Рішення

від 25.09.2024 по справі 300/4381/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. справа № 300/4381/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія Ніка" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0/11580/0405 від 08.05.2024

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія Ніка" (далі також позивач, ТОВ "Лісова компанія Ніка") звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0/11580/0405 від 08.05.2024.

Представник позивача заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем отримано акт від 01.04.2024 №6316/09-19-04-05/44053727 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових за період з 01.04.2021 по 31.01.2024. Згідно висновку, викладеному в акті камеральної перевірки від 01.04.2024 №6316/09-19-04-05/44053727, дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. На підставі акту камеральної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0/11580/0405 від 08.05.2024. Позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення №0/11580/0405 від 08.05.2024протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви (а.с.35-37).

06.06.2024 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін (а.с.44-45).

Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області направив відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. У даному відзиві представник відповідача позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що позивач, визнаючи при цьому факт порушення строків реєстрації податкових накладних, не наводячи жодних обґрунтувань та доказів неправомірності дій/рішення відповідача, фактично просить суд звільнити його від виконання податкового обов`язку сплати грошових зобов`язань, якими відповідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України є штрафні (фінансові) санкції, але такі функції не є компетенцією суду (а.с.48-62).

Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив. У даній відповіді на відзив позивач посилається на пояснення, викладені у позовній заяві та просить позовні вимоги задовольнити, а відзив відповідача не брати до уваги (а.с.66-69).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини.

На підставі пункту 20.1.4 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку пункту 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України (далі ПКУ) Долинським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Лісова компанія Ніка" щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.04.2021 по 31.01.2024.

За результатами камеральної перевірки встановлено, що ТОВ "Лісова компанія Ніка" здійснено реєстрацію 69 податкових накладних в ЄРПН з порушенням термінів, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, зокрема на 1, 2, 4, 5, 7, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 25, 30, 31, 52, 77, 91, 358, 404, 420, 435 та 469 календарних дні на загальну суму 841423,28 грн, та складено акт перевірки від 01.04.2024, який зареєстрований в ГУ ДПС в Івано- Франківській області за №6316/09-19-04-05/44053727 (а.с.9-13).

З висновками, викладеними в акті фактичної перевірки від 01.04.2024, №6316/09-19-04-05/44053727 "Лісова компанія Ніка" не погодилось та подало до ГУ ДПС в Івано-Франківській області заперечення (а.с. 15-19).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області за результатами розгляду матеріалів перевірки та за результатами опрацювання прийнято рішення, яким висновки акта перевірки від 26.04.2024, №5161/6/09-19-04-06 залишено без змін (а.с.20-23).

На підставі висновків акта перевірки, з урахуванням вимог п. 102. ст. 102, п. 521 підр 10 розд XX "Перехідні положення" ПК України, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0/11580/0405 від 08.05.2024.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2024 №0/11580/0405 звернувся з позовною заявою до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно з абзацами другим - тринадцятим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) предметом камеральної перевірки можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої та п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" зі змінами та доповненнями;

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39 прим. З ПКУ;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки:

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39 прим. З ПКУ;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44 прим. 1.2 ст. 44 прим. 1 ПКУ;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44 прим. 2 ПКУ;

10)своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44 прим. 1.3 ст. 44 прим. 1, підпунктів 6-8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПКУ;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згідно з пунктами 76.1. - 76.2. статті 76 камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з абзацами першим - третім п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ. має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст. ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунківкоригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунківкоригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 тапунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, -

протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ. Законом України від 12.01.2023 року № 2876-ІХ "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», що набрав чинності 08 лютого 2023 року , підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, відповідно до яких на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН в ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ та зменшено розміри штрафних санкцій за їх порушення, які встановлені пунктом 1201.1 статті 1201 ПКУ.

Визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Закону № 2876-ІХ (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

- для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

- для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їхньому постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).

Згідно пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ штрафні санкції за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН. передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, встановлюється у таких розмірах:

-до 15 календарних днів - 2 % суми ПДВ, зазначеної у таких ПН/РК;

- від 16 до 30 календарних днів - 5 % такої суми ПДВ;

- від 31 до 60 календарних днів - 10 % такої суми ПДВ;

- від 61 до 365 календарних днів - 15 % такої суми ПДВ;

- на 366 і більше календарних днів - 25 % такої суми ПДВ.

Таким чином, штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку граничних строків реєстрації, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, по податкових накладних із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

Порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно, тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Верховний Суд підтримав позицію податкових органів у постанові Верховного Суду № 160/13661/23 від 12 березня 2024 року з огляду на таке:

Закон № 2260-ІХ (набув чинності 27 травня 2022 року) доповнив положеннями пп. 69.2 підр. 10 р. XX ПКУ, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, а вимоги законодавства щодо мораторію застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не застосовуються; запровадив звільнення від відповідальності за, серед іншого, несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за умови їх реєстрації в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків до 31 липня 2022 року.

Оскільки правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних є триваючим, початком якого є наступний день за останнім днем реєстрації, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна складена в період дії мораторію, а зареєстрована в СРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Відповідно, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних - в період дії карантину, але з урахуванням положень Закону №2260-1X, а саме з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року; - за умови реєстрації податкових накладних до 15 липня 2022 року.

Якщо податкові накладні складені платником в період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних санкцій.

Зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-ІХ або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (8 лютого 2023 року).

Що стосується посилання позивача на практику Верховного Суду суд зазначає що в даному випадку предметом камеральної перевірки було саме своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.

Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, шо правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Великою Палатою Верховного Суду у пункті 68 постанови від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц вказано, що висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справи, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різні обставини, що досліджувалися судами у межах вказаних справ, не дають підстав для висновку про подібність спірних правовідносин на противагу аналогічним обставинам, що є ключовим для визначення правовідносин подібними.

Твердження позивача, що ним були виконані всі можливі дії для вчасної реєстрації податкових накладних є лише власним припущенням, що не відповідає нормам закону та не підтверджується матеріалами справи.

Що стосується твердження позивача, що строк реєстрації податкових накладних за нижченаведеним переліком не є пропущеним, оскільки під час воєнного стану граничними строками є 05 число місяця, для податкових накладних, що зареєстровані з 01 по 15 число попереднього місяця, та 18 число місяця для податкових накладних складених з 16 по останнє число попереднього місяця (п.89 підрозділу 2 розділу XX ПК України), а також зважаючи на той факт, шо вони були відправлені на реєстрацію в межах операційного дня, однак квитанції про реєстрацію були надіслані в наступний робочий день (Пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України), суд зазначає таке.

Як зазначено вище, визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПКУ строки реєстрації застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації яких в ЄРПН припадає на період з дати набрання чинності Закону № 2876-ІХ (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

Що стосується направлення на реєстрацію податкових накладних в межах операційного дня та отримання квитанцій про реєстрацію в наступний робочий день (Пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України), то суд зазначає, що згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого 29.12.2010 року Постановою Кабінету Міністрів України №1246 (далі Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200.3, 200.9 статті 200 та пунктами 201.1, 201.10 та 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку №557 від 06.06.2017 року.

Відповідно до п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

-відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

-чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

-реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

-дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

-наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

-наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

-наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

-факту реєстрації і зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

-наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

-дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На підставі результатів цієї перевірки надсилається квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Суд зазначає, що згідно з Порядком №557 платник податку здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.

Відповідно до п. 3 Порядку №1246 (з врахуванням пункту 69.18 статті 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ із змінами від 13 грудня 2022 року № 2836-IX діючими на момент реєстрації вищезазначених податкових накладних) встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Суд зазначає, що тільки законом Законом України №2876-ІХ від 12.01.2023 "Про внесення змін до розділу XX "перехідні положення" Податкового кодексу України, що набрав чинності 08 лютого 2023 року внесено зміни до пункту 69.18 статті 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ та продовжено операційний день на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години. Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Перша квитанція - це електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

Згідно статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається , що електронний документ не одержано адресатом.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець - платник податку може скласти запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надіслати його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем до ДПС (п. 21 та 22 Порядку №1246).

Окрім цього, п. 25 Порядку №1246 визначено, що платник податку через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Також суд враховує правові висновки Верховного Суду сформовані щодо застосування пункту 201.1 статті 201, абзаців першого, четвертого, чотирнадцятого пункту 201.10 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 52- 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення", підпунктів 69.1, 69.2, 69.10 пункту 69 підрозділу 10 розділу "Перехідні положення", пункту 89 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення", пункту 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-ІХ підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України викладено у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності у числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-ІХ передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-ІХ підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Законом № 2260-ІХ було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

У відповідності до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" цього кодексу.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ "Про внесення змін до розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

У відповідності до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № І-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно- правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.

Закон № 2876-ІХ не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-ІХ) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-ІХ або до накладних, строк реєстрації яких не закінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Зазначена позиція узгоджується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №160/10740/23.

Суд звертає увагу на те, що згідно частини 5 та 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Щодо листа Торгово-промислової палати України (далі по тексту ТПП України) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, як на доказ настання форс-мажорних обставин та неможливості виконання податкових обов`язків, суд зазначає таке.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про Торгово промислові палати в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/6234/22, зокрема. Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що Форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз. 3 ч. 3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні").

Згідно з ч. 1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Таким чином, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Суд зазначає, що до матеріалів справи доказів звернення до Торгово промислової палати для отримання відповідного сертифікату не надано, як і відповідних документів до контролюючого органу при зверненні із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків у період воєнного стану.

Отже, суд вважає помилковими доводи позивача, що факт настання форс-мажору підтверджений листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Платник акцентує увагу на звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на підставі п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ по причині дії карантину COVID-19.

Суд зазначає, що Законом № 2260-1Х, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас постановою від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК.

Таким чином, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які складені за період з 01.04.2021 по 31.01.2024 та зареєстровані в ЄРПН з порушенням встановлених законодавством термінів, передбачена відповідальність згідно п.1201.1 статті 1201 ПКУ.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовної заяви.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів та витребуваних судом в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія Ніка" (код ЄДРПОУ - 44053727, вул. Радова Права, буд. 218, смт. Перегінське, Калуський район, Івано-Франківська область, 77662) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0/11580/0405 від 08.05.2024 - відмовити.

Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.