Рішення

від 25.09.2024 по справі 400/6624/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 р. справа № 400/6624/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю «Альфаплюсс», вул. Чкалова, 63, офіс 25, м. Миколаїв, 54055,

простягнення податкового боргу в сумі 1 379 728,16 грн

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач або ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаплюсс» (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг в сумі 1 379 728,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 1 379 728,16 грн., який є непогашеним.

Суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Від відповідача відзив не надходив, ухвала про відкриття провадження, направлена судом за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулась до суду без вручення.

Згідно ч. 8 ст. 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.21 р. у справі № 910/8197/19, від 09.12.21 р. у справі № 911/3113/20).

Положення процесуального закону не передбачають прямого обов`язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.22 р. у справі № 910/1730/22, від 07.03.23 р. у справі № 420/9217/21.

У частині десятій статті 171 КАС України зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі поставляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.22 р. у справі № 215/507/21, від 18.04.22 р. у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.21 р. у справі № 820/1400/17, від 08.07.21 р. у справі № 400/1885/19, від 29.08.22 р. у справі № 522/3598/16-а, від 22.03.23 р. у справі № 640/14827/19.

Враховуючи зазначене, відповідач вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що податковий борг в загальній сумі 1 379 728,16 грн. виник через нарахування штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення № 418314290902 від 12.03.24 р. в сумі 250 000 грн., строк сплати 12.04.24 р., за період лютий-березень 2024 р.; податкового повідомлення-рішення № 417514290902 від 12.03.24 р. в сумі 1 000 000 грн., строк сплати 12.04.24 р., за період лютий-березень 2024 р.; податкового повідомлення-рішення № 417914290902 від 12.03.24 р. в сумі 9 728,16 грн., строк сплати 12.04.24 р., за період лютий-березень 2024 р.; податкового повідомлення-рішення № 418014290902 від 12.03.24 р. в сумі 120 000 грн., строк сплати 12.04.24 р., за період лютий-березень 2024 р.. Зазначене підтверджується розрахунком позивача.

Наявність у відповідача податкового боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника по вказаному податку.

Таким чином, згідно розрахунку позивача та доданих доказів податковий борг відповідача становить 1 379 728,16 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Пунктом 56.2 ст. 56 ПКУ передбачено, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідач не скористався наведеними вище правами, не звернувся до контролюючого органу із заявою, не оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, тому визначена наведеними вище податковими повідомленнями-рішеннями сума податкового зобов`язання є узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання являється податковим боргом.

У відповідності з п. 95.2 ст. 95 ПКУ відповідачу направлялася податкова вимога від 15.06.24 р. № 0009764-1302-1429.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) до товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаплюсс» (вул. Чкалова, буд. 63, офіс 25, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 44654496), задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альфаплюсс» (вул. Чкалова, буд. 63, офіс 25, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 44654496) податковий борг у сумі 1 379 728,16 грн. (один мільйон триста сімдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень шістнадцять копійок) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Альфаплюсс» на користь держави.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз