Ухвала

від 17.09.2024 по справі 640/7244/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у залишені позову без розгляду

17 вересня 2024 року № 640/7244/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Нікітіної-Дудікової Г.Ю., представника відповідача Гончарова О.В., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2022 №21-д Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту начальника управління землеустрою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.03.2022 до дня винесення судового рішення про поновлення Позивача на роботі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/7244/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 прийнято адміністративну справу №640/7244/22 до провадження та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено та витребувано у Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином завіренні копії:

- тимчасового штатного розкладу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на період дії воєнного стану;

- дисциплінарної справи про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення;

- відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували даті звільнення 21.03.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 суд перейшов до розгляду адміністративної справи №640/7244/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Відповідачем до суду була подана заява про залишення позовної заяви без розгляду, з тих підстав, що позивачем пропущений місячний строк на оскарження такого рішення, оскільки оскаржуване рішення стосується проходження публічної служби, та КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Представник позивача заперечував щодо залишення позовної заяви без розгляду. Зазначив, що місячний строк на звернення до суду із даним позовом позивачем не пропущений, оскільки останній ознайомився із оскаржуваним наказом 27.04.2022, що підтверджується відміткою та особистим підписом позивача на такому наказі. Тому вважає, що заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Представник позивача у судовому засіданні призначеному на 17.09.2024 проти заяви відповідача заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд задовольнити заяву про залишення позову без розгляду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд зазначає таке.

Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Разом із тим, за приписами частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС У країни якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, позивач звернувся до суду, зокрема, щодо визнання протиправним та скасування наказу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.03.2022 №21-д «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ознайомився із оскаржуваним наказом лише 27.04.2022, та звернувся до суду 09.05.2022 (дане підтверджується штампелем поштового органу на конверті, у якому була відправлена дана позовна заява).

Відповідно до частини 9 статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач звернулося до суду з позовом в межах місячного строку визначного частиною 5 статті 122 КАС України.

У зв`язку з цим, заява відповідачапро залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі №640/7244/22.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.09.2024.