Ухвала

від 25.09.2024 по справі 420/19427/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19427/23

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,

повний текст судового рішення

складено 08.04.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тот Груп» до Головного управління ДПС в Одеській області та до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ГУ ДПС в Одеській області 08.05.2024 року подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 року в задоволенні клопотання про продовження строку відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області повернуто апелянтові, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 13.05.2024 року щодо сплати судового збору.

28.06.2024 року ГУ ДПС в Одеській області вдруге подала апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу подану 28.06.2024 року на відповідність її вимогам КАС України, було встановлено що апелянтом не надано суду документ про сплату судового збору та при поданні повторної апеляції пропущено строк на апеляційне оскарження. В апеляційній скарзі апелянт не ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2, ч.3 ст.298 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору, пропуском строку на апеляційне оскарження та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2023 року в задоволенні клопотання про продовження строку відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області повернуто апелянтові, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 08.07.2024 року.

28.08.2024 року ГУ ДПС в Одеській області втретє подала апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу подану 28.08.2024 року на відповідність її вимогам КАС України, було встановлено що апеляційна скарга була подана за межами строку, визначеного ч.1 ст.295 КАС України та з порушенням п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме апелянтом не було сплачено судовий збір.

Разом з апеляційною скаргою від 28.08.2024 року до суду було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн. (копія виписки від 15.06.2024 року додається). Також апелянт зазначає, що фінансування по даній справі відбудеться у найкоротші строки. Апелянт звертає увагу на те, що апеляційну скаргу було повернуто апелянту 30.07.2024 року, контролюючий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою 28.08.2024 року, тобто у найкоротші строки з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, враховуючи дію воєнного стану в Україні. ГУ ДПС вважає, що воно не знехтувало своєю процесуальною поведінкою, а вчинило всі можливі дії для оскарження рішення суду від 08.04.2024 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року наведені вище доводи апелянта щодо пропуску строку визнанні неповажними, в задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги та надання клопотання про поновлення строку.

Згідно довідки про доставлення електронного листа від 12.09.2024 року, вище вказана ухвала суду від 10.09.2024 року була надіслана ГУ ДПС в Одеській області в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 11.09.2024 року о 17:24, дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету 11.09.2024 року о 17:29.

Таким чином останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги та подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є 23.09.2024 року.

Однак, на вказану дату та на момент ухвалення даної ухвали від апелянта не надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

20.09.2024 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт зазначив, що він на даний час обмежений можливістю сплатити судовий збір, оскільки станом на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн.. Відповідна обставина є незалежною від волі ГУ ДПС в Одеській області та реально перешкоджає доступу до правосуддя й здійснення належного оскарження рішень суду першої інстанції за умов повної незгоди з даними висновками суду. У зв`язку з зазначеним, контролюючий орган позбавлений на даний час можливості виконати вимоги п.1 ч.4 ст.296 КАС України, що полягають у сплаті належної суми судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Колегія суддів вважає наведені доводи в заяві апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги неповажними, а недоліки апеляційної скарги не усуненими.

Органи ДПС є державними органами, тобто суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, або, як в даному випадку, для продовження терміну усунення недоліків на невизначений строк.

Органи ДПС є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Крім того, ст.44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі Смірнова проти України зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Разом із тим, повідомлені суду обставини, зокрема про відсутність коштів на розрахунковому рахунку апелянта взагалі не можуть виступати поважними причинами для продовження встановленого судом строку, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах Рисовський проти України та Лелас проти Хорватії, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів наголошує, що матеріали справи також не містять жодних доказів вчинення апелянтом послідовних та регулярних дій з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що апелянт дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у цій справі в найкоротші строки.

Також колегія суддів звертає увагу, що апелянт є державним органом, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою для встановлення суб`єкту владних повноважень додаткового строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Також колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, в тому числі пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Отже, на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду не надійшло документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене та викладені вимоги закону, повторна апеляційна скарга була подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку апеляційного оскарження, а апелянтом в строк встановлений ухвалою від 02.08.2024 року не надано суду будь якого заперечення або клопотання про поновлення строку із поясненням обставин, які стали підставою пропуску строку.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів на підставі п.4 ч.1 ст.299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.299 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька