Ухвала

від 25.09.2024 по справі 520/23540/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

25 вересня 2024 р. Справа № 520/23540/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/19259/0414 від 12.04.2024 року.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України, без виклику сторін в судове засідання.

Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск ТОВ "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" місячного строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом разом з доказами поважності причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На виконання ухвали суду представником позивача надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 4 вказаної статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас Верховний Суд у вищезазначеній постанові зазначив про відступ від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Таким чином, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20) дійшов висновку, що аналіз статті 102 ПК України дає підстави для висновку, що після закінчення визначеного у ній строку давності питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом. Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20), з урахуванням наведеного відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважав за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/19259/0414 від 12.04.2024 року.

Судом встановлено, що позивач звертався до ДПС України зі скаргою на повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/19259/0414 від 12.04.2024 року.

Рішенням ДПС України від 02.07.2024 року №20143/6/99-00-06-03-01-06 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 11 - 13).

Разом із клопотанням про залишення позову без розгляду представником відповідача надано копію електронної роздруківки ДПС України, з якої вбачається, що рішення ДПС України від 02.07.2024 року №20143/6/99-00-06-03-01-06 отримано представником позивача 11.07.2024.

Отже, відлік строку звернення до суду з даним позовом розпочинається з 12.07.2024 року та складає один місяць з вказаної дати - тобто до 12.08.2024, тоді як до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся подавши його через систему "Електронний суд" 20.08.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення, визначеного пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом представник позивача зазначив, що робоче місце адвоката знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Отакара Яроша, 18, оф. 302. Саме цей район майже щодня потерпає від прильотів КАБ-ів та інших ракет, у зв`язку з чим, з метою збереження життя та здоров`я під час повітряної тривоги в обов`язковому порядку адвокат вимушена перебувати в укритті, через що не має доступу до електронних пристроїв і сервісів. З 11.07.2024 року (дата отримання рішення ДПС про результати розгляду скарги) по 20.08.2024 року (дата подання позовної заяви) тривалість повітряної тривоги в місті Харкові склала 28 днів 14 годин 44 хвилини, відповідно до Карти надзвичайних ситуацій. Протягом вказаного періоду часу були планові та аварійні відключення світла, впроваджені через аномальну спеку та пошкодження обстрілами електромереж.

Крім того, протягом 24.07.2024 - 25.07.2024 року були перебої в роботі підсистеми Електронний суд, про що Державне підприємство «Інформаційні судові системи» повідомило у своєму Телеграм-каналі.

Також, позивач зазначив, що такий пропуск був не тривалий та склав лише 7 днів, з яких 2- вихідні. Тому при настанні можливості, в найкоротший строк позовна заява була підготовлена на подана до суду.

Також, при вирішенні питання поновлення строку звернення до суду представник позивач просив суд врахувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 08 серпня 2024 року у справі №440/15583/23.

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Перевіривши наведене представником позивача обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача (його уповноваженого представника) та дійсно унеможливили звернення до суду у встановлений ПК України строк.

Так, обставини, що робоче місце адвоката знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Отакара Яроша, 18, оф. 302, де майже щодня прильоти КАБ-ів та інших ракет, у зв`язку з чим адвокат вимушена перебувати в укритті, через що не має доступу до електронних пристроїв і сервісів, відповідно, не мала можливості у встановлені строки звернутися до суду з даним позовом, належать суто до суб`єктивних факторів, заснованих на неналежній організації, зокрема, процесу реалізації наданого законом права на судове оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Слід зазначити, що таке право могло бути реалізовано у вказаний період і шляхом залучення професійної правової допомоги з боку іншого адвоката, проте, доводів з відповідними доказами, які б свідчили про відсутність такої можливості, позивач не наводив.

З приводу посилань позивача на обставини введення воєнного стану, на те, що в період з 11.07.2024 року (дата отримання рішення ДПС про результати розгляду скарги) по 20.08.2024 року (дата подання позовної заяви) довгий час тривала повітряна тривога, були планові та аварійні відключення світла, впроваджені через аномальну спеку та пошкодження обстрілами електромереж, а також те, що з 24.07.2024 по 25.07.2024 року були перебої в роботі підсистеми Електронний суд, суд зазначає, що такі обставини дійсно можуть бути визнані судом поважними причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.

Водночас, представник позивача не вказує, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги в місті Харкові, планові та аварійні відключення світла через пошкодження обстрілами електромереж спричинило пропуск ним строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в 7 днів, який є суттєвим зважаючи на те, що строк звернення до суду з даним позовом, в даному випадку, складає 1 місяць.

Крім того, вищевказані посилання представника позивача не доводять того, що внаслідок введення в Україні воєнного стану підприємство об`єктивно було позбавлене можливості звернутися до суду з даним позовом у встановлені ПК України строки.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 30 липня 2024 року по справі №420/6964/24 щодо вирішення питання строку звернення до суду, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 08 серпня 2024 року у справі №440/15583/23 в обґрунтування поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, оскільки у вказаній справі позивач оскаржував бездіяльність військової частини щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. При цьому, Верховним Судом розглядалася касаційна скарга військової частини на ухвалу суду другої інстанції про відмову у задоволенні клопотання військової частини про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження. При цьому, оскаржувана ухвала була залишена без змін.

Отже, сукупність обставин у цій справі вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданого законом процесуального права на подання адміністративного позову. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для підготовки позову та подачі його до суду у встановлені законодавством строки, представником позивача разом із заявою про поновлення строку звернення до суду з даним позовом не надано.

Таким чином, відсутні підстави для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 132, 240, 241, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом - залишити без задоволення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-АВТОЗАПЧАСТИНА" (вул. Слов`янська, буд. 8, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 364567838) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко