Ухвала

від 24.09.2024 по справі 320/28089/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 вересня 2024 року Справа № 320/28089/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Буд» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістик Буд» (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), у якому просить суд:

- скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.02.2023 №8296003/38050744 та № 8266002/38050744;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 14 від 29.11.2022 та №6 від 31.01.2023, подані ТОВ «Логістик Буд».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Буд залишено без руху.

Встановлено позивачу п`ятиденний строк (з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху) для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та доказів поважності причин його пропуску.

Приймаючи цю ухвалу, суд виходив з того, що згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92997008) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору в даній справі є вимога про скасування рішення комісії ГУ ДПС у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.02.2023 №8296003/38050744 та № 8266002/38050744 та похідна вимога про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 14 від 29.11.2022 та №6 від 31.01.2023, подані ТОВ Логістик Буд.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 23.02.2023 оскаржив рішення про відмову до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг позивача ДПС України прийняті рішення від 02.03.2023 №21317/38050744/2 та №21394/38050744/2, якими спірні рішення від 20.02.2023 №8296003/38050744 та № 8266002/38050744 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Вказані рішення за результатами розгляду скарг отримано платником податків через електронний кабінет 02.03.2023 о 20:01:29 та 20:01:36.

У зв`язку з цим, у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду.

Таким чином, звернувшись 14.08.2023 до суду з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовною вимогою про оскарження рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.02.2023 №8296003/38050744 та № 8266002/38050744, при цьому не надавши заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

10.07.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку.

В якості підстав для поновлення пропущеного строку позивач посилається на те, що рішення ДПС України від 02.03.2023 №21317/38050744/2 та №21394/38050744/2, якими спірні рішення від 20.02.2023 №8296003/38050744 та № 8266002/38050744 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення, не були направлені позивачу ані засобами поштового зв`язку, ані вручено особисто представнику товариства.

Позивач зауважив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістик Буд» не подавало заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а тому вручення рішення контролюючого органу таким способом є неналежним.

Проте, суд ставиться критично до таких посилань позивача, з огляду на таке.

По-перше, суд звертає увагу на те, що самі скарги на спірні рішення були подані позивачем до Державної податкової служби України через власний електронний кабінет.

Вказані дії позивача свідчать про виявлення ним бажання на отримання документів через електронний суд, а також про те, що обмін електронними документами між позивачем та відповідачами здійснювався через електронний кабінет.

Суд наголошує, що пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні чи то позовної заяви чи апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Суд звертає увагу на те, що позивач не навів жодних обставин, які б свідчили про неможливість ознайомлення зі змістом рішень ДПС України від 02.03.2023 №21317/38050744/2 та №21394/38050744/2 в електронному кабінеті.

Враховуючи вказане, суд вважає помилковим твердження позивача щодо відсутності підстав для застосування тримісячного строку звернення до суду з позовною заявою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.09.2023 у справі №480/5116/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 113738516), в якій суд касаційної інстанції зазначив, що як вимоги податкового законодавства, так і положення частини 4 статті 122 КАС України встановлюють можливість оскарження протягом певного строку рішення податкового органу з днем його вручення платнику податків. Питання вручення рішення є ключовим в цих відносинах, та є відмінним від поняття фізичного ознайомлення із змістом такого рішення.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позивач був ознайомлений зі змістом рішень ДПС України від 02.03.2023 №21317/38050744/2 та №21394/38050744/2 після їх отримання в електронному кабінеті.

Суд зазначає, що матеріали справи не свідчить про порушення з боку відповідача вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги щодо порядку формування та надіслання рішень платнику податків, та які не стали бути для нього доступними в його електронному кабінеті.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що позивач, отримавши через електронний кабінет рішення ДПС України від 02.03.2023 №21317/38050744/2 та №21394/38050744/2, був належним чином ознайомлений з їх змістом, а тому у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду з позовною заявою.

Крім того, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на відсутність у штаті підприємства головного бухгалтера, бухгалтера та економіста, а також зазначає про запроваджений в країні воєнний стан та пов`язані з цим обмеження у вигляді ракетних обстрілів та перебоїв з електропостачанням.

Проте, суд ставиться критично до таких пояснень позивача, оскільки позивачем не пояснено та не доведено, яким чином відсутність у штаті підприємства головного бухгалтера, бухгалтера та економіста вплинуло на дотримання строку звернення до суду; коли були припинені трудові відносини з головним бухгалтером, бухгалтером та економістом та коли були найняті інші працівники на ці посади; яким чином здійснювала господарська діяльність товариства під час відсутності цих працівників (зокрема, хто складав та здійснював реєстрацію в ЄРПН податкових накладних тощо).

Крім того, є непідтвердженими в принципі здійснення головним бухгалтером, бухгалтером та економістом підприємства супроводу процедури адміністративного та судового оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Більш того, суд звертає увагу на те, що за своєю суттю такі процедури носять юридичний характер, а позивачем не наведені підстави покладення на головного бухгалтера, бухгалтера та економіста таких непритаманних їм функцій (наприклад, закріплення їх у посадовій інструкції тощо).

Суд зауважує, що відсутність кваліфікованого персоналу для здійснення адміністративного чи судового супроводу процедури оскарження рішень контролюючого органу не є підставою для визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду, оскільки товариство не було позбавлено можливості залучення відповідних спеціалістів на договірній основі (аутсорсинг, аутстафинг тощо) для своєчасного оформлення позовної заяви та її подання до суду.

Стосовно посилань позивача на постійні перебої з електропостачанням під час воєнного стану суд зазначає таке.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на складності в організації роботи підприємства через відключення електроенергії не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позову, оскільки такі відключення не мають постійного характеру. Більш того, відключення не носили постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість позивача звернутись до суду впродовж встановленого процесуального строку.

Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом в ухвалі від 10 березня 2023 року у справі №540/1285/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 109476405).

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Перевіривши наведене позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд розцінює його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.

Така поведінка позивача не може бути визнана сумлінною, а тому суд вважає, що підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду відсутні.

Аналогічний підхід у подібних правовідносинах застосований Верховним Судом у постановах від 12.10.2023 по справі № 560/2291/23, від 21.09.2023 по справі № 480/5116/22, від 31.07.2023 по справі № 240/7127/23 та ін.

Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Буд» без розгляду.

Керуючись статтями 122, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

2.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик Буд» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

3.Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дудін С.О.