Рішення

від 24.09.2024 по справі 320/38218/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року № 320/38218/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми "В1" від 25.07.2023 №132580705.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25196381,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6299095,00 грн. за порушення вимог пункту 187.4 статті 187 Податкового кодексу України в частині не нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" у зв`язку з анулюванням його реєстрації платника податку на додану вартість умовного податкового зобов`язання на придбані ним, але не реалізованим, товари.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки стверджує, що у ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" на момент прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були відсутні залишки активів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Так, контролюючий орган повідомив, що в листопаді та грудні 2021 року ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ» проводило імпортні операції та ввозило на територію України товари на суму 197 499 120,72грн., сплачуючи при цьому відповідні обов?язкові платежі. Ввезення товару відбувалось на підставі контракту, укладеного з AGRIGLOBE FZ-LLC та ТОВ «ВОРК ТРЕЙДІНГ ІНВЕСТ» та договору комісії № 12-10-202 від 12.10.2021. При цьому, позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ, зокрема, за листопад - грудень 2021 року та включено до складу податкового кредиту за наслідком вказаних господарських операцій (з урахуванням уточнюючих розрахунків) суму податку у розмірі 32 916 520 грн.

З аналізу поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за період з листопада 2011 року по березень 2023 року вбачається, що ТОВ «ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ CITI» в лютому 2022 року задекларовано податкові зобов??язання за операціями з постачання товарів неплатнику ПДВ на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, в сумі 7720039 грн., що також підтверджується даними ЄРПН щодо складених та зареєстрованих податкових накладних.

У той же час, реалізація решти імпортованого товару на суму ПДВ 25 196 481,12 грн. (32 916 520 грн. - 7 720 039 грн.) не знайшла свого підтвердження в податковій звітності з податку на додану вартість позивача, даних ЄРПН та доданих до позову доказів. Отже, придбаний товар на суму ПДВ 25 196 481,12 грн., на переконання відповідача, повинен обліковуватись у підприємства як залишки.

Відповідач зауважує, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що станом на дату подання податкової декларації з ПДВ, яка підлягає перевірці (від 19.04.2023 №9084994727) ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (податковий номер 44132405) анульовано свідоцтво платника ПДВ №200764119 від 05.04.2023. Звідси, оскільки реалізація імпортованого товару на суму ПДВ 25 196 481,12 грн. не підтверджена податковою звітністю з ПДВ, даними ЄРПН та доданими до позову доказами, придбаний товар на суму ПДВ 25 196 481,12 грн., повинен обліковуватись у підприємства як залишки на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ, у зв`язку з чим позивач, на підставі пункту 184.7 статті 184 розділу V Податкового кодексу України мав здійснити умовний продаж, нарахувати податкові зобов`язання на залишки товару, а також скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Натомість, станом на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ - 05.04.2023, станом на дату подання податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року - 19.04.2023, в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня зареєстрована податкова накладна, згідно якої нараховано умовний продаж активів, що, на переконання контролюючого органу, свідчить про порушення платником податків норм Податкового кодексу України та заниження податкових зобов`язань за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн., що вплинуло на правильність визначення суми від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду.

У зв`язку з викладеним, відповідач стверджує, що доводи позивача не спростовують правомірність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення про завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2023 року в сумі 25 196 381,00 грн. та застосування штрафної санкції 6 299 095,00 грн. прийнято відповідно до вимог податкового законодавства, у зв?язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Протокольною ухвалою суду від 11.04.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.05.2024 на 15 год. 00 хв.

Присутній у судовому засіданні 09.05.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 09.05.2024 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні 09.05.2024 представник позивача подав клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. На вказаному клопотанні представник відповідача зробив помітку про залишення на розсуд суду вирішення питання про подальший письмовий розгляд справи та просить прийняти рішення у справі відповідно до положень статті 242 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з наведеним подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (ідентифікаційний код 44132405, місцезнаходження: 07301, Київська обл., Вишгородський р-н., м.Вишгород, вул.Лугова, буд.36А, оф.109/1) 15.03.2021 зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань.

Судом встановлено, що у період з 06.06.2023 по 12.06.2023 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої було складено акт від 16.06.2023 №12808/10-36-07-05/44132405.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що станом на дату подання податкової декларації з ПДВ, яка підлягає перевірці (від 19.04.2023 №9084994727) ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" анульовано свідоцтво платника ПДВ №200764119 від 05.04.2023.

Здійснюючи перевірку правомірності декларування позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідач зазначив, що причиною його виникнення є здійснення імпортних операцій з Китаю та Польщі. Відсоток обсягу імпортних операцій склав: у листопаді-грудні 2021 року - 99,99% (сума поставки 32916520,00 грн.).

Контролюючий орган зазначив, що в ході перевірки встановлено порушення платником п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, оскільки на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (05.04.2023) наявні залишки активів, які платником відображені при поданні податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року, яка підлягає поточній перевірці, при цьому платником суму залишків активів заявлено у повному розмірі до бюджетного відшкодування ПДВ, а саме: у сумі 25196381,00 грн.

Контролюючий орган зазначив, що обов`язковою умовою для проведення умовного продажу - відображення ПК щодо активів, які залишилися на балансі платника ПДВ на момент анулювання ПДВ - реєстрації.

При цьому, з урахуванням наданих пояснень платником та додатків до нього (вх.№ГУ ДПС у Київській області 33646/6 від 05.06.2023) встановлено, що на залишку платника обліковуються активи, які підлягають умовному продажу, адже сума у розмірі 25196381,00 грн. є виключно сумою ПДВ, яка була сплачена при ввезенні імпортованого товару на митну територію України (перелік вантажно-митних декларацій, їх номенклатура (ввезення товару) зазначено у поясненнях наданих до перевірки.

Станом на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ - 05.04.2023, станом на дату подання податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року - 19.04.2023, у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня зареєстрована податкова накладна, згідно якої нараховано умовний продаж активів, що свідчить про порушення платником норми Податкового кодексу України та умовний продаж не нараховано, хоча це є обов`язковою умовою.

Враховуючи вищевикладене, в порушення п.184.7 ст.184, ст.187 Податкового кодексу України позивачем розраховано умовний продаж активів на суму ПДВ 25196381,00 грн., в результаті чого занижено податкові зобов`язання за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн., що вплинуло на правильність визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 декларації).

Також контролюючий орган зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації суми податкового кредиту (рядка 17 декларації (колонка Б) декларації за березень 2023 року в сумі 25196381,00 грн. встановлено порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн., адже сума залишків активів платника на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ підлягає нарахуванню умовного продажу активів.

Наведене, у свою чергу, вплинуло на правильність визначення суми від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яка, за твердженням контролюючого органу була завищена позивачем на вищевказану суму 25196381,00 грн.

На підставі наведеного, в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, п.44.1 ст.44, п.184.7 ст.184, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.4 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у м.Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2027 №132580705, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 25196381,00 грн. та збільшено штрафні (фінансові) санкції на суму 6299095,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодекс України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.8-200.9 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є висновки контролюючого органу про завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок банку за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн.

Так, контролюючий орган зазначив про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2023 року на суму 25196381,00 грн. у зв`язку з не проведенням позивачем умовного продажу залишків активів платника податку на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ у розмірі 25196381,00 грн.

Порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовано статтею 184 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 184.1 якої реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.5 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Згідно з пунктом 184.6 статті 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого докладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Виходячи з вищевикладеного, на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість податкові зобов`язання по залишках необоротних активів не нараховуються, якщо суми ПДВ по цих активах не були включені до складу податкового кредиту, що підтверджується документами, визначеними у пункті 44.1 ст.44 гл.1 розділу II Кодексу.

Якщо відповідне підтвердження відсутнє, то не пізніше дати анулювання реєстрації підприємства як платника податку на додану вартість нараховуються податкові зобов`язання з ПДВ згідно з п. 184.7 ст. 184 розділу V Кодексу.

Верховний Суд у постановах від 14.07.2021 у справі №540/716/19 (реєстраційний номер судового рішення - 98463170) та від 28.05.2019 у справі №826/682/16 (реєстраційний номер судового рішення - 82019645) дійшов висновку про те, що законодавець пов`язує обов`язок платника податку щодо визначення податкових зобов`язань саме з анулюванням реєстрації його як платника на податку на додану вартість. Тобто, у разі анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість особа зобов`язана визнати умовний продаж за наявності всіх умов, наведених у вказаній нормі.

Судом встановлено, що 05.04.2023 головним управлінням ДПС у м.Києві було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №912/04, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" з 05.04.2023 анульовано його реєстрацію як платника податку на додану вартість.

У позовній заяві позивач зазначив, що придбаний у компанії Agriglobe FZ-LLC та ТОВ "Ворк Трейдінг Інвест" у листопаді-грудні 2021 року товар на суму ПДВ 32916520,12 грн. був повністю реалізований у лютому 2022 року іншому суб`єкту господарювання, ТОВ "Лімар Груп" на загальну суму 46320231,64 грн. (у т.ч. ПДВ - 7720038,61 грн.), з приводу чого суд зазначає таке.

