиви, аналогічні тим, що вже були ними викладені відповідно у позовній заяві і відзиві на неї.

Згідно з протокольною ухвалою суду подальший розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши її фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Управління проведена камеральна перевірка Товариства з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, за наслідками якої складено акт від 27 березня 2024 року № 6231/06-30-04-07, в якому, в свою чергу, зазначено про порушення позивачем граничних строків реєстрації в ЄРПН 851 податкової накладної/розрахунку коригування до податкових накладних за березень листопад 2023 року, які зареєстровані у січні 2024 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 8 470 098,69 грн.

За результатами перевірки Управлінням 22 квітня 2024 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00094250407, згідно з яким до Товариства застосовано штраф в сумі 1208356,80 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Виходячи з положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Разом з тим, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Слід зазначити, що спору щодо розміру штрафних санкцій та правомірності підстав їх нарахування у цій справі не існує. Позивач вказує лише на відсутність його вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, яка обумовлена незаконними рішеннями відповідача.

Так, як встановлено під час проведення перевірки та не заперечується Товариством, у зв`язку із порушенням ним граничних строків реєстрації в ЄРПН 851 податкової накладної/розрахунку коригування до податкових накладних за березень листопад 2023 року, які зареєстровані у січні 2024 року на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 8 470 098,69 грн., до нього на підставі податкового повідомлення-рішення № 00094250407 від 22 квітня 2024 року було застосовано штраф в сумі 1208356,80 грн.

При цьому, Товариство вказує на те, що пропуск строку реєстрації податкових накладних відбувся внаслідок протиправних дій податкового органу по присвоєнню йому пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв`язку із чим він набув можливість зареєструвати спірні податкові накладні тільки після скасування рішень про відповідність критеріям ризиковості платника податків у судовому порядку.

Так, дійсно, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 320/18545/23 задоволено адміністративний позов Товариства та визнано протиправними і скасовано рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 61195 від 30 березня 2023 року «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» та № 85104 від 27 квітня 2023 року «Про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», а також зобов`язано Головне управління ДПС в м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року було прийнято постанову № 1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Виходячи з положень пунктів 6 та 7 Порядку зупинення реєстрації, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (щодо яких не виявлено відповідності ознакам безумовної реєстрації) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції / платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, в якій, зокрема, міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520).

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій визначені відповідно додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації.

Пункт 8 додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації до ознак ризиковості платника податку на додану вартість відносить наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, Порядок зупинення реєстрації визначає саме механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а не безумовну відмову в їх реєстрації з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при підтвердженні первинними документами господарської операції як такої.

Порядок № 520 також не містить такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної як присвоєння платнику пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, адже наявність такого рішення не позбавляє суб`єкта господарювання можливості підтвердити наявність підстав для реєстрації податкової накладної.

Наведеним спростовуються посилання Товариства на те, що присвоєння йому Критерію ризиковості платника податків призвело до безумовної неможливості реєстрації поданих ним податкових накладних.

Підсумувавши наведене, суд констатує, що Товариство не було позбавлено права та можливості подавати на реєстрацію податкові накладні, які складались ним в процесі поточної діяльності, й після прийняття податковим органом рішень про його відповідність критеріям ризиковості платника податку, а у випадку зупинення їх реєстрації надавати пояснення, додаткові пояснення і додаткові документи, які б підтверджували реальність здійснених господарських операцій та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішень з питання реєстрації податкових накладних.

Водночас, пунктом 12 Порядку № 520 передбачено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, навіть у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, Товариство могло оскаржити його в адміністративному або судовому порядку.

Такий алгоритм дій чітко закріплений у чинному законодавстві та є єдиним для усіх без виключення платників податків, проте він не був дотриманий позивачем, у зв`язку із чим до нього правомірно застосовано штрафні санкції згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

З приводу ж тверджень Товариства про те, що його незаконно було включено до числа платників податку, які відповідають критеріям ризиковості (що підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 320/18545/23), що, в свою чергу, й призвело до допущення ним встановленого актом перевірки порушення, то це може бути ним вирішено у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом порушення питання про відшкодування завданих збитків тощо.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частин 1 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, з`ясувавши всі обставини справи у їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства.

За наведеного та беручи до уваги положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242 - 246, 250, 255, 262, 263, 295 КАC України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (вул. Сергія Параджанова, 90, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 36863714) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

25.09.24