Рішення

від 25.09.2024 по справі 320/13737/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року № 320/13737/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колос 200» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Колос 200» (далі також ТОВ «Колос 200», позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі також ГУ ДПС у Київській області, відповідач) у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- № 00005770703 від 10 січня 2023 року за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2022 року на суму 125 711, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12 571, 00 грн;

- № 00005790703 від 10 січня 2023 року за формою «В3», яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2022 року на суму 91 047, 00 грн;

- № 00005810703 від 10 січня 2023 року за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 471 284, 00 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Не погоджуючись з такими доводами відповідача позивачем подано до суду відповідь на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення податку додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 09.12.2022 № 14725/10-36-07-03-14/38250910.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «КОЛОС 200» порушено вимоги :

-п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 , пп. «а», п.198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 741 284, 00 грн;

-п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. «а» , п. 198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні в періоді, що перевірявся на суму 91 047, 00 грн;

-п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. «а», п.198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 125 711, 00 грн.

За наслідком проведеної перевірки відповідачем прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

-№ 00005770703 від 10.01.2023 за формою «В1», яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2022 року на суму 125 711, 00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12 571, 00 грн.

-№ 00005790703 від 10.01.2023 за формою «В3», яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2022 року на суму 91 047, 00 грн;

-№ 00005810703 від 10.01.2023 за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 471 284, 00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Київській області, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення № 00005770703 від 10.01.2023 за формою «В1» мотивує його відсутністю ділової мети та економічної вигоди по господарським операціям позивача з ТОВ «МЕЙКОЙЛ».

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд звертає увагу на те, що в рамках Договору № 14-04-01/2022 від 14 квітня 2022 року ТОВ «МЕЙКОЙЛ» було поставлено позивачу дизельне паливо, що підтверджується видатковими накладними: № 926 від 05 вересня 2022 року на суму 762 000,00 грн. (12,412 т.), №300 від 11 червня 2022 року на суму 634 000,00 грн. (8,270т.), №976 від 09 вересня 2022 року на суму 501 294,40 грн. (8,220т), № 141 від 03 травня 2022 року на суму 558 624, 00 грн. (7,896 т.), товарно - транспортними накладними: № 300 від 11 червня 2022 року в кількості 8,270т дизельного палива СОРТ Е, № 926 від 05 вересня 2022 року в кількості 12,412 т. паливо дизельне EN 590 (10 ppm), № 976 від 09 вересня 2022 року в кількості 8,220 т. дизельне паливо Євро EN 590 10 ppm., № 141 від 03 травня 2022 року в кількості 0,986 т.

Оплата за вказаний товар була здійснена на підставі рахунків на оплату №312 від 10 червня 2022 року на суму 634 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 41 476, 64 гри., № 915 від 08 вересня 2022 року на суму 501 294, 40 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 32 794, 96 грн., № 869 від 05 вересня 2022 року на суму 762 000, 00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 49 850, 47 грн.

ТОВ «Колос 200» сплачено вартість товару в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 341 від 15 квітня 2022 року на суму 431 488,20 грн., № 411 від 03 травня 2022 року на суму 454 480, 00 грн., № 600 від 16 червня 2022 року на суму 634 000, 00 грн., № 1020 від 08 вересня 2022 року на суму 708 660, 00 грн., платіжною інструкцією № 1059 від 20 вересня 2022 року на суму 32 794, 96 грн.

Відповідні вказаним операціям податкові накладні № 2 від 05.09.2022 на суму 762 000,00 грн., № 6 від 03.05.2022 на суму 558 624,00 грн., № 6 від 11 .06.2022 на суму 63 400,00 грн., № 11 від 09.09.2022 на суму 501 294,40 грн. зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Тобто, документами первинного бухгалтерського обліку, долученими до матеріалів справи, підтверджується господарські операції позивача з контрагентом ТОВ «МЕЙКОЙЛ».

За приписами пп. 14.1.231 п. 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Позивач вказує, що ділова мета по взаємовідносинам з ТОВ «МЕЙКОЙЛ» полягала в отримані дизельного палива, яке споживається в процесі діяльності ТОВ «Колос 200».

Податковий кодекс не містить визначення економічного ефекту. Із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Водночас необов`язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Може бути, що такий ефект настане в майбутньому.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі №802/2386/14-а.

Фінансово-господарську діяльність підприємство здійснює на власний ризик. Економічна ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником, що не впливає на податковий облік платника. У силу принципу свободи економічної діяльності платник має право самостійно визначати наявність економічної вигоди від конкретної господарської операції, а оцінка витрат з погляду їх ефективності, раціональності не охоплюється сферою податкового контролю.

Верховний Суд встановив (постанова 10.12.2019 у справі № П/811/1512/14), що право платника ПДВ на формування податкового кредиту виникає лише у разі реального (фактичного) вчинення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) для використання в своїй господарської діяльності.

Як вже зазначалось, господарські операції позивача з придбання дизельного палива у ТОВ «МЕЙКОЙЛ» підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку, а отже мали реальний характер, що прямо свідчить про необґрунтованість протилежних доводів відповідача.

ГУДПС у Київській області приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення №00005790703 від 10 січня 2023 року за формою «В3» посилається на те, що придбане позивачем добриво у ТОВ «ГРІН ЕКСПРЕС» було реалізовано іншим не встановленим особам без належного оформлення первинних документів.

Оцінюючи такі доводи відповідача суд виходить з такого.

В рамках взаємовідносин з ТОВ «ГРІН ЕКСПРЕС» було укладено Договір поставки №059/22 від 29 листопада 2022 року. Згідно умов Договору ТОВ «ГРІН ЕКСПРЕС» поставлено позивачу добрива, що підтверджується видатковими накладними: № 848 від 08 червня 2022 року на загальну суму 2 183 922, 46 грн. в тому числі ПДВ 363 987,08 грн., № 481 від 15 квітня 2022 року на загальну суму 2 032 462,82 грн. в тому числі ПДВ 338 743,80 грн., №1068 від 30 серпня 2022 року на загальну суму 733 835,35 грн. в тому числі ПДВ 146 767,07 грн., №955 від 02 липня 2022 року на загальну суму 460 238,28 грн. в тому числі ПДВ 76 706,38 грн., № 470 від 15 квітня 2022 року на загальну суму 180 326,59 грн. в тому числі ПДВ 30 054,43 грн., № 451 від 13.04.2022 року на суму 282 602,33 грн. в тому числі ПДВ 34 705,55 грн., №417 від 15 квітня 2022 року на загальну суму 129 372,46 грн. в тому числі ПДВ 25 874,49 грн., № 1021 від 09 серпня 2022 року на загальну суму 38918,88 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 6 486,48 грн., № 1109 від 13 вересня 2022 року на загальну суму 22 785,77 грн. в тому числі ПДВ 3 797,63 грн.

Вартість придбаного товару оплачена позвиачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями: №933 від 25.08.2022 року на суму 880 602,42 грн., №2692 від 07.07.2022 року на суму 425 985,24 грн., № 342 від 15.04.2022 року на суму 2 032 462,82 грн., № 696 від 01.07.2022 року на суму 460 238,28 грн., №568 від 07.06.2022 року на суму 2 183 922,46 грн., № 339 від 13.04.2022 року на суму 17 833,54 грн., №412 від 03.05.2022 року на суму 4 054 729,11 грн., № 861 від 09.08.2022 року на суму 38 918,88 грн.

Відповідні вказаним операціям податкові накладні: № 6 від 01.07.2022 на суму 460 238,28 грн., №7 від 03.05.2022 на суму 4 054 729,10 грн., № 20 від 09.08.2022 на суму 38 918,88 грн., №31 від 07.06.2022 на суму 2 183 922,46 грн., №47 від 13.04.2022 на суму 17 833,54 грн., № 67 від 15.04.2022 на суму 2 032 462,82 грн., № 78 від 13.04.2022 на суму 1 376 150,49 грн., № 92 від 25.08.2022 на суму 880 602,42 грн., № 187 від 13.04.2022 року на суму 282 602,33 грн., розрахунок коригування № 20 від 01.07.2022 до податкової накладної №31 від 07.06.2022 - зареєстровані в ЄРПН.

Суд звертає увагу на те, що відповідач помилково дійшов висновку про реалізацію позивачем мінеральних добрив, оскільки придбані добрива у TOB «ГРІН ЕКСПРЕС» були використані у повному обсязі позивачем в господарській діяльності, що підтверджується актами про використання добрив: від 06.05.2022 КП000000584, КП000000585, КП000000639, від 12.05.2022 КП000000399, КП000000216, КП000000217, КП000000218, від 23.05.2022 КП000000397, КП000000400, КП000000398, КП000000401, від 23.05.2022 року КП000000403, КП000000402, КП000000405, КП000000404, КП000000406, КП000000408, КП000000409, КП000000411, КП000000410, КП000000412, КП000000415, КП000000413.

Отже, зауваження контролюючого органу щодо реалізації добрив не відповідає дійсності та спростовується актами ТОВ «Колос 200» про використання добрив.

ГУ ДПС у Київській області приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення №00005810703 від 10 січня 2023 року за формою «В4» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 471 284, 00 грн. з підстав здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з ризиковими контрагентами, а саме: ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП», ТОВ «МЕРКОЙЛ», ТОВ «НАДЕЖДА РИТЕЙЛ 2017», TOB «ТОРГОВИЙДІМ ФІШ СТАІЛ», ТОВ «НОВАТОН УКРАЇНА».

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд враховує таке.

В рамах господарських взаємовідносин між ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» та ТОВ «Колос 200» 01.07.2020 укладений Договір № 0107/10 про надання послуг з адміністрування. Надання послуг за даним договором здійснюється безпосередньо фахівцями ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП», які мають необхідні знання, кваліфікацію та досвід надання відповідного виду послуг з адміністрування.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується протягом дії даного Договору надавати Замовнику послуги, які полягають в адмініструванні господарської діяльності Замовника (надалі - Послуги), а Замовник зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати надані Послуги згідно умов цього Договору.

01 грудня 2021 року між Сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору №0107/10 про надання послуг з адміністрування. Відповідно до даної додаткової угоди, загальна вартість послуг з урахуванням ПДВ становить 228 144, 00 грн та підлягає сплаті.

Фактичне отримання послуг з адміністрування підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг): № 9 від 31 січня 2021 року, № 26 від 28 лютого 2021 року, № 43 від 31 березня 2021 року, № 63 від 30 квітня 2021 року, № 80 від 31 травня 2021 року, №97 від 30 червня 2021 року, № 111 від 31 липня 2021 року, № 128 від 31 серпня 2021 року, № 148 від 30 вересня 2021 року, № 168 від 31 жовтня 2021 року, 192 від 30 листопада 2021 року, № 209 від 31 грудня 2021 року, № 12 від 31 січня 2022 року, № 30 від 28 лютого 2022 року, № 49 від 31 березня 2022 року, № 69 від 30 квітня 2022 року, № 87 від 31 травня 2022 року, № 109 від 30 червня 2022 року.

Вартість послуг сплачено ТОВ «Колос 200» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 68 від 14.01.2022 року на суму 228 144,00 грн., № 197 від 15.02.2022 року на суму 228 144,00 грн., № 409 від 03.05.2022 року на суму 228 144,00 грн., № 410 від 03.05.2022 року на суму 228 144,00 грн., № 447 від 12.04.2021 року на суму 82 200,00 грн., № 459 від 17.05.2022 року на суму 228 144,00 грн., № 664 від 01.07.2022 року на суму 228 144,00 грн., № 730 від 31.05.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 828 від 04.08.2021 року на суму 228 144,00 грн., № 1055 від 26.07.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 1151 від 09.08.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 1328 від 15.09.2022 року на суму 109 248,00 грн., № 1485 від 08.10.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 1696 від 09.11.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 2001 від 17.12.2021 року на суму 109 248,00 грн.

Податкові накладні: № 3 від 30.06.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 3 від 30.11. 2021 року на суму 109 248,00 грн., № 3 від 31.08. 2021 року на суму 109 248,00 грн., № 3 від 31.10.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 4 від 31.07.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 15 від 30.04.2021 року на суму 109 248,00 грн., № 13 від 30.09.2022 року на суму 752 112,00 грн. зареєстровані в ЄРПН.

В частині господарських операцій позивача з ТОВ «НАДЕЖДА РИТЕЙЛ 2017» вбачається, що в рамках дії Договору № 329/17 СК купівлі - продажу нафтопродуктів за смарт - картками, позивачу було поставлено через мережу АЗС у власність нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, дизельне пальне - євро, бензин А-95, А-95-євро, А-95 УЄПІНБ, А-92, а також газ пропан- бутан, газ пропан-бутан-євро.

Відпуск вказаного товару підтверджується видатковими накладними: № 54150 від 30 червня 2021 року на загальну суму 4 605,52 грн. в тому числі ПДВ 767, 59 грн., № 63460 від 31 липня 2021 року на загальну суму 4 414,4 4грн., № 72965 від 31 серпня 2021 року на загальну суму 4 117, 94 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 686, 32 грн. , № 8260 від 31 січня 2021 року на загальну суму 3124,79 грн. в тому числі ПДВ 520,80 грн., № 16954 від 28 лютого 2021 року на загальну суму 3 328, 28 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 554,72 грн. , № 26215 від 31 березня 2021 року на загальну суму 3 587,35 грн. в тому числі ПДВ 597,89 грн., № 34869 від 30 квітня 2021 року на загальну суму 5253,18 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 875,53 грн. № 44613 від 31 травня 2021 року на загальну суму 3 456,21 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 576,04 грн.

Вартість отриманого товару сплачено ТОВ «Колос 200» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 417 від 08.04.2021 року на суму 5 000,00 грн., №595 від 30.04.2021 року на суму 5 000,00 грн., № 726 від 27.05.2021 року на суму 5 000,00 грн., № 890 від 30.06.2021 року на суму 5 000,00 грн., № 1080 від 29.07.2021 року на суму 5 000,00 грн., №1239 від 26.08.2021 року на суму 5 000,00 грн.

Відповідні податкові накладні №2659 від 26.08.2021 року на суму 5 000,00 грн., № 3380 від 08.04.2021 року на суму 5 000,00 грн., №5637 від 27.05.2021 року на суму 5 000,00 грн., №5931 від 26.07.2021 року на суму 499,98 грн. , № 5932 від 27.07.2021 року на суму 146,45 грн., № 5996 від 29.07.2021 року на суму 5 000,00 грн., №6003 від 30.06.2021 року на суму 5 000,00 грн., № 6622 від 30.04.2021 року на суму 5 000,00 грн. зареєстровані в ЄРПН.

Крім того, у перевіряємому періоді ТОВ «Колос 200» були взаємовідносини з ТОВ «АГРО ТРАК ТРАНС» (нова назва - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ФІШ СТАЙЛ») в частині отримання послуг по перевезенню вантажу на території України на підставі Договору транспортного перевезення №ТЕО-К-180121 від 18 січня 2021 року.

Фактичне отримання послуги з транспортного перевезення підтверджується актами надання послуг: № 26 від 21.01.2021 року на суму 1 375 796,40 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 229 299,40 грн., № 35 від 03.03.2021 року на суму 1 171 235,34 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 195 205,89 грн., № 51 від 19.02.2021 року на суму 650 872,86 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 108 478,81 грн., № 52 від 03.03.2021 року на суму 349 496,40 грн. в тому числі ПДВ 58 249,40 грн., № 64 від 15.03.2021 року на суму 268 968,48 грн., в тому числі ПДВ 44 828,08 грн., № 65 від 15.03.2021 року на суму 137 481,30 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 22 913,55 грн. , № 66 від 15.03.2021 року на суму 98 394, 12 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 16 399,02 грн., №96 від 27.03.2021 року на суму 787 485,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 131 247,50 грн., №129 від 28.04.2021 року на суму 27 315,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 4 552,50 грн.

Крім того, отримання послуг з транспортного перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та реєстрами товарно-транспортних накладних, копії яких додані до матеріалів справи.

В частині взаємовідносин позивача з ТОВ «НОВАТОН УКРАЇНА» вбачається, що вони мали місце на підставі Договору поставки товару (на умовах відстрочки платежу) № 119/05/18 від 03 травня 2018 року автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів.

Фактична поставку товару підтверджується видатковими накладними: № 2442 від 25 березня 2021 року на суму 245,04 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 40,84 грн., № 2443 від 25 березня 2021 року на суму 360, грн. в тому числі ПДВ 60,00 грн., № 1916 від 10 березня 2021 року на суму 2144,22 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 357,37 грн., № 2871 від 07 квітня 2021 на суму 405,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 67,50 грн., № 3385 від 22 квітня 2021 року на суму 462,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 77,00 грн., № 3268 від 19 квітня 2021 року на суму 760,02 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 126,67 грн., № 3446 від 23 квітня 2021 на суму 6 990,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1 165,00 грн., № 4785 від 02 червня 2021 року а суму 960,06 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 160,01 грн., №6189 від 22 липня 2021 року на суму 410,04 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 68,34 грн., № 6232 від 29 липня 2021 року на загальну суму 1 694,16 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 282, 36 грн.

Оплата за таким договором здійснена платіжними дорученнями: № 1184 від 12.08.2021 року на суму 1694,16 грн., № 1129 від 05.08.2021 року на суму 410,04 грн., № 802 від 10.06.2021 року на суму 960,06 грн., № 632 від 11.05.2021 року на суму 462,00 грн., № 631 від 11.05.2021 року на суму 6990,00 грн., № 610 від 06.05.2021 року на суму 760,02 грн., № 519 від 15.04.2021 року на суму 405,00 грн., № 457 від 13.04.2021 року на суму 360,00 грн., № 374 від 06.04.2021 року на суму 245,04 грн.

Податкові накладні № 102 від 02.06.2021, № 130 від 07.04.2021, № 452 від 22.07.2021, №477 від 29.07.2021, № 633 від 19.04.2021, № 664 від 22.04.2021, № 665 від 23.04.2021 зареєстровані в ЄРПН.

Сплачені за вказаними договорами кошти були включені позивачем до суми податкового кредиту з ПДВ у періодах, що перевірялись контролюючим органом.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних договорів та первинних бухгалтерських документів, які підтверджують закупівлю позивачем товарів та послуг у його контрагентів, які були перелічені вище.

Зазначені документи, крім самих договорів та додатків до них, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Отже реальний характер господарських операцій при виконанні наведених вище договорів, укладених позивачем з його контрагентами, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

У контексті доводів відповідача про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з підстав здійснення фінансово-господарських операцій з ризиковими контрагентами, суд зазначає таке.

ТОВ «КОЛОС 200» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме - платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Отже, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічних правових висновків доходив Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 у справі №826/16272/13-а, від 04.06.2020 у справі №340/422/19, від 23.07.2020 у справі №816/1122/16.

Натомість норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з підстав здійснення фінансово-господарських операцій з ризиковими контрагентами.

Зазначене вище у сукупності свідчить, що відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав робити висновки про здійснення контрагентом позивача надання послуг на користь останнього без мети настання реальних наслідків та, відповідно, про нереальність таких операцій.

Враховуючи зазначене та оскільки судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства.

А як наслідок, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки, які вище були визнані судом безпідставними.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 10 509, 20 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні оскаржувані рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Колос 200» (07441, Київська область, Броварський район, село Тарасівка, вулиця 9-го Січня, будинок 1-Г; код ЄДРПОУ 38250910) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 10 січня 2023 року №00005770703, № 00005790703 та № 00005810703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колос 200» понесені останнім судові витрати у розмірі 10 509, 20 грн (десять тисяч п`ятсот дев`ять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.