Рішення

від 24.09.2024 по справі 320/43391/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року справа № 320/43391/23

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Щавінського В.Р., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум Пеймент Сістем» до Національного банку України про скасування рішення.

Суть спору: 23 листопада 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрум Пеймент Сістем» (далі ТОВ «ЕПС», позивач) з позовом до Національного банку України (далі НБУ, відповідач) з вимогою скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання банків, оверсайту платіжної інфраструктури Національного банку України про накладення штрафу від 20.11.2023 №24/2135-рк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.02.2024; витребувано докази у сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 21.03.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 підготовче судове засідання відкладено на 25.04.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 підготовче судове засідання відкладено на 23.05.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 підготовче судове засідання відкладено на 09.07.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 підготовче судове засідання відкладено на 30.07.2024.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу для розгляду по суті на 19.09.2024.

У судове засідання, призначене на 19.09.2024 позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник позивача у клопотаннях від 29.07.2024, від 17.09.2024 просив розгляд справи проводити за його відсутності.

У судове засідання, призначене на 19.09.2024 з`явився представник відповідача.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 судова колегія вирішила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням до нього було застосовано захід реагування у вигляді штрафу за несвоєчасне надання даних статистичної звітності з питань діяльності на платіжному ринку. Позивач доводить, що стягнення, яке обрав відповідач, порушує критерій адекватності, закріплений у статті 84 Закону України «Про платіжні послуги». Зокрема, як зазначає позивач, у самому рішенні НБУ констатує, що допущене ТОВ «ЕПС» не спричинило негативних наслідків для об`єктів оверсайту чи користувачів платіжних послуг. Позивач також зазначає, що з травня 2023 року він не здійснював діяльності як оператор платіжної системи у зв`язку з втратою чинності ліцензії і звіт, несвоєчасна подача якого стала підставою для накладення штрафу, був з нульовими показниками.

Позивач вважає, що ураховуючи вказані обставини, адекватним заходом впливу було б письмове застереження, проте, НБУ не скористалося правом застосувати саме цей захід.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначив, що позивач як оператор платіжної системи та об`єкт оверсайту зобов`язаний подавати статистичну звітність, зокрема дані про перекази, здійснені з використанням платіжних систем (файл Е9Х).

Водночас у вересні 2023 року позивач вказану статистичну звітність подав із затримкою. Щодо пропорційності застосованого заходу впливу за таке порушення, то відповідач зазначив, що підпунктом 3 пункту 40 розділу VI Положення про пред`явлення вимог та застосування заходів впливу Національним банком України до об`єктів оверсайту платіжної інфраструктури, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.05.2023 № 61, за несвоєчасне надання даних статистичної звітності до об`єктів оверсайта застосовується саме штраф. При цьому, НБУ, урахувавши відсутність негативних наслідків такого порушення, застосував штраф у розмірі його найнижчої межі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ «ЕПС» було внесено до Державного реєстру фінансових установ (свідоцтво серії ФК №722 від 15.03.2016); на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ «ЕПС» мало ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків від 16.05.2016 №43 (втратила чинність 01.05.2023 відповідно до пункту 6 розділу VIII Закону України «Про платіжні системи» від 30.06.2021 № 1591-IX).

Рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури Національного банку України від 20.11.2023 №24/2135-рк на ТОВ «ЕПС» за порушення вимог абзацу 3 частини чотирнадцятої статті 82 Закону України «Про платіжні послуги» та вимог пункту 5 розділу ІІ Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою Правління НБУ від 18.12.2018 №140 (далі Правила №140), накладено штраф у розмірі 51000 грн.

Суть указаного порушення полягає в тому, що ТОВ «ЕПС» подало НБУ статистичну звітність Е9Х «Дані про перекази, здійснені з використанням платіжних систем» за серпень 2023 року з порушенням встановленого строку.

Як зазначено у вказаному рішенні, згідно з додатком до Правил №140 «Перелік, періодичність і строк подання файлів із показниками статистичної звітності до Національного банку України в умовах особливого періоду» файл Е9Х подається до НБУ щомісяця не пізніше восьмого робочого дня місяця, наступного за звітним. У вересні файл Е9Х мав бути поданий до НБУ не пізніше 12.09.2023. Водночас, під час аналізу статистичної звітності, поданої у вересні 2023 року (за серпень 2023 року), встановлено, що файл Е9Х ТОВ «ЕПС» подало 15.09.2023.

З оскаржуваного рішення також убачається, що ТОВ «ЕПС» надало пояснення причин подання звітності із затримкою, у яких зазначило, що несвоєчасне надання НБУ файлу Е9Х було наслідком незавершеної процедури авторизації платіжної установи та зупинення з 01.05.2023 дії ліцензії на переказ коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внаслідок чого відбулося звільнення 98% співробітників та повне заміщення ключових осіб.

Оцінюючи такі пояснення, Комісія в оскаржуваному рішенні зазначила, що вони не спростовують порушення строків подання файлу Е9Х.

Посилаючись на характер допущеного порушення, а також те, що воно не мало негативних наслідків для інших об`єктів оверсайту/користувачів платіжних послуг, Комісія вирішила, що накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000 грн) є адекватним вчиненому порушенню.

Не погоджуючись з рішенням Комісії про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

01.08.2021 набрав чинності Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 №1591-IX (далі Закон №1591-IX), у преамбулі до якого зазначено, що він визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Частиною другою статті 82 Закону №1591-IX передбачено, що Національний банк України здійснює оверсайт з метою дотримання об`єктами оверсайта законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, використання платіжних схем, операції з платіжними інструментами, електронними та цифровими грошима.

Відповідно до пункту 48 частини першої статті 1 Закону №1591-IX оверсайтом є діяльність Національного банку України щодо забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури, що включає:

а) моніторинг платіжної інфраструктури;

б) оцінювання платіжної інфраструктури на відповідність вимогам законодавства та міжнародним стандартам оверсайта;

в) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності платіжної інфраструктури;

г) надання рекомендацій щодо удосконалення діяльності платіжної інфраструктури та/або застосування заходів впливу.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 82 Закону №1591-IX об`єктами оверсайта є оператори платіжних систем, розрахункові банки, технологічні оператори, учасники платіжних систем у частині дотримання ними законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, надання послуг технологічними операторами.

Відповідно до визначень, що містяться у пунктах 49, 59 частини першої статті 1 Закону №1591-IX, оператор платіжної системи це юридична особа, яка встановлює правила платіжної системи, виконує інші функції для забезпечення функціонування платіжної системи та несе відповідальність за діяльність цієї платіжної системи відповідно до її правил та вимог законодавства. Платіжна система це система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 82 Закону №1591-IX Національний банк України для виконання покладеної цим Законом функції оверсайта має право отримувати на безоплатній основі від об`єктів оверсайта, у тому числі нерезидентів, інформацію та документи щодо їхньої діяльності, зокрема щодо даних статистичної звітності, плати за еквайринг, а також інтерчейнджу. Об`єкти оверсайта, у тому числі нерезиденти, у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, зобов`язані надавати Національному банку України інформацію та документи щодо даних статистичної звітності, плати за еквайринг, а також інтерчейнджу.

Постановою Правління НБУ від 18.12.2018 №140 затверджені Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду (Правила №140).

Пунктом 3 Правил №140 визначено, що їхні вимоги поширюються на респондентів (постачальників статистичної звітності), які залучаються до роботи в умовах особливого періоду, і є обов`язковими для виконання ними, зокрема на юридичних осіб-резидентів (крім банків та небанківських надавачів платіжних послуг), що є операторами платіжних систем, щодо яких Національним банком унесено відомості до Реєстру платіжної інфраструктури.

Відповідно до пункту 5 Правил №140 респонденти (постачальники статистичної звітності) складають та подають до Національного банку файли з показниками статистичної звітності, перелік, періодичність і строки подання яких наведено в додатку до цих Правил.

Пунктом 53 таблиці «Перелік, періодичність і строки подання файлів із показниками статистичної звітності до Національного банку України в умовах особливого періоду», що є додатком до Правил №140 передбачено, що юридичні особи-резиденти, що є операторами внутрішньодержавних платіжних систем щомісяця, не пізніше восьмого робочого дня місяця, наступного за звітним, подають файл E9X «Дані про перекази, здійснені з використанням платіжних систем».

Частиною першою статті 84 Закону №1591-IX передбачено, що у разі порушення об`єктом нагляду (крім банків) та/або оверсайта вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, та/або у разі недостатності заходів з управління ризиками, що вживаються для захисту інтересів споживачів платіжних послуг, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати до таких об`єктів заходи впливу, до яких належать:

1) письмове застереження;

2) накладення штрафу в розмірі від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) тимчасова, до усунення порушення, заборона надання однієї або більше платіжних послуг;

4) тимчасова, до усунення порушення, заборона надання платіжних послуг через комерційних агентів;

5) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи від посади;

6) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання права голосу власником істотної участі в надавачі платіжних послуг (тимчасова заборона права голосу);

7) тимчасове, до усунення порушення, зупинення дії ліцензії, виданої відповідно до цього Закону;

8) вимога до власника істотної участі в об`єкті нагляду та/або об`єкті оверсайта про відчуження часток або акцій об`єкта нагляду та/або об`єкта оверсайта;

9) відкликання ліцензії, виданої відповідно до цього Закону, та виключення з Реєстру;

10) виключення з Реєстру.

Частиною другої цієї статті передбачено, що порядок та критерії застосування заходів впливу, передбачених цією статтею, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Постановою Правління НБУ від 09.05.2023 № 61 затверджено Положення про пред`явлення вимог та застосування заходів впливу Національним банком України до об`єктів оверсайту платіжної інфраструктури (далі Положення №61).

Пунктом 10 Положення №61 передбачено, що Національний банк застосовує до об`єкта оверсайту заходи впливу, адекватні порушенням, які були допущені об`єктом оверсайту.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до об`єктів оверсайту відповідно до Закону та цього Положення, здійснюється з урахуванням:

1) характеру та обставин вчинення виявлених порушень;

2) причин, які зумовили виникнення порушень;

3) важливості об`єктів оверсайту;

4) ужитих об`єктом оверсайту заходів для усунення виявлених порушень;

5) розміру можливих негативних наслідків для об`єктів оверсайту/користувачів платіжних послуг.

Відповідно до пункту 39 Положення №61 Національний банк має право накладати на об`єкт оверсайту за порушення ним вимог законодавства України штраф у розмірі від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян адекватно вчиненому порушенню.

Згідно з пунктом 40 Положення №61 Національний банк накладає штраф на об`єкти оверсайту, зокрема за порушення порядку та форми надання, ненадання, несвоєчасного надання даних статистичної звітності з питань діяльності на платіжному ринку Національному банку, надання яких передбачено законодавством України.

Зміст викладених положень законодавства дає підстави для висновку, що одним із механізмів забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури є оверсайт, що проводиться НБУ. Оверсайт проводиться, зокрема, на підставі даних статистичної звітності, подавати яку є обов`язком об`єктів оверсайту.

Так, оператори платіжних систем, які відповідно до пункту 1 частини третьої статті 82 Закону про платіжні системи є об`єктами оверсайта, зобов`язані щомісяця, не пізніше восьмого робочого дня місяця, наступного за звітним, подавати НБУ файл E9X «Дані про перекази, здійснені з використанням платіжних систем».

Порушення операторами платіжних систем вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, зокрема і в частині форми, своєчасності надання статистичної звітності є підставою для застосування заходів впливу, перелік яких наведено у статті 84 Закону №1591-IX.

Сторони визнають, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ «ЕПС» було оператором платіжної системи «Електрум», відомості про яку містилися в Реєстрі платіжної інфраструктури.

Сторони також визнають, що файл E9X «Дані про перекази, здійснені з використанням платіжних систем» за серпень 2023 року ТОВ «ЕПС» як оператор платіжної системи подало 15.09.2023 на одинадцятий робочий день.

Водночас у позові та під час розгляду справи позивач наполягав на тому, що застосований до нього захід впливу у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн (3 тис неоподатковуваних мінімумів) є непропорційним характеру порушення та обставинам, за яких воно було вчинено.

У контексті підстав позову колегією суддів було з`ясовано, що за наслідками виявлення порушення, про яке йдеться вище (до розгляду питання про застосування штрафу), НБУ на електронну пошту ТОВ «ЕПС» направив листа від 20.09.2023 №57-0008/69637 (а.с. 6), у якому запропонував позивачеві надати пояснення щодо причин порушення строків подання файлу статистичної звітності Е9Х.

У листі від 22.09.2023 №22-09-03 ТОВ «ЕПС» мотивувало затримку подання звітності такими обставинами:

ТОВ «ЕПС» на виконання вимог Положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг, затвердженого постановою НБУ від 07.10.2022 №217, у період з грудня 2022 року по серпень 2023 року (30.12.2022, 27.04.2023, 27.07.2023, 28.07.2023, 10.08.2023) направляло пакети документів з метою «переоформлення» ліценції на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків з метою продовження діяльності, проте станом на кінець вересня 2023 року Комітет нагляду за небанківськими установами НБУ не прийняв рішення про включення ТОВ «ЕПС» до Реєстру платіжної інфраструктури;

з 01.05.2023 ліцензія ТОВ «ЕПС» на переказ коштів в національній валюті без відкриття рахунків втратила чинність;

у зв`язку з втратою чинності ліцензії та відсутністю рішення вказаного Комітету ТОВ «ЕПС» не могло продовжувати основну діяльність як оператор платіжної системи, отримувати прибуток, унаслідок чого було звільнено 98% співробітників;

у ТОВ «ЕПС» відбулося повне заміщення ключових осіб, що призвело до порушення термінів подання статистичної звітності.

Одночасно з цим ТОВ «ЕПС» запевнило НБУ, що вжило всіх необхідних заходів задля уникнення порушень в майбутньому: провело навчання посадових осіб, ознайомило відповідальних осіб з правилами ТОВ «ЕПС» (в тому числі щодо періодичності і строків подання статистичної звітності), розробило внутрішню політику відповідальності за невиконання посадових обов`язків в ТОВ «ЕПС».

Натомість під час розгляду справи позивач наполягав на тому, що передумови для допущення ТОВ «ЕПС» порушення строків подання звітності створив сам НБУ:

після втрати чинності ліцензією на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків від 18.05.2016 №43, а саме 01.05.2023 НБУ в порушення вимог власних нормативно-правових актів не скасував реєстрацію платіжної системи «Електрум», оператором якої було ТОВ «ЕПС»;

НБУ не прийняв у передбачений законом строк рішення про відмову в наданні ліцензії на надання фінансових платіжних послуг.

Представник позивача вважає, що за умови дотримання НБУ вимог власних правил (скасуванняреєстрації платіжної системи та/або відмови в наданні ліцензії на переказ коштів) ТОВ «ЕПС» не мав би статусу оператора платіжної системи (припинив би цей статус самостійно через відсутність ліцензії), а тому й не був би зобов`язаний подавати звітність.

В контексті таких доводів позивача суд зазначає, що Закон №1591-IX та Положення №61 вимагають, щоб заходи впливу до об`єкта оверсайту були адекватними, тобто такими, що відповідають характеру та обставинам вчинення виявлених порушень. Обираючи захід впливу, НБУ має врахувати причини, які зумовили виникнення порушень; важливість об`єкта оверсайту; ужиті об`єктом оверсайту заходи для усунення виявлених порушень; розмір можливих негативних наслідків для об`єктів оверсайту/користувачів платіжних послуг.

Суд погоджується з аргументами НБУ про те, що викладені в листі ТОВ «ЕПС» від 22.09.2023 №22-09-03 пояснення не давали підстав вважати, що затримка подання звітності сталася з поважних причин, що виключало можливість застосування заходів впливу.

Повідомлені позивачем причини мали внутрішньо-організаційний характер й не свідчать про існування певних об`єктивних чи інших істотних перешкод для подання звітності у встановлений строк.

Аргументи позивача про те, що саме НБУ створив передумови для вчинення ТОВ «ЕПС» порушення є безпідставними.

Суд зазначає, що до набрання чинності Законом №1591-IX діяльність платіжних систем регулювалася Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким було передбачено, що учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи.

З набранням чинності Законом №1591-IX право юридичної особи на провадження діяльності з надання всіх або окремих фінансових платіжних послуг засвідчується ліцензією на надання фінансових платіжних послуг, порядок видачі якої визначено Положенням про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг, затвердженим постановою Пленуму НБУ від 07.10.2022 № 217 (далі Положення №217).

Пунктом 6 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1591-IX визначено, що небанківські фінансові установи, які на день введення в дію цього Закону мають чинні ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, видані Національним банком України, протягом дев`яти місяців з дня введення в дію цього Закону мають право надавати послуги на платіжному ринку України на підставі таких ліцензій та можуть звернутися до Національного банку України за отриманням ліцензій з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Зазначені в абзаці першому цього пункту чинні ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, видані Національним банком України, втрачають чинність через дев`ять місяців з дня введення в дію цього Закону (тобто 01.05.2023).

Пунктом 18 Положення №217 визначено, що небанківська фінансова установа/оператор поштового зв`язку, яка/який до дня введення в дію Закону про платіжні послуги мала/мав ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, але не має наміру продовжувати надавати послуги на підставі такої ліцензії, має право до дня втрати чинності ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків на підставі пунктів 6, 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про платіжні послуги подати до Національного банку повідомлення:

1) про припинення надання послуг на підставі ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, що повинно містити запевнення про відсутність зобов`язань за договорами про надання послуг на підставі такої ліцензії;

2) від оператора платіжної системи, учасником якої є небанківська фінансова установа/оператор поштового зв`язку, про:

припинення надання послуг у платіжній системі небанківською фінансовою установою/оператором поштового зв`язку;

завершення небанківською фінансовою установою/оператором поштового зв`язку розрахунків у платіжній системі;

відсутність зобов`язань небанківської фінансової установи/оператора поштового зв`язку перед користувачами цієї платіжної системи.

Отже, протягом перехідного періоду, установленого в розділі VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1591-IX (до 01.05.2023), небанківські фінансові установи продовжували надавати послуги на платіжному ринку України на підставі ліцензій, виданих відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» до втрати ними чинності (до 01.05.2023). При цьому такі установи могли або звернутися до НБУ за отриманням «нових» ліцензій (на надання фінансових платіжних послуг), або ж повідомити НБУ про припинення надання послуг.

Разом із тим, втрата чинності ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків ні Законом №1591-IX, ні Положенням про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, затвердженим постановою Пленуму НБУ від 26.09.2022 № 208 (на яке посилається позивач), не була визначена як підстава для скасування реєстрації платіжної системи з ініціативи НБУ.

Зокрема, підпунктом 8 пункту 99 Положення, затвердженого постановою Пленуму НБУ від 26.09.2022 № 208, передбачено, що Національний банк має право скасувати реєстрацію платіжної системи, оператором якої є резидент, у разі відкликання (анулювання) Національним банком у надавача фінансових платіжних послуг, який є оператором платіжної системи, ліцензії на надання фінансових платіжних послуг (у разі надання оператором платіжної системи фінансових платіжних послуг відповідно до правил платіжної системи).

У спірних правовідносинах позивач не отримував ліцензії на надання фінансових платіжних послуг, а НБУ не ухвалював рішень про її анулювання/відкликання. Тобто у спірних правовідносинах позивач не мав підстав очікувати, що його статус оператора платіжної системи буде припинено за ініціативи НБУ.

Щодо зауважень позивача про те, що НБУ не прийняв у передбачений законом строк рішення про відмову в наданні ліцензії на надання фінансових платіжних послуг, то суд зазначає, що вказані обставини, як і доводи про наміри позивача у такому випадку з власної ініціативи припинити надання послуг платіжною системою «Електрум», жодним чином не впливають на статус позивача як оператора вказаної платіжної системи й не звільняє його від виконання відповідних обов`язків.

Суд також зазначає, що відповідні пакети документів для цілей отримання ліцензій позивач послідовно подавав з грудня 2022 року по серпень 2023 року (30.12.2022, 27.04.2023, 27.07.2023, 28.07.2023, 10.08.2023), а тому у позивача не було підстав вважати, що в нього відсутній обов`язок подавати звітність.

Таким чином, наведені позивачем доводи не спростовують висновків НБУ про наявність підстав для застосування до ТОВ «ЕПС» заходів впливу, як і не дають підстав вважати, що допущене порушення було наслідком протиправних дій самого НБУ. Аргументи позивача зводяться до міркувань про альтернативний розвиток подій та його наміри за умови, що настали б юридичні факти, правових підстав для настання яких не було, або ж які з тих чи інших причин не настали, що не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення правил платіжного ринку України.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, обираючи вид заходу впливу, Комісія зважила на характер допущеного порушення, а також те, що воно не мало негативних наслідків для інших суб`єктів оверсайту/користувачів платіжних послуг, у зв`язку з чим вважала за можливе застосувати до позивача штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є нижньою межею штрафу як заходу впливу за порушення об`єктами оверсайту вимог законодавства України.

Суд зазначає, що обрання у спірних правовідносинах Комісією як заходу впливу саме штрафу, а не більш м`яких форм відповідальності, на яких наполягає позивач (наприклад застереження), відповідало змісту пункту 40 Положення №61, згідно з яким НБУ накладає штраф за порушення, що полягають у:

1) порушенні законодавства України;

2) ненаданні, несвоєчасному наданні або наданні недостовірної, не в повному обсязі інформації та документів з питань діяльності на платіжному ринку Національному банку, надання якої(их) передбачено законодавством України;

3) порушенні порядку та форми надання, ненаданні, несвоєчасному наданні даних статистичної звітності з питань діяльності на платіжному ринку Національному банку, надання яких передбачено законодавством України, наданні недостовірних (неповних) даних статистичної звітності, що містять суттєві помилки, а також неодноразовому (повторному) протягом шести місяців наданні даних статистичної звітності з помилками, які не є суттєвими.

За таких обставин суд не погоджується із доводами позивача про протиправність оскаржуваного рішення, або ж про те, що застосований захід впливу був неадекватним.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і як наслідок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються. Відповідач доказів понесення ним судових витрат не надав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 24.09.2024.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

судді Дудін С.О.

Щавінський В.Р.