12.10.2021 між ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (Комітент) та ТОВ "Ворк Трейдінг Інвест" (Комісіонер) було укладено договір комісії №11-10-202, за умовами якого комісіонер зобов`язався від свого імені та за рахунок комітента знаходити за межами митного кордон України і реалізовувати доставку на митну території України товар, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

З метою виконання умов вказаного договору, 12.10.2021 між ТОВ "Ворк Трейдінг Інвест" (Покупець) та компанією Agriglobe FZ-LLC (Покупець) було укладено контракт №ТАК-12-10, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити товар згідно Специфікації до контракту на кожну поставку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період листопад - грудень 2021 року було придбано у вказаного суб`єкта господарювання товар на загальну суму 149275578,71 грн., про що свідчать митні декларації, копії яких долучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що сплачена позивачем за ввезенням вказаних товарів сума ПДВ у розмірі 32916520,00 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

Вказані обставини визнаються сторонами у справі, а тому не потребують доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2023 року від 18.04.2023, у рядку 19 (Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання (100 грн) та сумою податкового кредиту (25196481,00 грн) поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації (позитивне значення) вказано - 25196381,00 грн.

Згідно з рядком 20.2.1 декларації позивачем задекларовано бюджетне відшкодування на рахунок платника банку у розмірі 25196381,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що від`ємне значення у розмірі 25196481,51 грн. (яке було перенесено у рядок 16 декларації) виникло у попередніх періодах та є різницею між податковим кредитом (32916520,00 грн.) та податковим зобов`язанням (7720038,61 грн.).

При цьому позивач зауважив, що податкове зобов`язання у розмірі 7720038,61 грн. було сформовано за результатами господарських операцій з продажу товару ТОВ "Лімар Груп", під час яких імпортований товар був реалізований у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2021 між ТОВ "ТРЕЙДІНГ НЕЙКОМ СІТІ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімар Груп" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №0221, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця товар наявного асортименту.

Відповідно до пункту 1.2 договору ціни на товар обумовлюються рахунком-фактурою або накладною.

Пунктом 5.1 договору визначено, що загальна вартість цього договору складає 46320231,64 грн.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір укладається строком на 1 рік, набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін.

Між сторонами були підписані Специфікації від 15.10.2021 (Додатки №№2-50 до договору), в якому сторони погодили найменування товару, його кількість та його вартість.

Позивач в якості доказу поставки ТОВ "Лімар Груп" товару долучив до матеріалів справи видаткові накладні від 01.02.2022 №1 на суму 405753,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 67625,50 грн.), від 01.02.2022 №2 на суму 517210,75 грн. (у т.ч. ПДВ - 86201,79 грн.), від 01.02.2023 №3 на суму 1170515,54 грн. (у т.ч. ПДВ - 195085,92 грн.), від 01.02.2022 №4 на суму 513840,67 грн. (у т.ч. ПДВ - 85640,11 грн.), від 01.02.2022 №5 на суму 804600,74 грн. (у т.ч. ПДВ - 134100,12 грн.), від 01.02.2022 №6 на суму 1115814,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 185969,14 грн.), від 02.02.2022 №7 на суму 1120473,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 186745,66 грн.), від 02.02.2022 №8 на суму 1132854,91 грн. (у т.ч. ПДВ - 188809,15 грн.), від 02.02.2022 №9 на суму 1162899,65 грн. (у т.ч. ПДВ - 193816,61 грн.), від 02.02.2022 №10 на суму 1086845,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 181140,99 грн.), від 02.02.2022 №11 на суму 1058919,55 грн. (у т.ч. ПДВ - 176486,59 грн.), від 02.02.2022 №12 на суму 1073008,51 грн. (у т.ч. ПДВ - 178834,75 грн.), від 03.02.202 №13 на суму 1066516,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 177752,74 грн.), від 03.02.2022 №14 на суму 778615,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 129769,20 грн.), від 03.02.2022 №15 на суму 637073,18 грн. (у т.ч. ПДВ - 106178,86 грн.), від 03.02.2022 №16 на суму 596164,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 99360,80 грн.), від 03.02.2022 №17 на суму 1108525,63 грн. (у т.ч. ПДВ - 184754,27 грн.), від 04.02.202 №18 на суму 627011,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 104501,86 грн.), від 04.02.2022 №19 на суму 651271,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 108545,28 грн.), від 04.02.2022 №20 на суму 635560,99 грн. (у т.ч. ПДВ - 105926,83 грн.), від 04.02.2022 №21 на суму 693756,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 115626,02 грн.), від 04.02.2022 №22 на суму 597455,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 99575,86 грн.), від 04.02.2022 №23 на суму 1111938,82 грн. (у т.ч. ПДВ - 185323,14 грн.), від 07.02.2022 №24 на суму 694517,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 115752,96 грн.), від 07.02.2022 №25 на суму 733572,07 грн. (у т.ч. ПДВ - 122262,01 грн.), від 07.02.2022 №26 на суму 764583,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 127430,64 грн.), від 07.02.2022 №27 на суму 758992,03 грн. (у т.ч. ПДВ - 126498,67 грн.), від 07.02.2022 №28 на суму 1130625,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 188437,52 грн.), від 08.02.2022 №29 на суму 1068912,05 грн. (у т.ч. ПДВ - 178152,01 грн.), від 08.02.2022 №30 на суму 1146309,53 грн. (у т.ч. ПДВ - 191051,59 грн.), від 08.02.2022 №31 на суму 1020857,33 грн. (у т.ч. ПДВ - 170142,89 грн.), від 08.02.2022 №32 на суму 1087626,36 грн. (у т.ч. ПДВ - 181271,06 грн.), від 08.02.2022 №33 на суму 1088276,35 грн. (у т.ч. ПДВ - 181379,39 грн.), від 08.02.2022 №34 на суму 1087331,33 грн. (у т.ч. ПДВ - 181221,89 грн.), від 09.02.2022 №35 на суму 1128778,94 грн. (у т.ч. ПДВ - 188129,82 грн.), від 09.02.2022 №36 на суму 1006609,75 грн. (у т.ч. ПДВ - 167768,29 грн.), від 09.02.2022 №37 на суму 1110339,94 грн. (у т.ч. ПДВ - 185056,66 грн.), від 09.02.2022 №38 на суму 1133854,18 грн. (у т.ч. ПДВ - 188975,70 грн.), від 09.02.2022 №39 на суму 1107685,54 грн. (у т.ч. ПДВ - 184614,26 грн.), від 09.02.2022 №40 на суму 1106030,59 грн. (у т.ч. ПДВ - 184338,43 грн.), від 10.02.2022 №41 на суму 1078816,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 179802,72 грн.), від 10.02.2022 №42 на суму 1103813,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 183968,88 грн.), від 10.02.2022 №43 на суму 947698,85 грн. (у т.ч. ПДВ - 157949,81 грн.), від 10.02.2022 №44 на суму 1138792,51 грн. (у т.ч. ПДВ - 189798,75 грн.), від 10.02.2022 №45 на суму 1106550,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 184425,02 грн.), від 11.02.2022 №46 на суму 976488,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 162748,02 грн.), від 11.02.2022 №47 на суму 1108041,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 184673,50 грн.), від 11.02.2022 №48 на суму 978749,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 163124,90 грн.), від 11.02.2022 №49 на суму 1039752,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 173292,02 грн.).

Загальна сума ПДВ за вказаними видатковими накладними становить 7720038,60 грн.

Суд зауважує, що обґрунтовуючи свої вимоги, позивач лише посилається на те, що під час здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімар Груп" ним був реалізований весь імпортований товар, суми ПДВ при розмитненні якого були віднесені до податкового кредиту (32916520,00 грн.), однак доказів на підтвердження цього не надає.

Так, позивачем лише долучені до матеріалів справи докази, які підтверджують реалізацію ним товару на суму ПДВ 7720038,60 грн. (з 32916520,00 грн.), що свідчить про обґрунтованість зауважень контролюючого органу про відсутність доказів реалізації позивачем товару на різницю (32916520,00 грн - 7720038,60 грн = 25196481 грн) та, як наслідок, наявність залишків товару на відповідну суму на момент анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.

Крім того, суд зазначає, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Суд зазначає, що матеріали справи взагалі не містять доказів складання та реєстрації позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних за результатами здійснення господарських операцій з продажу ТОВ "Лімар Груп" товару.

Враховуючи вищевказане у сукупності, суд дійшов висновку про правомірність тверджень контролюючого органу про наявність у позивача залишків активів на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що свідчить про виникнення у позивача встановленого пунктом 184.7 статті 184 ПК України обов`язку щодо визнання умовного продажу та визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на вказану суму.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання позивач вимог пунктом 184.7 статті 184 ПК України, а тому суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно зменшив розмір від`ємного значення та застосував штрафні (фінансові) санкції на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог пунктом 184.7 статті 184 ПК України.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.