Ухвала

від 24.09.2024 по справі 160/10922/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/10922/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №160/10922/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЗИТИВНА КОМПАНІЯ ТОП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №160/10922/24.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 28 червня 2024 року, що підтверджується карткою руху документу в системі Електронний суд, долученої до апеляційної скарги, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 20 вересня 2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.

При цьому, заявник апеляційної скарги ставлячи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначає про обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто ухвалою суду від 13 серпня 2024 року у зв`язку з неусуненням недоліку апеляційної скарги, а саме через несплату скаржником судового збору.

Копію вказаної ухвали скаржником було отримано 14 серпня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги від 13.08.2024 року в електронний кабінет Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі "Електронний суд", що, в силу положень п.2 ч.6 ст. 251 КАС України, є належним врученням копії такої ухвали.

Повторну апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано 20 вересня 2024 року, тобто більше ніж через два з половиною місці після отримання копії оскаржуваного рішення і більше ніж через місяць з дня отримання копії про повернення першої апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції враховуючи обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу, робить висновок про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки на момент повторного звернення скаржника з апеляційною скаргою, обставини, які стали підставою для повернення першої апеляційної скарги так і не було усунуто.

Разом з тим, суд зазначає, що правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, так Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції визнає неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №160/10922/24.

При цьому, скаржником не було надано документ про сплату судового збору, у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», становить 3028 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється: якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З урахуванням того, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 60 560 грн., з огляду на 20 немайнових вимог позивача, то розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 45 420 грн.

Разом з цим, оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі, то в силу положень ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" для ставки судового збору застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, а тому за подачу апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 36336,00 грн.

Однак, на підтвердження сплати судового збору скаржником не надано суду документ, який підтверджує сплату ним судового збору у визначеному законом розмірі 36336,00 грн.

Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, докази сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №160/10922/24 наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №160/10922/24 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

СуддяД.В. Чепурнов