Рішення

від 20.09.2024 по справі 260/3661/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3661/24 10:43 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гриб А.В.,

за участю сторін:

позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - представник адвокат Олійник Роман Богданович,

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Блага Оксана Петрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Олійника Романа Богдановича ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 20 вересня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 25 вересня 2024 року.

29 травня 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області форми «С» від 13.05.2024 за № 00043340705 про застосування штрафу у розмірі 17 000 грн.

31 травня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20 червня 2024 року ухвалою суду викликано в судове засідання наступних свідків: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 .

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що роздрібну торгівлю алкогольними напоями не здійснює. При проведенні фактичної перевірки фактів здійснення роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, тобто продажу алкогольних виробів посадовими особами відповідача не встановлено. Відповідно, у позивача немає ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та довідки про місце зберігання алкогольних напоїв, оскільки такий не здійснює торгівлю вказаними видами продукції. Через це позивач не підпадає під вимоги, які передбачені статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Відтак позивач не є суб`єктом правопорушень, передбачених абзацами 7 та 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Виявлені алкогольні напої (одна недопита пляшка віскі (залишок орієнтовно 50 мл) та баночка ігристого вина 0,2 л) придбавались виключно для власного споживання, про що було письмово повідомлено працівників органу ДПС при проведенні перевірки. Зокрема було пояснено, що недопита пляшка віскі залишилася після приватного святкування дня народження дружини позивача в колі колег, без будь-якої реалізації алкогольної продукції іншим особам. Також наголошуємо, що перед початком перевірки посадовими особами податкового органу було здійснено спробу придбати баночку вина (контрольна закупка), однак позивач чітко пояснив посадовим особам податкового органу, що в автокомплексі «Автомаг» реалізація алкогольних напоїв не здійснюється, а ця баночка придбана для власного споживання. Жодних цінників на пляшках не було, первинні документи, що підтверджують факт придбання товарної партії алкогольних напоїв, відсутні, оскільки таких і не могло бути. У звітах РРО факти реалізації алкогольних напоїв також не зафіксовані.

12 червня 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що матеріалами справи підтверджується саме зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Зазначене позивач сам підтверджує у позовній заяві. Таким чином, позивач, приймаючи на себе обов`язок щодо зберігання алкогольних напоїв, повинен був дотримуватись вимог чинного законодавства України, а саме: зберігати алкогольну продукцію лише у приміщенні, місцезнаходження якого внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

18 червня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначають, що відповідач ігнорує позицію позивача (яка ґрунтується на відповідних висновках Верховного Суду), що штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до Єдиного реєстру, можуть бути застосовані до суб`єктів, що здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місцях Через це, відповідач також свідомо уникає згадки про відсутність встановленого факту реалізації позивачем підакцизних товарів. Щобільше, із матеріалів справи вбачається, що позивач безпосередньо відмовив посадовим особам відповідача у продажі виявлених на господарській одиниці залишків алкогольних напоїв. Тобто всупереч позиції Верховного Суду у постанові від 11.02.2021 у справі № 815/6191/15, відповідач не довів факт реалізації позивачем алкогольних напоїв як передумову для застосування штрафу за зберігання алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного реєстру. Водночас наявність на господарській одиниці позивача залишків алкогольної продукції після приватного святкування не вимагало у платника податків внесення відповідної господарської одиниці до Єдиного реєстру як місця зберігання підакцизних товарів. Жодна норма податкового законодавства не встановлює обов`язок платника податків реєструвати місця зберігання алкогольних напоїв для власного споживання.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 04 квітня 2024 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на підставі статті 20,80 ПК України, Кодексу законів про працю України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, проведено фактичну перевірку в автокомплексі «Автомаг», суб`єкт господарської діяльності ОСОБА_1 .

Проведеною фактичною перевіркою встановлено наступні порушення:

- до початку перевірки проведена контрольна розрахункова операція, в результаті якої встановлено непроведення розрахункової операції через ПРРО та не видача відповідного розрахункового документа під час реалізації послуги «мийка авто» за готівкові кошти на суму 350,00 грн.;

- зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру та без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а саме в автомийці з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_3 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено зберігання алкогольних напоїв віскі «Red Label Johnnie Wolker», 40% об.сп. (алкоголю) та вино ігристе (шампанське) «Seccо Frizzante Rosato», 10% об.сп. (алкоголю) без наявності довідки про місце зберігання алкогольних напоїв та без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Зазначені алкогольні напої зберігалися за бар-стійкою зазначеного кафе авто-комплексу.

За наслідками перевірки складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 12 квітня 2024 року №001795 (реєстраційний № 4848/0716/01/РРО/2504700051 від 15 квітня 2024 року).

13 травня 2024 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, згідно з пунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, абзацом 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», винесено податкове повідомлення рішення № 00043340705, яким застосовано штраф у сумі 17 000 грн. за порушення частини 62 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», (а.с. 9).

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» , а саме: «Зберігання алкогольних напоїв, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру та без наявності ліцензії» застосовано у відповідності до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону фінансову санкції 17 000 грн., (а.с. 10).

Не погодившись податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що фактична перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу, та одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Податкового кодексу.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з підстав.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» 481/95-BP від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-BP).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №481 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно зі статтею 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Отже положеннями зазначеної статті обов`язок подання заяви про внесення місць зберігання, зокрема, алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання покладено саме на суб`єктів господарювання, які здійснюють/мають намір здійснювати реалізацію таких напоїв, для чого отримали відповідну ліцензію, а також стосується тільки тих місць зберігання алкогольних напоїв, які розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

За змістом частин 1 та 2 статті 17 Закону №481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

У справі №815/6191/15 Верховний Суд визнав правильним, що при встановленні факту реалізації/ не реалізації алкогольних напоїв здійснення допиту як свідків посадових осіб податкового органу, які здійснювали податкову перевірку.

Допитаний в судовому засіданні 22 серпня 2024 року свідок, який є позивачем по справі: ОСОБА_1 , проживає, АДРЕСА_4 , пояснив суду, що Головне управління ДПС у Закарпатській області провело перевірку авто-комплексу "AVTOMAH" за адресою: АДРЕСА_3 , що належить йому на праві власності. В той день, двоє відвідувачів взяли дві кави, одну колу та розрахувалися карткою через термінал, і сіли на терасі. Через 1 хв один із цих відвідувачів підійшов до нього і сказав, що хоче придбати з нижньої полки в холодильну 1 бляшану баночку вина SECCO. Ця бляшана банка вина ігристого SECCO, придбана ним для дружини в лазню, оскільки це був четвер, а він з дружиною щочетверга відвідує лазню. На пропозицію продати, він відповів, що це не продається, це власність його дружини та повідомив, що не має ліцензії на продаж алкоголю. Це було орієнтовано о 14 год 50 хв, день тижня- четвер. Цих відвідувачів було двоє, вони приїхали на автомийку, йому вони були незнайомі. Десь через півгодини подзвонив його менеджер та повідомив йому про перевірку, а також йому подзвонили ці відвідувачі, щоб він терміново з`явився, бо проходить перевірка. Згодом, по відео побачив, що один із перевіряючих знайшов за барстійкою пляшку віскі Red Label (0,5 л), в якій була рідина орієнтовно 40 г. Він пояснив, що можливо залишки із дня народження його дружини. У поясненнях він це все описав. Вони складали акт, за яким він ходив два дні, та який вони згодом направили йому поштою.

Допитаний свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у АДРЕСА_5 , освіта вища - головний державний інспектор ревізор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, зазначив, що 04.04.2024 року була розпочата фактична перевірка, за адресою АДРЕСА_3 . Перед початком перевірки, проведена розрахункова операція на 350 грн за послугу мийки авто - за готівкові кошти, дана операція не була проведено через РРО. Крім того, під час перевірки було встановлено зберігання в кафе за адресою: АДРЕСА_3 алкогольних напоїв віскі Red Label (0,5 л) за барстійкою та вино ігристе SECCO в холодильнику. За результатами перевірки складено акт та надіслано такий платнику, у зв`язку із відмовою від підпису поштовим шляхом, в ході перевірки відбиралися пояснення. ОСОБА_1 повідомив, що дані алкогольні напої залишилися після дня народження його дружини. До акта перевірки додається фотофіксація. Під час фактичної перевірки був присутній власник, який надав пояснення. Після того як з власних коштів здійснили розрахункову операцію за мийку автомобіля та повідомив, що прийшли на перевірку на даний об`єкт. Крім того, під час перевірки підприємець повідомив, що алкоголь не продається. Цінників на алкоголі не було.

Свідок ОСОБА_4 , працює головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Закарпатській області, проживає АДРЕСА_6 , освіта вища - юридична. На авто-комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", за адресою АДРЕСА_3 , 04 квітня 2024 року проводилася фактична перевірка. До початку перевірки - проводилася розрахункова операція, по миттю автомобіля, який належить колезі. Потім піднялися в кафе. Це теж була контрольна розрахункова операція. ОСОБА_5 - адміністратор, вибив чек після розрахункової операції. Під час перевірки ФОП ОСОБА_1 були виявлені алкогольні напої, а саме віскі «Red Label Johnnie Walker» десь 200 г, яке заходилось за барстійкою та у холодильнику рожева баночка вина ігристого SECCO.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом під час проведення перевірки не встановлений факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, що підтвердили й допитані судом як свідки посадові особи, які здійснювали перевірку; ліцензія на провадження такого виду діяльності позивачем також не отримувалась, а алкогольні напої, які знаходились в авто-комплексі "AVTOMAH", призначалось для власного споживання (що не спростовано відповідачем).

При цьому, відсутня можливість застосування до позивача штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв в місці, не внесеному до Єдиного реєстру без встановлення його реалізації, оскільки умовою обов`язкового внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру пов"язується із фактом реалізації платником податку алкогольних напоїв.

Відтак, враховуючи наведені вище законодавчі приписи та встановлені обставини, суд дійшов до висновку про недопущення позивачем порушень положень статті 15 Закону №481 та, як наслідок, наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2024 року № 00043340705 про застосування штрафу у розмірі 17 000 грн підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2021 року по справі № 815/6191/15.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією на переказ готівки від 28 травня 2024 року № 1, (а.с. 14).

Таким чином, сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 13 травня 2024 року № 00043340705 про застосування штрафу у розмірі 17 000 грн.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) судові витрати у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль