Постанова

від 25.09.2024 по справі 400/2118/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2118/24

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

06 березня 2024 року ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з ТОВ «АГРОФІРМА «ВІСЛА» в дохід держави податковий борг в сумі 278 803,46 з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС у Миколаївській області зазначило, що на підставі податкового повідомлення-рішення та рішення щодо нарахування в ІКП пені у відповідача виник податковий борг з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за жовтень-грудень 2018 року в загальному розмірі 278 803,46 грн. Зазначений податковий борг всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року ГУ ДПС у Миколаївській області відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ГУ ДПС у Миколаївській області податкова вимога № 25.01.2024 №0001950-1307-1429 була надіслана 31.01.2024 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а отже право на стягнення коштів з ТОВ «Агрофірма «Вісла» виникло 02.03.2024 року. ГУ ДПС у Миколаївській області направлено позов до суду 06.03.2024 року. З огляду на вищезазначене, ГУ ДПС у Миколаївській області було пред`явлено позов після закінчення 30-денного строку з моменту надіслання податкової вимоги платнику податків.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

ТОВ «Агрофірма «Вісла» (ЄДРПОУ 33434835) з 08.08.2005 зареєстровано як юридична особа з основним видом діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.05.2023 № 3820/14-29-23/33434835 позивач прийняв ППР від 14.06.2023 № 4089142923 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) за IV квартал 2018 року на загальну суму 232 737,50 гривні.

Зазначене ППР позивач надіслав відповідачу на його юридичну адресу, яке вручено 22.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 5400501535938.

07 серпня 2023 відповідач подав до Державної податкової служби України скаргу на ППР від 14.06.2023 № 4089142923 (форма «Д»), яка рішенням Державної податкової служби України від 23.08.2023 № 24236/6/99-00-06-01-01-06 залишено без розгляду і повернена.

Рішенням відповідача від 07.12.2023 року № 353/14-29-23-11 щодо нарахування в ІКП пені відповідно до підпункту 129.1.1, підпункту 129.14 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за ППР від 14.06.2023 № 4089142923 (форма «Д») нараховано пеню в розмірі 46 065,96 гривні.

За вищенаведеними сумами податкового боргу позивач сформовав податкову вимогу від 25.01.2024 № 0001950-1307-1429 (форма «Ю») з податку на прибуток іноземних підприємств на суму 278 803,46 грн, яку відповідач отримав 09.02.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0600083269844.

Зазначену податкову вимогу відповідач в адміністративному або судовому порядку не оскаржив.

Загальний розмір податкового боргу відповідача на день звернення позивача до суду становив 278 803,46 грн з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, що підтверджується відповідним розрахунком позивача та витягом з інтегрованої картки платника.

З метою стягнення з відповідача податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган звернувся з даним позовом передчасно, до закінчення 30 денного строку, встановленого ст.95.2 ст.95 ПК України.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сума податкового боргу 278 803,46 грн з податку на прибуток іноземних юридичних осіб є узгодженою.

Спірним в межах розгляду даної апеляційної скарги є те, чи дотримався податковий орган порядку звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу (пункти 95.1-95.3 статті 95 ПК України).

Так, усталеною є практика Верховного Суду, зокрема, постанови від 13 лютого 2018 року у справі № 826/18379/14, від 19 лютого 2019 року у справі № 807/495/17, від 03 лютого 2022 року у справі № 560/4343/19, від 14 лютого 2022 року у справі № 826/9711/17 про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому, колегія суддів наголошує, що при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених Податковим кодексом України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, положеннями пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові по справі № 240/41812/21 від 12 вересня 2024 року.

Відповідно до підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до абз.1 п.6 розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З викладеного вбачається, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги.

Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу.

Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу.

Аналіз податкового законодавства свідчить про те, що податкова вимога повинна бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням. Додаткових вимог до надсилання податкової вимоги податкове законодавство не містить.

ГУ ДПС у Миколаївській області податкова вимога № 25.01.2024 №0001950-1307-1429 була надіслана 31.01.2024 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а отже право на стягнення коштів з ТОВ «Агрофірма «Вісла» виникло 02.03.2024 року.

ГУ ДПС у Миколаївській області направлено позов до суду 06.03.2024 року.

З огляду на вищезазначене, ГУ ДПС у Миколаївській області було пред`явлено позов після закінчення 30-денного строку з моменту надіслання податкової вимоги платнику податків, що відповідає приписам п.95.2 ст.95 ПК України.

Вручення податкової вимоги платнику податків 09 лютого 2024 року жодним чином не спростовує наявність узгодженої суми податкового боргу, яка добровільно не сплачена відповідачем і станом на день винесення рішення по справі 17 квітня 2024 року, тобто більше ніж через два місяці після вручення вимоги.

Крім того, судова колегія враховує, що ані відомості Єдиного державного реєстру судових рішень ані КП «ДСС» не містять даних щодо скасування податкового повідомлення рішення від 14.06.2023 № 4089142923 (форма «Д»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) за IV квартал 2018 року на загальну суму 232 737,50 гривні чи податкової вимоги від 25.01.2024 № 0001950-1307-1429 (форма «Ю») з податку на прибуток іноземних підприємств на суму 278 803,46 грн.

В свою чергу, ТОВ «Агрофірма «Вісла» два рази зверталось з позовними заявами до суду щодо скасування податкового повідомлення рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 14.06.2023 № 4089142923, які ухвалою Одеського окружного адміністративного суду суд 28 червня 2024 року по справі № 420/16294/24 та ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року по справі № 400/6530/24 повернуті позивачу з підстав пропуску строку звернення до суду з позовними заявами.

Додатково судова колегія враховує, що ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції відповідач відзиву на позовну заяву чи апеляційну скаргу не надав.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, формально застосувавши строки, встановлені ПК України, що може потягнути за собою лише повторне звернення податкового органу до суду з аналогічними позовними вимогами, в той час як на переконання колегії суддів позивачем дотримано положення пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України при зверненні до суду з цим позовом.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Миколаївській області підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 07 березня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА» (вул. Центральна, 35, с. Новоселівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55350; код ЄДРПОУ: 33434835) в дохід держави податковий борг в сумі 278 803,46 (двісті сімдесят вісім тисяч вісімсот три) грн з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ВІСЛА».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко