Постанова

від 25.09.2024 по справі 160/34198/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/34198/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в адміністративній справі №160/34198/23 (головуючий суддя першої інстанції Юхно І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСУ ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 26.12.2023 року (згідно поштової накладної) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 14.11.2023 року №9918473/37214913 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.10.2023 року №49 на загальну суму 22508835,12 грн. у тому числі ПДВ 3751472,52 грн.;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 25.10.2023 року №49 датою подання її на реєстрацію, а саме 29.10.2023 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що нормами чинного законодавства не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначати конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з повідомленням ТОВ «АСУ ГРУП» направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН від 03.11.2023 року №9853665/37214913, в якому зазначено, що платником податків надано копії первинних документів не належної якості (відскановано таким чином, що неможливо проаналізувати документи). Скаржник зазначає, що позивачем подано додаткові пояснення та документи, проте не у повному обсязі, зокрема відсутні копії дозволів, ліцензій, копії первинних документів щодо придбання матеріалів, ОСВ по рахунку 10, зберігання матеріалів, транспортування, навантаження/розвантаження матеріалів, у зв`язку з чим відповідачем винесено оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. Скаржник вказує, що наявна у поясненнях позивача інформація та надані позивачем документи містять суперечності та неточності, а тому спірне рішення є правомірним та обґрунтованим. Також скаржником зазначено про дискреційність повноважень податкового органу щодо перевірки та реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АСУ ГРУП» є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ 37214913), зареєстроване в якості юридичної особи 06.09.2010, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис №12271020000011771, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. З 08.10.2010 року позивач є платником податку на додану вартість, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія Свідоцтва №100304547 про реєстрацію платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 372149104830). Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (а.с.24-30 т.1).

Відповідачі - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державна податкова служба України є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем (субпідрядник) та приватним підприємством «ВЛАДІКОС» (підрядник) укладений Договір будівельного субпідряду від 12.10.2023 року №12/10-23, відповідно до п.1.1 якого субпідрядник зобов`язується виконати своїми силами і засобами на свій ризик та здати комісії регіональної філії АТ «Укрзалізниця», підряднику в встановлений цим Договором строк, закінчені будівельні роботи по об`єкту «Будівництво об`єктів промислово-складського призначення, які є частиною портового перевантажувального комплексу ТОВ «ПРОМИСЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНОВАЦІЇ «ПРОМТЕХІНОВАЦІЯ», станція вивантаження вагонів-хоперів та автомобілів» (Об`єкт будівництва), а підрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (а.с.77-90 т.1).

У пункті 4.1 Договору визначено, що загальна вартість робіт складає 75029450,40 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 12504908,40 грн., є твердою та остаточною на весь термін та обсяг будівництва.

Пунктами 5.1, 5.3 Договору передбачено, що розрахунки між підрядником та субпідрядником здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника. Підрядник здійснює оплати субпідряднику, згідно наступного графіку оплати:

- перший платіж у розмірі 30 відсотків (30 %) Договірної ціни, зазначеної в п.4.1 Договору, буде сплачено протягом двадцяти (20) банківських днів після підписання цього Договору;

- другий платіж у розмірі не менше ніж зазначено в акті приймання-передачі виконаних робіт за формою форма КБ-2в та форма КБ-3, станом на 30.11.2023 року, але не більше ніж 20 відсотків (20 %) Договірної ціни, зазначеної в п.4.1 Договору, буде сплачено протягом десяті (10) банківських днів після підписання сторонами актів;

- третій платіж у розмірі не менше ніж зазначено в акті приймання-передачі виконаних робіт за формою форма КБ-2в та форма КБ-3, станом на 31.12.2023 року, але не більше ніж 20 відсотків (20 %) Договірної ціни, зазначеної в п.4.1 Договору, буде сплачено протягом десяті (10) банківських днів після підписання мторонами актів;

- остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється не пізніше 10 (десяти) банківських днів від дня підписання Замовником акту приймання-передачі 100 % виконаних робіт та підписання комісією регіональної філії АТ «Укрзалізниця» Підрядником відповідного акту, з урахуванням раніше сплачених авансів.

ПП «ВЛАДІКОС» на рахунок позивача перераховано попередню плату згідно рахунку від 23.10.2023 року №48 у загальній сумі 22508835,12 грн., в т.ч. ПДВ - 3751472,52 грн., про що свідчать виписки АТ «Перший український міжнародний банк» по рахунку та інформаційне повідомлення про зарахування коштів від 25.10.2023 року №914 (а.с.185-186 т.1).

