Рішення

від 23.09.2024 по справі 420/13232/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13232/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та скасування припису від 17.04.2024 № ПД/ОД/6616/126/П, вирішив у задоволення адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

Позивач, Громадська організація «Гаражне товариство «Портовик-1», звернувся до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа ОСОБА_1 , в якій просив суд:

(1). Визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управляння Державної служби з питань праці про накладення припису від 17.04.24 р. № ПД/ОД/6616/126/П;

(2). Визнати протиправним та скасувати припис від 17.04.24 р. № ПД/ОД/6616/126/ П винесений Південним міжрегіональним управлянням Державної служби з питань праці.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідачем була здійсненна перевірка Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1» на підставі заяви від 07.03 2024 року ОСОБА_1 . Перевірка проводилась відповідно до розпорядчого документу державного нагляду (контролю) від 10.04.24р. № 89/ПД-ЗК у період з 12.04.24р. по 15.04.24р. Так після перевірки був складений акт від 15.04.2024 року № ПД/ОД6616/126. Також на підставі даного акту від 15.04.2024 року № ПД/ОД6616/126. складений припис від 17.04.24р. № ПД/ОД/6616/126/П відповідно до якого надано строк на усунення порушень під час оформлення звільнення, а саме до 26.04.24р.. У даному приписі зазначено, «посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушені, назву нормативно-правового акту» - п.4.ч.1.ст.40 КЗпП України. ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Звільнення за прогул є одним із видів дисциплінарного стягнення, отже перед тим як накладати таке стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень (частина перша ст. 149 КЗпП України). Одразу після появи працівника на роботі уповноважена роботодавцем особа має запропонувати працівникові надати письмові пояснення, щодо відсутності на роботі. У разі відмови працівника від надання письмових пояснень щодо причин прогулу, необхідно скласти відповідний акт. Так оскільки ОСОБА_1 по телефону відмовились приходити на роботу та надати пояснення був складений акт від 17.08.22 року, про відмову наданні пояснень. З заявою про надання наказу про звільнення ОСОБА_1 звернулась лише через державний орган 07.03.24р. де і повідомила свою адресу, за якою з нею можливо зв`язатись. Тобто ОСОБА_1 покинула своє робоче місце 17.08.2022р. з 14.00год, та з 18.08.2022р. по теперішній час не виходила на роботу, але тільки через один рік та 7 місяців згадала про роботу і наполегливо просить дати їй інформацію стосовно повернення її до роботи, а також інформацію про суми, нараховані при звільненні. ОСОБА_1 отримала зарплату та компенсацію, яку нарахувала сама собі, перед звільненням. На підставі акту від 15.04.2024 року № ПД/ОД6616/126. складений припис від 17.04.24р. № ПД/ОД/6616/126/П, винесений з порушенням строку. На підприємство був здійснений вихід 15.04.24р. у 10 :00 год. Під час приходу на підприємство, представники держпраці у журналі не розписалися, відповідно до ч. 12 ст. 4 Закону № 877. У даному журналі вони розписалися лише 17.04.2024р. Також не були надані службові посвідчення, зазначених у посвідченні (направленні) на перевірку. Позивач наголошує на грубому порушенні відповідачем процедури оформлення його результатів та накладення припису.

01.07.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив-1, в якій зазначено, що відповідачем не надано суду будь-які докази на підтвердження факту пред`явлення погодження проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) позивачу під час проведення перевірки, на спростування доводів позивача. Та посилання у відзиву, що якщо допустили, то це і є підтвердженням пред`явленням. Але дане твердження відповідача не спростовує факту не пред`явлення службового посвідчення. Проведення процедури перевірки з порушенням є і підтвердження підпису інспекторів праці в журналі, на час перевірки. Посилання що він був відсутній на момент перевірки та зазначення цього у акті, не є підтвердженням, що його не було позивача. Навпаки позивач принесла його до відповідача, тому що вони не підписали його під час початку перевірки. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Але відповідач надав припис на 2 день, після перевірки, тобто даний припис винесений з порушенням строку.

09.07.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив-2, в якій зазначено, що відповідач зазначає, перевірка проведена на підставі ч. 8 ст. 7 ЗУ № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким і керувалось при прийнятті заяви (скарги). Дана скасована постанова 823 була прийнята для урегулювання питань, які не були урегулюванні ЗУ № 877-V, Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Після скасування Постанови 823 єдиним законом, якій регулює правовідношення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності залишився ЗУ № 877-V, Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Як зазначає сам відповідач, що при зверненні третій особи, що до направлення на непланову перевірку, сама перевірка, та складання самого припису, відповідач керувався ЗУ № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Посилання відповідача на те що, якщо допустили, то це підтверджує пред`явлення, не є належним та допустимим доказом, оскільки позивач і в перший раз допустила відповідача до перевірки, але відповідач все одно склав акт о не допуску до перевірки, щоб знову не склали акт о не допуску, позивач допустила відповідача та надала всі документи, які вимагав відповідач, ні знайшовши порушень щоб накласти штраф, відповідач шукав привід, та а ж до 22 години складав акт про порушення. Дана перевірка проходила з порушенням, починаючі, з прийняття звернення третій особи, як підставу для перевірки, так і під час перевірки, і як вже було зазначено, що а ні у зверненні, а ні під час перевірки, в тим паче під час складання оскаржуваного припису на підставі скасованої постанови 823 не встановлено порушене (право заявника), що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю. Відповідачу було відомо, під час другої перевірки, що документи у позивача ГО «ГТ «Портовик-1» знаходяться у попереднього керівника, що скаржниця не надала жодного доказу (належного) окрім слів, що їй було відмолено у отриманні наказу про звільнення.

(б) Позиція Відповідача

12.06.2024 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю..

Відповідачем зазначено, що на адресу Міжрегіонального управління надійшла заява від ОСОБА_1 від 07.03.2024 щодо ознак порушення законодавства про працю, а саме щодо незаконного звільнення, невиплати розрахунку при звільненні, невнесення записи до трудової книжки, та ненадання копії наказу про звільнення. Як вбачається з підпису на направленні від 11.04.2024 № ПД/1/3448-24 та на погодженні Державної служби України з питань праці № ЦА-1739/1/2.4.1-24а від 05.04.2024, особисто головою правління ОСОБА_2 15.04.2024, посадові особи Міжрегіонального управління були допущені до перевірки, що підтверджує дотримання останніми вищезазначеної норми. А тому не є доцільним посилання позивача на відсутність під час перевірки службових посвідчень інспекторів праці. Щодо відсутності підпису інспекторів праці в журналі, то на час перевірки зазначений журнал був відсутнім, вказане зафіксовано в акті перевірки, який є носієм доказової бази. Оскільки позивачем були допущені посадові особи Міжрегіонального управління до проведення перевірки, то посилання позивача на процедурні порушення, допущені відповідачем під час такої перевірки, є необґрунтованими. Дії посадових осіб Міжрегіонального управління щодо призначення та проведення позапланового заходу були вчинені згідно вимог ЗУ № 877-V. Під час проведення перевірки адміністрацією Громадської організації не представлені документи, які б підтвердили факт зажадання від ОСОБА_1 письмових пояснень щодо причин її відсутності на роботі 18.08.2022 та 19.08.2022, що свідчить про порушення порядку розірвання трудового договору за п.4 ч.1 статті 40 КЗпП України - розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Посилання позивача на винесення Припису з порушенням строку не відповідає дійсності, оскільки він винесений згідно строків передбачених ч. 6 ст. 7 ЗУ № 877-V, а саме протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю). Всі вищенаведені порушення, які відображені в Приписі № ПД/ОД/6616/126/П від 17.04.2024, ґрунтуються виключно на підставі факту надання/чи ненадання уповноваженою особою громадської організації для дослідження відповідної документації та не містять жодних обставин, які можливо трактувати як припущення, або неналежне дослідження даної документації.

05.07.2024 року від відповідача надійшли до суду заперечення, в яких зазначено, що позивач вводить в оману суд, зазначаючи про не отримання вищезазначених документів, оскільки як вбачається з підпису на направленні від 11.04.2024 № ПД/1/3448-24 та на погодженні Державної служби України з питань праці № ЦА-1739/1/2.4.1-24а від 05.04.2024, документи отримані особисто головою правління ОСОБА_2 15.04.2024, відповідно посадові особи Міжрегіонального управління були допущені до перевірки, що підтверджує дотримання останніми ч. 5 ст. 7 ЗУ № 877-V. Також безглуздим є посилання позивача на відсутність доказів з боку контролюючого органу про пред`явлення погодження, оскільки в матеріалах справи міститься вказаний документ, особисто підписаний позивачем. Оскільки позивачем були допущені посадові особи Міжрегіонального управління до проведення перевірки, то посилання позивача на процедурні порушення, допущені відповідачем під час такої перевірки, є необґрунтованими. Посилання позивача на винесення Припису з порушенням строку не відповідає дійсності, оскільки він винесений згідно строків, передбачених ч. 6 ст. 7 ЗУ № 877-V, а саме протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

ІІІ Процедура та рух справи

06.05.2024 р. ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху.

27.06.2024 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що на адресу Міжрегіонального управління надійшла заява від ОСОБА_1 від 07.03.2024 щодо ознак порушення законодавства про працю, а саме щодо незаконного звільнення, невиплати розрахунку при звільненні, невнесення записи до трудової книжки, та ненадання копії наказу про звільнення.

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці отримало лист-погодження Державної служби України з питань праці від 05.04.2024 № ЦА-1739/1/2.4.1-24а на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1».

Наказом Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 10.04.2024 № 89/ПД-ЗК «Про проведення позапланового захожу державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю протягом періоду воєнного стану» відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV, статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, із змінами, керуючись статтею 2, частинами 1-3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», наказом Міністерства економіки України від 16.06.2023 № 5782, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 № 96, із змінами, Положенням про Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 168, на підставі абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основну засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, з урахуванням погодження Державної служби України з питань праці від 05.04.2024 № ЦА-1739/1/2.4.1-24а та службової записки начальника управління інспекційної діяльності в Одеській області Андрія ЛИСЕНКА від 10.04.2024 № СП-ПД/4/2008-24, наказано, зокрема: головним державним інспекторам відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в термін з 12.04.2024 по 15.04.2024 (включно), провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у форм перевірки у Громадській організації «Гаражне товариство «Портовик-1» з питань законності припинення трудового договору та оплати праці.

На виконання частини другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідачем видано направлення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Громадській організації «Гаражне товариство «Портовик-1» від 11.04.2024 № ПД/1/3448-24 на підставі наказу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Держпраці від 10.04.2024 № 89/ПД-ЗК, яким доручено головним державним інспекторам відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 12.04.2024 по 15.04.2024 провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) у Громадській організації «Гаражне товариство «Портовик-1» за предметом здійснення заходу: додержання вимог законодавства про працю, з питань законності припинення трудового договору та оплати праці.

Актом від 15.04.2024 р. № ПД/ОД/6616/126 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду позивача в частині додержання вимог законодавства про працю. з питань законності припинення трудового договору та оплати праці, встановлено порушення п. 4 ч.1 ст.40 КЗпП України: наказом від 19.08.2022р. № 3/2 ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера (Громадської організації згідно п. 4. ст. 40 КЗпП України. Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому, числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Процедура звільнення за прогул має враховувати строки застосування, правила та порядок накладання, оголошення дисциплінарних стягнень (ст. 147, 148. 149 КЗпП України). Оскільки звільнення за прогул є одним із видів дисциплінарного стягнення, отже перед тим, як накладати таке стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень (частина перша ст. 149 КЗпП України); під час проведення перевірки адміністрацією Громадської організації не представлені документи, які б підтвердили факт зажадання від Дягілевої ЛА. письмових пояснень щодо причин її відсутності на роботі 18.08.2022 року та 19.08.2022 р., що свідчить про порушення порядку розірвання трудового договору за п. 4 ч. 1 статті 40 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця прогулу (в тому числі, відсутності на роботі більше трьох годи протягом робочого дна) без поважних причин.

На підставі вищезазначеного акту інспектором праці ОСОБА_5 винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 17.04.2024 № ПД/ОД/6616/126/1, згідно з яким відповідно до частини першої статті 5 та статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зобов`язано Голову правління ГО «ГТ «Портовик-1» ОСОБА_2 забезпечити додержання норм законодавства про працю у строк до 26.04.2024 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

IV. Джерела права

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 1 статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення № 96).

Пунктом 1 Положення № 96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі:

- здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

- здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Пунктом 7 Положення № 96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно абзаців 2, 3 до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені у статті 4 Закону № 877.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина 3 статті 4 Закону № 877).

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). (абзац 8 частини 4 статті 4 Закону № 877).

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4 Закону № 877).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина 11 статті 4 Закону № 877).

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання) (частина 12 статті 4 Закону № 877).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15 статті 4 Закону №877).

Частиною 1 статті 6 Закону № 877 визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац 1 частини 5 статті 7 Закону № 877).

Права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 10 Закону № 877.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю);

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;

з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Обов`язки суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені статтею 11 Закону № 877.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону № 877).

Частиною 1 статті 12 Закону №877-V встановлено, що приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Слід зауважити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 (далі Указ №64/2022) у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до сьогодні.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі Закон № 2136-ІХ) у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

V. Висновки суду

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що Держпраці є органом, до повноважень якого віднесено здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Тлумачення положень статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення передусім повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на обов`язок забезпечити дотримання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", перелік яких наведено у статті 2 цього Закону, та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Відповідні висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.09.2021 у справі № 2040/5544/18.

Предметом спору у цій справі є припис Південного міжрегіонального управляння Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 17.04.24 р. № ПД/ОД/6616/126/П, яким зобов`язано Голову правління ГО «ГТ «Портовик-1» ОСОБА_2 забезпечити додержання норм законодавства про працю у строк до 26.04.2024 року.

Вказаний припис прийнятий за наслідками проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю з питань законності припинення трудового договору та оплати праці, в ході якого встановлено порушення, зафіксовані в Акті на підставі акту від 15.04.2024 року № ПД/ОД6616/126.

Суд враховує, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» визначено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Однак пунктом 2 вказаної постанови передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

З матеріалів справи, судом встановлено, що на адресу Міжрегіонального управління надійшла заява від ОСОБА_1 від 07.03.2024 щодо ознак порушення законодавства про працю, а саме щодо незаконного звільнення, невиплати розрахунку при звільненні, невнесення записи до трудової книжки, та ненадання копії наказу про звільнення.

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці отримало лист-погодження Державної служби України з питань праці від 05.04.2024 № ЦА-1739/1/2.4.1-24а на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1».

Отже, відповідачем, позаплановий захід державного нагляду (контролю) стосовно позивача, проведено за наявності підстав, передбаченому Законом 877-V.

Щодо посилання позивача, що на підставі акту від 15.04.2024 року № ПД/ОД6616/126. складений припис від 17.04.24р. № ПД/ОД/6616/126/П, винесений з порушенням строку з посиланням на Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1132, суд зазначає таке.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 28 квітня 2021 року у справі № 640/17424/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року, вирішено, зокрема, визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) від 21 серпня 2019 року № 823 "Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю".

Отже, наведена позиція позивача є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Щодо посилання позивача, що під час приходу на підприємство, представники держпраці у журналі не розписалися, відповідно до ч. 12 ст. 4 Закону № 877, суд зазначає таке.

Дійсно, частиною 12 статті 4 Закону № 877 передбачено, що перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

Разом з тим, в Акті від 15.04.2024 р. № ПД/ОД/6616/126 зазначено, що запис до журналу реєстрації перевірок не внесений, у зв`язку з його відсутністю.

Відповідно, позиція позивача з наведеного питання є помилковою.

Суд не бере до уваги посилання позивача, що не були надані службові посвідчення, зазначених у посвідченні (направленні) на перевірку, з підстав, що жодних доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем до суду не наведено і не надано.

Таким чином, позаплановий захід державного нагляду (контролю) стосовно позивача проведено відповідачем за наявності підстав та у порядку, передбаченому Законом 877-V.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному припису, суд виходить з такого.

Вказані порушення зафіксовані в Акті від 15.04.2024 р. № ПД/ОД/6616/126.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження дотримання вимог законодавства п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, та спростування висновків відповідача про відповідні порушення позивачем до суду не надано.

Так, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України (в редакції, чинній на момент винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 ) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно із ст. 147 КЗпП України (в редакції, чинній на момент винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 ) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частиною 1 статті 149 КЗпП України (в редакції, чинній на момент винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 ) передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Факт відсутності на момент звільнення ОСОБА_1 письмових пояснень останньої позивачем не заперечується.

Також, судом встановлено, що в Акті від 15.04.2024 р. № ПД/ОД/6616/126 Головою правління Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1» ОСОБА_2 зазначено, що з порушенням не згодна у зв`язку з відсутністю особових даних ОСОБА_1 на підприємстві, затребувати письмові пояснення про прогули, повідомити про звільнення не було можливості.

Крім того, суд критично ставиться до наданих позивачем до суду документів, з урахуванням того, що в матеріалах справи містяться два накази про звільнення ОСОБА_1 від одної дати, проте з різними підставами.

Так, наказом Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1» від 17.08.2022 р. № 3/2 звільнено з 19.08.2022 р. ОСОБА_1 з посади бухгалтера Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1» згідно п. 4. ст. 40 КЗпП України. Підстава: Згідно акта від 18.08.2022 року.

Згідно із до актом № 2 від 18.08.2022 р., складеного на підтвердження не виходу на роботу ОСОБА_1 , та здійснення дзвінка на телефонний номер НОМЕР_1 , якій був залишений ОСОБА_1 17.08.22р. Так ОСОБА_2 у 11 годині 15 хв. 18.08.22 року подзвонила до ОСОБА_1 стосовно надання інформації, коли вона прийде на роботу та продовжить передавати документи. ОСОБА_2 зажадала щоб ОСОБА_7 прибула на роботу та надала пояснення. Та ОСОБА_1 трубку не взяла.

Відповідно до наказу голови правління Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1» № 3 від 17.08.2022 р. звільнено з 17.08.2022 р. ОСОБА_1 з посади бухгалтера Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик- 1». Підстава: Протокол засідання правління ГО «ГТ «Портовик-1» № 2 від 24.08.2022 р., акти від 17.08.2022 р по 25.08.2022 р. про відсутність працівника на робочому місце.

Як вбачається зі змісту наказу № 3 від 17.08.2022, підставами звільнення слугували документи складені пізніше винесеного наказу.

З урахуванням наведено, суд не бере до уваги надані позивачем на спростування зазначеного в акті порушення.

Суд також не бере до уваги листи адресовані ОСОБА_1 з підстав, що доказів направлення зазначених листів позивачем до суду не надано

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову суд не здійснює розподіл судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Громадської організації «Гаражне товариство «Портовик-1» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та скасування припису від 17.04.2024 № ПД/ОД/6616/126/П відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.