Постанова

від 25.09.2024 по справі 200/4840/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року справа №200/4840/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д.,

секретар судового засідання - Кобець О.А.,

за участю: представника позивачів Носенка А.Г..,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 200/4840/24 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправним і скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулася до суду з позовом до Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (далі - відповідач), в якому просила: визнати протиправним і скасувати розпорядження начальника Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 360/р-МВА від 10.06.2024 «Про припинення юридичної особи Сонцівської гімназії з дошкільним підрозділом Куріхівської міської ради Донецької області шляхом ліквідації».

Крім того, представник позивачів та позивачі звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони начальнику Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області вчиняти будь-які дії щодо рішення про припинення юридичної особи Сонцівської гімназії з дошкільним підрозділом Курахівської міської ради Донецької області шляхом ліквідації, відповідно до розпорядження №360-р/МВА від 10.06.2024, до моменту набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що розпорядження Курахівської міської ради Донецької області шляхом ліквідації, відповідно до розпорядження №360-р/МВА від 10.06.2024, прийняте з грубим порушенням Закону України «Про повну загальну середню освіту», відповідно до якого реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту засновника.

Засновник закладу загальної середньої освіти зобов`язаний забезпечити оприлюднення всієї публічної інформації відповідно до вимог Закону України «Про освіту» і «Про доступ до публічної інформації», однак при прийнятті рішення не враховано думку територіальної громади.

Заявники вважають, що поки буде проходити розгляд адміністративної справи щодо оскарження розпорядження №360-р/МВА від 10.06.2024, відповідач може ліквідувати Сонцівську гімназію з дошкільним підрозділом Курахівської міської ради Донецької області, тому звертається до суду з заявою про забезпечення позову.

Відповідно до копії розпорядження начальника Міської військової адміністрації Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 360/р-МВА від 10.06.2024 «Про припинення юридичної особи Сонцівської гімназії з дошкільним підрозділом Куріхівської міської ради Донецької області шляхом ліквідації» вирішено припинити юридичну особу Сонцівську гімназію з дошкільним підрозділом Курахівської міської ради Донецької області шляхом ліквідації (код ЄДРПОУ 25708071), місцезнаходження юридичної особи: Україна, 85374, Донецька обл., Покровський р-н. село Сонцівка, вулиця Центральна, будинок 2Б.

Згідно з копіями паспортів громадян України, зокрема, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , вони є батьками дітей, що навчаються у Сонцівській гімназії з дошкільним підрозділом Курахівської міської ради Донецької області, а також вони були присутніми на батьківських зборах Сонцівської гімназії з дошкільним підрозділом Курахівської міської ради Донецької області 14 червня 2024 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представником позивачів на ухвалу суду подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування посилався на те, що cуд зазначив, що позивачами не конкретизовано які саме дії вони просять заборонити вчиняти начальнику Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.

Згідно заяви про забезпечення позову позивачі просять заборонити начальнику Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області вчиняти будь-які дії щодо рішення про припинення юридичної особи Сонцівської гімназії з дошкільним підрозділом Курахівської міської ради Донецької області шляхом ліквідації, відповідно до розпорядження №360-р/МВА від 10.06.2024, до моменту набрання законної сили рішенням суду.

Також, суд зазначив, що за змістом розпорядження № 360/р-МВА від 10.06.2024 заходи щодо його виконання повинні вживати ОСОБА_5 ) і Управління освіти Курахівської міської ради (Філіпенко), а не начальник Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області. Начальник Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області залишив за собою лише контроль за виконанням вказаного розпорядження.

Апелянт вважає, що після прийняття ВРУ рішення про передачу начальнику ВАНП повноважень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 10 Закону № 389, у нього з`являється право затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради. З цього моменту апарат сільської, селищної, міської ради, інші виконавчі органи (з урахуванням абз. 3 п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону № 389), комунальні установи відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації. Отже, у начальника ВАНП з`являються усі повноваження уповноваженої особи відповідної територіальної громади.

Отже, апелянт вважає, що контроль за виконанням цього розпорядження, який начальник Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області залишив за собою, передбачає заборону вчиняти будь-які дії щодо рішення про припинення юридичної особи Сонцівської гімназії з дошкільним підрозділом Курахівської міської ради Донецької області шляхом ліквідації, відповідно до розпорядження №360-р/МВА від 10.06.2024, до моменту набрання законної сили рішенням суду.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачів, вивчив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17, аналізуючи норми статей 150, 151 КАС України, наголосила, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Необґрунтоване вжиття відповідних заходів може привести, зокрема, до: негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших учасників судового процесу чи інших осіб, що не є учасниками провадження; правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, установити, чиє хоча б одна із названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.

Таким чином, інститут забезпечення адміністративного позову є однією із гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб - позивачів (майбутніх позивачів) в адміністративному процесі; механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі на користь позивача. Водночас заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (майбутнього позивача) до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача), та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог останнього щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу, що узгоджується з правовими висновками Верховного суду в постанові від 6 грудня 2022 року у справі № 140/8745/21.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони, як констатував Верховний суд в постановах від 27 лютого 2020 року у справі № 640/16242/19, від 24 червня 2021 року у справі №640/27951/20 повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто суд, який застосовує заходи забезпечення позову із цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальник військової адміністрації:

крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;

може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.

Суд зазначає, що позивачами не конкретизовано які саме дії вони просять заборонити вчиняти начальнику Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.

Апеляційний суд враховує, що за змістом розпорядження № 360/р-МВА від 10.06.2024 заходи щодо його виконання повинні вживати Ліквідаційна комісія (Усенко) і Управління освіти Курахівської міської ради (Філіпенко), а не начальник Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області. Начальник Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області залишив за собою лише контроль за виконанням вказаного розпорядження.

Крім того, заборона начальнику Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області вчиняти будь-які дії щодо рішення про припинення юридичної особи Сонцівської гімназії з дошкільним підрозділом Курахівської міської ради Донецької області шляхом ліквідації, відповідно до розпорядження №360-р/МВА від 10.06.2024, не вплине на його виконання.

За ч. 5 ст. 154 КАС Українипро забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 195, 241, 250, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 200/4840/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправним і скасування розпорядження - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25 вересня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.В. Геращенко

Судді А.А. Блохін

І.Д. Компанієць