Після отримання передплати за надання послуг від ПП «ВЛАДІКОС», позивачем складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №49 від 25.10.2023 року на загальну суму 22508835,12 грн., в т.ч. ПДВ - 3751472,52 грн. (а.с.38-39 т.1).

Згідно із квитанцією від 29.10.2023 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено із зазначенням таких підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 роу №1165. Обсяг постачання товару/послуги 43.21, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=20,7959%, "Р"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії, документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» (а.с.40 т.1).

01.11.2023 року підприємством подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо спірної податкової накладної, в якому зазначено, що 25.10.2023 року на розрахунковий рахунок ТОВ «АСУ ГРУП» надійшли кошти від ПП «ВЛАДІКОС», що підтверджується інформаційне повідомлення про зарахування коштів №914 від 25.10.2023 року та складена податкова накладна №49 від 25.10.2023 року на загальну суму 22508835,12 грн., ПДВ - 3751472,52 грн. (а.с.41 т.1).

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03.11.2023 року №9853665/37214913, в якому запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); первинних документів щодо: постачання послуг; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графі «Додаткова інформація» цього повідомлення зазначено про те, що «копії первинних документів надано неналежної якості» (а.с.42-44 т.1).

Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2023 №2, до якого надані додаткові документи у кількості 31 додатка.

Незважаючи на подані позивачем пояснення та документи, рішенням комісії від 14.11.2023 року №81062/37214913 відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної від 25.10.2023 року №49 в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація» рішення вказано, що «ненаданням копій дозволів, ліцензій, копій первинних документів щодо придбання матеріалів, ОСВ по рахунку 10, зберігання матеріалів, транспортування, навантаження/розвантаження матеріалів» (а.с.17 т.2).

Не погодившись із вказаним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містить лише посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без зазначення конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Суд зазначив, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивач подав до комісії регіонального рівня разом із письмовими поясненнями копії первинних документів, які стосуються господарської операції, щодо якої складено спірну податкову накладну. Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 14.11.2023 року №81062/37214913 Комісії не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість та протиправність. Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України провести в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію спірної накладної, поданої позивачем, суд визнав за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірну податкову накладну позивача, датою її фактичного отримання.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі по тексту - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі по тексту - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Втім наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, наслідком чого може бути прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

З огляду на вказане, первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є законність дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки наслідком саме цих дій є обов`язок позивача надати пояснення та документи на підтвердження інформації, яка міститься в податковій накладній.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у додатку 3 до Порядку №1165, відповідно до пункту 1 якого таким критерієм є «відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/ зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Отже, з огляду на правову конструкцію зазначеної норми зупинення реєстрації податкової накладної за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: 1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; 2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; 3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, лише у разі наявності всіх зазначених обставин та зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, податковим органом не наведено жодних доводів та не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у п.1 Критеріїв ризиковості, зокрема: не подано доказів, що надана послуга відсутня у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається, не надано доказів, що обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки, а також щодо переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) відповідних груп товарів (продукції).

З огляду на вказане апеляційний суд вважає, що податковим органом не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної згідно з п. 1 Критеріїв ризиковості. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку, що реєстрацію спірної податкової накладної було зупинено протиправно без наявності визначених для цього правових підстав, а тому ГУ ДПС у Дніпропетровській області не мало права зобов`язувати позивача надавати йому документи на підтвердження інформації, яка міститься в податковій накладній.

Стосовно наданих позивачем податковому органу документів і пояснень на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, апеляційний суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених КМ України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, за змістом наведених положень Порядку №520 платник податку фактично зобов`язаний у разі зупинення реєстрації податкової накладної подати відповідні пояснення та документи, оскільки в протилежному випадку Комісія імперативно зобов`язана прийняти рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної. У зв`язку з цим позивачем, незважаючи на відсутність підстав у податкового органу для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, були виконані вимоги відповідача і надані відповідні пояснення та документи, перелік яких судом викладений вище.

В апеляційній скарзі контролюючий орган зазначає, що позивачем надано копії первинних документів неналежної якості, що унеможливлює їх дослідження та аналіз.

Разом з тим, підставою для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, із зазначенням у графі «Додаткова інформація»: «ненаданням копій дозволів, ліцензій, копій первинних документів щодо придбання матеріалів, ОСВ по рахунку 10, зберігання матеріалів, транспортування, навантаження/розвантаження матеріалів».

Апеляційний суд зазначає, що податковим органом не наведено жодних доводів, якими конкретно документами та чому саме цими документами позивач повинен підтверджувати вказану інформацію, а також чому їх відсутність може свідчити про недостовірність або суперечливість господарської операції, зазначеної у податковій накладній.

Позивачем відповідні пояснення та документи надані і податковим органом не наведено жодних доводів, чому надані документи не підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, така вимога контролюючого органу взагалі є безпідставною, оскільки станом на час подання на реєстрацію спірної податкової накладної (яка підтверджує отримання позивачем передоплати, в тому числі і для закупівлі необхідних матеріалів) вказаних документів не існувало, оскільки Товариство не приступило до виконання робіт за договором будівельного субпідряду від 12.10.2023 №12/10-23 та не закуповувало товари та матеріали для виконання робіт.

Апеляційний суд з цього приводу також зазначає, що приписи Порядку №520 надають платнику податку право подати пояснення та документи, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних п.4, а в п.5 визначений перелік документів, якими може бути підтверджена ця інформація.

Така правова конструкція пунктів 4 та 5 Порядку №520 свідчить про те, що, по-перше, платник податків на власний розсуд обирає перелік документів, якими, як він вважає, підтверджується інформація податкових накладних, і не зобов`язаний подавати всі документи, які вказані у п.5 чи формі рішення, як помилково вважає податковий орган, а по-друге, перелік документів у п.5 не є виключним чи імперативним, тобто платник податку може підтверджувати інформацію й іншими документами, ніж ті, що зазначені у п. 5.

Також апеляційний суд зауважує, що на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку повинен лише підтвердити інформацію, яка зазначена в ній, а питання реальності чи нереальності господарських відносин між контрагентами може предметом документальної перевірки платників податків і податковий орган в межах Порядків №1165 та №520 не має повноважень на фактичне проведення документальної перевірки з метою дослідження факту реальності здійснення господарської операції. Натомість, податковий орган всупереч приписам Порядку №520 намагається штучно підмінити його положення і фактично на стадії реєстрації ПН здійснити не перевірку інформації, зазначеної в податковій накладній, а позапланову документальну перевірку з висновками про реальність або нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що суперечить приписам зазначених Порядків №1165 та №520.

Таким чином, скаржником як суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірність прийнятого ним рішення.

Зважаючи на недоведеність податковим органом наявності підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної, наявність в останнього первинних документів, які підтверджують інформацію, викладену в поданій для реєстрації податковій накладній, а також, що такі документи та відповідні пояснення надавались контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комісія неправомірно та необґрунтовано відмовила в реєстрації вказаної податкової накладної.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірну податкову накладну датою її фактичного подання до реєстрації, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, згідно з нормами п. 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію якої зупинено, реєструється у разі, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Стосовно посилань апелянта на дискреційність його повноважень колегія суддів зауважує, що дискреція повноважень означає можливість прийняття рішення з певної кількості можливих, кожне з яких є правильним, тобто можливість органу діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Однак у спірних правовідносинах відсутня дискреція повноважень відповідача, оскільки за наявності встановлення факту надання податкової накладної, яка відповідає вимогам чинного законодавства, і стосовно якої відсутні підстави для її зупинення та/або відмови в реєстрації, податковий орган зобов`язаний зареєструвати зазначену податкову накладну.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну №49 від 25.10.2023 року датою її фактичного отримання.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, апелянтом подано заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1321 гривня 20 копійок, які сплачені відповідно до платіжної інструкції від 11.07.2024 року №2194.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що заява про повернення надмірно сплаченої суми судового збору підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року установлено у розмірі 2684 гривні.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2684 грн.

При поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір складає 4026,00 грн. (2684 грн.*150%).

Разом з тим, відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 4542 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 11.07.2024 року №2194, копія якої додана до вказаної заяви.

Крім того, апеляційна скарга подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», а тому у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при сплаті судового збору необхідно застосовувати коефіцієнт 0,8.

Таким чином, апелянтом надмірно сплачено судовий збір у розмірі 1321,20 грн. (4542,00 грн.-3220,80 грн).

Відтак, оскільки сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги є надмірним, то така сума підлягає поверненню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в адміністративній справі №160/34198/23 залишити без змін.

Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про повернення надмірно сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у справі №160/34198/23 відповідно до платіжної інструкції від 11.07.2024 року №2194 у розмірі 1321 (одна тисяча триста двадцять одна) гривня 20 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко