Рішення

від 25.09.2024 по справі 300/4658/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. справа № 300/4658/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Падучак І.І. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про

визнання протиправним, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2024 № 092650006494 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності згідно статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 :

- до стажу для обчислення пенсії період навчання у Бурштинському енергетичному технікумі на денній формі навчання з 01.09.1985 по 28.12.1987;

- до стажу роботи період роботи в РФ з 04.01.1997 по 15.04.1997, з 28.04.1997 по 25.07.1997;

- до стажу роботи період роботи в ВАТ "Галицький райагробуд" з 01.07.2000 по 11.06.2001, і перерахувати розмір пенсії з 12.03.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач оскаржуваним рішенням протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, встановленого статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, оскільки безпідставно не зарахував позивачу до страхового стажу спірні періоди навчання та робіт.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 03.07.2024 (а.с.50-54). Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством. Представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить відмовити в задоволенні вимог позивача.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області 17.06.2024 отримало копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.47). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно довідки МСЕК, серії 12 ААГ № 225628 визнаний особою з інвалідністю ІII групи з 09.10.2023, причина інвалідності: загальне захворювання (а.с.19).

12.03.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заява позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області була скерована в Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області по принципу екстериторіальності для опрацювання.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2024 № 092650006494 відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, встановленого статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, відповідно до якої, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років. Вказаним рішенням встановлено, що вік позивача на дату звернення - 54 роки. Страховий стаж становить 10 років 9 місяців 7 днів.

В результаті розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано:

-період навчання згідно довідки від 13.12.2023 № 402/01-03, оскільки відсутній наказ про відрахування у зв`язку з призовом на військову службу;

-період навчання згідно академічної довідки від 17.12.1991 БТ № 643828, оскільки неможливо визначити дату зарахування на навчання після проходження військової служби та форму (перетинається з періодами роботи згідно записів трудової книжки від 31.01.1990 НОМЕР_1 );

-період з 04.01.1997 по 15.04.1997, з 28.04.1997 по 25.07.1997, оскільки стаж набутий на території РФ, яка з 01.01.2023 припинила участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсії громадянам, які працювали на території РФ, призначаються на умовах, визначених Законом № 1058-IV, при цьому до страхового стажу зараховуються періоди (служби) на території РРФСР по 31.12.1991;

-період з 01.07.2000 по 11.06.2001, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформації про сплату страхових внесків. Зазначено, що для зарахування до страхового стажу періоду з 01.07.2000 по 11.06.2001 необхідно надати довідку про нарахування заробітної плати помісячно, підтверджену первинними документами, або сервісному центру ПФУ за місцем звернення заявника ініціювати зустрічну перевірку (а.с.17).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено періоди, з яких складається страховий стаж.

Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

13 березня 1992 України стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від (надалі також - Угода від 13.03.1992).

29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004, визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 41 Закону № 1058-IV врегульовано виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, відповідно до пункту 2 якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в РФ.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

З огляду на викладене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 № 01-1/2-07 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Слід зазначити, що те, що за іноземних осіб, які працювали на території РФ, страхові внески за них роботодавцями не вносились в силу вимог чинного на відповідній території законодавства чи з інших підстав, не може бути підставою для незарахування вказаних періодів роботи до загального трудового стажу особи. Також, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене підприємствами.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.03.2018 в справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Отже, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи до страхового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період з 04.01.1997 по 15.04.1997, з 28.04.1997 по 25.07.1997 з обґрунтувань, що стаж набутий на території РФ, яка з 01.01.2023 припинила участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсії громадянам, які працювали на території РФ, призначаються на умовах, визначених Законом № 1058-IV, при цьому до страхового стажу зараховуються періоди (служби) на території РРФСР по 31.12.1991.

Суд встановив, що вказані періоди роботи позивача на території в РФ з 04.01.1997 по 15.04.1997, з 28.04.1997 по 25.07.1997 підтверджуються записами №№ 14, 15, 16, 17 трудової книжки НОМЕР_1 від 31.01.1990 (а.с.24). Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність.

Враховуючи вищевикладене, періоди роботи позивача на території РФ з 04.01.1997 по 15.04.1997, з 28.04.1997 по 25.07.1997 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 31.01.1990 підлягають врахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо зарахування позивачу до стажу для обчислення пенсії період навчання у Бурштинському енергетичному технікумі на денній формі навчання з 01.09.1985 по 28.12.1987, суд зазначає наступне.

Пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Під час навчання позивача діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, учням, аспірантам та клінічним ординаторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад (науковий заклад) вносить записи про час навчання у денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, у партійних школах та школах просування. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукового закладу) про зарахування на навчання та відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів клінічних ординаторів.

Відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період навчання у Бурштинському енергетичному технікумі на денній формі з 01.09.1985 по 28.12.1987: згідно довідки від 13.12.2023 № 402/01-03 з обґрунтувань, що відсутній наказ про відрахування у зв`язку з призовом на військову службу; згідно академічної довідки від 17.12.1991 БТ № 643828, оскільки неможливо визначити дату зарахування на навчання після проходження військової служби та форму (перетинається з періодами роботи згідно записів трудової книжки від 31.01.1990 НОМЕР_1 ).

Пунктом 2 Порядку від 12.08.1993 № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

Суд встановив, що відповідно до академічної довідки від 17.12.1991 БТ № 643828 позивач навчався у Бурштинському енергетичному технікумі на спеціальності 0301 "Електричні станції сітки і системи" на денній формі навчання з 01.09.1985. Відрахований за неуспішність згідно наказу № 84 від 10.07.1991 (а.с.28).

Згідно довідок від 13.12.2023 № 402/01-03, від 29.05.2024 № 223/01-03 позивач навчався у Бурштинському енергетичному технікумі на денній формі навчання з 01.09.1985 (наказ про вступ № 346 від 24.08.1985) за спеціальністю 0301 "Електричні станції сітки і системи". Відрахований у зв`язку з призовом до лав Радянської армії в грудні 1987 (книга наказів 1987 відсутня). Поповнений в число учнів технікуму (наказ № 95У від 30.08.1990). Переведений на заочне відділення (наказ № 96У від 31.08.1990) (а.с.29).

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.12.2023 № 186, військового квитка НОМЕР_2 , позивач проходив військову службу у період з 28.12.1987 по 13.12.1989 (а.с.30-33).

Відповідно до пункту 8 Порядку від 12.08.1993 № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Оскільки, час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання, то відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача період навчання у Бурштинському енергетичному технікумі на денній формі з 01.09.1985 по 28.12.1987: згідно довідки від 13.12.2023 № 402/01-03 з обґрунтувань, що відсутній наказ про відрахування у зв`язку з призовом на військову службу; згідно академічної довідки від 17.12.1991 БТ № 643828, оскільки неможливо визначити дату зарахування на навчання після проходження військової служби та форму.

Таким чином, період навчання у Бурштинському енергетичному технікумі на денній формі навчання з 01.09.1985 по 28.12.1987 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо зарахування позивачу до стажу роботи періоду роботи в ВАТ "Галицький райагробуд" з 01.07.2000 по 11.06.2001, суд зазначає наступне.

Відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період з 01.07.2000 по 11.06.2001 з обґрунтувань, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформації про сплату страхових внесків. Зазначено, що для зарахування до страхового стажу періоду з 01.07.2000 по 11.06.2001 необхідно надати довідку про нарахування заробітної плати помісячно, підтверджену первинними документами, або сервісному центру ПФУ за місцем звернення заявника ініціювати зустрічну перевірку.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема, в Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж). Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

За змістом статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності трудової книжки стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Схожі ситуації виникали у судовій практиці. Зокрема, у постанові від 17.07.2019 у справі № 144/669/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "внаслідок невиконання товариством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи." Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку, оскільки як і у справі, що розглядається, позивач в оскаржуваний період також перебував на посаді директора. Цей правовий висновок підтримано у постанові Верховного Суду від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 340/1454/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 у період з 03.05.1999 (наказ № 8 від 01.05.1999) по 11.06.2001 (наказ № 3 від 11.06.2001) позивач працював у ВАТ "Галицький райагробуд" (код ЄДРПОУ 03577970) (а.с.26).

Відповідно до архівної довідки від 29.01.2024 № К-173-174/04-01 в документах фонду ВАТ "Галицький райагробуд" є відомості, що позивач працював робочим і його заробітна плата становила: липень 1999 року - 24,00, серпень 1999 року 48,00, жовтень 1999 року - 24,00, листопад 1999 року - 24,00, грудень 1999 року - 24,00. Книги наказів ВАТ "Галицький райагробуд" за 1999-2001 роки на зберігання не здано. Книги по нарахуванню заробітної плати здані на зберігання по 1999 рік включно (а.с.37).

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, період роботи позивача у ВАТ "Галицький райагробуд" з 01.07.2000 по 11.06.2001 слід зарахувати до страхового стажу позивача.

Згідно частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків визначених у вказаній статті.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Частиною 1 статті 30 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

У відповідності до частини 1 статті 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.

Як встановлено, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно довідки МСЕК, серії 12 ААГ № 225628 визнаний особою з інвалідністю ІII групи з 09.10.2023, причина інвалідності: загальне захворювання (а.с.19).

12.03.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону № 1058-IV, тобто пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Оскаржуваним рішенням відповідача встановлено, що вік позивача на дату звернення становить 54 роки. Страховий стаж - 10 років 9 місяців 7 днів (а.с.17).

З врахуванням спірних періодів роботи та того, що позивач з заявою про призначення пенсії по інвалідності звернувся пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, позивач має право на призначення з 12.03.2024 пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

В позовних вимогах позивач просить перерахувати розмір пенсії з 12.03.2024, однак пенсія позивачу не призначена.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, з метою ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії по інвалідності від 20.03.2024 № 092650006494; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди: навчання у Бурштинському енергетичному технікумі на денній формі навчання з 01.09.1985 по 28.12.1987; роботи на території РФ з 04.01.1997 по 15.04.1997, з 28.04.1997 по 25.07.1997; роботи в ВАТ "Галицький райагробуд" з 01.07.2000 по 11.06.2001; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV з 12.03.2024.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог про зобов`язання перерахувати розмір пенсії позивача слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, вул. Г. Чекірди, 10, м. Хмельницькій, 29013) про відмову у призначенні пенсії по інвалідності від 20.03.2024 № 092650006494.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди:

- навчання у Бурштинському енергетичному технікумі на денній формі навчання з 01.09.1985 по 28.12.1987;

- роботи на території РФ з 04.01.1997 по 15.04.1997, з 28.04.1997 по 25.07.1997;

- роботи в ВАТ "Галицький райагробуд" з 01.07.2000 по 11.06.2001.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV з 12.03.2024.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.